Презентація. Тема: "Орфей ХХ-го століття" (Р-.М.Рільке та Україна).

Райнер Марія Рільке познайомився з Руссю 1899р. Оповіді Луїзи Андреас-Саломе (німецької письменниці, котра народилася й виховувалася в Росії – познайомилася з поетом у 1897 році) запалили Рільке мрією відвідати і пізнати Русь. Таємнича Русь і Малоросія вабили поета “близькістю до землі” та речей.

Перша подорож – квітень-червень 1899р. – Петербург та Москва, знайомство з письменником Левом Толстим та художником Леонідом Пастернаком. Друга подорож – травень-серпень 1900р. – Москва – Тула – Ясна Поляна – Київ – Канів – Кременчук – Полтава – Харків – Воронеж – Саратов - Симбірськ – Казань – Нижній Новгород – Ярославль – Петербург.

Зацікавившись українським фольклором, поет написав два оповідання, вміщені до «Казок про любого Бога»: «Пісня про Правду» та «Як старий Тимофій співав, помираючи». Він добре знав українські народні пісні, захопився піснями про козаччину, котрі й послужили матеріалом для його «Пісні про Правду». Відвідини Києво-Печерської Лаври спричинили до появи другої частини “Книги годин” – “Книги прощ”, у якій постає образ сліпого кобзаря-співця (прототипом його став відомий кобзар Остап Вересай, з яким поет був знайомий особисто).

ШЕВЧЕНКОВІ РІЛЬКЕ ПРИСВЯТИВ ВІРШ “СМЕРТЬ ПОЕТА”, А “КОБЗАР”, ЯКИЙ ВІН ПРИДБАВ ПІД ЧАС ПОДОРОЖІ УКРАЇНОЮ, ЗБЕРІГАВСЯ У ЙОГО БІБЛІОТЕЦІ ДО КІНЦЯ ЖИТТЯ. ЦІНУВАВ ПОЕТ І ТВОРЧІСТЬ МИКОЛИ ГОГОЛЯ, ОСОБЛИВО ЙОГО ПОВІСТЬ “ТАРАС БУЛЬБА”, ЯКА ТЕЖ ВПЛИНУЛА НА НАПИСАННЯ “УКРАЇНСЬКИХ” ТВОРІВ РІЛЬКЕ. Інтерес до творчості Т.Шевченка та М.Гоголя

Серед перекладів вирізняється «Слово про Ігорів похід», над яким Рільке працював кілька років. Роботу було завершено у 1904 році. Й на сьогодні цей переклад, здійснений Р.- М. Рільке, вважається найкращим із німецькомовних.

У вірші «Буря» поету бачаться похилені плечі Мазепи перед козацькими строями. Україна постає як край юної землі і безсмертного й дужого вітру, де будь-яка річ має свій голос. Відвідування Рільке Полтавщини, осмислення трагічної для українського народу битви 1709р. дало поштовх до створення балади “Карл Шведський їде через Україну” Іван Мазепа у творах Р.-М.Рільке

В останні роки життя Рільке з’явився ще один місток між поетом та слов’янським світом – його листування з російськими поетами Борисом Пастернаком та Мариною Цвєтаєвою.

Рільке любив українське малярство - від іконопису починаючи. Бачив поет і твори Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського, Тараса Шевченка. Знав картини Миколи Ярошенка та Іллі Рєпіна, - з останнім особисто познайомився 18 травня 1899 року.

Істинні митці завжди відчувають істинну красу. Тому українською мовою перекладали Рільке П.Тичина, Л.Первомайський, В.Стус, М.Бажан, Д.Павличко, Ю.Андрухович, а в діаспорі – М.Орест і Б.Кравців. Всі вони, незалежно один від одного, зверталися до поета, відчуваючи у його віршах той духовний заряд і ту інтегруючу силу, яка потрібна була їм і як митцям, і як громадянам своєї понівеченої й обездуховленої Вітчизни.

Рільке називав Київ “містом, близьким до Бога”. Перебуваючи в Києві, поет інтенсивно досліджує стародавні пам’ятки, що збереглися в місті. Особливо багато вражень у поета залишилося від Києво-Печерської Лаври, де він був кілька разів. Крім Києво-Печерської Лаври припала до його серця і Софія Київська, Андріївський та Михайлівський собори, монастирі Києва.

Твори Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського, Тараса Шевченка, Миколи Ярошенка та Іллі Рєпіна в Національному художньому музеї України

Пошук духовного проводиря, виразника народного духу привів Райнера Рільке на могилу Тараса Шевченка.

Великим переживанням Рільке стала краса української природи… На цій землі поет знайшов жаданий приклад гармонійного єднання людей і природи, Бога і землі.

24 серпня 1900 року Рільке назавжди покинув Русь. Але той шлях українськими степами запав у поетову душу, як і українські жінки-селянки, що вразили його розумом і сердечністю.

Подорожі 1899-го та 1900-го років Росією та Україною стали для Р.М.Рільке важливим кроком у пізнанні слов’янського світу, в освоєнні його духовних і культурних цінностей. Дух України, її сутність виявилися у творчому спадку Рільке: це і переклади, і мистецтвознавчі статті, вірші і книги, навіяні перебуванням на Україні. Через фольклор та українських кобзарів пізнав поет Істину Правди і силу простих і доцільних слів, що здатні змінювати світ і вести людей на боротьбу в ім’я Добра. Захоплення іконами київських соборів і монастирів пробудило в Рільке інтерес і любов до українського малярства. Перекласти Рільке означає зрозуміти самодостатність і незнищенність кожної окремої особистості. Поезія “Орфея ХХст.” вчить шукати вищий смисл і через відкриття Бога у собі відкривати самих себе, здатність до творчості й одухотворення усього, що є на землі.

Бажан М. Крізь туман міфів (передмова до збірки). Новели про Україну/ М. Бажан // Вітчизна. – 1969. - № 9. – С. 128-130. Ізарський О. Рільке на Україні / О. Ізарський – Філадельфія. – К.: 1952. – 245 с. Лисенко І. Райнер-Марія Рільке і Україна / І.Лисенко // Радянське літературознавство. – 1989. - № 5. – С. 25-31. Марченко Н. Рільке і Україна / Н.Марченко // Вікно у світ. – 1998. - № 3. – С. 110-133. Наливайко Д. Українські мотиви в поезії Рільке / Д.Наливайко // Жовтень. – 1971. - № 3. – С. 138-144. Наливайко Д. В пошуках єдності зі світом і людьми / Д.Наливайко // Всесвіт. – 1973. - № 10. – С. 37. Попов О. Майстер високої самотності / О.Попов // Сучасність. – 1994. - № 7-8. – С. 25.