Презентація "Тіні забутих предків" створено за однойменною повістю Михайла Коцюбинського. Надано паспорт твору, основні дані про автора, систему образів повісті.
Тіні забутих предків. Підготувала вчителька української мови та літератури ШЕВЧЕНКО І. В. ЗОШ № 25 м. Маріуполь
Номер слайду 2
Миха́йло Миха́йлович Коцюби́нський17 вересня 1864 року народився класик української літератури Михайло Михайлович Коцюбинський (1864-1913), письменник і громадський діяч. Коцюбинський був і залишається одним з найоригінальніших українських прозаїків. Він знав дев'ять іноземних мов, серед яких грецька, кримськотатарська, циганську.
Номер слайду 3
Літературний паспорт твору*Рід літератури «Тіні забутих предків»: епос. Жанр «Тіні забутих предків»: повість. *Тема «Тіні забутих предків»: -зображення життя гуцулів на межі ХІХ-ХХ ст.; -відтворення поетичного світу давніх гуцульських традицій, міфологічного світосприйняття і світовідчуття гуцулів; -сильних і нестримних почуттів; -органічної єдності з природою.
Номер слайду 4
Літературний паспорт твору*Ідея «Тіні забутих предків»: гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів;- засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами. *Герої «Тіні забутих предків»: - Марічка Гутенюк та її родина; - Іван Палійчук та його родина; - Палагна — дружина Івана Палійчука; Юра, сусід Палійчуків, мольфар; щезник, нявка, чугайстр.
Номер слайду 5
Проблематика повісті «Тіні забутих предків»:*гармонії людини і природи *життя і смерті; *вічності й сили кохання;*протиборства добра і зла; *сенсу житія і щастя людини; вірності й зради; *вірності кохання і деспотизму антигуманних звичаїв;* ролі праці в житті людей; * стосунків батьків та дітей; * язичництва і християнства.
Номер слайду 6
*Художній напрям:модерний твір, у якому яскраво простежується імпресіоністична манера подачі матеріалу. *Примітки: Повість Михайла Коцюбинського написана під враженням його перебування на Гуцульщині. В основу повісті ліг мандрівний сюжет про закоханих з ворогуючих родин, подібний до фабули трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта». У творі розповідається про кохання Івана й Марічки, українських Ромео і Джульєтти. Яскраво передано автентичний побут і життя гуцулів.
Номер слайду 7
Інші назви:*Тіні минулого*Голос віків*Відгомін Предковіку*Дар Предків забутих
Номер слайду 8
П Е Р С О Н А Ж ІІван Палійчук Іван дуже любив природу, завжди відчував глибокий духовний зв’язок із нею, з малих років був дуже вразливою дитиною з чутливою душею:«Туго росла дитина, а все ж підростала, і нестямились навіть, як довелося шить їй штани. Але так само була чудна. Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить» (Іван у дитинстві). Коли Іван підріс, він став гарним парубком:«Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню».Іван дуже відданий у коханні: покохавши один раз (Марічку), він не може її забути протягом усього життя.
Номер слайду 9
Марічка Марічка Гутенюк – кохана Івана. Марічка у творі показана як дуже добра, ніжна, палка дівчина. Вона щиро віддана лише коханій людині – Івану. Марічка мрійлива, дуже любить співати: «Марічка обзивалась на гру флояри (сопілки), як самичка до дикого голуба, – співанками. Вона їх знала безліч. Звідки вони з’явились – не могла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще в колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях…» (про хист Марічки до складання пісень).
Номер слайду 10
Паланга Палагна – дружина Івана. На відміну від ніжної, вразливої та романтичної Марічки, Палагна постає як доволі вульгарна, приземлена, меркантильна жінка. «На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона, курила люльку, носила пишні шовкові хустки, а на воластій шиї блищало в неї стільки намиста, що челядь із заздрощів аж розсідалась». «Його Палагна була з багацького роду, фудульна [горда, пихата, зарозуміла], здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю». Між Іваном та Палагною немає кохання, лише тверезий розрахунок, це шлюб, продиктований суто господарськими потребами. Проте Палагна теж потребує любові, яку знаходить в обличчі сусіда, могутнього чарівника Юри.
Номер слайду 11
Ю р а Юра – сусід Івана, коханець Палагни, мольфар (чарівник).«Він був як бог, знаючий і сильний, той градівник і мольфар [злий дух, чаклун]. У своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржинки (худоби) й людини, його боялись, але потребували всі». Образ Юри набуває гіпертрофованих фантастичних рис: він своїми чарами керує хмарами, впливає на життя та здоров’я людей. Через пристрасну закоханість у Палагну вдається до чар, які підточують здоров’я Івана.
Номер слайду 12
Міфічні істоти. Щезник – злий дух:«На камені, верхи, сидів щезник, скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру». Чугайстир – добрий лісовий дух:«Він був без одежі. М’яке темне волосся покривало все його тіло, оточувало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді й звисало на грудях… Се був веселий чугайстир, добрий лісовий дух, що боронить людей од нявок. Він був смертю для них: зловить і роздере». Нявка – міфічна лісова дівчина, у котрої в спині діра, через яку видно всі нутрощі. Ці істоти начебто з’являлися у вигляді людей і заманювали своїх жертв у різні пастки.«Він бачив перед собою Марічку, але йому дивно, бо він разом з тим знає, що то не Марічка, а нявка. Йшов поруч із нею й боявся пустити Марічку вперед, щоб не побачить криваву діру ззаду у неї, де видно серце, утробу і все, як се у нявки буває» (про зустріч Івана із нявкою під виглядом Марічки).»