Презентація " УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ. Тематичне оцінювання"

Україна початку XX століття перед викликами модернізаціїТематичне оцінювання9ІУ44

ДАТИ І ПОДІЇ 1. Установіть хронологічну послідовність подій.• Заснування Української народної партії (УНП) • справа Бейліса • створення Загальної української безпартійної організації (ЗУБО) • повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» • Столипінський циркуляр • створення Товариства українських поступовців (ТУП) • створення у Галичини спортивно-гімнастичного товариства «Січ» • перші вибори до австрійського парламенту на основі загального виборчого права.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО2. Установіть, про що йдеться в текстах історичних джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям. А. «1900 р. постала перша організована партія - Революційна українська партія - РУП... РУП існувала з своєю програмою та в свойому складі дуже недовго, - але вона стала тим початковим ферментом, що з його бродильного ділення почали розвиватися вже більш програмово виразні політичні угруповання, а врешті партії звичайного типу... Чужі для українства елементи виділяються в Соціал-демократичну спілку, яка стоїть при боці російської Соціал-демократичної партії і врешті зникає з українського політичного життя...» (О. Лотоцький)Б «День Шевченківського ювілею був дуже гарний, чисто весняний; сонце ясно світило. По книгарнях... виставлено безліч портретів Шевченка... Ще зранку величезний собор був тісно наповнений народом, головно молоддю київських вищих шкіл... Коло полудня картина міста почала змінюватись - на вулицях, особливо в центрі міста, почали збиратися натовпи публіки; серед неї особливо багато студентів і курсисток. Молодь зібралась коло Володимирського собору, а незабаром і в самім соборі зібралося кілька сотень людей. Зібрані почали співати “Вічну пам’ять”. Зараз з’являється поліція, козаки, військо й розганяє демонстрантів» (Газета «Діло» від 25 лютого 1914 р.). В «Тим часом чорносотенна преса не вгаває, а щодня в якійсь-небудь їхній газеті є якась стаття, що містить у собі заклик до уряду припинити якнайшвидше український рух, поки ще не пізно. Клуб націоналістів знову звернувся до уряду з проханням негайно позакривати: 1) українське Наукове товариство, клуби, “Просвіти” книгарні, 2) українську пресу та 3) заборонити Грушевському в’їздити в Росію, запевняючи, що українські інституції, преса та Грушевський агітують за відділення України від Росії і за прилучення її до Австрії на автономно-федеративних умовах» (Є. Чикаленко). Г «... Гострішого й злободеннішого характеру набуло питання університетське. Ставши господарями становища у Львівському університеті після того, як німецька мова мала поступитися викладанню “місцевими мовами” (1871), поляки ревно оберігали свою монополію на вищу школу і не допускали українців до викладання в її стінах; вони всіляко перешкоджали збільшенню числа українських кафедр і так само негативно поставились до ідеї створення окремого українського університету, коли з українського боку висунуто відповідний проєкт. Мотивом було те найочевидніше - збереження значення польської культури, яка мала превалювати» (М. Грушевський). Д «Царат бачить в Галичині огнище українського життя, якого іскри перелетять на російську Україну і спалять трухлявий будинок царату. Тому російське правительство посилає тисячі своїх шпигунів у Галичину, для того воно утворило там спеціальну партію москвофілів, які за рублі ведуть царську й православну пропаганду і хочуть за рублі накинути нашому народові ідею ототожнити українську націю з російською» (З відозви соціал-демократичних партій Росії та Австро-Угорщини, 1913 р.).

ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ 3. Знайдіть відповідність. Антисемітизм, Державна дума, сепаратизм, відруб, аграрне перенаселення, українська діаспора, пожежно-руханкові товариства, виборчий закон. Назва представницького законодавчого органу влади в Російській імперії у період здійснення Столипінської реформи — земельна ділянка, що виділялася селянинові на правах особистої власності без перенесення садиби (житлового будинку та господарських споруд)Наявність значного безробіття серед населення, зайнятого у сфері сільськогосподарського виробництва, а отже, і відсутність можливості для певної частини цього населення забезпечити необхідний мінімум достатку для своєї родини, внаслідок різкого збільшення чисельності населення.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ 4. Виберіть відповідність. Пригадайте ще історичні особи, які, на вашу думку, зробили визначальний внесок у справу національного відродження українського народу. Тезісно розкажіть про них. Андрій Шептицький (1865-1944)Активний діяч «Просвіти». Один із засновників та лідерів УНДП, згодом голова партії. У 1907-1918 рр. посол (депутат) Державної ради Австро-Угорської імперії, 1908-1914 рр. - депутат Галицького крайового сейму. Від 1910 р. голова українського парламентського клубу (фракції) цих інституцій. Кость Левицький (1859-1941) Іван Боберський (1873-1947)Створив фізкультурно-спортивну організацію - «Січ» (офіційно організація називалася «Пожежно-гімнастичне товариство “Січ”»). Першу «Січ» було засновано в с. Завалля (нині Івано-Франківської обл.). Невдовзі січові осередки виникли в більшості міст і сіл Галичини. Для координації діяльності «Січей» створили Український січовий союз. Михайло Грушевський (1866-1934) український історик, організатор, громадсько-політичний діяч, активний діяч Київської громади. У 28-річному віці очолив кафедру історії у Львівському університеті (1894-1914). Автор книги «Історія України-Руси». Голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1897-1913). Редактор «Записок НТШ» і «Літературно-наукового вісника», засновник і голова Українського наукового товариства у Києві (з 1908). Предстоятель Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський. Єпископ Станиславівський. Доктор права і богослов'я; меценат. Один із найвидатніших провідників української церкви й національного руху першої половини ХХ ст.

Подія. Дата. Наслідок1894 р., Львів1900 р., Харків17 жовтня 1905 р.1907 р.1908 р.1906-1911 рр. ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ 5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і установіть причинно-наслідковий зв’язок. Створено Революційну українську партію (РУП) – першу політичну партію Наддніпрянської України. Започаткувала розвиток української соціал-демократії, боротьба за політичні права. В університеті відкрито кафедру загальної історії зі спеціальним оглядом Східної Європи з українською мовою викладання. Початок розвитку української науки Акт, підготовлений з метою вдосконалення виконавчої влади у Російській імперії. Дарував основні права і свободи людини. Підписаний імператором Миколою II. По різних теренах Маніфест було привітано з ентузіазмом. «Киевская газета» навіть присвятила події спеціальний випуск під назвою «Конституция». Завершився страйк залізничників, які доти паралізували шляхи сполучення. Відроджувалась автономія Фінляндії. Імператорським маніфестом II Дума була розпущена. Відмова імперіалізму від реформ та остаточна поразка Першої революціїВ Києві було створено нелегальну громадсько-політичну організацію - Товариство українських поступовців (ТУП) на зразок ЗУБОДіяльність ТУП була спрямована на українізацію шкільної освіти, впровадження української мови в громадських установах, суді, церкві тощо. Аграрна реформа Столипіна в УкраїніВ Україні виділилося на хутори та відруби майже половина селянських господарств. Біднота чинила опір руйнуванню общини.

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА 6. Проаналізуйте зображення першої шпальти газет «Рада» та «Діло». Про які особливості життя українців ви дізнаєтеся із цих газет?«Рада» була непартійною газетою, хоч загальну лінію її визначало ТУП, членами якого були Євген Чикаленко й дехто зі співробітників. Маючи ряд відділів з постійними редакціями, «Рада» висвітлювала українське життя з усіх українських земель і відгукувалася на всі його громадсько-політичні й культурні вияви, чим видатно спричинилася до формування української свідомості передвоєнного часу. Ді́ло (попередні назви Дѣло, Дїло) — провідний часопис Галичини, її перший, найстаріший і впродовж багатьох років єдиний український щоденник (перше число було видано друком у Львові 1 січня 1880 року); офіційний орган УНДП і УНДО.