Теологічна теорія є найдавнішою. Ще у XVIII ст. до н. е. в законах царя Хаммурапі стверджувалося божественне походження Вавилонської держави та царів. В епоху Середньовіччя ідею богоствореності держави й права проповідували мислителі й учені Августин Блаженний (354-430) і Фома Аквінський (1225-1274). Ці ідеї підтримували й розвивали українські філософи та правники — Петро Могила, Феофан Прокопович, Стефан Яворський. Теологічна теорія
Патріархальна теорія Патріархальна теорія (від грецьк. батько та влада) визначає державу як наслідок розвитку та перетворення сім’ї. Сім’я, яка виникла ще в первісному суспільстві з часом розширювалася, розділялася. Сім’ї об’єднувалися, утворювали більш численні спільноти, у яких традиційних для сім’ї важелів управління не вистачало. Саме тому поступово сімейна влада батька-патріарха перетворювалася на державну владу, а сім’я відповідно — на державу. Перетворення сімейної влади відбувалося поступово — від влади батька до влади старійшини роду, племені, а потім і до влади глави держави — монарха. Засновниками цієї теорії були давньогрецькі мислителі Арістотель (у праці «Держава») і Платон («Політика»).
Договірна теорія Відповідно до договірної теорії, держава виникає внаслідок досягнення певних домовленостей між людьми. Основні положення цієї теорії першим виклав давньогрецький філософ Епікур, пізніше серед її найактивніших прибічників і послідовників були Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж. Ж. Руссо, На думку прибічників цієї теорії, життя суспільства підштовхує людей до усвідомлення спільних інтересів, досягнення певних домовленостей, які забезпечують взаємну вигоду, безпеку та загальну користь.
Психологічна теорія Автори психологічної теорії (Цицерон, Л. Петражицький) уважали, що причиною виникнення держави є особливості психіки людей, їхні відносини. На думку авторів цієї теорії, люди, відчувши негативні наслідки анархії, безвладдя в період відсутності державної влади, самі приходять до висновку про необхідність створення держави як механізму врегулювання міжлюдських відносин.
Теорія насильства Теорія насильства сформувалася в другій половині XIX ст. На думку прихильників теорії, держави виникають унаслідок завоювань, коли з’являється потреба утримувати переможене плем’я, рід у покорі. Унаслідок завоювання племена перетворюються на класи — панівний (завойовників) і пригнічений (експлуатований). Для утримання пригніченого класу в покорі виникає необхідність у створенні апарату насильства, який і стає державою. Активними прибічниками теорії були К. Каутський, Є. Дюрінг та інші вчені.