Транспорт – специфічна галузь господарства. Він не створює, як інші виробничі сектори, нових матеріальних цінностей. Результатом роботи транспорту є переміщення вантажів і людей.
Транспорт є важливою інфраструктурною галуззю, що забезпечує функціонування світового господарства та потреб населення в усіх видах перевезень.
Транспорт забезпечує зв'язки між галузями, підприємствами, регіонами країни, зарубіжними державами. Без транспорту був би неможливий сам процес сучасного виробництва, для якого необхідно постачання сировини й продукції.
Велика роль галузі у підвищенні рівня життя населення
Пасажироперевезення – кількість перевезених пасажирів за певний проміжок часу.
Пасажирообіг – показник, що відображає кількість пасажирів, яких перевезли за певний проміжок часу на певну відстань; обчислюється як добуток кількості пасажирів на відстань перевезення і вимірюється у пасажирокілометрах.
Вантажоперевезення – це кількість перевезених за місяць чи рік вантажів у тонах.
Вантажообіг - кількість вантажу, що перевезений за певний проміжок часу на певну відстань (обчислюється як добуток цих двох показників і вимірюється у тоннокілометрах)
Автомобільний транспорт– галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та
суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами.
Автомобільний транспорт
- Висока маневреність і рухливість
(доставка «від дверей до дверей»); – Можливість забезпечити регулярність доставки; – Висока швидкість доставки вантажів;
– Доставка продукції без проміжних перевантажень і безпосередньо зі складу відправника до складу одержувача; – Менш жорсткі вимоги до упакування товару;
– Невеликі капітальні вкладення в освоєння малого вантажообігу на короткі відстані
Залізничий транспорт– вид транспорту, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів залізницями.
Залізничий транспорт
- Висока пропускна здатність;
– Регулярність перевезень;
– Універсальність перевезень; – Незалежність від погодних умов, кліматичних умов, часу доби і сезону;
– Невисока собівартість перевезень (і вантажного транспорту, і пасажирського транспорту); – Можливість доставки вантажів на великі відстані;
– Налагоджена система вантажнорозвантажувальних операцій;
– Значна вантажопідйомність.
Морський транспорт – вид водного транспорту. До морського транспорту відноситься будь-яке судно, здатне пересуватися водною поверхнею (морів, океанів і прилеглих акваторій), а також просто перебувати на плаву і виконувати при цьому певні функції, перевезенням та обслуговуванням пасажирів.
НЕДОЛІКИ
- Залежність від географічних і навігаційних умов; – Низька швидкість; – Жорсткі вимоги до упакування і кріплення вантажів; – Мала частота відправлень;
Річковий транспорт – один з основних видів транспорту, що здійснює перевезення вантажів та пасажирів внутрішніми водними шляхами.
Авіаційний транспорт – вид транспорту, де як транспортний засіб для
перевезення пасажирів, пошти і вантажів використовуються повітряні судна важчі за повітря — насамперед літаки та вертольоти
Трубопровідний транспорт –найекономічніший вид транспортування нафти, нафтопродуктів і газу з місць видобутку та виробництва до районів їх використання і переробки.
Високорозвинені країни світу мають складні транспортні системи з розвинутими усіма видами транспорту. Натомість у країнах, що розвиваються зазвичай домінує лише один вид транспорту.
В їх основі транспортної систем є транспортні вузли й транспортна забезпеченість.
Транспортний вузол – населений пункт, у якому сходиться декілька видів транспортних шляхів та здійснюється обмін вантажами між ними.
Транспортна забезпеченість – це транспортно-географічна характеристика.
Важливою ознакою транспорту є пропускна спроможність трас, яка показує, скільки транспортних засобів може одночасно перебувати на дорозі.
Найменша вона у Найбільша – у залізничного морського та транспорту. авіаційного.
Найрозвиненішу мережу автошляхів мають ті країни, де розміщена значна частина автопарку світу: США, Західна Європа, Японія, Канада.
Там споруджуються автобани —це швидкісна, багатосмужна автомагістраль з високою пропускною здатністю. І навіть заборонено повільний рух
транспорту. Серед них розрізняють автостради –
дороги, що мають по кілька смуг в обох напрямках руху і не перетинаються з іншими шляхами на одному рівні.
В світі лідер за швидкістю будування і їх кількістю – Китай.
Найбільшу кількість автомобільних шляхів мають: США, Китай, Індія, Бразилія, Росія, Франція, Німеччина.
Найбільш потужний розвиток трубопровідний транспорт одержав у нафто-
й газодобувних країнах і країнах-споживачах нафти, нафтопродуктів та газу — США,
Росії, Канаді, Китаї, ФРН, Франції, Італії, Саудівській Аравії, Мексиці.
КРАЇНИ-ЛІДЕРИ ЗА ДОВЖИНОЮ НАФТО- І ГАЗОПРОВОДІВ:
1. США (760 тис. км)
2. Росія (230 тис. км)
3. Канада (150 тис. км)
4. Китай 5. Україна
6. ФРН.
Довжина сучасних залізниць світу становить приблизно 1,3 млн км.
Найбільш висока щільність доріг у Німеччині, Бельґії, Швейцарії: 4–18 км/100 км2.
Є країни, які не мають залізниць: Кіпр, Лаос, Ніґер, Чад,
Швидкісні залізниці:
1. Китай
2. Іспанія.
3. Японія.
4. Франція
5. Туреччина.
6. Німеччина.
- Нерівномірність розвитку транспортних систем окремих країн та регіонів, що знижує ефективність використання природних, матеріальних та людських ресурсів;
-
Транспорт – важливий вид економічної діяльності, на який припадає близько 6 % ВВП України. Він забезпечую внутрішнє і міждержавне перевезення пасажирів і вантажів. В Україні розвинуті всі види сучасного транспорту. Нажаль загальний вантажообіг значно знизився останнім часом. |
||||
|
Транспортні шляхи |
Довжина, тис.км |
Місце в Європі |
|
Залізниці |
21,0 |
5 |
||
Автошляхи |
163,0 |
11 |
||
Трубопроводи: |
45,6 |
2 |
||
- газопроводи |
36,7 |
2 |
||
- нафтопроводи |
4,5 |
3 |
||
- продуктопроводи |
4,4 |
5 |
||
Внутрішні води |
1,6 |
10 |
Географічні та історичні передумови сприяли тому, що основним видом транспорту в Україні є залізничний: країна має значні розміри території, будівництво залізниць відбулося водночас з розвитком вантажної промисловості та сільського господарства.
Найбільша щільність залізниць на Донбасі, у Придніпров'ї та західній частині України.
Найважливіші залізничні магістралі України з'єднують Київ зі Львовом, Дніпром, Одесою, Харковом, Ковелем, Кривий Ріг із Дніпром, міста Придніпровя з Донбасом, Харковом, морськими портам.
Залізничні вузли здовж західного кордону України забезпечують транспортні зв'язки з країнами
Центральної і Західної Європи (Львів, Ковель, Чоп), а на сході країни з Росією і країнами Центрально Азії. Залізницями транспортують: кам'яне вугілля, руди, метал, нафтопродукти, мінеральні добрива, будівельні й лісові матеріали, зерно тощо.
Найбільш завантаженими донедавна були колії Донбасу і Придніпров'я, але в умовах воєнних дій на сході України інтенсивність перевезень різко знизились.
У перспективах залізничний транспорт України потребує будівництва швидкісних ліній, підвищення автоматизації руху, адаптації до європейської (вужчою за шириною) колії
Автомобільний транспорт здійснює перевезення пасажирів і вантажів переважно на короткі та середні відстані. Віднедавна зростає його роль у перевезеннях на далекі відстані та в міжнародному сполученні. За кількістю перевезених пасажирів автомобільний транспорт поза конкуренцією серед усіх видів транспорту України.
Переважання рівнинного рельєфу сприяє розвитку автомобільної мережі на всій території України. Щільність мережі залежить від густоти населення. Майже всі автомобільні шляхи України мають тверді покриття, однак його якість невисока. Сьогодні в країні транспортно-експлуатаційний стан автодоріг незадовільний. Середня швидкість руху у 2-3 рази нижча, ніж у західноєвропейських країнах, а кількість аварій з важкими наслідками суттєво більша.
Найважливішими автомагістралями в Україні є:
Київ- Житомир-Рівне-Львів- Ужгород;
Київ – Полтава- Харків;
Київ-Умань-Одеса;
Харків-Запоріжжя-Сімферополь
Головний напрямок розвитку автомобільного транспорту України у найближчий час – це осучаснення наявної автотранспортної мережі та її якісне обслуговування, будівництво швидкісних автомагістралей.
Україна має сприятливі передумови для розвитку морського транспорту; на півдні її територію омивають води
Чорного та Азовського морів, які практично не замерзають і з’єднуються з Середземним морем через протоку Босфор, Марму¬рове море і протоку Дарданелли. Водний транспорт в Україні представлений двома підгалузями: морський і річковий.
Найважливішими морськими портами є Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта,
Феодосія, Керч та ін. Великі портові міста на берегах Азовського моря — Маріуполь, Бердянські тощо. Через порти Чорного й Азовського морів здійснюються зовнішньоекономічні зв’язки країни.
Основними експортними вантажами є кам’яне вугілля, залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічні продукти тощо; імпортними — машини, устаткування мінерально-сировинні ресурси та ін.
До складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів,
вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв’язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства.
Річковий транспорт здійснює переважно внутрішньодержавні перевезення вантажів і пасажирів, у незначній кількості – міждержавні вантажоперевезення.
Головний напрямок розвитку відновення пасажирського судноплавства.
Він є третім за обсягом перевезень та другим (після залізниць) за вантажообігом видом транспорту в Україні. Цей вид транспорту є найбільш ефективним для перевезення рідких та газуватих вантажів на значні відстані.
Перший газопровід : Дашава–Стрий–Дрогобич(1924 ). Загальна довжина українських газопроводів — понад 37 тис. км (V місце у світі).
Найбільше значення має газотранспортна система (ГТС) «Укргазпрому» яка забезпечує подачу газу для внутрішніх потреб, а також транзит газу з Росії до країн Західної та Центральної Європи.
Нафтопроводи:
Долина — Дрогобич, Битків — Надвірна, Качанівка — Охтирка, Гнідинці — Прилуки — Кременчук — Херсон.
Через нафтопровід Самара — Лисичанськ — Кременчук — Херсон — Одеса до України надходить нафта із Західного Сибіру, магістральний нафтопровід «Дружба», яким здійснюють транспортування російської нафти до європейських країн.
За часів незалежності був прокладений новий магістральний нафтопровід «Одеса — Броди» (674 км).
Повітряний транспорт в Україні розвивається швидкими темпами. Понад 60 % перевезень пасажирів повітряним транспортом здійснюють міжнародні рейси.
У великих містах України — Києві, Харкові, Львові, Дніпрі, Одесі — діють потужні аеропорти, у яких створені сучасні міжнародні термінали.
Найбільший національний аеропорт «Бориспіль» (поблизу Києва) називають «повітряними воротами» України.
Літаки українських авіакомпаній літають у майже 30 країн світу (США, Канаду, Велику Британію, Францію, Німеччину, Китай, Японію, Індію тощо).
На ринок повітряних перевезень нашої держави поступово заходять відомі бюджетні компанії іноземних авіаліній: ірландська «Ryanair», угорсько-польська «WizzAir» та інші.
Міжнародні транспортні коридори Міжнародний транспортний коридор
(МТК) — це комплекс транспортних магістралей визначеного напрямку з відповідною інфраструктурою, включаючи допоміжні споруди, під’їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та
пасажирські термінали, що відповідають вимогам Європейського
Союзу. Основні функції сучасних транспортних коридорів — доставка вантажів найкоротшим шляхом і максимально швидко. Окрім того, має здійснюватися перевантаження з одного виду транспорту на інший, оброблення, пакування, сортування цих вантажів.
Основними умовами, які забезпечать розвиток та зростання національної транспортної системи України, є:
•сучасна інфраструктура, що включає в себе як транспортні, так і технічні засоби, дорожній комплекс;
•чесна ринкова конкуренція, яка забезпечить прозору діяльність підприємств транспорту, вибір перевізників;
•розвиток і чітка взаємодія між різними видами транспорту, особливо в транспортних вузлах;
•впровадження ефективної системи управління, що дозволить краще забезпечити діяльність транспортних підприємств;
•підвищення інвестиційної привабливості транспортної галузі, як для вітчизняних, так і закордонних інвесторів;
•задоволення потреб населення у якісних та надійних перевезеннях;
•формування та реалізація державної політики в галузі транспорту, спрямована на створення інтегрованого до світової транспортної ефективного транспортного комплексу.