концепція «титульної нації» 1 Національна політика радянської влади в УСРР. Частина населення, національність якої визначає назву держави Всі етноси, які становили більшість населення в кожній адміністративно-територіальній одиниці. Трактування більшовиків Російська нація Титульна нація загальносоюзного масштабу, що користувалася перевагами на всій території СРСР . Титульні нації другого порядку Титульні нації другого порядку (українці, білоруси, грузини, вірмени тощо
концепція «титульної нації» 1 Національна політика радянської влади в УСРР. Російська нація Титульна нація загальносоюзного масштабу, що користувалася перевагами на всій території СРСР . Титульні нації другого порядку українці, білоруси, грузини, вірмени тощо . Титульні нації третього порядку автономні республіки / кримські татари/ . Титульні нації четвертого порядку . Титульні нації пятого порядку національні округи національні райони Всі інші – національні меншини
1923 р -. XII з’їзд РКП(б) - затвердив політику коренізації 2. Політика коренізації (українізації). 1923-1928 рр підготовка, виховання та висування керівних кадрів корінної національності; урахування національних чинників під час формування партійнодержавного апарату; організація мережі навчальних і виховних закладів, закладів культури, преси, книговидавничої справи мовами корінних національностей; вивчення національної історії, відродження та розвиток національних традицій і культури Складові коренізації
КОРЕНІЗАЦІЯ Причини Потреба компромісу з селянством та національною інтелігенцією шляхом лібералізації національних відносин. Формуванням на міжнародній арені привабливого іміджу СРСР як держави, в котрій забезпечено гармонійний і вільний розвиток радянських республік . Перебудова культури на засадах марксизму Подальше зміцнення влади більшовиків в республіках Задоволення мінімуму національних потреб
Квітень 1923р. – ХІІ з'їзд РКП(б) – запровадження політики коренізації Україна –«українізації» 27.07. 1923 - декрет Раднаркому «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ», українська мова в усіх типах шкіл. 01 .08.1923- декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови» зобов'язував запроваджувати українську мову на всіх щаблях державного управління. Початок 30-х років – згортання політики «українізації» 30.04.1925 ВУЦВК і Раднарком УССР ухвалили спільну постанову про заходи щодо термінового проведення повної українізації радянського апарату пленум ЦК КП(б)У 30.05.1925р. — резолюція на українізацію партійного та проф. апарату і радянських установ.
Політика «УКРАЇНІЗАЦІЇ» Запровадження в навчальні заклади української мови Використання партійними та радянськими працівниками української мови Виховання кадрів української національності Розвиток української культури Головну роль у дальшому здійсненні українізації відігравав Народний комісаріат освіти (якому тоді підпорядковувались й усі ділянки культури), очолений до 1926р. О. Шумським, а після його усунення М. Скрипником Олександр Шумський М.Скри́пник
«… в даний момент головною небезпекою є місцевий український націоналізм, що поєднується з імперіалістичними інтервентами». Що, на вашу думку, малося на увазі під «місцевим українським націоналізмом»? Прийнято постанову «Про націоналістичні ухили в лавах української парторганізації і завдання про боротьбу з ними»
У жовтні 1924 р. у складі УСРР було утворено Молдавську автономну республіку З еміграції повернулися деякі відомі діячі, зокрема М. Грушевський З’явилися 13 національних районів і близько 100 містечкових національних рад. Прибічники національного комунізму микола хвильовий Олександр Шумський Михайо Волобуєв