Презентація "Українська революція 1917-1921 рр."

Українська Центральна Рада. Українська Держава гетьмана П. Скоропадського. Директорія Української Народної Республіки. ЗУНР. План

Визначте причину протестів?застосування військових методів проти мирного населення?геополітичні інтереси інших держав?Сучасний погляд американської газети «Вашингтон пост» на уроки революції 1917 р.

Визначення 2. Визвольна війна в Україні (або війна в Україні за незалежність) тривала з 1917 по 1921 рік. Це був період постійного збройного протистояння між різноманітними політичними та військовими силами. У результаті була створена Українська Республіка і покладено початок її розвитку.  Який з цих меседжів нівелює, ігнорує поняття, яке він визначає?  Виділіть один з цих медіамеседжів (медіаповідомлень) як найупередженіший. Визначення 1. Українська революція 1917–1921 років — революційні події на землях українських (малоросійських) губерній колишньої Російської імперії, складова частина Російської революції, які являли собою боротьбу за правду, свободу і народовладдя під різними гаслами і прапорами, боротьбу українського трудового народу за своє національне і соціальне визволення. Що спільного в цих меседжах?  Чим вони відрізняються?

Національні: невизнання українців як окремої нації, поділ території України між сусідніми імперіями. Соціальні: обезземелення селян. Тяжке становище робітничого класу, бажання буржуазії та інтелігенції приймати участь в управлінні державою. Економічні: погіршення економічного становища внаслідок Першої світової війни. Політичні: падіння авторитету Миколи ІІ і царизму взагаліПричини революції

Грудень 1918 – листопад 1921.  Встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху. Періодизація Української революціїБерезень 1917 – квітень 1918р. Утворення та діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів29 квітня – 14 грудня 1918. Правління гетьмана Павла Скоропадського

Українська Центральна Рада 4.03.1917 – 29.04.1918 УЦР- спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом - революційний парламент України, який керував українським національним рухом

Трансформація Української Центральної Ради (1917-1918)Православне духівництво. Українські соціалістичні партіїТУПКооперативні організаціїКультурно-освітні організаціїСтудентські організаціїНаукові товариства. Українська Центральна Рада як київська громадсько-політична організація національного спрямування. Всеукраїнський Національний Конгрес 19(6) - 21(8) квітня 1917 р. Представники губерній і міст. Українська Центральна Рада як всеукраїнський національний центр. Представники профспілокІ Всеукраїнський селянський з’їзд (10 червні (28 травня) 1917 р.) делегував 212 делегатівІ Всеукраїнський військовий з’їзд (5-8 травня (22-25 квітня) 1917 р.) делегував 18 делегатівІІ Всеукраїнський військовий з’їзд (18(5) червня 1917 р.) делегував 158 делегатів. Представники соціалістичних партій, загальноросійські – 40; єврейські – 35; укранські – 20; польські - 15 Представники національних меншин. Всеукраїнський робітничий з’їзд делегував 100 депутатів. Загальноросійські ради робітничих і солдатських депутатів делегували 50 делегатів

Автономісти - частина українського суспільства та національних політичних сил, що виступала за автономію України у складі Росії (українські есери – УПСР, українські есдеки – УСДРП, українські есефи – УПСФ)Самостійники – частина українського суспільства та національних сил, які виступали за незалежність України (УПСС соціалісти-самостійники, колишня УНП, УДХП – партія великих землевласників)Погляди УЦР на державність «Центральна Рада повинна бути центром українського політичного життя, вона повинна довершити організацію краю, освідомлювати найширші маси України в політичних завданнях, що тим самим є і освідомленням національним» Михайло Грушевський, 21 квітня 1917 р.

Основні положення Україна вільна, але не відокремлена від Росії (автономія). Вищий законодавчий орган в Україні — майбутні Всенародні українські збори або Сойм. УЦР «на чолі нашого народу». Кожен орган місцевої влади, що виступав за інтереси української народу мав негайно налагодити адміністративні зв’язки з УЦР. Місцеву адміністрацію, яка була проти «українства», мало бути переобрано. У населених пунктах, де переважали національні меншини, українці повинні були «прийти до згоди й порозуміння», щоб будувати новий лад. Натомість УЦР сподівалася, що «народи неукраїнські» теж долучатимуться до розбудови автономної України. З наступного місяця запроваджувався «особливий податок на рідну справу», який мав пересилатися до бюджету УЦР. Наслідки. Для виконання проголошених намірів 28 червня було створено Генеральний уряд, що набував значення уряду та виконував всі постанови УЦР. Тимчасовий уряд Росії прислав делегатів для переговорів, результатом яких стало визнання УЦР крайовим органом російського уряду та поява наступного Універсала.І Універсал10 червня 1917 р. Автор тексту — В. Винниченко

Вважається відступом від попереднього документа, оскільки став компромісом між ЦР та петроградським Тимчасовим урядом. Ключові результати: крок назад у розбудові автономії України, Тимчасовий уряд і його місцеві органи виконавчої влади змушені були зважати на існування Центральної ради. Основні положення: Центральна рада невдовзі має поповнитися представниками інших національностей, що живуть в Україні. Склад Генерального секретаріату буде оновлено та подано на затвердження Тимчасового уряду як вищий краєвий орган місцевої влади в Україні. Оновлений Генеральний секретаріат діятиме як представник демократії народу України та виконуватиме владні функції за згодою з революційною Росією. Центральна рада підготує та подасть на затвердження майбутнім Установчим зборам законопроекти про автономний устрій України. УЦР призначить своїх представників до кабінету Військового Міністра, Генерального штабу Росії та Верховного Головнокомандувача. З метою комплектувати окремі військові частини українським населенням. Наслідки. Частина петроградських урядовців не сприйняла 2 універсал. Троє міністрів-кадетів залишило кабінет, що призвело до урядової кризи та утворення нового коаліційного Тимчасового уряду.ІІ Універсал16 липня (3 липня) 1917 року.

17 серпня (4 серпня) 1917 року петроградський уряд затвердив «Тимчасову інструкцію Генеральному секретаріату», за якою: Секретаріат перетворювався на краєвий орган в Україні. Але юрисдикцію було обмежено 5 губерніями (замість 9)Генеральному секретаріату не було дозволено вести військові, продовольчі, судові справи, розвивати закордонні відносини, керувати транспортним сполученням і зв’язком.22 серпня (9 серпня) 1917 року в резолюції Центральна рада не визнала дії Тимчасового уряду, підтвердила свою юрисдикцію у всіх дев’яти українських губерніях. Одночасно з цим у Петрограді відбулося антиурядове більшовицьке повстання. А вже в серпні новий Тимчасовий уряд поставився до Центральної ради жорстко.

Ключовий результат: проголошення автономії України. Основні положення Відтепер Україна стає Українською народною республікою. Намагатися, щоб Російська республіка стала федерацією народів. Центральна рада перебирає всю владу до Установчих зборів України. Скасувати право власності на сільськогосподарські землі. Ця земля належить трудящим і має перейти до нього без викупу. Запровадити 8-годинний робочий день. Вжити заходи щодо мирного завершення І світової війни: закликати Антанту та Центральні держави до мирних переговорів. Скасувати смертну страту. Амністувати політичних в’язнів. Реформувати судову систему. Передбачено появу «національно-персональних» автономій для росіян, євреїв, поляків і інших національностей. Вибори до Установчих зборів України призначити на 9 січня 1918 року, початок їхньої діяльності — 22 січня 1918 року. Наслідки. Проголошення УНР III універсалом відбулося за складнішої політичної ситуації. Центральній раді не вдалося його втілити в життя. Через:глибоку політичну та соціально-економічну кризу на теренах колишньої Російської імперії;війну з Центральними державами;непослідовність і надзвичайну поміркованість самої УЦР в питаннях національного державного будівництва та ставлення до більшовиків. Соціалістична Центральна рада гальмувала створення української армії та не сприймала окремі дії колишніх імперських посадовців, які в тій чи іншій мірі підтримували український рух. III Універсал20 листопада (7 листопада) 1917 року

Ключовий результат: Центральна рада проголосила незалежність України. Основні положення УНР — самостійна суверенна держава українського народу. Генеральний секретаріат перейменовано на Раду народних міністрів. Рада народних міністрів негайно приступає до раніше започаткованих мирних переговорів із Центральними державами та організовує боротьбу проти більшовиків і «инших напасників, що нищать та руйнують наш край». Має з’явитися закон про передачу трудящим землі без викупу з терміном реалізації — до початку весняних робіт. Промисловість, що виробляє продукцію для воєнних потреб, має перейти на випуск товарів народного споживання. Держава монополізує міжнародну торгівлю з метою контролю внутрішніх цін. У банківській системі заборонено всі операції, що пов’язані з фінансовими спекуляціями. Дозволяється кредитувати населення та підприємства для підтримки людей і суб’єктів господарювання. Наслідки. Проголошення незалежної УНР дозволило українській делегації виступити повноцінним учасником мирних переговорів в Берестечку (Бресті). IV Універсал22 січня (9 січня) 1918 року

Брестський мирний договір(27 січня 1918 р.)УНР виходила з Першої світової війни. УНР і Німеччиною та її союзниками припинявся. УНР визнано незалежною рівноправною державою. Німеччина й Австро-Угорщина забов’язувалися допомогти УНР відновити контроль над усією територією України.

Внутрішня політика. Центральна Рада ухвалила низку важливих законів для налагодження життя держави – про громадянство, грошову одиницю, армію, державний прапор і герб, про землю, 8-годинний робочий день. Створено систему вищих органів влади УНР: парламент – Українська Центральна Рада з Малою Радою, що діяла між її пленарними засіданнями, уряд – спершу Генеральний Секретаріат, а потім Рада Народних Міністрів, із генеральними секретарствами й міністерствами. Постали Український державний банк. Генеральний суд. Українська телеграфна агенція. Встановлено перші дипломатичні відносини з іншими державами

Створено передумови для національно-культурного розвитку України. Національні меншини отримали прао національно-персональної автономіїБули продовжені державотворчі традиції українського народу. Залучення до політичного життя великих мас українства, набуття досвіду політичної боротьби. Пробудження національної самосвідомостіРозпочато процес соціально-економічних перетворень. Демократизація суспільно-політичного життя. Було закладено основи мирної зовнішньої політики УкраїниІгнорування такого важливого чинника в державотворчому процесі, як армія. Не вдалося налагодити рівноправні відносини із сусідніми державами, домогтися справжнього міжнародного визнання. Непослідовність у реалізації соціально-економічної політики. Сліпе слідування соціально-економічної доктриніНе вдалося сформувати дієвого державного апарату, налагодити постачання міст продовольством, забезпечити порядок і законність. Не вдалося нейтралізувати соціальну демагогію більшовиків. Захопленність ідеєю федералізму, намагання втілити її в життя за будь-яких обставин. Прорахунки. Здобутки

Історичне значення. Підняла на новий рівень ідею української державностіДіяльність Центральноої Ради викликала захоплення і була підтримана численними різноманітних верств населення України Центральна Рада практично здійснила одвічні прагнення українського народу до свободи і незалежностіБоротьба під прапором Української революції на своїх героїчних прикладах підготувала покоління, які вибороли незалежність

Гетьман Скоропадський матиме на суді історії найкращих оборонців в особах української культури… С. Томашівський. Гетьманат 29 квітня – 14 грудня 1918

Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Галузь. Основні заходи. Промисловість. Скасування законодавства щодо робітництва і промисловостіВідновлення права приватної власностіПідтримка промисловців, що постраждали в результаті більшовицької окупаціїЗбільшення робочого дня до 12 годин. Заборона страйків. Налагодження торгівельних відносин з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Державний апарат. Формування Ради Міністрів на основі ділових якостей. Українізація державного апарату. Розбудова органів місцевої влади. Відновлення земств. Сільське господарство. Відновлення приватної власності на землю. Видання «Тимчасового закону про заходи боротьби з розрухою в сільському господарстві»Відновлення поміщицького землеволодіння; поміщики отримали право використовувати примусову працю. Створення хлібного бюро для упорядкування збору продовольства для Німеччини. Опублікування проекту загальних основ земельної реформи (липень 1918 р.), за якою максимум земельного наділу становитиме 25 гектарів на одну особу, а поміщикам буде надано право продавати землю державному банкові

Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Галузь. Основні заходи Збройні сили. Формування державної варти (поліції)Відновлення козацтва в Чернігівській, Полтавській, Харківській губерніях. Згода Німеччини на формування 8 корпусів та інших частин української армії кількістю 300 осіб (Реально було створено кілька корпусів загальною чисельністю 65 тис.осіб)Національно-культурна політика. Скасування національно-персональної автономії національних меншин. Українізація загальносвітніх шкіл (осінь 1918 р. – 150 українських гімназій)Прийняття закону про загальнообов’язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України у середніх школах. Реорганізація народного університету в Києві в державний український університет. Відкриття українського університету в Кам’янці-Подільському; у російськомовних університетах Києва, Харкова, Одеси відкривалися українські кафедри. Створення національної Академії наук, першим президентом якої став академік В. Вернадський. Було започатковано Національну бібліотеку, засновано Національний архів України, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Український національний театр (керівник П. Саксаганський), «Молодий театр» (керівник Лесь Курбас))

Воєнно-політична ситуація в Україні в 1919 р.«Біла армія» генерала Денікіна. Червона армія. Селянський повстанський рух. Армія УНРВійська країн Антанти. Війська країн Антанти. Румунські війська. Польська армія. УГА

14 грудня 1918 - 24 грудня 1919 р. – існування відновленої УНР на чолі з Директорією. Грудень 1918 – червень 1919 р. – друга війна радянської Росії проти УНРДиректорія УНР – тимчасовий орган державної влади УНР, створений для керівництва повстанням проти гетьмана П. Скоропадського. Після перемоги – найвищий орган державної влади УНР. Директорія грудень 1918 - грудень 1919

14 листопада 1918 року – створення Директорії Української Народної Республіки;14 грудня 1918 року – відновлення Української Народної Республіки;22 січня 1919 року – проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки;23-28 січня 1919 року – засідання Трудового конгресу України, вищого тимчасового законодавчого органу Української Народної Республіки у період Директорії УНР;6 грудня 1919 року - початок Першого Зимового походу Армії УНР;21 квітня 1920 року – підписання Варшавського мирного договору між УНР і Польщею;5 травня 1920 року - проголошення Всеукраїнською православною Церковною радою автокефалії Української православної церкви;10 листопада 1920 року - відступ Армії УНР за р. Збруч, остаточна окупація більшовиками центральної та східної України;9 січня 1921 року - створення Ради Республіки Державного центру УНР на еміграції;21 листопада 1921 року - розстріл вояків Армії УНР біля с. Базар Житомирської області, завершення Другого Зимового походу Армії УНР. Хронологія подій

Українська революція 1917 – 1920 рр.

Листопадовий чин ( або «Листопадовий зрив»)- військовий переворот організований в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р., силами Українських січових стрільців Галичини і Волині з метою встановлення влади Української Держави (ЗУНР)8 листопада 1918 р. – створення першого українського уряду – Державного Секретаріату на чолі з К. Левицьким10 листопада 1918 р. – прийняття нової назви Української Держави -ЗУНР Порівняйте документи. Які точки зору представлені? Чиї вони? Хто за національністю бабуся, школярка?Чому сприйняття подій у Львові 1918 р. настільки відрізняється?ЗУНР «Коли я вертався з горішнього Личакова на ринок, на вежі» ратуші була якрах шоста година. Саме в цей момент підносили на високий машт львівської ратуші синьо-жовтий прапор при звуках співу «Ще не вмерла Україна». Старенька бабуня увійшла на ринок у той момент і, поражена як громом, що львівський ринок обсажений військами з українськими кокардами, впала на бруку на коліна з розпучливим криком: «Боже сьвенти, україньци Львуф заєнли.» Гуцуляк М. Перший листопад 1918 року на західних землях України «1 листопда. Вранці спішила до школи, бо запала трохи, вибігаю на вулицю, чую крісові постріли. Подумала, що певно якісь розрухи. По вулицях дійсно незвичайно рух. Так зайшла до ринку, дивлюсь на ратуш, котра година, чи вспію ще на час прийти, і очам не вірю: на всіх чотирьох сторонах жовто-блакитні прапори, а п’ятий повіває – має статично на самій щоглі. Мені щось у душі стрепенулось, чую безмірну радість та не можу зрозуміти, як це сталося… Мама відчинила мені двері, здивована моєю появою, а ще більше моїм виглядом. Книжки полетіли в кут, а я крикнула, що Львів український, і полетіла нагору до П. П., щоб і з ним поділитися радісною новинкою. Дзвоню до двверей кілька рахів. Відчиняє панна Маруся… Я кинулася їй на шию, цілую, сльози мені течуть по лиці, і кричу: «Панно Марусю, Львів український!» Гуцуляк М. Перший листопад 1918 року на західних землях України

Універсал Директорії Української Народної Республіка (22 .01.1919 р.)

Денікінський і більшовицький режими в Україні в 1919 р.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Питання для порівняння. Режимденікінськийбільшовицький. Форма правління. Воєнна диктатура. Диктатура пролетаріатумета. Наведення порядку і запровадження тимчасової військової диктатури. Відновлення «єдиної і неподільної» РосіїБоротьба з більшовизмом до переможного кінця. Установлення радянського ладу. Здійснення соціалістичних перетворень. Утримання України під владою більшовиків. Шлях встановлення. Репресивна політика проти противників режиму. Уведення смертної кари за участь у бунтах, більшовицьких організаціях та дезертирство в арміїРепресивна політика щодо противників режиму. Політика «воєнного комунізму»Методи правління. Диктаторські, репресивні«Білий терор»«червоний терор»Соціальна опора. Офіцерство, поміщики, промисловці, російські націоналісти. Незаможнє селянство, робітництво, частково інтелегенція, декласовані елементи. Аграрна політика. Закон про землю передбачав обмеження поміщицького землеволодіння 400 десятинами і придбання селянами землі на викуп у розмірі до 45 десятин на сім’ю. За законом про врожай 1919 р., третину зібраного хліба селяни мусили віддати поміщикам і орендарям, 5 пудів зерна з кожної десятини землі віддавати на потребу армії. У разі несвоєчасної здачі стягувалася подвійна кількість зерна. Роздача землі селянам, ліквідація поміщицького і куркульського господарств. Запровадження на початку 1919 р. продовольчої розкладки; заборона приватної торгівліДіяльність продзагонів

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Питання для порівняння. Режимденікінськийбільшовицький. Політика щодо промисловості, робітнича партія. Відновлення приватної власностіПовернення підприємств колишнім власникам. Відновлення торгівліНа підприємствах фактично запроваджувався 11-12 годинний робочий день. Опублікування декрету про порядок націоналізації підприємств. Протягом кількох місяців були націоналізовані підприємства цукрової промисловості, великі шахти, металургійні й машинобудівні заводи. Загальне керівництво націоналізованою промисловістю здійснював Укрраднаргосп. Запроваджувалася загальна трудова повинність, мілітаризація праці, зрівнялівка в оплаті праці, карткова система постачання міського населення. Бюрократизація державного апарату. Політика щодо українства. Питання про державний устрій відкладалося до кінця громадянської війни. Створення на території України трьох областей – Харківської, Київської та Новоросійської, які очолювали генерал-губернатори з необмеженими повноваженнями. Велася боротьба з будь-якими проявами українського національного життя. Відновлення царського законодавства в галузі загальноосвітньої школи. Фактична заборона викладання українською мовою, вивчення українознавства. Вводилася цензура. Земствам заборонялося надавати підтримку українським школам. Боротьба проти «петлюрівців», українська мова не заборонялася і не переслідувалася

Перевір чого навчився