Презентація "Територія і населення України напередодні Першої світової війни.. Дидактичний матеріал до уроку"

Територія і населення України напередодні Першої світової війни Дидактичний матеріал до уроків з історії України

На початку ХХ ст. назва “Україна” використовувалася лише як загальнонаціональна назва території українського народу. Території, які становлять сучасну Україну, входили до складу Російської імперії та Австро-Угорської імперії. Кириченко В. А. Українські землі на початку ХХ ст.

Кириченко В. А. Герб Російської імперії початку ХХ ст. Київська. Правобережжя. Південь. Чернігівська. Українські землі у складі Російської імперіїЛівобережжя. Слобожанщина. Волинська. Подільська. Полтавська. Харківська. Катерино-славська. Таврійська. Херсонська. Київськегенерал-губернаторство. Малоросійськегенерал-губернаторство. Новоросійсько-Бессарабськегенерал-губернаторствогуберніїгуберніїгуберніїгуберніїУкраїнське населення складало близько 32 млн осіб.

Кириченко В. А. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини. Герб Австро-Угорщини початку ХХ ст. Східна Галичина. Закарпаття. Королівство Галичини і Володимирії Угорське королівство. Буковина. Золочівський. Чортківський. Львівський. Жовківський. Стрийський. Саноцький. Перемишльський. Тернопільський. Коломийський. Бережанський. Станіславський. Самбірськийокруги. Ужанський. Мармароський. Берегівський. Угочанськийкомітати (жупи)Українське населення складало близько 7 млн осіб.

Індустріальна модернізація Наддніпрянської України на початку ХХ ст. Революція 1905—1907 рр. вплинула на життя тогочасного суспільства, однак вона не змінила основного напрямку його розвитку, який диктувався вимогами і законами ринкового господарства. Потужний 5-вісний паровоз серії “Э” Луганського паровозобудівного заводу. 1912 р. Кириченко В. А.

Модернізація – зміни відповідно до сучасних умов, осучаснення Індустріальна модернізація Наддніпрянської України на початку ХХ ст. Кириченко В. А.

Основні показники виробництва промислової продукції промисловими підприємствами Наддніпрянщини на початку ХХ ст.(у % до загальноросійського обсягу)67,799,557,252457610071вугіллякоксзалізна рудачавунстальрейкиртутьцукорІндустріальна модернізація Наддніпрянської України на початку ХХ ст. Кириченко В. А.

Структура промислового виробництва Наддніпрянської України.1912 рік.гірнича, видобувна, металургійна та мінералообробнахарчоваметалообробна і машинобудівнадеревообробнахімічнатекстильнаінші 45,936,210,12,11,81,52,1Індустріальна модернізація Наддніпрянської України на початку ХХ ст. Кириченко В. А.

Майнове розшарування українського селянства(за показниками 1905 р.)Сільськогосподарське виробництво Наддніпрянської України на початку ХХ ст. Тип господарства. Середній розмір земельного наділу (десятин)Поміщицьке334 Заможне селянське15,6 Середняцьке7,2 Бідняцьке3,7 Кириченко В. А.

Розвиток промисловості на західноукраїнських землях. На початку ХХ ст., коли у Західній Європі розвивалося індустріальне суспільство, на західноукраїнських землях безроздільно панувало феодальне господарство. Ремісник за роботою. Малюнок початку ХХ ст. Кириченко В. А.

Феодальне господарство – спосіб господарювання, що базується на феодльній власності на землю, поєднанні неекономічного примусу до праці з економічним, на переважанні натурального господарства і ручній праці. Розвиток промисловості на західноукраїнських землях. Кириченко В. А.

Провідні тенденції розвитку західноукраїнських земельоднобічність і нерівномірність розвитку промисловості (пріоритет розвитку тих галузей, які мали сировинний характер – добувної, деревообробної);кустарно-ремісничий характер промислового виробництва;хижацька експлуатація природних багатств;засилля іноземного капіталу;збереження поміщицького землеволодіння як стримуючий чинник розвитку сільськогосподарського виробництва;розшарування українського селянства. Розвиток промисловості на західноукраїнських землях. Кириченко В. А.

Розвиток промисловості на західноукраїнських земляхнайрозвиненішігалузі промисловостіна західноукраїнськихземляхнафтовидобувналісозаготівельна та деревообробнатекстильнанародні ремесласоледобувнатютюнова. Заготівля лісу. Буковина, початок ХХ ст. Підземна соляна копальня. Солотвино, Закарпаття, початок ХХ ст. Малюнок. Кириченко В. А.

Особливості переходу сільськогосподарського виробництва до ринкових умов. Поміщицькі господарства. Селяни середнього статку та біднякипочали створювати багатогалузеві маєтки – промислово-рільничі господарства, де діяли підприємства з переробки вирощуваної продукціїтенденція до дроблення земельних наділів та їх зменшення. Сільськогосподарське виробництво на західноукраїнських землях. Заможні селянипочали створювати господарства фермерського типу“Син із батьком не хочуть сидіти на однім грунті, донька з матір’ю ділять півморга і кожна окремо газдує”. Кость Левицький. Кириченко В. А.

Передумови трудової міграції українського селянстванестача землівнаслідок цьогонедостатньо розвинена західноукраїнська промисловість не могла достатньо забезпечувати робочі місця селянам, що не мали можливості знайти засоби існування на селідемографічний бумзбільшення сільського населеннядроблення земельних наділів та їх зменшення. У пошуках кращої долінадлишок робочої силиу Наддніпрянській Україні склав 9,3 млн осібпризвели до. Кириченко В. А.

Міграція – (від лат. migratio - переселення) – переселення людей з одного регіону в інший великими групами на великі відстаніУ пошуках кращої доліКириченко В. А.

у Нижньому Поволжі(400 тис. осіб)на Далекому Сході (460 тис. осіб)в Казахстані та Середній Азії(790 тис. осіб)У пошуках кращої долінайбільшіукраїнські громадиза межами Наддніпрянської України напередодні Першої світової війни Розподіл ділянок переселенцям. Приморський край, початок ХХ ст. Кириченко В. А.найбільшіукраїнські громадиіз західноукраїнськихпереселенцівнапередодні Першої світової війниу США(300 тис. осіб)у Канаді(170 тис. осіб)у Латинській Америці (55 тис. осіб) Українські емігранти за роботою в полі. Канада. 1904 р.

Соціально-політичне становище у Наддніпрянській Україні Російський великодержавний шовінізм. Сучасний малюнок. Кириченко В. А. Найнегативніші наслідки поразки революції відбилися на політичній сфері. Встановлювався надзвичайний стан, суворо заборонялися демонстрації, мітинги, збори. По всій країні діяли військові трибунали. Політичні організації пішли у підпілля. Заборонялося викладання українською мовою в освітніх закладах, українські громади та клуби та практично всі основні українські періодичні видання були ліквідовані. Посилилися репресії проти українства.

Соціально-політичне становище на західноукраїнських землях Герби галицьких міст. Поштова картка 1907 р. Кириченко В. А. Одним з найхарактерніших проявів національно-визвольних ідей в Галичині було пробудження соціальної активності українського селянства. Усі свої здобутки українцям доводилося виборювати у впертій боротьбі з польською адміністрацією та польськими політичними силами краю. Політична боротьба точилася навколо двох питань: створення українського університету у Львові та проведення виборчої реформи, яка б збільшила представництво українців у галицькому сеймі.

Загальний висновок. За рівнем розвитку провідних галузей, концентрації виробництва та монополізації промисловість Наддніпрянщини на початку XX ст. посідала значне місце у Російській імперії. Разом з тим, українські землі залишалися краєм із відсталим сільським господарством, де недостатньо застосовувалися сучасні знаряддя праці й сільськогосподарська техніка. Якщо українські землі у складі Російської імперії хоч і деформовано, а розвивалися, то на західноукраїнських землях провідною тенденцією було цілеспрямоване стримування промислового розвитку, що перетворювало цей край в один з найвідсталіших куточків Європи. Кириченко В. А.