Презентація "Українська міфологія"

УКРАЇНСЬКА МІФОЛОГІЯ

Українські міфи характерні тим, що вони надзвичайно природні, пов’язані з хліборобським або пастушим побутом наших предків. Їхні персонажі переважно батько-господар, мати-господиня, їхні сини й дочки, їхня худоба та поля. Міфологічні сюжети яскраво забарвлені родинним побутом княжої доби.

Як писав Іван Нечуй-Левицький: «Ми не бачимо в народній фантазії охоти до негарних, неестетичних велетенських міфічних образів, до тих величезних, страшних, головатих та ротатих богатирів зі страшними антинатуральними інстинктами, які любить німецька і великоруська міфологія». Характерною особливістю української міфології є пантеїзм (від гр. pan — все, і theos — Бог), тобто філософсько-релігійне вчення, за яким Бог ототожнюється з природою. Обожнювання всіх явищ природи, небесних світил, дерев, річок, поклоніння багатьом богам називається політеїзмом, тобто багатобожжям

В українській міфологічній традиції багато уваги приділялося природним стихіям, явищам оточуючого світу, різноманітним життєвим випробуванням, з якими зустрічається людина, тощо. Причому характерно, що всі ці сюжети максимально наближені до щоденного побуту селян.

В українців існувала своєрідна ієрархія Богів: на чолі всього світу стояли найстарші Боги, котрі керували всім життям, далі йшли нижчі рангом Боги, а також демони, які надавали послуги старшим Богам; а внизу стояли люди, обдаровані великою силою, що могли конкурувати з демонами.

Діди. Старовинна назва духів (душі) Предків, що полетіли в Ірій. Діди виступають у ролі охоронців Роду і в першу чергу, звичайно, своїх дітей та онуків. Дідом є домашнє Родове Божество, яке охороняє сім'ю і сімейне вогнище та стійкість моральних принципів. Чугайстир - дух, дід лісових Карпат

РОДПершобог, Бог Всесвіту, зачинатель усього живого, творець Вирію, батько Білобога, відає долями богів і людей. З кришталевої сльози, яку зронило всевидяще Око у Вічність, вийшов той, що є від віку душею всього сущого. З тієї Божої суті першоптах створив воду та зніс золоте яйце.

СВАРОГ Прабог, владика світу, батько Сварожичів. Навчив людей користуватися вогнем, виготовляти мідь та залізо. Навчив їх ковальського ремесла, викував першого плуга і першу шлюбну обручку.

ДАЖБОГБог світла і сонця, син Сварога, бог–даватель всякого добра, опікун людської долі та достатку. Дажбог-сонце прийшов у світ дарувати людям білий день, ділити з ними їхнє щастя, долю, добро та любов.

ПЕРУНБог блискавок і грому, в його владі увесь небозвід, атмосферні опади, вітри і погода. Першим своїм весняним громом воскрешає землю, повертає їй життя проганяючи Мару і холод.

ХОРСБог сонця. Як і Дажбогові, Хорсу приносили жертви у вигляді хлібних виробів: паляниць, медяників, калачів, калити, коржів.Із перекладів давньогрецьких авторів дізнаємося, що Хорс відповідав грецькому Аполону.

ЯРИЛОБог весняних робіт,заступник сівачів і всіх, хто встає рано, до схід сонця. На голові — вінок квітів як символ вічності і неба. На грудях Ярило носив, згідно з повір’ям, зображення бика — символ дужої ярості і пристрасті.

ВЕЛЕСБог достатку і скотарства. Бог мистецтва, краси, музики, багатства людської душі, її щастя та любові. Опікун всього живого. Покровитель волхвів, ясновидців, віщунів. Своїм богом Велеса називають також люди різних ремесел та промислів.

ЛАДА Богиня любові і краси. Лада-Берегиня, богиня світової гармонії, Всесвіту, краси і любові. Велика мати всього сущого. Покровителька жінок, дітей, шлюбу, врожаю, родючості.

 БІЛОБОГБог білого дня, щастя і добра, господар Вирію та повелитель світлих богів. Захисник людей від зла, постійно бореться з Чорнобогом. 

ЧОРНОБОГБог ночі, нещастя та лиха. Ворог Вирію, людей і світла. Вічно змагається з Білобогом. Вони почергово перемагають один одного, і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки.

СТРИБОГСтрибо, Стриба (дав. - рус— Стрибогъ) бог вітру (вихору, бурі), точніше, дід і володар вітрів (інколи називають батько вітрів). Його атрибути: лук і стріли. Князь Володимир поставив його ідола у Києві.

Мокоша (Макош, Цариця води, Водяниця) Богиня родючості, жіночого рукоділля, мистецтва і води. Популярність Мокоші серед українського жіноцтва була такою великою, що її культ зберігався довгі століття після знищення язичництва.

КУПАЛОБог родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту. Бог молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бог земних плодів, а також бог шлюбу.

МОРАНАБогиня Морана, Мара, Морена - втілення смерті, ночі, зими . Дружина Чорнобога — сіє на землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена господарів — хто відгукнеться, той помирає.

КОЛЯДАІ) бог, який розпочинає Коло Свароже, тобто новий господарський рік. 2) Коляда - також стародавня богиня-мати молодого Божича-Сонця.

Лель. Бог кохання й бджолярства. Іноді уявлявся «вічним парубком», який приносить юнакам і дівчатам найвищу радість кохання, опікує дітей, любить квіти, сприяє бортничам.

Світовид — бог, якому доручено пильнувати, щоб на небі, на землі і в підземнім царстві священно здійснювалися закони його батька Дажбога. Світовид завжди у золотому шоломі із сімома мечами, а восьмий у руці, виїжджає на білому, як і в його батька коні, воювати з темним мороком зла в години ночі. Своєю чистотою життєдайного сонця великий бог неба і світла став для людини живим втіленням Бога на землі.

Овсень, або Авсень, або Таусень — один з богів давньоукраїнського пантеону. Бог поліття, осені, врожаю й статків. Божество родючості й осені у народів, які вирощували овес. Приходив на Різдво з щедрими дарами.

ВОЛХВИДавньоукраїнські жерці, служителі язичницького релігійного культу. Носії стародавньої української культури й духовності, народної медицини, знань з астрономії, математики, географії, будівництва тощо. Володіли, як правило, багатьма мовами, зокрема арабською, латинською, грецькою, німецькою, вірменською та ін.

Українська міфологія, як в дохристиянські часи, так і після них, була сповнена найдивовижнішими легендами, казками та міфами. Надзвичайні істоти, за переказами предків, населяли кожен куточок рідної землі: від будинку до озера, від лісу до болота – все було сповнено добрими чи злими потойбічними силами.

Лихо — ця істота не пожалкує нікого, згубить і багатого, і бідного, і винного, і невинного. Лихо – уособлення злої та нерозбірливої долі, яка може скосити найкращу, найдобрішу та найчеснішу людину, оминувши стороною останнього негідника.

Чугайстер — надприродний образ в українській демонології. У легендах та міфах Чугайстер зустрічається у вигляді високого «лісового чоловіка», покритого довгим волоссям та вбраного у білий одяг. За своїм походжннямта описом нагадує лісовика. Хоча це не потойбічна істота, а зачаклований злими відьмами чоловік, котрий блукає лісом

Мавки — міфічні істоти жіночої статі, що уособлюють душі дітей, котрі народилися мертвими або померли нехрещеними . За легендами, вони виглядають як надзвичайно гарні молоді дівчата, котрі залишають після себе сліди босих дитячих ніжок. Полюють мавки на привабливих молодих хлопців, а хто піде за ними – заблукає і ніколи не знайде дороги додому.

Вія описували як потворну істоту з величезними очима, густими бровами, довгими віями та важкими повіками. Сам він був не в силах розплющити очі, тож йому з цим допомагали два силача. Але коли все ж його очі піднімались, то погляд ставав вбивчим для всього, що опиниться на його шляху: гинули люди, знищувались цілі села та міста.

 Вовкулака — це популярна фантастична істота з української міфології. Не можна сказати, що вовкулака асоціювався з абсолютним злом, адже він був «перевертнем», тобто людиною, яка перетворилась у вовка.Існувало багато легенд про те, як можна стати вовкулаком: тебе могла зачарувати відьма, як з твоєю згодою, так і без неї. Тоді людина блукала декілька років у вовчій подобі. Це могла бути вроджена риса, тоді людина жила вдень своїм життям, а на повний місяць, вночі, перетворювалась на звіра. 

Водяник походить від самого чорта. Рибаки боялись цього духа, тому приносили йому частування у вигляді вареної риби, хліба та солі.  володар всіх водоймищ, був старший над усіма русалками, опікувався життям усіх мешканців водоймищ. Та попри його турботливість, злити його все ж не слід, адже за легендою, саме він, розізлившись, міг зруйнувати млин, підняти річку та затопити село, або втопити людину.

Русалки — водяні богині, які живуть на дні водоймищ. Душі вони не мають, а тільки серце. Мавки — то їхні подруги. За народними повір’ями на русалок перетворювалися наречені, які померли або втопилися.

 Лісовик - дух лісу, його господар. Людей старається заманити в хащу, де їх лякає. Живуть Лісовики на густих деревах або по дуплах сухих дерев. Уся лісова звірина послушна Лісовику, особливо зайці. 

Міфологію українців справедливо вважають однією з найбагатших у слов’янському світі.