Презентація з історії України ''Михайло Грушевський''

Михайло Сергiйович Грушевський. Icторiя життя та неймовiрнi кроки державотворення.

Дитинство та юнicть: Михайло Сергiйович Грушевський народився 29 вересня 1866 року в мicтечку Холм.

Мати, Глафiра Захарiвна Опокова- походила iз сім'ї священнослужителiв з мicтечка Сестринiвки. Батько — Сергій Федорович Грушевський, на той час працював викладачем у греко-католицькій гімназії. За сімейною традицією батько здобув духовну освіту.

Навчання: У 1890 роцi Михайло Сергiйович Грушевський закiнчив icторичне вiддiлення icторико-фiлологiчного факультету Київського університету Святого Володимира. У травні 1984 року-захистив магістерську дисертацію і отримав ступінь магістра.

Під керівництвом М. Грушевського розвивається видавнича справа. У 1895 році М. Грушевський стає редактором Записок НТШ, створює Археографічну комісію. У 1897 році М. Грушевського обрали головою Наукового товариства імені Т. Шевченка, також главою історично-філософської секції НТШ.

26 травня 1896, в місті Скала (нині смт Скала-Подільська) Михайло Грушевський обвінчався з Марією Вояківской.

Глава Української Центральної Ради.20 (07) березня 1917 р. УЦР в Києві заочно обрала Михайла Грушевського головою.

27 (14) березня вiн виступив на Київському кооперативному з'їзді з вимогою національно-територіальної автономії України в федеративній Росiйськiй республіці.

У зв'язку з державним переворотом, здійсненим П. Скоропадським, Грушевський перейшов на нелегальне становище. У підпіллі він займався науковою роботою.

Емiграцiя:

У березні 1919 року він емігріровал в Чехословачіну, жив у Празі!

Потім в Вiднi, як представник закордонної делегації Української партії соціалістів -революціонерів.

М. Грушевський-академiк…У 1923 році вiн був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу.

Михайло Грушевський залишив вічне -літературу. Наукова та публіцистична творчість Михайла Грушевського поставила твердий фундамент під наукове українознавство і розвиток української національної історіографії.