У голосі Ніни Матвієнко чути чаїний клич у степу і тихий політ пір'їни з журавлиного ключа, весняну жайворонкову молитву, бриніння материної згорьованої сльози і сльози, як зорі, на щасливому маминому обличчі, жебоніння немовляти і потічка серед трав, і сплески хвилі лісового озера у шумі дерев, і шепіт достиглого пшеничного лану – усе, що глибоко в серці, є в цьому голосі. Ми намагалися показати вам велич і красу української душі. Ніна Матвієнко злетіла на крилах народної пісні, що змагається тепер у її мистецтві з камерними творами сучасних українських композиторів. І в цьому змаганні твориться модерна українська культура, що вперто проростає, живлячись від глибоких предковічних народних коренів…