Презентація "Територіальні і соціальні діалекти"

Територіальні і соціальні діалекти

Територіальний діалект — різновид національної мови, який єднає людей, що живуть на одній території і мають спільну духовну і матеріальну культуру, звичаї та традиції. Назвіть 3 наріччя української мови Ознайомтесь із відеозаписом «Співи Полісся» та виконайте завдання

Замініть діалектизм літературним словом Ой зложіте; в збивки; по грошу; купить жичку; полит, навчуса; до Паски; надворі; посля; начинаєця; Вспення; перейшло; їздять; піснь; да; либедою; замуж; довжна; жизнєнная; кажна; голос; напєв; по-іначому; не відала; существує; пошов; дєло; обчє; влюбиласа; подивиса; вєчно; магазіна; нічєво ж; осталоса; получаєця; ношки; прийдьоця; на земню; получу; корови; ходю…

Звіряємо Ой зложіте (зберіть, складіть); в збивки ( посудину); по грошу( по монеті); купить жичку (стрічку); полит (поле), навчуса (навчуся); до Паски (Пасхи); надворі (надворі); посля (після); начинаєця (починається); Вспення (Успіння); перейшло (минуло); їздять (приїжджають); піснь (пісень); да (так); либедою (лободою); замуж (заміж); довжна (повинна); жизнєнная (життєва); кажна (кожна); голос (варіант); напєв (наспів); по-іначому (по-іншому); не відала (не знала); существує (існує); пошов (пішов); дєло (справи); обчє (взагалі); влюбиласа (закохалася); подивиса (подивися); вєчно (завжди); магазіна (магазину); нічєво ж (нічого ж); осталоса (зосталося); получаєця (виходить); ношки (ніжки); прийдьоця (прийдеться); на земню (на землю); получу (отримаю); корови (корови); ходю (ходжу)…

РОЗМОВНА МОВА Різновид літературної мови (один із її функціональних стилів), уживаний у повсякденному живому спілкуванні, в невимушеній розмові співбесідників за різних життєвих ситуацій. Порозуміння полегшується при цьому використанням інтонації, міміки, жестів. - Катю, ти не уявляєш, яка в нас дивна сусідка. Вона живе сама, до того ж дещо недочуває. Вмикає зранку телевізор у вітальні, та ще й на весь куток. Адже вона має обов’язково його почути з кухні, коли сковородка шкварчить! Так він в неї цілий день бубонить: бу-бу-бу та бу-бу-бу. Дивиться все підряд, а особливо, всілякі політичні виступи. Ми за стінкою почуваємося, неначе в нас тут засідання Верховної Ради та Кабінету міністрів. Іноді їй син дзвонить по телефону. Так ти думаєш, вона хоч на хвильку вимикає свій “ящик”? Можна навіть не мріяти! Спершу телефон на максимальній гучності “розривається” хвилин п’ять, бо вона зі своїми Верховною Радою та Президентом нічого не чує. Зато ми за стінкою чуємо: Михайло дзвонить. Веду я, Катю, далі. Михайло наполегливо надзвонює, бо вже знає материні звички. Сусідка нарешті чує дзвінок, біжить, хапає слухавку та починає кричати на повний голос. В цей час депутати по телевізору продовжують свої теревені, а вона намагається їх переговорити. Інколи сусідка почує-таки по телевізору якусь важливу політичну інформацію. Наприклад, їй там скажуть, яка партія погана, а яка хороша. Тоді вона спішить надвір агітувати

ПРОСТОРІЧНА ЛЕКСИКА (слова, що знаходяться за межами літературної мови. Вони експресивно забарвлені, але, на відміну від звичайних розмовних слів, мають відтінок спрощеності, зниженості, грубості) слова, перекручені, спотворені з погляду норм літературної мови: автобуз, булгактер, каклєта, калідор, лаболаторія; уживаються без дотримання лексичних, граматичних, орфоепічних норм: шо, тута, осьо, тудою, сюдою, ма, ба; невмотивовані росіянізми: шиповник, совітуваться, прийомна, водрузили, однофамільниця; вульгаризми – не прийняті в літературній мові лайливі слова, прокльони: пика, морда, хамло, бидло, варнякати, осточортіти, слова з різко зниженим, експресивним забарвленням: ляпати, патякати, босяцюга, п’янюга, дурепа; верзти, варнякати, пертися, дурепа.

Соціальні діалекти Соціальні діалектизми притаманні окремим соціальним групам носіїв мови. До соціальних діалектизмів належать професіоналізми, жаргонізми й арготизми. Сюди слід віднести також слова дитячої мови.

Дитяча лексика папа — хліб, коко — яйце, моня — молоко, льоля — сорочка, киця — кіт, ціпа — курча, паця — свиня, зюзя, дюдя — холодно, жижа — гаряче, вава — ранка, забите місце, гам — їсти, люлі - спати їстоньки, питоньки, купатоньки, спатки, спатоньки, спатуні, спатусі, тупоньки, нозя, руця тощо

 Професіоналізми вживаються в певному професійному середовиші, вони ніби деталізують загальновідомі назви Слово «човен» - загальновживане. Рибалки розрізняють: дуб «великий човен, видовбаний із суцільного дерева»; байдак «великий човен для плавання по морю»; шаланда «плоскодонний риболовецький вітрильник»; баркас «великий багатовесловий човен»; калабуха «невеликий човен» Оператори ЕОМ вживають: інсталяція, архівація, драйвер, монітор, файл, утиліта, форматування, стример, сканер, принтер тощо (терміни); мишка, кошик, вікно, папка, ярлик, буфер, меню, каталог, шаблон, прапорець, вірус та ін. (переносне значення) Музиканти використовують слова: (окрім термінів) фанера; розкрутити, сольник…

Жаргонна молодіжна лексика (сленг) бакси «долари», штука «тисяча», лимон «мільйон», ксива «паспорт, посвідчення особи тощо», базар «розмови», пакет «наряд міліції», стрілочник «той, кого безпідставно звинувачують у чомусь», черепи «свої хлопці», гнати «говорити неправду», купити «пожартувати», здрейфити «злякатися», кинути «ошукати», наїжджати «чіплятися, погрожувати», кльово «дуже добре», центровий (авторитетний), бабки (гроші), прикид (одяг, манера одягатися), приколотися (отримати або створити враження), злиняти (щезнути) тощо; для жаргону п'яничок типовим є вживання слів: бухло (алкоголь), бодун (похмілля) тощо.

Арго — це умовна говірка соціальної групи з певним набором слів, незрозумілих для сторонніх. Відомі злодійське, картярське, лірницьке та жебрацьке арго Ось як Г. Хоткевич відтворив мову лірників (у дужках подано переклади арготизмів): «В хаті дулясно (тепло). Ботень (борщ) із крисом (м'ясом), а мо, і з варнагою (куркою). Кунсо (хліб) — як яшпурка (булка)... А мо, і пундії (пироги) чи пухтавки (пампушки) будуть, бо моя теща — баба ого! Одне слово — похозниця (господиня)». Ще один приклад вживання арготизмів: «Розказував, як він попав раз на вечорниці... А там самі терпелюки (парубки) та каравони (дівчата). Покургав (пограв) я їм, що знав, іду вже з хати, коли якась скелиха (…) й обзивається: «Чи не дати вам, діду, мукиці?» — «Оце, думаю, клево (добре)/ Годі сухмаї кусморити (сухарі гризти), хоч ставреників накурляю (вареників наварю)...

Для багатьох людей старшого покоління сучасна молодь вкрай дивна: одягається не "як колись", цінності геть інші, а спілкується як! Хоч бери й створюй окремий тлумачний словник, аби усе те зрозуміти! Скорочення назв навчальних дисциплін: «укрмова», «укрліт», «літчит», «фізра», «матема», «баскет», «матем». Скорочення назв предметів: “комп” Жаргонизація назв навчальних заходів: «домашка», «контроша»,»лаба»,  ДЗ ([дезе]). Неправильні фемінітиви фамільярного забарвлення: «хімічка», «математичка», «училка». Фонетичні кальки типу «інгліш», ще й в якості відмінюваного слова.

СУРЖИК   (у питомому значенні — «суміш різних зерен з житом»; від прасл. *sǫ — «зі» + *rъžь — «жито») ПОБУТОВЕ МОВЛЕННЯ, В ЯКОМУ ОБ’ЄДНАНІ ЛЕКСИЧНІ І ГРАМАТИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ КІЛЬКОХ МОВ

ЕКЗОТИЗМИ (від грецького Exoukos, що означає "чужий" СЛОВА – НАЗВИ РЕАЛІЙ ЖИТТЯ ІНШИХ НАРОДІВ НЕ МАЮТЬ ВІДПОВІДНИКІВ У МОВІ, ДО ЯКОЇ ПОТРАПЛЯЮТЬ назви грошових одиниць (фунт, франки, євро, рубель, злотий, крона, песо, юань, тугрик, гривня) назви деяких населених пунктів (аул, аїл, кишлак) назви житла (юрта, ізба, вігвам) назви предметів одягу (паранджа, агбада, кімоно, тюбетейка) назви людей за посадою або родом занять (гейша) назви державних закладів (сейм, конгрес) назви страв і напоїв (асадо, фейжоада, молохея, хачапурі, вареники, ракфікс, адобо, франсезінья, сармале, касба)

ВАРВАРИЗМИ (грец. βαρβαρισμός – чужоземець) СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ ПОРЯД ЗІ СВОЇМИ ВІДПОВІДНИКАМИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ МОВІ латинізми (з лат.), галліцизми (з франц.), германізми (з нім.), грецизми (з грец.), полонізми (з польс.), росіянізми (з рос.) та ін. НЕ ЗАСВОЮВАНІ МОВОЮ хай, салам, о-ревуар, бай, мадам, місьє, фрау, шериф, консьєрж, імпічмент, уїк-енд, харакірі («Boa constrictor» І.Франка, «Contra spem spero» Лесі Українки, «Persona grata» М. Коцюбинського, «Valse melancoligue» О. Кобилянської)

ПУРИЗМИ (ВІД ЛАТИНСЬКОГО “ PURUS” - ЧИСТИЙ Рух, що пропагує очищення мови від запозичених слів. Він особливо характерний мовам, що тривалий час піддавалися впливу інших мов. Для української – російська, для чеської – німецька, для турецької – арабська й перська. Для більшості сучасних мов загрозу несе й вплив англійської мови. аеродром – летовище, вертоліт – гвинтокрил, поїзд – потяг, конус- стіжок, екватор — рівник, маятник — хитун, магніт – тягунець, фільтр — цідило, укол – штрикавка, куки – реп’яшки, лайк – вподобайка,

УЧИТЕСЬ, ЧИТАЙТЕ… І ЧУЖОМУ НАВЧАЙТЕСЬ, І СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ… Т.Г.ШЕВЧЕНКО НЕ БІЙТЕСЬ ЗАГЛЯДАТИ У СЛОВНИК: ЦЕ ПИШНИЙ ЯР, А НЕ СУМНЕ ПРОВАЛЛЯ…. М. РИЛЬСЬКИЙ