Сценарій свята "Андріївські вечорниці"

Про матеріал

Пропоную до вашої уваги сценарій Андріївських вечорниць. Сценарій написано для вчителів суспільно - гуманітарної кафедри Хмельницької загальноосвітньої санаторної школи - інтернату І-ІІІ ст. № 2.

Перегляд файлу

1

 

Андріївські вечорниці

Дійові особи: Ведуча

Соломія

Оксана

Мати

Батько –

Кума

Кайдашиха 

Проня

Господиня

Донька

1 дівчина-

2 дівчина-

3 дівчина-

1 хлопець-

2 хлопець-

3 хлопець-

Ведуча:

    Добрий вечір, люди добрі,

Ми раді вас вітати.

Здоровя, щастя побажати!

Все будемо робити ,

Щоб вас розвеселити

На нашому святі!

А свято  це особливе, 13 грудня величаємо і вшановуємо Андрія Первозвонного.  Це свято дуже важливе для молоді.  Дівчата намагались дізнатись про імена майбутніх чоловіків, наблизити одруження , передбачити місце проживання майбутнього жениха. Таємничі ритуальні дійства: записки з іменами хлопців під подушку, замовляння , ворожіння із свічкою біля дзеркала, звернення до Бога: «Боже , дай мені пару!»

Для хлопців – Калита. Медовий солодкий корж підвішували до стелі поверх голів і кожний хлопець повинен підстрибнути і вкусити шматочок коржа. Це був знак того, що вже можна одружуватись. Це все пережовувалось піснями, легендами , переказами, веселощами.

Ми запрошуємо усіх розважитись , повеселитись від душі.

Отож  ласкаво просимо до нашої світлиці.

 

(Звучить музика на сцену виходить Соломія)

І дія

    
        
Соломія: -(монолог) Ох! Як же ж хочеться мені на вечорниці. Сьогодні усі дівчата і хлопці збираються у тітки  Мотрі . Весело напевно ж буде?А чи пустить мене мати? (кличе сестру)Оксано! Оксано!
Оксана: - Що тобі, Соломіє?
Соломія: - А як гадаєш, чи пустить мати сьогодні на вечорниці? Дівчата будуть і хлопці мають прийти, буде весело.
Оксана: - Не знаю, Соломіє, мати зрозуміє, відпустить, сама ж колись дівувати любила. А от батько!

Соломія: А що батько? Батько вже своє відгуляли. От нехай лізуть на піч та, носом свистять.

Мати: А про що це, ви голубоньки, балакаєте? Невже оце вже все переробили, що я вам загадала.

Соломія: На вербі грушки, а на осиці – кислиці. Вам, мало, як до роботи, то  хисту не займають, а про вечорниці вдаєте, що зовсім забули. До роботи, то велика. А на часок погуляти – то й мала. (Туп ногою).

Мати: Ох і бриклива ж ти на язик, Соломіє! Важко колись тобі із свекрухою прийдеться!

Соломія співає пісню «Ой била мене мати»

(Чути стук у двері . Заходить кума.)

Кума :Доброго вечора , кумонько!Дозвольте зайти.

Мати:Доброго!Заходьте.

Кума :А що це за галас у вашій хаті?

Мати:А ось, дівки мої виросли, на вечорниці просяться.

Кума:Ярино, то відпусти їх. Вони уже дорослі.  Ти що не памятаєш,як ми молодими були? Ох тоді і вечорниці були…І вареників ліпити три сотні, і пиріжків пекли на два села, а хлопці які були…

Мати: (задумливо)Та було , кумцю, було

                                      (  Чути рип дверей,заходить батько)
Батько: Ох і мороз, Ярино! До вечора і клуні не відкриваємо! Але я дякувати Богу, коней напоїв, і корівчину підгодував, можна й одпочити!
                                                 (звертає увагу на стіл)
Батько: Стара, а де ж це вечеря? Чому ще й досі на столі не парує? Чого це ви тут розбалакалися?

Мати: Ой, Семене, не до вечері тут! Дочекався дівок, то й вирішуй, чи пустити на вечорниці, чи ні!
Батько: А що, Оксано, Соломіє, не пускає вас стара мати? Та пусти вже їх, Ярино? Чи ти не пам’ятаєш, як була молодою? Виморгувала очима на всі боки і таки мене не оминула! Вразили мене тії оченята в саме серце. Після тих перших вечорниць протоптав я стежину до твоєї хати, і таки посватав я тебе, Ярино!

Мати: Раз таак, Семене, згадаю і я тобі твої грішки: чи це не ти, голубчику, мою козу Бирку прив’язав до Груньчиної яблуні. Га?!

Батько: Ой було! Було всього. Але ми все пережили, нівроку  вже дівчата, вже й старостів чекати можна.
(Тихо): Йдіть, дітки, йдіть, не баріться, гуляйте та розум майте!

Мати: Ой ти, старий бісе, забалакав мене, а вишкварків на твою сивину. Оксано, Соломіє-є? Не баріться там, діти. (Здихнула).

Кума: Кумцю, а може й ми сходимо до куми Мотрі, це у неї сьогодні вечорниці збираються. Може  чимось допоможемо їх?

Мати: А чому б і ні.Ти старий порайся по господарству , а ми підемо до Мотрі…

(Усі виходять зі сцени)

грає музика.

Дія ІІ

Автор: А тим часом в хаті однієї молодиці…

(Звучить музика із кінофільму за двома зайцями. Виходить Проня. Потім чути стукіт у двері.)

Кайдашиха: Доброго вечора, Проню! Куди це ти збираєшся? 

Проня: Зачекайте, сідайте. О, Господи, чи все в мене на своєму місці? Чи по-модньому? Ой, мамо моя, браслету забула надіти, не знаю, що мені більш до лиця! Чи мано? Чи манто? А книжки нема? Коли треба, то як на злість десь дівається. 

Кайдашиха: Для кого ж так чепуришся, краля пансіонська? 

Проня: А це моє дєло. Що вам до цього? 

Кайдашиха: По якому це ти балакаєш? Забула, якого я роду? Ой,-якби-ти була моєю невісткою, я б тобі прочухана дала! 

Проня: Фі, какі ви не образовані! Понятіянікакого не іме-єте о прілічіях. Я в пансіоні всі науки пройшла. Чула, сьогод­ні в одному місці збираються інтересні люди. 

Кайдашиха: Чи не на вечорницях часом? 

Проня. Ага, на вечорницях. Як там занятно. А які кра­сиві мужчини... Я було, як стріну їх, то так стривожуся, що цілу ніч не сплю. 

Кайдашиха: (зітхаючи). Ох, ті ще вечорниці. 

Проня: Це хорошеєдєло. Здавна на Україні вечорниці гуляли. Колись давно-давно, да так давно, що вже мало хто пам'ятає, коли з'явився цей обичай в українців: збиратися ве­чорами, гуляти, пісень співати. 

Кайдашиха: Я теж люблю співати! Особливо «Ой на горі два дубки...»: 

Українська народна пісня «Ой на горі два дубки…»

Проня:  Голосу нікакого, а все туда же! Хлопці на вечор­ницях дуже красиві були, а ужкак вечорами гуляли... Я ему: «Ваша люлька шкварчить!» А він до мене: «Єто в грудях моїх шкварчить от любові. У мене такаястремітєльность до вас образовалася ». 

Кайдашиха: А дівчата ж які на вечорницях? 

Проня: Теж мені кралечки! Звісно, не такі, як я, але гарні трапляються. А чого б інакше до них вечорами хлоп­ці бігали? 

Кайдашиха: То, може, вже підемо на вечорниці?

Проня: А как же! 

(Звучить музика із кінофільму.) Кайдашиха і Проня виходять із зали.


 

Дія ІІІ

Ведуча: Настав час Вечорниць…

(Українська світлиця прикрашена вишитими рушниками, домотканими килимами, Іконою з рушником. Збоку — піч, посередині — стіл, застелений вишиваною скатертиною, лавки, вкриті килимами. Дівчата й хлопці одягнені в український національний одяг.)

Грає українська полька . Виходить Господиня.

Господиня. Доброго вечора, шановні добродії! Рада вітати у своїй оселі. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає! Коли ще ми дівували, то як зачуєш вечорниці, біжиш, аж тини трі­щать, а тепер... Он скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ні, що не кажіть, а світ перемінився...

(Стук у двері . Заходять кума та мати )

Кума: Добрий вечір в вашій хаті!

Мати : Добрий вечір!

Господиня: Доброго здоровя, кумоньки!

Мати: Чули, що у вашій хаті сьогодні вечорниці будуть:

Господиня: Так! Але щось довго ні дівчат, ні хлопців немає.
Мати : То нічого, скоро прийдуть.

Кума: А щоб час не марнувати ,давайте, кумонько, будемо пиріжки пекти.

(забігає донька)
Дочка:. Мамо! Мамо!. Прислухайтеся, чуєте: он уже дівчата йдуть... Зараз буде ве­село нам усім! 

         (Чутно сміх, стук у двері. Господиня схоплюється з місця, за­прошує

дівчат у хату. )

Господиня. Прошу! Прошу! Заходьте будь ласка! 

    (Заходять дівчата (Оксана, Соломія, Кайдашиха, Проня)Усі одягнені у святкове українське вбрання, несуть миски з пампушками, млинчиками, яблуками, вергунами, горіхами. )



Соломія: (кланяється господині). 
Добрий вечір у вашій хаті! '
Чули, будуть вечорниці і в оцій хатині! 

Господиня. 
Добрий вечір, любі гості! 
Щиро просимо у хату, 
І привітну, і багату. . 
Від зірниці до зірниці 
Хай лунають вечорниці! 
Оксана: Гей, на наших вечорницях 
І сумний розвеселиться! 

 І, танці, небилиці — 
Гарні будуть вечорниці! 

Соломія: Стрічайте нас пирогами 
Білими, смачними, 
Бо прийшли ми із піснями 
Дзвінко-голосними. 

Дочка. Мамо! Гості вже в хаті, і дівчата прийшли. Тож заспіваймо вашу улюблену «Зеленеє жито, зелене...». 

                                 Пісня «Зеленеє жито, зелене...». 

      (Господиня тим часом сідає за прялку, а за нею дівчата, по­чинають вишивати)

 

Оксана. Дівчата, що я вам скажу – і не повірите.

Соломія. Та що там вже, говори.

Оксана. Я вчора Михайла – тітки Орисі, що біля ферми живе, внука з міста бачила так близько, як оце зараз вас бачу.

Соломія. Та що там бачила. Я з ним навіть говорила, як оце зараз із вами говорю.

Проня. А я з ним навіть цілувалася, як оце зараз із вами…. Ні, це було зовсім інакше. (Всі сміються)

Оксана. Брешеш, не цілувалася.

Проня . Це я брешу? ! Та ти мені просто заздриш!!!

Оксана . Це я заздрю?

Соломія . Дівчата, перестаньте сперечатися. Ви знаєте, якщо мені Петро сьогодні не освідчиться, то я собі щось зроблю.

Проня . Нічого ти собі не зробиш.

Соломія . Це я не зроблю?! Та я собі знаєш що зроблю!!! Я собі нову зачіску зроблю!!! Я на потилиці його імя вистрижу!

Оксана . А мій Степан, якщо до мене не підійде, то я на себе руки накладу.

Соломія . Як накладеш?!

Оксана . Як – як, ось так. (кладе руки собі на голову) (Всі сміються)

Кайдашиха. Та вистачить, дівчата, вже про хлопців говорити. Давайте ліпше заспіваємо.

 

Співають пісню «Цвіте терен»

 

Проня . Слухайте, дівчатонька, а може, щоб Михайло звернув на мене свій погляд, мені пластичну операцію зробити?

Соломія . Та на твою операцію в усій Україні пластилину не вистачить..(сміються)

Кума . А давайте затанцюємо, щось моїм чобіткам сумно стало.

 

(Дівчата танцюють)

 

Донька . І де ж це наші хлопці поділися? Чому їх так довго немає?

 

(Стукіт. Входять хлопці під укр.. нар пісню «Їхав , їхав козак містом»)

 

1 хлопець. Дівчата, пустіть до хати.

1 дівчина. Гарненько попросіть.

2 хлопець. Пустіть, кажемо, до хати. (стукає)

3 хлопець.  Пустіть до хати.

2 дівчина. Не пустимо у хату, дуже вже вас багато.

1 хлопець. Пустіть ліпше, бо буде гірше.

2 дівчина. Ми як візьмемо рогатини, поламаємо ваші спини.

2 хлопець. (Злякано). Дівчатонька, голубятонька, ми прийшли не битися, ми прийшли миритися.

3 хлопець. І гостинці принесли, і нові способи гадання вивідали у старих людей.

2 дівчина . Ну, тоді просимо до хати.

1-хлопець :А чим будете нас пригощати?

1 дівчина :Бач, що захотіли!Не встигли прийти , а вже хочуть щоб їх пригощали

2-й хлопець: АААА! Напевно ви не вмієте нічого робити?

3-й  хлопець: І вареників не вмієте ліпити!

Дівчата разом : Це ми не вміємо?

 

 

Звучить пісня «А мій милий вареничків хоче»

(Дівчата роздають вареники глядачам)

 

 

1 дівчина.Їжте вареники обережно, бо всередині вас чекає сюрприз.

 

(Пригощає хлопців варениками)

 

2 дівчина. Ой, а у моєму варенику в середині гроші. Напевно , багатою буду.

3 дівчина. А у мене – вареник із сіллю – смачна начинка. (Сміється)

 

Господиня. Дівчата, почастуйте варениками хлопців!

 

(Бере вареник  і підходить до хлопця)

1-а дівчина :Зїж, Андрійку вареник,

Він дуже смачненький,

А у нього всередині

Сирочок дрібненький.

 

1-й Хлопець :  (Кусає вареник і кривиться)

Чи ти, дівчино, зроду-віку

Вареників не їла,

Що ти свої вареники

Клоччям начинила?

Нехай тебе лихий знає

З цими варениками,

Ти би краще розкидала їх помежи  псами.

2-й хлопець: А у мене з перцем вареник, але вже смачненький, гостренький, в саме серце запік, як твої очі, Уляно.

2-а дівчина : Чи то й справді мої очі тобі так допікають?

2-й хлопець : Ні, але я без них жити не можу. Все б дивився, як у криницю бездонну і глибоку.

 

1-й хлопець:А чим же ще будуте нас пригощати, невже тільки варениками?

 

 

1 дівчина. Та ні , чому ж, ми ще пекли калиту!   Які ж вечорниці без поїдання калити?

Господиня. Так де ж калита?

2 дівчина.  Ось вона. (Калита підвішена на довгій палиці)

Кайдашиха розповідає про обряд кусання калити.

( Коли хлопці скачуть звучить легенька музика.)

Охоронятиме її «Пан Калитинський». Бажаючі  «сідають верхи» на коцюбу та «їдуть» кусати калиту.

Мета «Пана Калитинського»- розсмішити «пана Коцюбинського»

Мета «Пана Коцюбинського» - не розсміятися. Якщо він хоча б посміхнеться – то «пан Калитинський » помаже його сажею.

1 хлопець. Доброго здоров,я, пане Калитинський!

2 хлопець. Добрий вечір, пане Коцюбинський! Куди ви прямуєте?

1 хлопець. Та калиту ж їду кусати!

2 хлопець. А я буду по обличчю писати!

1 хлопець. А я таки вкушу!

2 хлопець. А я таки впишу!

 

Пан «Калитинський » може ставити запитання:

1.Чому багато води у морі?

2. На що борошно у млині падає?

3. Як поділить 5 бараболь на трьох?

4. Що у хаті цілують?

5.Коли воша подібна до квочки?

6. це чорна? – Ні, червона. – А чому біла? – Тому що зелена.

7. Не дід, а з бородою, не корова, а доїться.

 

«Пан Калитинський» може також дати яке – небудь кумедне завдання «панові Коцюбинському»

Наприклад:

  1.                          Затанцювати догори ногами.
  2.                          Прокукарікати тричі.
  3.                          Пробігти, гавкаючи.

Залишки калити поділити між учасниками.

 

Господиня. А де оті хлопці, що вивідали у старих людей нове гадання.

1 хлопець.  Та бабця Одарка розповіла, що вона, як була дівкою, кинула на Андрія чобіт за тин, так собака його поцупив і заніс прямо у двір де вона зараз живе.

Господиня. Я знаю, куди чобіт носком поверне, то туди і заміж підеш. Ану давайте спробуємо. (Дівчата кидають валянки)

1 дівчина. Ой, а в кого це я влучила?

1 хлопець. Та в кого ще, як не в мою маму.

1 дівчина. Ого, прямо в свекруху попала. Скоро заміж вийду, та не скоро улюбленою невісткою стану.

Господиня. Є у мене ворожба і для хлопців. Ось вам тарілки з водою, а оце персні. Хлопцям треба спробувати дістати ротом перстень. Хто швидше?

 

(Хлопці ворожать. Дівчата сміються)

Господиня. Так гарно хлопці ворожили, що я пропоную їм позмагатися.

 

(Хлопці поїдають пиріжки на швидкість)

 

2 дівчина. На сьогоднішні вечорниці я сплела віночок з різного зілля.

  •                 Дівчатка, станьте гуртом! Треба підкинути віночок вгору.  На кого він впаде, та й заміж першою вийде!

 

Господиня. Дівчата, а як будете додому йти не забудьте «паркан» порахувати. Розказую як : підходите до паркана і якнайширше розставляєте руки. Чи більше дощечок обхватите тим багатшими будете у майбутньому. Тільки будьте уважні, бо хлопці можуть паркан вимазати варенням – це щоб дівчину до себе приклеїти.

1 хлопець. Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам за стіл багатий. Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато.

1 дівчина. Ми гуляли, веселились,

                  Усім весело було.

                 Вечорниці завершились

                 І здається все пройшло.

2 хлопець. Ні, так просто не проходить,

                   В серці струночка бринить.

                   Про шкільні ці вечорниці

                   Спомин в серці буде жить.

Ведучий. Ось і ожили перед нами ігри і забави нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш рід, жива у ньому память про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пом,яті!

Пісня «Хай в нас і в вас все буде гаразд»

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Кельманська Вероніка Антонівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Балко Лідія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3.  Olesya
    Дуже гарний сценарій. Такі свята прищеплюють любов до народної пісні, звичаїв і традицій. Дякую.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Пов’язані теми
Музичне мистецтво, Сценарії
Додано
16 січня 2018
Переглядів
20819
Оцінка розробки
5.0 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку