*Тектоніка → (грец. τεκτονική — будівельна справа— майструю, будую)→ наука вивчає будову і рухи земної кори. 1)Основні тектонічні структури. Тектонічна карта
Номер слайду 3
Найбільші тектонічні структури
Номер слайду 4
← вплив рухів літосферних плит у горизонтальному напрямку.
Номер слайду 5
Номер слайду 6
*Тектонічні структури → ділянки земної кори
Номер слайду 7
І) Платформи (з франц. - плоска форма) →- порівняно стійкі ділянки земної кори→ у середині літосферних плит→ не відбуваються сильні землетруси і немає вивержень вулканів.
ІІ) області складчастості→ рухомі ділянки земної кори → на краях літосферних плит→ часто землетруси, є діючі або згаслі вулкани.
Номер слайду 10
*Тектонічна карта → ділянки земної кори.*Україна→ великі тектонічні структури, відокремлені глибинними розломами.
Номер слайду 11
2) Будова платформи.
Номер слайду 12
* Платформа → два «поверхи»: * І) осадовий чохол→→ руйнівні процеси зверху на фундаменті платформи→ пухкі породи різного віку: від палеозойського до кайнозойського.
Номер слайду 13
ІІ) кристалічний фундамент→ складений давніми твердими магматичними і метаморфічними породами. В окремих місцях фундаменту збереглися складки → у минулому складчастий пояс → зовнішні процеси його вирівняли
Номер слайду 14
І) Давні (докембрійські) → вік фундаменту давніх платформ обчислюється 1-3,5 млрд років → у ранні геологічні ери - архейську і протерозойську (докембрії). Вік платформи→ вік кристалічного фундаменту..
Номер слайду 15
ІІ) Молоді платформи→ фундамент молодих платформ→ вік у кількасот мільйонів років→ до другої половини палеозойської ери.
Номер слайду 16
І) Східноєвропейська (Руська) платформа - в докембрійський час → близько 2 млрд років.3)Східноєвропейська (Руська) платформа та її тектонічні структури.
Номер слайду 17
* Платформа→ розбита глибокими розломами на окремі ділянки, зазнала прогинань і просідань → кілька менших за площею тектонічних структур.
Номер слайду 18
* Щити → частини платформ, → де кристалічний фундамент виступає на поверхню → магматичні породи → значні виливи лави на земну поверхню у давні геологічні ери. * Кристалічні масиви→ фундамент близько підходить до поверхні.
Номер слайду 19
* Український щит→ тверді кристалічні породи фундаменту → залягають неглибоко → часто виходять просто на поверхню.
Волино-Подільська плита→ докембрійський фундамент→ на глибинах 2000-2500 м.
Номер слайду 22
* Западини → на плитах в окремих ділянках фундамент → прогинається у формі складок → або просідає сходинками. * Товщина осадового чохла в них значно зростає. В) Западини ( прогини)
Номер слайду 23
* Галицько-Волинська (Львівська) западина→ фундамент глибини 3000-7000 м.
Номер слайду 24
* Прип’ятський прогин.
Номер слайду 25
* Дніпровсько-Донецька западина→ фундамент платформи сходинками → 4-6 км у пн18-20 км - у південній (середня 8 - 12 км)
Номер слайду 26
* Причорноморська западина→ фундамент платформи повільно занурюється під осадовий чохол від 600 м на пн до 3200 м на пд.
Номер слайду 27
* Западини на платформі → заповнені потужними товщами осадових порід→ родовища вапняків, глини, піску, крейди, мергелю→ нафти і природного газу.
Номер слайду 28
* Донецька складчаста область→ давня герцинська складчастість→ на місці прогину, → заповненого вугленосними шарами у пізньому палеозої.* Потужність осадових гірських порід → 10-12 км. Г) Складчаста область
Номер слайду 29
* Молоді платформи→ на їхньому місці мав сформуватися океан ←продукти руйнування засипали глибокі улоговини осадовими породами, * насичені природним газом і нафтою → пізньопалеозойський фундамент молодих платформ → під товстим осадовим чохлом 5) Молоді платформи в межах України.
Номер слайду 30
* Скіфська платформа → фундамент на глибинах 3000-6000 м, → більша її частина→ Азовське та Чорне море→ рівнинна частина Кримського півострова → занурюється під води Азовського та - Чорного морів.
Номер слайду 31
* Західноєвропейська платформа (плита)→ смуга, що занурюється під зону Українських Карпат.
Номер слайду 32
* Області складчастості* молоде складчасте утворення → на межі Євразійської та Африканської літосферних плит→ унаслідок їх насування в альпійську епоху горотворення → формування якого триває донині.
Номер слайду 33
* Українських Карпат→ зх України *Кримських гір → пд Кримського півострова → частини Альпійсько-Гімалайського сейсмічного поясу, →продовжують формуватися і нині → землетруси → із Карпат на території Румунії. *На південному узбережжі Кримського півострова → у вересні 1927 року.* Області складчастості
Номер слайду 34
І)Області складчастості Українських Карпат 1)Карпатська складчаста область, 2)Передкарпатський прогин 3) Закарпатський прогин.
Номер слайду 35
ІІ)Складчаста система Кримських гір.* Аравійська плита рухається на північ і→ тисне на Чорноморську літосферну плиту→ рухається на північ→ на велетенську Євразійську плиту → малопотужна Чорноморська плита затиснута між двома гігантськими блоками земної кори → починає розколюватися →кримські землетруси.
Номер слайду 36
Номер слайду 37
Українські Карпати і Кримські гори→ складчасті структури Середземноморського рухливого поясу. Зв’язок рельєфу з тектонічними структурами.
Номер слайду 38
Складчаста система Кримських гір → Кримські гори. Складчасті структури Кримських гір - три асиметричні пасма, пд частина занурена в Чорне море.