Презентація "Теорія розвитку вищих психічних функцій Л.С Виготського"

Теорія розвитку вищих психічних функцій Л. С Виготського

Вік, за Л. С. Виготським,— це якісно особливий етап психологічного розвитку.

Л. С. Виготський розглядав вік як епоху або ступінь.

При переході від однієї вікової ступені до іншої виникають новоутворення.

Л. С. Виготський вводить також поняття вікової кризи як цілісних змін особистості дитини, які виникають при зміні стабільних періодів.

Поведінкові показники вікових криз

Основними умовами розвитку західні психологи вважали спадковість і середовище, а джерело розвитку вбачали в самій природі індивіда, розглядаючи в результаті розвиток як пристосування до довкілля.

Вищі психічні функції виникають спочатку як форма співробітництва між людьми і лише потім стають індивідуальними функціями самої дитини. Л. С. Виготський вважає, що джерелом розвитку вищих психічних функцій є середовище.

Л. С. Виготський сформулював закони психічного розвитку дитини.1) Дитячий розвиток відбувається нерівномірно в часі: рік життя немовляти за темпом розвитку не відповідає рокові життя, наприклад, підлітка;

2) Розвиток психіки являє собою ланцюжок якісних змін. Сприймання, пам'ять, мислення дитини відрізняється від дорослого не тим, що вони менш розвинені, вони просто якісніші, ніж у дорослого.3) Нерівномірність дитячого розвитку: кожна сторона в психіці дитини має свій оптимальний період розвитку;

Закон розвитку вищих психічних функцій. Виникають спочатку як зовнішні (інтерпсихічні),а потім переходять у внутрішні (інтрапсихічні). Вищі психічні функції характеризуються опосередкованістю, усвідомлюваністю, довільністю, системністю, формуються за життя в результаті оволодіння знаряддями, засобами та розвиваються в зв'язку з навчанням.

Рушійною силою психічного розвитку за Л. С. Виготським — НАВЧАННЯПроцес розвитку починає розглядатись як саморух суб'єкта, а спадковість і середовище лише як умови, які визначають різні варіації розвитку в межах норми. ПСИХОЛО- ГАМИ ДОПОВ-НЕННЯ

О. М. Леонтьєв розвинув ідею Л. С. Виготського. Провідна діяльність — це діяльність, виконання якої визначає виникнення і формування основних психологічних новоутворень людини на даному етапі розвитку її особистості.про провідний тип діяльності.

Види провідної діяльності: Емоційно-безпосереднє спілкування немовляти з дорослими (0—1 рік)

Предметно-маніпулятивна діяльність дітей раннього віку (1—3 роки)Види провідної діяльності: Освоєння ходіння. Освоєння предметних дій. Оволодіння промовою

Види провідної діяльності: Сюжетно-рольова гра у дошкільнят (3—6 років)

Види провідної діяльності: Навчальна діяльність у молодших школярів

Види провідної діяльності:Інтимно-особистісне спілкування підлітків;

Види провідної діяльності: Професійно-навчальна діяльність у старшому шкільному віці