Презентація : Творчість як особлива форма діяльності. Творчість як імпровізація

Творчість являє собою тип діяльності, який створює якісно нові матеріальні і духовні цінності або висуває нові, ефективніші способи розв'язання тих чи інших наукових, технічних, соціальних та інших проблем.

У загальній структурі творчої діяльності, як системи, можна виділити кілька основних підсистем: – процес творчої діяльності; – продукт творчої діяльності; – особистість творця; – середовище; – умови, у яких проходить творчість

К. Роджерс визначив внутрішні та зовнішні умови творчої діяльності. До внутрішніх умов він відносив: 1) екстенсіональність (відкритість новому досвіду); 2) внутрішній локус оцінювання; 3) здатність до незвичайних поєнань. Зовнішніми умовами творчості є: 1) психологічна безпека і захищеність (визнання безумовної цінності індивіда, створення обстановки, в якій відсутнє зовнішнє оцінювання); 2) психологічна свобода самовираження. Супутніми компонентами творчого акту К. Роджерс уважав емоції (естетичні, евристичні, комунікативні та ін.).

Сучасний американський учений Д. Клозен вирізняє чотири основні детермінанти на шляху до творчої діяльності людини: 1) її особисті ресурси, тобто розум, темперамент, силу тощо; 2) «джерела підтримки та керівництва» (різні норми, інструкції, рекомендації), які надають їй можливість орієнтуватись у світі; 3) можливості (чи перешкоди) для виконання особистих цілей залежно від соціальної приналежності, раси, віку, статі, а також ситуації у світі (війни, депресії, значні соціальні зміни та ін.); 4) власні зусилля особистості, її діяльність. Природна творча активність людини виявляється в діяльності, зовнішня соціальна форма якої – праця, що охоплює і психічну, і фізичну сфери життя.

Людям, які займаються творчістю, доводиться переборювати багато труднощів. В. Моляко вважає, що до внутрішніх перешкод можна віднести: – незібраність, лінощі; – незацікавленість у роботі; – хвороби; – незадовільний психічний стан; – погані звички; – робота без режиму; – невміння організувати свій час; – негативні якості характеру та мислення.

Зовнішніми перешкодами дослідники вважають: – незручне середовище (наприклад, приміщення); – сторонні перешкоди (шум, спека, холод і т. ін.); – поганий психологічний клімат у колективі; – неадекватна (занижена) оцінка діяльності.

Імпровізація – це особливий вид творчої діяльності, в якому збігаються і процес, і продукт, тобто імпровізація – це процес створення продукту без попередньої підготовки.

Імпровізацію прийнято розглядати як невід’ємний компонент творчого процесу, що виникає безпосередньо в ході творчої діяльності, а також її результат і засіб удосконалення. Найбільшого поширення імпровізація й експромт, як вид імпровізації, набули в художній творчості як об’єктивно необхідний елемент професійної діяльності у сфері мистецтва.

Імпровізація в будь-якому виді художньої творчості є засобом досягнення більшої глибини, емоційності, експресивності вираження в певній діяльності, інтуїтивного втілення виконавцем індивідуально-своєрідного розуміння того чи іншого жанру. ІМПРОВІЗАЦІЯ – ВАСИЛЬ КАНДІНСЬКИЙ