СТАТТЯ:РОЛЬ ПЕДАГОГА У РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ УЧНЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Т. О. Цимбал, Жмеринка, Україна / T. Tsimbal, Zhmerynka, Ukraine

e-mail: tetyanatsimbal@gmail.com

 

 

РОЛЬ ПЕДАГОГА У РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ УЧНЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

 

Анотація. У статті проаналізовано психолого-педагогічні засади розвитку креативних здібностей школярів, а саме висвітлено питання розвитку креативності в учнів початкових класів. Доведено, що цей період є найкращим та найсприятливішим, адже діти цього віку ще не мають чітко сформованих орієнтирів та звичок. Розглянуто основні способи стимуляції творчої активності учнів на уроках та педагогічні умови формування їхнього креативного потенціалу. З’ясовано роль учителя в освітньому процесі учнів початкових класів та його виховне значення. Відзначено найбільш ефективні прийоми для розвитку креативності. Зроблено висновок, що повноцінний розвиток креативної особистості відбуватиметься лише за умов правильної роботи з нею, ефективних методів, прийомів та засобів навчання, сприятливої атмосфери, а саме головне правильно зорієнтованого вчителя, який зацікавлений у творчій діяльності своїх учнів. У статті також представлені деякі аспекти креативності, які використовує автор у своєму  дослідженні, наведено приклади вправ та описано їх значення для розвитку молодших школярів. Висвітлено питання розвитку особистості вчителя 21 століття та його роль у суспільстві не тільки як працівника освітнього закладу, а й як особистості в цілому. Описано основні орієнтири на які мають опиратися вчителі початкових класів, задля розвитку сучасного учня. Приділено увагу проблемам інтелектуальних здібностей та обдарованості.

 

Annotation. This paper analyzes the psycho-pedagogical basis of the creative abilities development of pupils, particularly the question of creative abilities development of pupils in the primary school is observed. It is proved that this period is the most favorable while the children of this age still do not have the precisely formed habits and orientations. The main methods of stimulation of pupils` creative activity and the pedagogical conditions of their creative potential formation are considered. The teacher`s role in the educational process of pupils in the primary schools is ascertained. The most effective methods for creativity`s development are emphasized. It is concluded that  the entire development of creative personality will be possible only in the condition of using effective methods, techniques, pleasant atmosphere and the most important – teacher who is interested in the  creative activity of his pupils. Some aspects of creativity which the author uses in his research are also presented in this paper as well as the example of exercises and their role for the pupils` development. The question of development of the modern teacher and his role in society, not only as the part of educational process but also as the personality in general is also observed. The key reference points which teachers of primary school have to take into consideration concerning development of the modern pupil are specified. Big attention is drawn to the problem of intellectual abilities and prodigies.

 

Ключові слова: креативність, вчитель початкових класів, молодші школярі, освітній процес, здібності, мотивація, значення, принципи, методи.

Keywords: creativity, elementary teacher, junior schoolchildren, educational process, ability, motivation, meaning, principles, methods.

 

Постановка проблеми. Сучасний світ не стоїть на місці. Уміння, яке зараз здається нам дуже рідкісним і вкрай необхідним, вже завтра може знецінитися. Тому з кожним роком, провідні компанії та установи, цінують у робітнику креативність дедалі більше. Кожного дня, ми чуємо по телевізору, що основою всіх відкриттів 21 століття є креативне мислення. А чи задумувалися ви над значенням цього терміну та його роллю? Звідки беруться креативні здібності у людині та чи всі ми можемо бути креативними?

Креативність як творча здібність виступає потужним фактором розвитку особистості, визначає її готовність до нестандартного мислення й поведінки. Тому перед освітою нині постала проблема виховання креативної особистості, здатної до творчої діяльності в різних сферах нашого життя.

Креативність потрібно розвивати з самого дитинства, адже саме ця якість допоможе потім досягти гарних результатів у кар’єрі та самоствердитися у суспільстві. Тому вчителям початкової школи сьогодні надається важлива місія по розвитку креативного суспільства. Цікаво, чи всі вчителі зможуть розвивати цю якість, адже школярі мають брати приклад з учителя?

Нині Міністерство освіти робить все можливе, щоб наша освіта була конкуренто спроможною, здійснює спроби вивести її на новий рівень, який допоможе вчителям подивитися на свою працю і на себе з іншої сторони, тобто стати більш креативними та незалежними у своїй діяльності. Адже, якщо креативний вчитель, то буде і креативним учень, бо він виховується у творчій атмосфері, яка спонукає на створення чогось незвичного та цікавого.

Аналіз попередніх досліджень. Першими до розробки проблеми креативності взялися американські психологи Дж.Гілфорд, П.Торренс, Р.Стеренберг, Ф.Баррон. У вітчизняній психології великий внесок у дослідження проблеми креативності було зроблено О.М.Матюшкіною, Я.О.Пономальовою, Д.Б.Богоявленською, В.М.Дружиніним, В.О.Маляко.

Останніми роками дослідженнями розвитку креативності майбутнього вчителя займаються О.Є. Антонова (технологія розвитку педагогічної креативності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін), І.В. Гриненко (розвиток креативності вчителів гуманітарного профілю), О.М. Дунаєва (формування креативності майбутнього вчителя), І.В. Подорожна (розвиток креативності майбутнього вчителя природничого профілю), В.А. Фрицюк (формування креативності майбутніх учителів музики), І.Ю. Шахіна (формування креативності у майбутніх вчителів математики) та інші.

Метою статті є здійснення спроби теоретичного аналізу досвіду вивчення креативності в психологічній науці, розгляд нових методів та прийомів розвитку творчих здібностей, а також необхідні для цього психолого-педагогічні умови, з’ясування чи залежить рівень розвитку творчих здібностей від вчителя початкових класів.

Виклад основного матеріалу. В останні роки спостерігається збільшення кількості обдарованих дітей, «…серед них є і діти з особливо розвиненим мисленням, і діти-лідери, здатні впливати на інших людей, і діти «золоті руки», і художньо обдаровані діти, і діти, які володіють руховим талантом» [6, с. 52]. Це актуалізує проблему дослідження умов середовища, які спричиняють виникнення та розвиток обдарованості особистості.

Особливу увагу дослідників привертає аналіз чинників середовища, які сприяють розвитку творчого потенціалу особистості. Одні вважають, що креативність це результат генетичних задатків, інші – вплив навколишнього середовища та оточення людини із самого дитинства.

Молодший шкільний вік має велике значення для розвитку креативності, адже початок системної освітньої діяльності є найкращим періодом для цілеспрямованого розвитку креативних здібностей. Для учнів початкової школи ще не відомі шаблонні форми мислення, їхній мозок готовий для створення чогось нового та неповторного, для засвоєння креативних способів діяльності, які базуються на творчих якостях.

Навчання діяти творчо для молодшого школяра аналогічне навчанню читати, писати, рахувати. Розвиток креативності учнів відбувається на всіх етапах шкільного навчання, разом з тим найдоцільніше вчити творити школярів із раннього віку, оскільки у початковій школі діти опановують способи навчальної діяльності, прийоми вирішення навчальних завдань, якими будуть користуватися в майбутньому.

Розвитку креативності особистості у процесі навчання сприяють властиві молодшим школярам відкритість до всього нового, допитливість, емоційність, цілісність сприйняття, яскрава уява, образність мислення, активне ставлення до дійсності, що їх оточує, цим усім можуть скористатися вчителі початкових класів.

За визначенням Т. Воробйової, креативність молодшого школяра, – це загальна характеристика особистості учня, яка виявляється, передусім, у навчально-пізнавальній діяльності й зумовлює творчу спрямованість дитини, її здатність до самостійного вибору оптимального та оригінального шляху вирішення навчальних завдань, створення нових ідей, продуктів, новизна яких може бути як об’єктивною, так і суб’єктивною [1, с. 6].

Фундаментом креативності учня початкової школи є креативні здібності, які є складовою загальних здібностей людини й виявляються у творчому підході до діяльності та пізнавальній активності.

Під креативними здібностями молодшого школяра розуміють комплекс індивідуально-психологічних особливостей, що обумовлюють здатність учня успішно здійснювати навчально-творчу діяльність. Вони розкриваються і розвиваються в процесі цієї ж навчально-творчої діяльності. Аналіз значної кількості джерел свідчить, що під здібностями розуміють синтез властивостей, що зумовлюють успішне виконання нею діяльності, зокрема креативної. Вони розвиваються на основі вроджених задатків індивіда у певному освітньому середовищі [4, С.152-158].

Як бачимо, вдало підібраний вчитель для дитини із самого малку, може перетворити її в надзвичайну людину. Тому П. Торренс виокремив п’ять принципів, якими повинні керуватися педагоги, щоб стимулювати творче мислення учнів:

•   уважне ставлення до незвичних питань;
•   тактовне ставлення до незвичних ідей;
•   вміння ставитись до ідей дітей як цінних і формувати у них належне ставлення до продуктів власної діяльності;
•   надавати час для самостійного навчання дітей і забезпечувати їм підтримку;
•   надавати час для практики, яка не оцінюється.

Щодо останнього положення, то, фактично, йдеться про «…зміщення в педагогічному процесі наголосу з персоналізуючого спілкування на персоніфіковане» [3, с. 127].

Серед умов, які впливають на розвиток обдарованості дитини, розкриття її творчого потенціалу, однією з головних є особистість вчителя, його вміння вчасно помітити обдаровану дитину, вміння створити такі умови для навчання і розвитку, які сприятимуть її самовираженню і самореалізації.

Засновник першої австрійської школи для обдарованих учнів, А.Салхер зазначав: «Талановитий учень не має потреби ні в гарних школах, ні в мудрій освітній політиці. Він просто потребує трохи вдачі. І, якщо йому пощастить, то навіть у найгіршій школі він зустріне компетентного вчителя, і тоді з нього виросте обдарована, а може навіть щаслива людина» [9].

Науковець С.І.Шевчук у своїй статті зазначає, що «рівень інтелектуальних здібностей педагога безпосередньо впливає на адекватність його оцінки інтелекту своїх учнів, педагогічний стаж значно відображається на оцінюванні творчих здібностей учнів, а власне творчі здібності педагога значно впливають на адекватність його оцінки як творчих, так і інтелектуальних здібностей дітей» [6].

Саме тому робота з обдарованими дітьми вимагає від вчителя постійного самовдосконалення та саморозвитку, з одного боку, а з іншого, удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогів, які працюють з обдарованими учнями.

^{Модель креативного вчителя}

Як бачимо лише творчий вчитель може виховати творчого учня. Тому існує маса різних методик, вправ, завдань для розвитку креативності, але основне завдання вчителя, серед цієї маси інформації знайти найбільш дієві методики, які б були зорієнтовані саме на учнів даного класу.

У своїй роботі я часто користуюся Принципами Деміурга, або іншими словами, 5 вправами для розвитку креативності. Це набір цікавих, інколи навіть незрозумілих завдань, які змушують думати нешаблонно і потребують глибокого аналізу ситуації не тільки від учнів, а й від вчителя.

Розглянемо їх детальніше.

 1. І все-таки у них багато спільного

Суть вправи. Візьміть два іменники, які належать до абсолютно різних сфер лексики. Вибравши два поняття, які, здавалося б, не мають між собою нічого спільного, спробуйте знайти між ними зв'язок. Будь-яким способом. Навіть якщо знадобиться придумати абсолютно неймовірну історію, сюжет якої зв'яже обидва слова між собою.

Така вправа тренує мозок на створення незвичних комбінацій і вчить користуватися «інгредієнтами», що розташовані в різних його секторах.

Наприклад: що спільного між яблуком і м’ячем?

1.     М’яч та яблуко мають схожу форму.

2.     І те й інше можна купити.

3.     Їх обох можна кинути.

4.     Ними можна гратися.

2. Божевільний генетик

Така вправа є однією з тем з образотворчого мистецтва у початковій школі. Для виконання завдання знадобиться аркуш паперу і предмет, що пише. Учням потрібно намалювати тварину, яка буде містити якомога більше ознак різних тварин. Працюючи над цим художнім твором, можна переконатися, що багата фантазія може мати цілком механічне походження. Головним завданням виступає створення чогось надзвичайно нового та нестандартного.

3. Божевільний архітектор

Наступна вправа допомагає подивитися на звичні нам речі під іншим кутом. На чистому аркуші паперу учні записують 10 іменників. Завдання таке: вони — архітектори, їх завдання намалювати ескіз будинку, який має відповідати 10 вимог — 10 обраних і записаних раніше слів. Вчитель наголошує, що малювати будинок потрібно прозорим, щоб всередину можна було напхати кімнати й меблі.

Наприклад, перше слово у переліку книга. Тоді, будинок буде мати форму книги. Друге – чашка. Житло прикрасить дах у вигляді чашки і т.д. Використовуючи таку вправу вчитель допоможе учням не боятися своїх думок, навіть якщо вони мають нестандартний характер.

4. Десять плюс десять

Таке завдання можна використати з учнями 3-4 класу, під час вивчення теми прикметник. Візьміть будь-який іменник. Напишіть його по середині рядка та поділіть сторінку на два стовпчики. У перший з них напишіть 10 прикметників, які підходять даному предмету. Потім спробуйте знайти 10 прикметників, які цьому іменнику не підходять і запишіть у другу колонку. Це не просто, як може здатися на перший погляд. Виконання цієї вправи збагачує словниковий запас учнів та допомагає мислити ширше, ніж вони звикли.

5. І це називається...

Цю вправу можна повторювати кілька разів на день. Учням пропонується подивитися на якусь ситуацію зі сторони, тобто ніби вони дивляться на картину. Вчитель пропонує придумати цій картині відповідну назву. Головне завдання, щоб вона підходила до картини та передавала її суть [7].

Як бачимо, щоб виховати дійсно креативну особистість потрібно діяти нестандартно. Вишукувати, щось незвичне, адже учні початкових класів, все ще вірять в чудеса і такі завдання вони запросто сприймуть як гру, яка буде для них цікавою.

Але розвиваючи креативне покоління учителеві потрібно бути готовим до того, що, як зазначають психологи, креативна дитина зовсім "не зручна", вона не любить послуху і робити так, як інші.

Існує маса рекомендацій по розвитку креативних здібностей. Тому, щоб розвиток особистості молодшого школяра був повноцінним Джордж Гілфорд виділив такі способи стимуляції активності школярів:

• забезпечення сприятливої атмосфери в процесі навчання. Доброзичливість з боку вчителя, його відмова від гострої критики на адресу учня сприяє вільному прояву дивергентного мислення;
•  збагачення навколишнього середовища найрізноманітними новими для нього предметами і стимулами з метою розвитку його допитливості;
•  заохочення до пошуку оригінальних ідей;
•  забезпечення можливостей для практики. Широке використання питань дивергентного характеру стосовно найрізноманітніших навчальних та позанавчальних галузей;
•  використання особистого прикладу креативного підходу до розв’язання різноманітних проблем;
•  надання дітям можливості активно ставити питання [2, с. 4].

Також одним із ефективних шляхів розвитку креативного мислення є робота за методикою розвивального навчання. Вона дає змогу, виконуючи цікаві для дітей завдання, підійти до проблеми з різних боків, спонукає учнів мислити, знаходити способи вирішення проблем, демонструє варіативність підходу до їх розв'язку, учить міркувати, доводити, обґрунтовувати свою думку. Школяр із перших кроків у опануванні знань має шукати спосіб дій, учитися користуватись ним, і користується успішно, доки не постане перед ним нова

Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей у процесі набування знань є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ, тому що їх емоційне забарвлення, сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра.

Формуванню позитивного ставлення до навчання сприяє використання педагогами діяльнісного методу навчання, при якому діти виступають у ролі активних шукачів інформації, дослідників, доповідачів, співрозмовників.

Зміни видів діяльності, уміле керування навчальним процесом сприяють розвитку креативних здібностей. Хоча процес цей довготривалий, і отримати результат одразу неможливо, та вже через кілька тижнів навчання діти розв'язують поставлені завдання не за аналогією, а кожний вибирає свій, зручний йому шлях.

Розвиток креативного мислення неможливий без оволодіння і застосування прийомів розумової діяльності: виділення основного, аналіз і синтез; порівняння та абстрагування; узагальнення; систематизація і класифікація; конкретизація; визначення та пояснення понять; доказ і спростування тверджень. Технологія креативного мислення передбачає формування цих розумових прийомів через використання різних форм роботи.

Створення умов для креативного розвитку учнів і використання системи творчих завдань на уроках надає широкі можливості для формування в учнів предметних і ключових компетентностей [5].

Висновки. Вимогою 21 століття є формування покоління вчителів нового часу, здатних до навчання креативних дітей. Тільки креативний учитель спроможний креативно підходити до навчання сучасних учнів, формування їх креативних здібностей.

На сьогодні, актуальними залишаються слова К.Д. Ушинського: «У вихованні все повинно базуватися на особистості вчителя, тому, що виховна сила випливає тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, як би хитро він не був придуманий, не може замінити особистості в справі навчання і виховання...» [8, С. 559 - 562].

Отже, творчий педагог - це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності, відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками,які, за сприятливих для педагогічної творчості педагога умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей вихованців. Креативність є необхідною складовою праці кожного педагога.

 

Список використаної літератури:

1. Воробйова Т.В. Формування креативних здібностей молодших школярів у процесі розв’язання навчальних завдань: автореф. ...канд. пед. наук: 13.00.09 / Т.В.Воробйова. – Тернопіль, 2014. – 19 с.
2. Гатанов Ю.Б. Курс развития творческого мышления (по методике Дж. Гилфорда и Дж. Рензулли): первый год обучения (для детей 6-10 лет) / Ю.Б. Гатанов. - СПб: ГП «Иматон», 1996. - 84 с.
3. Міщиха Л.П. Психологія творчості: навч. посібник [Текст] / Лариса Петрівна Міщиха. – Івано-Франківськ: Гостинець. – 2007. – 448с.
4. Павленко В.В. Розвиток креативності молодших школярів як педагогічна проблема // Проблеми освіти: Наук. метод. зб. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – Київ, 2015. – Вип.85. – С.152-158.
5. Саціна Н.Л. Креативний вчитель - креативний учень [Електронний ресерс]. – Режим доступу http://sacina.at.ua/load/tvorcha_laboratorija_zastupnika/kreativnij_vchitel_kreativnij_uchen/15-1-0-125
6. Шевчук С.І. Роль педагога у розвитку інтелектуальної обдарованості старшокласників у позашкільних навчальних закладах екологічного профілю [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vzhdu/2011_59/vip_59_30.pdf.
7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.expres.ua/news/2015/05/11/135334-pyat-neskladnyh-vprav-spryyayut-kreatyvnosti
8. В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 559 - 562.
9. Назарук Н.В. Роль педагога у творчому самовираженні учня в освітньому середовищі // Підготовка майбутніх педагогів у контексті стандартизації початкової освіти : матеріали Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції. – Бердянськ, 2017. – 481 с.