Презентація "Українська Народна республіка часів Директорії"

Українська Народна Республіка періоду Директорії(листопад 1918-серпень 1920рр.)Серпень 1918р. – створення з ініціативи українських соціал-демократів блоку політичних сил – Українського національного союзу під головуванням В. Винниченка14 листопада 1918р. опозиційні гетьманату сили утворили орган для керівництва повстанням проти гетьманату – Директорію у складі В. Винниченка, С. Петлюри, Ф. Швеця, П. Андрієвського, А. Макаренка.

18 листопада 1918р. війська Директорії розгромили гетьманські частини під с. Мотовилівкою.14 грудня 1918р. військові сили Директорії зайняли Київ, і П. Скоропадський передав їй владу26 грудня Директорія призначила уряд, який очолив соціал-демократ В. Чехівський. До складу уряду ввійшли всі політичні сили, що утворили УНС. В. Чехівський. Держава знову отримала назву УНР, Директорія проголосила продовження політики УЦРС. Петлюра серед вояків

Внутрішня політика Директорії26 грудня 1918р. Директорія видала Декларацію, побудовану на трудовому принципу:влада на місцях повинна належати трудовим радам;законодавчим органом мав стати Трудовий конгрес. Напередодні Трудового конгресу Директорія видала Універсал про затвердження злуки Наддніпрянської Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Українську Народну Республіку. Музей на колесах у Фастові, де підписано попередню домовленість про Злуку

Аграрна політика Директорії: Директорія декларувала вилучення землі у поміщиків без викупу, ліквідацію нетрудових господарств на селі, недоторканість землі промислових підприємств та іноземних землевласників. Промислова політика Директорії: Директорія планувала взяти під контроль головні галузі української промисловості та направити господарство в інтересах працюючих верств населення

Непослідовність політики Директорії:на місцях влада зосереджувалась в руках виборних отаманів напівпартизанських загонів;соціальна політика залишалась декларативною, бо Директорія діяла нерішуче, строки проведення аграрної реформи не визначені, отамани на місцях придушували робітничі страйки, розганяли профспілки;відбувались жорстокі єврейські погроми. В країні панувала атмосфера анархії і сваволі, Директорія втрачала політичний вплив. Отаман Зелений(Терпило)Отаман Григор’єв

23 січня 1919р. почав роботу Трудовий конгрес України:затвердив акт про утворення єдиної соборної України;ввів до складу Директорії президента ЗУНР Є. Петрушевичаобговорив питання про владу в Україні, визнав Трудовий конгрес вищим законодавчим органом, виконавчу владу передав Раді народних міністрів, на місцях владу мали здійснювати урядові уповноважені під контролем місцевих трудових рад;передав верховну владу і оборону держави в руки Директорії;функції голови держави доручив виконувати В. Винниченку;затвердив ноту протесту проти російського більшовицького наступу на Україну. Таким чином, Директорія дістала право на необмежену державну діяльність, тобто на диктатуру.

Зовнішня політика ДиректоріїПеребіг подій З 5 листопада 1918р. - ЗУНР зазнала агресії з боку ПольщіЗ 23 листопада1918р. - на півдні України висадились війська Антанти. З грудня 1918р. по червень1919р. – друга війна радянської Росії проти УНРЗ весни 1919р. - на Україну вдерлась Добровольча армія Денікіна УНР перетворилась на арену запеклої боротьби зовнішньополітичних сил НАПРЯМИ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ

Польсько-українська війна. Початок війни – 5 листопада 1918р. польська армія захопила 10 повітів ЗУНР з 59. Грудень 1918р. –формування Української Галицької армії під командуванням М. Омеляновича-Павленко. Квітень 1919р. - Франція надала допомогу Польщі, надіславши їй корпус генерала Ю. Галлера. Травень 1919р. - війська УГА притиснуті польською армією до р. Збруч. Червень 1919р. – наступальна операція УГА – Чортківська офензива, що призвела до звільнення половини території ЗУНР від поляків25 червня Паризька мирна конференція визнає права Польщі на окупацію Східної Галичини28 червня – контрнаступ поляків привів до окупації Східної Галичини, війська УГА перейшли р. Збруч. Головні події війни. ЗУНР припинила існування. Бійці УГАПричини. Поляки вважали Східну Галичину своєю невід’ємною частиною. Територіальні претензії Польщі до ЗУНР

Окупація військами Антанти Півдня України. Перебіг подій:23 листопада 1918р. – початок висадки французьких військ у Севастополі;Грудень 1918р.- висадка військ в ОдесіСічень-лютий1919р.- 60 тисяч французьких, англійських, румунських, грецьких та польських військ зайняли Чорноморське узбережжя. Лютий 1919р.-переговори Директорії з французьким командуванням. Причини. Запобігання захопленню України більшовицькими військами. Недопущення розповсюдження комуністичної ідеологіїПовернення втрачених коштів, вкладених в економіку України. ВІДМОВА ВІД «БІЛЬШОВИЦЬКОЇ» СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИРЕОРГАНІЗАЦІЯ АРМІЇ УНР ТА ПІДПОРЯДКУВАННЯ ЇЇ СОЮЗНОМУ КОМАНДУВАННЮВимоги Антанти. ВИЛУЧЕННЯ ЗІ СКЛАДУ ДИРЕКТОРІЇ ПРЕДСТАВНИКІВ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ПАРТІЙ

9 квітня Директорія створила новий соціалістичний уряд на чолі з Б. Мартосом. Б. Мартос. С. ОСТАПЕНКОБританські військові корабліАнглійські танки на півдні України. С. Петлюра припинив членство в УСДРПВ. Винниченко вийшов з Директорії та передав повноваження С. ПетлюріВ. Чеховський подав у відставку і уряд очолив С. Остапенко. Антанта не ратифікувала договір з Директорією, а у березні 1919р. залишила Одесу. Наслідки переговорів:

Друга війна радянської Росії проти УНР28 листопада 1918р. в Москві сформовано Тимчасовий робітничо-селянський уряд України у складі: Г. П’ятаков, Ф. Сергєєв, К. Ворошилов, В. Затонський, Е. Квіринг, Ю. Коцюбинський та ін. Г. П’ятаков. Склад ТРСУУ

3 січня 1919р. ТРСУУ прибув до Харкова, а 4 січня було утворено Український фронт на чолі з В. Антоновим-Овсієнком. З Харкова радянські війська почали наступ Катеринослав. Полтаву. Донбас. Головні події наступу:12 січня 1919р. радянські війська зайняли Чернігів;16 січня Директорія оголошує війну радянській Росії;до кінця січня повністю розгромлено лівобережне угрупування Директорії;5 лютого більшовицькі війська вступили до Києва (Богунський полк під ком. М. Щорса та Таращанський під ком. В. Боженка)Богунський полк. НАВступ Червоної армії до Харкова

Війська ДиректоріїПРИЧИНИ ПОРАЗКИ ДИРЕКТОРІЇ: Готель у Вінниці, де знаходилась Директорія

Наступ білогвардійців в УкраїніПеребіг подій: Травень 1919р. – денікінці захопили Луганськ, а потім весь Донбас;Червень – захоплено Харків, Катеринослав;Липень – встановлено контроль над Кримом. А. ДЕНІКІН ГОТУВАВ КОМБІНОВАНИЙ ПОХІД НА БІЛЬШОВИЦЬКУ МОСКВУДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ ПОТРЕБУВАЛА ПРОМИСЛОВОЇ БАЗИ, ЯКОЮ БУВ ДОНБАСА. ДЕНІКІН НАМАГАВСЯ ВІДРОДИТИ «ЄДИНУ ТА НЕДІЛИМУ РОСІЮ», ЧАСТИНОЮ ЯКОЇ БУЛА УКРАЇНАПРИЧИНИ НАСТУПУА. І. ДЕНІКІН

Окупаційний денікінський режим – терористична диктатура. Землі України поділено на 3 області – Харківську, Київську, Новоросійську;області очолили генерал-губернатори з необмеженими повноваженнями;відновлювалось поміщицьке землеволодіння;впровадження 8-годинного робочого дня відкладалось на невизначений час;відновлено царське законодавство в галузі освіти. Україна піднялась на боротьбу з денікінцями. Найбільш успішно діяв проти них Н. Махно.5 серпня 1919р. він проголосив утворення Революційної повстанської армії, яка налічувала понад 100 тис. бійців. Жертви денікінців

Контрнаступ об’єднаних українських армій. В липні 1919р. УГА та армія УНР об’єднались під керівництвом головного отамана С. Петлюри. Військові плани сторін: керівництво УГА наполягало на поході на Одесу, а керівництво УНР на поході на Київ. Досягнуто компроміс: наступати одночасно на обох напрямках, при цьому галичани наступали на Київ, а петлюрівці – на Одесу. Невдало завершився похід на Одесу: війська Петлюри знесилились у боротьбі з більшовиками і денікінцями.«Київська катастрофа» :30серпня 1919р. більшовики залишили Київ,до столиці увійшли загони УГА.31серпня в Київ вступили денікінці. УГА об’єдналась з Добровольчою армією

Стан військ С. Петлюри на кінець 1919р. Польські війська. Червона армія. Добровольча армія. Волинь. Західне Поділля. Правобережна Україна. Південна Україна« Трикутник смерті» для петлюрівських військ. Армія УНРПоділля. В. Антонов-Овсієнко та М. Боженко. С. Петлюра

Керівництво військ УНР розділило їх на 2 частини:одна відійшла на територію Польщі, а інша повинна здійснювати партизанські рейди по тилах білогвардійців та більшовиків. Грудень 1919р. – Перший зимовий похід армії УНР під керівництвом М. Омеляновича-Павленко. Охорона уряду УНРПоходи не мали практичного результату. Листопад 1921р.-Другий зимовий похід під керівництвом Ю. Тютюнника

С. Петлюра та керівник Польської держави Ю. Пілсудський об’єднали свої зусилля в боротьбі з більшовиками.21 квітня 1920р.-загальна і торговельно-економічна конвенції: польський уряд визнавав незалежність УНР;визначались польсько-українські кордони; під польську владу перейшли Галичина, Західна Волинь, Лемківщина, Холмщина, Підляшшя, Посяння та частина Полісся.24 квітня 1920р. - військова конвенція:передбачались спільні польсько-українські військові дії проти більшовицьких військ на території України. Загальна конвенція. Військова конвенція. Торгівельно-економічна конвенція. Варшавська угода Квітень 1920р. Польський генерал та С. Петлюра після підписання Варшавської угоди. С. Петлюра та Ю. Пілсудський

25 квітня – польський наступ на Україну.6 травня поляки захопили Київ. Продовжити наступ за Дніпро вони не змогли.26 травня – контрнаступ радянських військ. 12 червня - відвоювання Києва. Продовження наступу на захід. Польсько-радянська війна на території України. Квітень-серпень 1920р.

13 серпня радянські війська підійшли до Варшави14 серпня поляки почали контрнаступ і відкинули ворога за р. Буг Перемогу поляків над Червоною Армією було названо «чудом над Віслою» Результати війни: у березні 1921р. підписано Ризький мир. Польща визнавала радянську Україну. До Польщі відійшли Західна Волинь,Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя, Західне Полісся. Польща зобов’язувалась дотримуватись національних прав українців, які проживали на її територіїАрмія УНР перестала існувати. Рештки її інтерновані на польські території. Після Зимових походів збройна боротьба військ УНР за незалежність України завершилась

Причини поразки національно-визвольних змагань українців. Розкол українського суспільства у питаннях про політичний устрій Української держави, про її соціально-економічний лад. Жорстока боротьба між силами різної політичної орієнтації (Центральна Рада, гетьман П. Скоропадський, Директорія, націонал-комуністи. Частина селянства та інтелігенції України відмовилась від підтримки будь-якої форми національної державності, центральної влади взагалі, замикаючись на місцевих інтересах. Несприятлива міжнародна ситуація для українського державотворчого процесу та відсутність твердо усталених поглядів на тактику і стратегію виживання в несприятливій міжнародній ситуації