Презентація "Угорщина після Другої світової війни"

Угорщина. Дидактичний матеріал до уроків з всесвітньої історії

Угорщина. Коротка історична довідка. Угорщина. Форма правління. Парламентська республіка. Президент. Однопалатні Державні Збори. Уряд. Офіційна назва держави. Глава держави. Законодавча влада. Виконавча влада. Герб Угорщини. Прапор Угорщини. Кириченко В. А.

Кириченко В. А. Найважливіші завдання післявоєнної Угорщини. Угорщина після Другої світової війниподолання наслідків фашистської диктатури;покарання військових злочинців;вирішення проблеми монархії;демократизація влади і суспільного життя;відновлення демократичних прав і свобод громадян;відновлення зруйнованих війною промислового і сільськогосподарського виробництва;вирішення аграрного питання;вирішення соціальних проблем;відновлення доброго імені держави на міжнародній арені та довіри сусідніх держав.

Кириченко В. А. Післявоєнні демократичні перетворення. Угорщина після Другої світової війнизнищено фашизм та здійснено заходи по подоланню його наслідків у всіх проявах;притягнуто до відповідальності військових злочинців та колабораціоністів;ліквідовано інститут монархії;відновлено парламентську демократію, створено державні і місцеві органи народної влади;відбувалася демократизація суспільного життя;відновлено демократичні права і свободи громадян;здійснювалися заходи по відновленню зруйнованих війною промислового і сільськогосподарського виробництва;вирішувалося аграрне питання;робилися спроби вирішення соціальних проблем.

Однією із головних проблем післявоєнної Угорщини була доля монархії. Монархія скомпрометувала себе в очах партій демократичної орієнтації: за регентства Міклоша Хорті Угорщина не тільки співробітничала з фашистськими режимами Німеччини та Італії, а й прийняла участь у Другій світовій війні на їхньому боці. Ліквідація монархіїКириченко В. А.1 лютого 1946 року

Прихід комуністів до владиу грудні 1944 р. створено комуністичний уряд у Дебрецені; у січні 1946 р. створено коаліційний уряд з комуністами на ключових посадах; у серпні1947 р. комуністи створили коаліційний уряд Незалежного Народного фронту і поступово отримали над ним контроль; у серпні 1949 р. прийнято конституцію країни, яка проголосила будівництво соціалізму основною метою нації. Встановлення комуністичного ладу. Кириченко В. А.

скасування приватної власності;націоналізація чи одержавлення засобів виробництва;індустріалізація і колективізація без урахування національних особливостей;командно-адміністративна система управління господарством у найгірших її проявах;монополія компартії на владу;утвердження всеосяжної влади вождя;зрощення партійного і державного апарату;централізація та бюрократизація влади;втрата у суспільстві засад демократії;обмеження демократичних прав і свобод громадян;засилля та терор до власного народу;всеохоплююча ідеологізація усіх сфер суспільного життя;тотальний контроль за свідомістю людей. Реформи за радянським зразком. Курс на побудову соціалізму. Кириченко В. А.

Кириченко В. А. Угорщина перетворювалася в індустріально-аграрну країну при поглибленні диспропорцій у розвитку промисловості;кооперування села викликало значні труднощі та протиріччя у сільськогосподарському виробництві;гальмувався розвиток соціальної сфери;падіння життєвого рівня населення;втрата у суспільстві засад демократії;обмеження демократичних прав і свобод громадян;самоізоляція від західних країн і новітніх технологій та економічна залежність від Радянського Союзу. Соціалістичний “рай” в УгорщиніКурс на побудову соціалізму

Після ХХ з'їду КПРС на фоні погіршення соціально-економічного становища у країні все більш відкрито стала проявлятися незгода з комуністичними порядками. Активними учасниками мітингів стали студенти. Народ проти “народної демократії”Кириченко В. А.

Угорська революція 1956 р. Період: 23 жовтня – 9 листопада. Завдання:ліквідація тоталітарної системи радянського зразка;ліквідація командно-адміністративної системи управління господарством;Хроніка протистояння. Народ проти “народної демократії”Кириченко В. А.побудова демократичного, національного соціалізму. Засоби досягнення мети: мирні легальні методи боротьби, збройне повстання. Рушійні сили: творча інтелігенція, студенти, робітники

В ніч на 4 листопада 1956 р. радянські війська увійшли в столицю Угорщини і почали придушення повстання. Повстанців підтримала міжнародна громадськість, а Генеральна Асамблея ООН вимагала від СРСР припинити агресію. Придушення Угорської революціїКириченко В. А. Радянські війська на вулицях Будапешта. Листопад 1956 р.

Проміжний підсумок. Кириченко В. А. Події в Угорщині 1956 р. стали виявом та результатом кризи сталінської моделі соціалізму. Вони продемонстрували, що СРСР готовий військовою силою підтримувати комуністичні уряди у країнах Південно-Східної Європи.

Реформаторський курс Яноша Кадара. Режим “ліберального комунізму”у політичній системізмінилися методи планування та управління, розширилася економічна самостійність підприємств;широке впровадження у виробництво новітніх технологій;запроваджено госпрозрахунок;розвиток приватного сектору промисловості, особливо дрібнотоварного (місцеві промисли);впроваджено дотримання принципу добровільності при створенні сільськогосподарських кооперативів;стимулювання експорту сільськогосподарської продукції.економічні реформи. Кириченко В. А.переглянуто методи будівництва соціалізму;реабілітація політичних діячів, які були репресовані в період “культу особи” М. Ракоші;демократизація виборчої системи (висування не одного, а кількох кандидатів, відкликання їх за вимогою виборців).вжито заходів для поліпшення життєвих умов населення;запроваджена матеріальна зацікавленість від результатів праці робітників і службовців;запроваджено пенсії для членів сільськогосподарсь-ких кооперативів.у соціальній сфері

Проблеми економічного, політичного та соціального характеру, які накопичувалися протягом 1970 – 1980-х рр., не дивлячись на позитивні результати окремих реформ, вирішити у рамках соціалістичної моделі виявилося неможливим. Всеохоплююча криза обумовила необхідність змін у країні. Рішучі зміни назріли. Кириченко В. А.

Революційні перетворення 1989 – 1990 рр.у травні 1988 р. Янош Кадар подав у відставку з поста Першого секретаря ЦК УСРП;у січні 1989 р. парламент країни прийняв “демократичний пакет“, який включав ряд законів по демократизації суспільного життя;влітку 1989 р. почалися переговори “круглого столу” за участі представників правлячої партії, громадських організацій та опозиції. Правляча партія відмовилася від монополії на владу. Прийнято рішення про утвердження багатопартійності та деполітизацію силових структур;у березні 1990 р. у країні відбулися перші вільні парламентські вибори.хроніка подій. Кириченко В. А. Багатолюдний мітинг на підтримку демократії. Будапешт,15 березня 1989 р.

Проміжний підсумок. Кириченко В. А. Перехід до нової політичної системи в Угорщині відбувся у результаті мирного переговорного процесу. Механіка переходу визначалася корінними змінами, які відбулися у правлячій Угорській соціалістичній робітничій партії. При цьому конфлікт між реформаторами з УСРП та демократичною опзицією не носив ідеологічного характеру.

Кириченко В. А. Арпац Гьонц{0505 E3 EF-67 EA-436 B-97 B2-0124 C06 EBD24}1989 - 1990 Матьяш Сурьош1990 - 2000 Арпац Гьонц200 - 2005 Ференц Мадл2005 - 2010 Ласло Шойом2010 - 2015 Паль Шміттз 2015 Янош Адер. Президенти Угорщини. Матьяш Сурьош Угорщина на шляху демократизаціїФеренц Мадл. Ласло Шойом. Паль. Шмітт. Янош. Адер

Кириченко В. А. Угорщина у ХХІ ст. Сучасне угорське виробництво. Економічне життя у країні складається на основі ринкових відносин з урахуванням національної специфіки і традицій господарювання. При цьому сліпе копіювання західної моделі відкидається.

Кириченко В. А.з 1999 р. НАТО Угорщина у європейських інтеграційних процесахЄвросоюзз 2004 р. ОБСЄз 1975 р. Рада Європиз 1990 р. Підрозділ збройних сил Угорщини на навчаннях

Загальний підсумок. Кириченко В. А. Угорщина сьогодні — парламентська республіка, високорозвинена індустріально-аграрна держава, економіка якої інтегрована в загальноєвропейський ринок. В країні відбулися значні перетворення, спрямовані на побудову ринкової економіки і становлення громадянського суспільства.