Презентація "Терморегуляція. Захворювання шкіри. Перша допомого при термічних ушкодження шкіри"

Терморегуляція. Захворювання шкіри та їх профілактика. Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри,тепловому та сонячному ударі.

Терморегуляція – здатність теплокровних організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури навколишнього середовища. Теплоутворення. Хімічна регуляція теплопродукції в середині організму. Тепловіддача. Фізична регуляція процесів віддачі тепла з організму в середовище Центр терморегуляції міститься в гіпоталамусі й підпорядкований корі великих півкуль головного мозку.

Це реакції окиснення з виділенням енергії, близько 50 % якої йде на тепло. Відбуваються в клітинах скелетних м'язів (70 %), печінки (20 %), мозку (≈ 16 %), серця (≈ 11 %). На частку шкіри від загальної теплопродукції припадає лише 2 %. Швидку доставку кисню для окиснення вуглеводів і жирів забезпечує артеріальна кров. Теплоутворення. Хімічна регуляція теплопродукції в середині організму. Механізм теплоутворення:скоротливетеплоутворення (мимовільна активність скелетних м’язів);нескоротливе теплоутворення (прискорення процесів обміну речовин).

Це чотири основні механізми, що відбуваються переважно через шкіру:- конвекція - віддача тепла через повітря;- випромінювання - у вигляді інфрачервоних променів;- теплопроведення - тепловіддача при фізичному контакті між тілами;- випаровування - тепловтрати з поверхні тіла в процесі перетворення води в пару. Тепловіддача. Фізична регуляція процесів віддачі тепла з організму в середовище Основну роль відіграє шкіра з потовими залозами, на частку якої припадає до 85% усього тепла, а через дихальні шляхи й легені виділяється близько 15% усієї теплоти.

Перша допомога при опіках. При опіках першого або другого ступеня:— охолодити місце опіку прохолодною водою протягом 10–20 хвилин; при хімічних опіках — швидко видалити хімічну речовину з ураженої поверхні, знизити концентрацію її залишків на шкірі за рахунок інтенсивного промивання водою;— після охолодження (промивання) накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;— не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти стерильну пов’язку. При опіках третього або четвертого ступеня:— накрити місце опіку стерильною серветкою;— за наявності ознак шоку дати постраждалому протишоковий препарат; Не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади швидкої медичної допомоги.

Перша допомога при обмороженніПри обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку. При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). При обмороженнях другого і третього ступеня потерпілого треба якомога швидше доставити в лікарню. Не можна розтирати ушкоджені місця снігом, жорсткої тканиною, оскільки їх можна ще більше травмувати. Заборонено відкривати пухирі.

Перша допомога при теплових і сонячних ударахперевести (перенести) з жаркого приміщення у затінене, прохолодне місце;забезпечити приплив свіжого повітря;покласти так, щоб голова була вище тулуба;розстібнути одяг, що стискає дихання;покласти на голову холодний предмет, обличчя і груди змочити холодною водою;дати понюхати нашатирний спирт. При тепловому або сонячному ударах відбувається приплив крові до мозку, потерпілий відчуває раптову слабкість, головний біль, блювотний позив, нестачу повітря, потемніння в очах, підвищення дихання та серцевого ритму, підвищення температури тіла до 38-40 С та може знепритомніти. Потерпілого слід: При зупинці дихання і втрати пульсу необхідно робити штучне дихання і непрямий масаж серця і негайно викликати швидку допомогу.

ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ - хворобливі зміни шкіри та її похідних, що, на відміну від інших захворювань, мають зовнішні прояви. На шкірні захворювання страждає близько 22 % населення. Шкірні захворювання вивчає дерматологія.

Причини захворювань шкіри. Зовнішніх чинників:мікроскопічні грибки (стригучий лишай, кандидози, паршу голови);стафілококові й стрептококові бактерії (гнійничкові захворювання);тварини-паразити (коростяний кліщ, воша людська) - коросту, педикульоз;віруси - бородавки, герпес. Шкідливе випромінювання може спровокувати пухлинні хвороби шкіри (меланому), підвищена або низька температура - опіки чи обмороження, кислоти чи луги - хімічні опіки.

Внутрішні чинники: захворювання внутрішніх органів (спричиняють алергічні хвороби шкіри - кропивницю, екзему );порушенням функцій нервової системи (нейродерміт, псоріаз);порушення ендокринної системи (себорея);дисбактеріоз кишечнику - ще один з чинників виникнення шкірних захворювань;зміни складу кишкової мікрофлори порушують процеси травлення й засвоєння поживних речовин; якщо організм починає відчувати дефіцит вітамінів, то це позначається на волоссі, нігтях, шкірі.

Дерматит

Мікоз

Короста

Вітиліго

Педикульоз

ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИ ШКІРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬраціональне харчування;перебувати на свіжому повітрі;загартовувати організм;дотримання заходів гігієни. 

ЗАХОДИ ГІГІЄНИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ШКІРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ• щодня приймати гарячий душ або ванну;• догляд за волоссям;• догляд за нігтями;• носити чистий та зручний одяг і відповідне взуття;• періодично міняти постільну білизну;• постільна білизна повинна бути з натурального волокна: бавовняна, вовняна, бамбукова, шовкова;• правильно підбирати косметику;• уникати контакту з хворими;• не користуватися чужими речами: гребінцем, рушником тощо;