Презентація Тема "Робота з дитячою книжкою: читаю та порівнюю авторські та українські народні казки"

Робота з дитячою книжкою: читаю та порівнюю авторські та українські народні казки. Коваленко Н. Г., вчитель початкових класів Квітневої філії КЗ «Близнюківський ліцей Близнюківської селищної ради Харківської області» урок Українська мова. Навчання грамоти, автори Большакова І., Пристінська М. 1 клас, ІІ семестр. Тема : «Робота з дитячою книжкою: читаю та порівнюю авторські та українські народні казки» 05.03.2024 р

Ла-ла-ла – десь гуде …(бджола); Ець-ець-ець – цвірінчить …(горобець); Ик – ик – ик – на квітку сів …(метелик); Рі – рі – рі – на деревах…(снігурі); Ти –ти – ти – за ними дивляться…(коти); Ля-ля-ля – допитливе…(слоненя); Ці – ці – ці – Живе воно у …(Африці).

Обери тему і напиши-намалюй. Допитливе слоненя• Ким із героїв казки ти хотів би бути?Яким би ти був?• Який чарівний предмет міг би допомогти головному герою?Намалюй і напиши• Яким ти уявляєш автора казки?

Марина СТЕПАНСЬКА ЯК КОСМІЧНІ КОШЕНЯТА МЛИНЦІ ПЕКЛИ— Як же мені кортить млинчиків попоїсти! — задумливо промовила Біло. Коса, споглядаючи жовтувато-абрикосову, вкриту метеоритними кратерами планету. Ці кратери надавали планеті схожості з млинцем. Планета оберталась навколо помаранчевої, гарячої, великої зірки.— Я теж залюбки посмакував би гарячими млинцями! — відповів Чорно. Кос. Він пильно подивився на подружку, і запитав:— А чи ми можемо їх спекти? Ти знаєш, як це робиться?— Мур-р-р! Я ніколи їх не пекла, проте, гадаю, це не складніше, ніж перестрибнути з однієї комети на іншу, коли вони пролітають одна повз іншу на космічній швидкості. Ми спробуємо, друже!— Що нам знадобиться для цього, Біло. Коса? — пожвавившись, чорнолапий котик запитав подругу.— Я назбираю найбілішого, найтоншого, найпухкішого зоряного борошна, а ти збери потічок галактичного білого молока. Ми їх гарненько перемішаємо, додамо декілька плазменних жовточків, от і буде нам тісто на космічні млинці! — Біло. Коса мрійливо закотила очі та облизнулась.

Двоє друзів взялися до роботи. І незабаром тісто було готовим.— Послухай-но, а де ж ми смажитимемо наші млинчики? — стурбований Чорно. Кос подивися на кішечку.— Впевнена, що ось ця гаряча зірка якнайкраще підійде для смаження. Мур-р-р! — посміхнулась киця. Який же запах розійшовся по найближчих космічних околицях, коли рум'яні, пухкі, дірчасті млинці вже лежали гіркою перед кошенятами! Вони мружили очиці від задоволення, і ласували смачними млинчиками. А найближчі до них комети, зірки та планети навіть намагалися зійти зі своїх усталених орбіт, аби хоч понюхати (а, можливо, й покуштувати) ті дивовижні духмяні космічні наїдки!Ти можеш спитати мене, мій любий читачу: "А чи можливо відчувати запах в космічному безповітряному просторі? Вигадки все це!"Ну що я тобі відповім, друже?! Я теж так гадала. Можу лише сказати, що так мені розповідали самі кошенята — Біло. Коса та Чорно. Кос. Врешті-решт, їм відомо про це напевне, еге ж?

Як кіт чоботи купував (українська народна казка)

У невеличкій хатинці край села мешкало котяче подружжя. Якось пухнастий господар схаменувся:– Зима вже на порозі, а про чоботи ми й не подбали.

– То піди до міста, допоки не випав сніг, – запропонувала дружина, – та купи взуття. Уранці, смугастий вирушив у дорогу. Уже здолав чималий шлях, коли зустрів молодого лиса.– Куди це Ви, прямуєте? – поцікавився рудий.– У місто, – зізнався кіт. – Хочу собі та дружині чоботи купити, бо вже й зима настала, а ходити босоніж дуже холодно.– А навіщо далеко йти? Тут неподалік є чудовий чоботар, на ім’я Вовк. Він такий умілий майстер, що будь-яке взуття пошиє. Дякую за пораду, пане Лисе, – вдоволено промуркотів пухнастий. – Завітаймо до нього!І рудий повів нерозважливого кота плутаними стежинами. Варто зауважити, що смугастик ніколи в лісі не бував, тому й не знав, якими небезпечними бувають звірі.

Щойно мандрівники опинилися в самій хащі, як лис пригрозив:– Давай гроші, а не то – смерть!– Згляньтеся, – заблагав кіт, – придбаю Вам найкращі чоботи, лише відпустіть.І так просив, що рудохвостий урешті-решт погодився:– Тільки по взуття підемо разом. А то ще втечеш!Коли мандрівники дісталися міста, лис попід огорожами й будинками прокрадався, а кіт спокійно крокував вулицями. Біля крамниці пухнастий запропонував: – Ходімо, виберете взуття.– Та що нам удвох там робити? Краще надворі зачекаю, – відмовився рудий, поглядаючи на всі боки. – Тільки ж не барися!Кіт увійшов до крамниці, а лис вирішив сховатися. Озирнувшись, він побачив собачу будку.– Оце так хатинка! – зрадів рудий. – Немов для мене збудована. А що там усередині?Та не встиг і на поріг ступити, як почув погрозливе гарчання. Тієї ж миті з будки вискочив пес і накинувся на непрошеного гостя. Невдаха ледве вирвався з гострих собачих зубів і, забувши про кота та чоботи, дременув так, що аж курява стояла. А пухнастий придбав у крамниці взуття та вирушив додому. Тільки цього разу він розважливіше обирав супутників.

Рефлексія. Авторські казки –це казки, які написали автори. Казки – це твори про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил. Народні казки не мають одного автора, їх створили люди і можуть розповідати, як хочуть.

Гра « Яка казка народна чи авторська?»

Відмінне. Відмінне. Спільне

На уроці я….. Вчився читати складами і словами правильно і виразно різні тексти. Прогнозувати орієнтовний зміст книжки за заголовком та ілюстраціями. Я вчився ділитися враженнями. Співпрацювати

Оцініть свою роботу

Ви великі молодці!