Щодня життя підкидає нам чимало питань і проблем, які вимагають наших відповідей та ефективних рішень. Деякі з них прості, а деякі – не зовсі. Щоб обрати найкраще з рішень, слід увімкнути критичне мислення – це особливо результативний спосіб. Крити́чне ми́слення — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.
Що дають учневі навички критичного мислення? Критерії ефективності розвитку навичок критичного мислення. Формує власну думку. Цінує спільну роботу, в якій виникає загальне рішення. Здійснює обдуманий вибір між різними думками. Вміє цінувати чужу точку зору. Аргументовано сперечається. Вирішує проблеми. Наявність дослідницьких навичок. Виявляє інтерес до творчої діяльності
Дидактична модель формування критичного мислення. Мета та задачіВідбір змісту. Форми організації діяльностіМетоди викладання та оцінки. Діяльність вчителяпринципи. Принципи. Відношення до навчання. Цікавість. Мотивація. Рефлексія. Самооцінка. Дидактичні умови. Діяльність учня. Робота з інформацією. Форми навчальної діяльностіМетоди і прийоми навчання і самооцінки
{775 DCB02-9 BB8-47 FD-8907-85 C794 F793 BA}Відтворення Прості питання: Хто? Коли? Де? Як? Розуміння. Уточнюючі питання: Чи правильно я зрозумів?Застосування. Практичні питання: Як можна застосувать…? Що можна зробити із…?Аналіз. Пояснюючі питання: Чому?Синтез. Творчі питання: Що буде, якщо…?Оцінка. Оціночні питання: Як ви ставитесь…?
Метод «Шість капелюхів мислення»Метод шести капелюхів - це простий і практичний спосіб розділення процесу мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений метафоричним капелюхом певного кольору. Білий капелюх: інформація. З’ясуй конкретні факти. Жовтий капелюх: логічний позитив. Символічне відображення оптимізму. Дослідження можливих успіхів і позитивних сторін. Врахуй всі ризики. Проведи «Мозковий штурм»та знайди всі можливі рішення. Червоний капелюх: почуття та інтуїція. Поспівчувай. Переключись.
Стратегія «Знаємо — хочемо дізнатися — дізналися»Метод можна використати для того, щоб структурувати цілий урок. У процесі роботи спочатку вчитель просить подумати учнів над тим, що їм відомо з теми цього уроку, поставити запитання з цієї теми та знайти відповіді на них. Теорія навчання наголошує, що активне навчання краще, ніж пасивне. Учні вчаться краще, якщо вони:• пригадують відоме;• ставлять запитання;• підтверджують свої нові знання. Учитель креслить таблицю на дошці чи на великому аркуші паперу. Просить учнів назвати те, що їм відомо з цієї теми. Записує їхні ідеї в стовпчик «Що відомо?». Просить учнів поставити запитання з цієї теми. Спочатку вони можуть проаналізувати вже відоме та відзначити, де їхні знання є неповними. Учитель записує їхні запитання до таблиці у стовпчик «Про що хочемо дізнатися? ».
За потреби, додає кілька власних запитань. Далі учням необхідно прочитати текст, прослухати розповідь учителя, щось вивчити або виконати певне дослідження. Учням слід нагадувати, щоб шукали відповіді на власні запитання та відзначали всі нові ідеї, на які не очікували.стовпчик «Про що дізналися?»Учні повідомляють про те, що вони дізналися з тексту. Спочатку вони називають відповіді, що знайшли на свої запитання у підручнику, а потім — усі цікаві або важливі ідеї, що виявили. Учитель записує це до таблиці в стовпчик «Про що дізналися?»{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} «Що відомо?» «Про що хочемо дізнатися? ».«Про що дізналися?»