Презентація "Україна на початку ХХ століття".

УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Характерні риси економіки початку ХХ століття– індустріалізація (процес створення великого машинного виробництва); - монополізація (концентрація виробництва), в першу чергу цукрозаводчиків як наслідок світової економічної кризи;Найпоширеніша форма монополій - синдикати- спеціалізація регіонів;- вплив іноземного капіталу.

1 – видобування нафти, 2 – виробництво цукру, 3 – видобування кам'яного вугілля, виплавка чорних металів, 4 – переробка м'яса та шкіри на експорт.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ1900 Р. – РУП ( М. Міхновський, “Самостійна Україна”) , Д. Антонович, М. Русов;

САМОСТІЙНА УКРАЇНАМіхно́вський Мико́ла Іва́нович (19 (31) березня 1873, с. Турівка, Полтавська губернія — 3 травня 1924, Київ) — український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організатор війська. Ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник УНП (1902), один із лідерів УДХП, член Братства самостійників. Автор брошури “Самостійна Україна” (1900), підготував проект Конституції (1905).

Головні ідеї “Самостійної України”- московські царі не дотримувалися Переяславського договору 1654 р., отже, його варто вважати недійсним;мета революціонерів – створити політично незалежну українську державу від Карпат до Кавказу; засіб її створення – «боротьба кривава інещадна».

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ 1902 р. – УСП ( Б. Ярошевський) – демократична республіка Україна, союз із соціалістами.1902 р. – УНП, М. Міхновський, самостійність України;

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ1904 Р. - РУП“Спілка” (М. Меленевський, О. Скоропис – Йолтуховський) ; марксизм, мирні методи УСДРП ( В. Винниченко, М. Порш, С. Петлюра) : Україна – автономія, ліквідація приватної власності, демократичні права і свободи

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ1905 р – УДРП ( УРП(1904 р) + УДП (1904 р)) ; конституційна монархія у Росії у формі федерації, Україна – автономія, демократичні права і свободи.

Українські політичні партії Наддніпрянщини на початку ХХ століття{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Партія. Дата лідери Програма. Революційна українська партія (РУП)1900 р. Д. Антонович, Б. Камінський, М. Русов, С. Петлюра Автономна Україна у складі федеративної Російської республіки; ліквідація поміщицького землеволодіння. Українська народна партія (УНП)1902 М. Міхновський, брати Шемети, О. Степаненко10 заповідей»: єдина, нероздільна, самостійна демократична республіка Україна; Україна для українців«Українська соціал-демократична «Спілка»1904 р. М. Меленевський. Захист інтересів робітників незалежно від національності. 1905 р. приєдналися до російських меншовиків

Українські політичні партії Наддніпрянщини на початку ХХ століття{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Партія. Дата лідери Програма. Українська демократична партія (УДП)1904 р. Б. Грінченко, В. Чехівський, М. Левицький, Є. Чикаленко. Проголошення конституції; скликання парламенту в Росії; надання Україні автономії. Українська радикальна партія (УРП)1904 р. Б. Грінченко, С. Єфремов. Автономна Україна в складі федеративної Росії. УСДП1905 р. Д. Антонович, М. Порш, В. Винниченко. Автономія України; поєднання ідей марксизму з націоналізмом УРП + УДП = УДРП1906 р. С. Єфремов, Є. Чикаленко, І. Шраг, Д. Дорошенко. Встановлення в Росії конституційної монархії; надання автономії Україні.

Росія напередодні революції 1905-1907 рр. Причини наростання революційної кризи в РосіїНеобмежена влада монарха. Пережитки поміщицько – кріпосної системи господарювання. Невирішеність аграрного і робітничого питання. Відсутність основних демократичних свобод. Відсутність національного законодавства, централізована політика уряду. Активізація політичної опозиції, національних рухів

РЕВОЛЮЦІЯ 1905-1907 РР. У РОСІЇХарактер: буржуазно-демократичний. Форми боротьби: страйки та повстання червень 1905 р. – повстання на броненосці “Потьомкін”, керівники – Г. Вакуленчук, О. Матюшенколистопад 1905 р. – повстання саперів у Києві

Маніфест “17 жовтня” Маніфест — особливий акт вищого органу державної влади або глави держави у формі урочистого письмового звернення до населення з приводу винятково важливої події в суспільно-політичному та соціально- економічному житті країни, вікопомної дати.

Україна у роки революції 1905-1907 17 жовтня 1905 р. – Маніфест Миколи ІІПроголошено громадянські права і свободи;Дозвіл створювати політичні партії;Вибори до Державної Думи;Усунуто обмеження щодо української мови, дозвіл на видання українською мовою, створення національно – культурних товариств, відкриття національних театрів. Фактично скасовано Емський указ.

НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ1905 р. – поява першої “Просвіти” на Наддніпрянщині ( м. Одеса).1)поява україномовних газет: «Хлібороб», «Громадська думка»;2) відкриття кафедр українознавства в університетах Одеси, Києва та Харкова;3) розгортання діяльності мережі товариств «Просвіта». До 1907 р. їх кількість складала 9 організацій та 30 філіалів;4) поява хат-читалень у Катеринославській та Полтавській губерніях;5) поширення кооперативного руху — у 1905 р. в Наддніпрянські Україні діяло 820 кооперативів.

Українська парламентська громада у І Державній Думі 27 квітня – 8 липня 1906 р.кількість членів — 40 чол.(Ілля Шраг, Володимир Шемет, Павло Чижевський) друкований орган — “Украинский вестник" Вимоги надання автономії України, вирішення аграрних та освітніх проблем

Національне питання«Політична автономія України в межах етнографічних» (В. Шемет про мету УПГ, І Державна Дума)

Українська трудова громада у ІІ Державній Думі ( 20 лютого – 3 червня 1907) кількість членів — 47 (Семен Нечитайло, Юхим Сайко, Андрій Наумчак, Василь Хвіст) друкований орган — «Рідна справа — Думські вісті» Виголошення національних вимог з трибуни, аграрна реформа, політична амністія, законопроект « Про загальну освіту»

Земельне питання«Ці землі, які належать народу, нам велять купувати. Хіба ми приїжджі іноземці — з Англії, Франції чи що? Ми народ тутешній, з якого дива ми повинні купувати свої землі!І вони вже десять разів зароблені кров’ю, потом і грошима» (із виступу С. Нечитайла, ІІ Державна Дума).

Освітні вимоги«Запровадити на території України безплатну українську національну школу, з новими програмами і викладанням українською мовою. Підручники за мовою і змістом привести у відповідність із завданнями національної школи» (із виступу Ю. Сайко, II Державна Дума).

РЕЗУЛЬТАТИ РЕВОЛЮЦІЇ Незважаючи на поразку, революція сприяла активізації національного руху, надала українцям досвід парламентської діяльності та сприяла початку реформ “згори”.

СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМАМЕТА: створити заможне селянство, яке буде соціальною опорою самодержавства; розв'язати проблему аграрного перенаселення;ліквідувати заборгованість за викупними платежами

ЗМІСТ СТОЛИПІНСЬКОЇ АГРАРНОЇ РЕФОРМИ- дозвіл селянам на купівлю і продаж землі за допомогою кредитів від селянського земельного банку фактично ліквідував селянську общину;- селянин міг отримати землю відрубом – масив землі у межах села або хутором- масивом землі поза межами села;- проблема аграрного перенаселення вирішувалася переселенням за бажанням на Далекий Схід, до Сибіру чи Середньої Азії.

СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМАПозитивні наслідки: виникли фермерські господарства, зросла товарність сільського господарства, утворилися райони компактного проживання українців на теренах Сибіру - “Сірий клин” та “Зелений клин”. Але реформа була половинчастою, бо не було ліквідовано поміщицьке землеволодіння, зросла соціальна напруга через майнове розшарування на селі.

Політичні течії на Україні Ліберальний рух представлений діяльністю земств: поміркована діяльність (преса, банкети, з'їзди службовців), виступали за конституційну монархію,яка дотримується верховенства права, вільний розвиток економіки. Ідеологом консерватизму був Вячеслав Липинський. 1908 р. – створення Товариства українських поступовців (М. Грушевський, С. Єфремов, Є. Чикаленко): за українізацію викладання, державних установ. Опікувалися “Просвітами” і Науковим товариством ім. Т. Шевченка.

Столипінський циркуляр 1910 року. Заборона діяльності на всій території Російської імперії організацій та товариств інородців (не росіян). Наслідки :- переслідування Просвіт, фактично їх заборона; їх культурницька діяльність набувала політичного характеру, український рух перекинувся на економічну сферу у вигляді кооперативного руху

Посилення національного гніту Столипінська реакція: ідеологія великодержавного шовінізму і ксенофобії – ненависті до чужоземного. Поява чорносотенців; заборона викладання українською мовою, проведення українських заходів, вживати терміни “Україна”, “український народ”, переслідування діячів.

Посилення національного гніту “Справа Бейліса” 1911 -1913 рр. – приклад антисемітизму чорносотенців, справа про вбивство нібито київським євреєм М. Бейлісом хлопчика А. Ющинського. Присяжні виправдали М. Бейліса.

Національний рух на Західній Україні1900 р. – обрання Андрея Шептицького митрополитом. Діяльність молодіжних організацій (1894 р. - “Сокіл” – В. Нагірний, І. Боберський; 1900 р. – “Січ” – К. Трильовський; 1911 р. – “Пласт”; 1912 р. – “Січові стрільці” – К. Трильовський);Боротьба за українізацію Львівського університету;ВАЖЛИВА ПОДІЯ!!1907 р. – реформа парламенту в Австро – Угорщині, 1 парламентські вибори на основі загального виборчого права для чоловіків.

Андрей ШЕПТИЦЬКИЙ  За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву. Спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 заснував Національний музей у Львові, сприяв відкриттю кооперативів, допомагав українським молодіжним організаціям. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Неодноразово виступав із протестами щодо винищення євреїв, писав листа папі Римському із засудженням нацизму.

Молодіжні спортивні організації Західної УкраїниІван Боберський, “Сокіл”Кирило Трильовський “Січ”

Спортивні організації Західної України. Заняття фізичною культурою;Продовження традицій козацтва;Духовне виховання української молоді;Під впливом “Просвіт” і РУРП.