Презентація "Українська революція "

Українська революція

Лютнева революція в Російській імперії 27 лютого 1917 р Предвісником революції став страйк на Путиловському заводі в Петрограді. 27 лютого  до загального страйку петроградських робітників приєднались солдати. Петроград опинився в руках повсталих. Масовий страйковий рух розповсюдився по всій Росії

Причини Лютневої революції в Російській імперії Загальне розорення та зубожіння населення імперії; країна втратила 60 % свого екномічного потенціалу; продовольча криза в країні; поразки на фронті; незадоволення війною зростало; криза “верхів”; Антанта переконувала Росію продовжувати бойові дії на фронтах; Країни Четвертного союзу робили все можливе, щоб вивести Росію із війни.

Лютнева революція в Російській імперії 27 лютого  утворився  Тимчасовий комітет Державної Думи (голова — М. Родзянко ) В ніч на 28 лютого Тимчасовий комітет у зверненні до народів Росії заявив, що він бере на себе організацію нової влади.

Лютнева революція в Російській імперії 2 березня 1917 р.-цар Микола II зрікся престолу на користь свого брата Михайла, який 3 березня також відмовився від трону. Була опублікована декларація про програму і склад Тимчасового уряду на чолі з князем Г. Львовим, який до скликання Установчих зборів взяв на себе всю повноту влади в країні (Тимчасовий Уряд).

Українська демократична революція Подіям у Києві передувала українська маніфестація у Петрограді 12 березня на честь шевченківського свята і російської революції під гаслом «Нехай живе вільна Україна у вільній Росії». Вона зібрала близько 25–30 тисяч учасників: українських студентів, робітників і вояків. участь українців у «Дні свята революції», що пройшов 16 березня на вулицях Києва. Свято Свободи в Києві 19 березня 1917 року — 100-тисячна маніфестація патріотичних сил на підтримку Української революції в березні 1917 року. Віче у Києві

Причини української революції Національне гноблення українського народу в Російські імперії. Важке соціальне становище переважної частини населення. Невирішеність аграрного питання. Відсутність соціального захисту робітництва. Організаційне та ідеологічне оформлення укарїнського руху. Безпосереднім поштовхом до революції стала Перша світова війна, яка призвела до падіння Російської імперії. Це дало історичний шанс українському народу у боротьбі за свою державність.

Мовою документів Сучасний історик Валерій Солдатенко про характер Української революції «…За характером Українська революція була національно-демократичною, у своїй стратегічній меті органічно поєднувала завдання національного відродження і державотворення із необхідністю соціальних зрушень в інтересах широких мас українства. Провідники революції мали на меті забезпечити всі можливості для повнокровного розвитку українського народу, для вільної та ефективної життєдіяльності кожного члена суспільства»

Українізація армії У березні 1917 р. за ініціативою Миколи Міхновського-лідера самостійників в Києві було створено Український військовий клуб імені гетьмана П. Полуботка. ".  1 травня 1917 р., на заклик полуботківців, із солдатів-українців, які квартирувалися в Києві, було створено Перший український козачий полк ім. Б. Хмельницького.  Центральна рада 18 травня 1917 р. скликала перший Всеукраїнський військовий з'їзд було ухвалено рішення про "негайну націоналізацію армії на національно-територіальному принципі". 

Українізація армії На І Всеукраїнському військовому з’їзді (5–8 травня 1917 року), головою Українського генерального військового комітету (УГВК), який керував українізаціює в лавах російської армії, обрали соціал-демократа Симона Петлюру за рекомендацією ЦР.

Вільне козацтво — національні добровільні військово-міліційські формування, що діяли в Україні та на Кубані 1917-1921 рр. Виникли з метою підтримання правопорядку та самозахисту, а згодом збереження української державності, в умовах наростання анархії, бандитизму та зовнішньої інтервенції. І з'їзд Вільного козацтва у Чигирині жовтень 1917 р.

Українізація армії   Однак соціалістичні партії ЦР у військовому питанні дотримувалися кардинально іншої думки. «Не своєї армії нам соціал-демократам потрібно і всім щирим демократам треба, а знищення всяких постійних армій», – наголошував голова уряду ЦР Володимир Винниченко.

Українські партії Українська партія соціалістів- революціонерів М. Грушевський Українська соціал- демократична робітнича партія В.Винниченком, Української партії соціалістів- федералістів С.Єфремов Українська народна партія М. Міхновський За автономію За автономію За автономію За незалежність

Микола Міхновський Лідер Української Народної Партії. — український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, основоположник; ідеолог самостійницької течії українського руху кінця ХІХ — початку ХХ ст.; автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна»; Один з організаторів українського війська; Співзасновник першої політичної партії у Наддніпрянській Україні — Революційної Української Партії (РУП); Член Братства тарасівців.

Утворення Центральної Ради  За ініціативою Товариства українських поступовців(ТУП) і Української соціал-демократичної робітничої партії(УСДРП) в Києві 3 березня 1917 було скликано представників політичних, громадських, культурних та професійних організацій. Цього ж дня, на засіданні делегатів, було оголошено про створення громадського комітету.

Утворення Центральної Ради Центральна Рада Радикали Самостійники  М. Міхновський  за незалежність Автономісти  ТУП автономія з Росією

Центральна Рада    — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій;  — згодом революційний парламент України, який керував українським національним рухом. Період дії: 4 (17) березня 1917 — 29 квітня 1918

Михайло Грушевський Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського; Цього ж дня, 4 березня, УЦР телеграмою повідомила керівників Тимчасового уряду Г.Львова і  О.Керенського про своє утворення.

Всеукраїнський конгрес Мета: Надати легітимності Центральній Раді; Розширити представництво українських партій в ЦР, новий склад ЦР 150 мандатів; Доручити ЦР добиватися від Тимчасового уряду автономії України. 6-8 квітня 1917р

Мовою документів З резолюцій Українського національного конгресу «З'їзд вважає, що тільки широка національно-територіальна автономія України забезпечить потреби нашого народу.... Єдиною відповідною формою державного устрою З'їзд вважає федеративну й демократичну республіку російську… З'їзд…визнає,що ініціативу повинна взяти «Українська Центральна Рада».

З цією ж метою 16 травня 1917р. до Петрограда була відряджена делегація УЦР на чолі з В.Винниченком. Але Тимчасовий уряд відмовився надати Україні автономію, мотивуючи тим, що це питання мають розглянути Установчі збори. Ця позиція Тимчасового уряду викликала обурення населення України: і делегати І Селянського з'їзду (який розпочався у Києві 28 травня), і делегати II Військового з'їзду (який працював у Києві з 5 по 10 червня) засудили політику Тимчасового уряду і вимагали від Центральної Ради негайно, не чекаючи згоди Тимчасового уряду, приступити до втілення в життя ідеї автономії України.

І Універсал Універсал (від лат. Universalis — загальний, через пол. Uniwersał) — актовий документ, який доводить до загального відома певну постанову влади, її розпорядження адміністративно-політичного характеру. 10 червня 1917 р. в останній день роботи ІІ Військового з'їзду В.Винниченко від імені Центральної Ради зачитав документ історичної ваги - І Універсал.

І Універсал Центральної Ради «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям». В ньому проголошувалася автономія України.

Історичне значення І Універсалу: — подальше піднесення української революції; — зростання авторитету УЦР; — розгортання державотворчих процесів в Україні. — засвідчив прагнення українців до створення власної держави;

Утворення Генерального Секретаріату. 15 червня 1917 р. був створений уряд - Генеральний Секретаріат УЦР. Очолив його видатний український письменник, політичний діяч, член УСДР- В.Винниченко

Тимчасовий уряд засудив І Універсал Центральної Ради і навіть оголосив його "злочином“. Але в умовах політичної кризи, яка розгорілася в Росії, мусив шукати компромісу із УЦР. 3 цією метою до Києва була направлена делегація у складі І.Церетелі, М.Некрасова, О.Керенського, М.Терещенка. Після напружених переговорів компроміс було досягнуто. О. Керенський

Підсумки компромісу були викладені у II Універсалі УЦР від 3 липня 1917 р. В ньому вказувалося, що: Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні; Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд; Центральна Рада починає розробку закону про автономний устрій України, який має бути затверджений Установчими зборами. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України; Формування українського війська відбуватиметься під контролем Тимчасового Уряду.

Мовою документів Оцінка ІІ Універсалу в історіографії: М. Грушевський (який на той час був головою УЦР) вважав, що «порозуміння УЦР з російським урядом відкрило нову сторінку в житті України». Сучасний дослідник Я.Грицак зазначає, що «без сумніву, Другий універсал був кроком назад у порівнянні з першим», оскільки Центральна Рада відмовилася від свободи дій.

Історичне значення II Універсалу: — продовження курсу УЦР на досягнення автономії України; — намагання з боку ЦР вирішувати всі суперечливі питання легітимним, демократичним шляхом; — виявлення негативного ставлення Тимчасового уряду до питання української автономії.

Наслідки проголошення ІІ Універсалу

II Універсал спричинив нову урядову кризу в Росії: в знак протесту проти поступок українцям міністри-кадети покинули уряд. Урядова криза поклала початок загальній політичній кризі в Росії, яка ще більше поглибилася внаслідок поразок на фронтах у липні 1917 р. В цих умовах активізують свою діяльність більшовики, організовуючи масштабні виступи населення проти влади. Наслідки прийняття ІІ Універсалу

Наслідки прийняття ІІ Універсалу в Росії Складові липневої кризи в Росії В знак протесту проти ІІ Універсалу міністри-кадети покинули уряд Поразки на фронтах Активізація діяльності більшовиків

Мовою документів План дій 2-го Українського полку ім. П.Полуботка з 4 на 5 липня 1917 р. «Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи тільки на папері, або півсвободи. По проголошенні І Універсалу (ми II Універсалу не визнаємо) ми приступаємо до заведення порядку на Україні. Задля цього всіх росіян, які гальмують українську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись з російським урядом. Визнаючи Центральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді цілком підпорядковуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме у Києві і на всій Україні, як у власній хаті».

Збройний виступ самостійників . 4-5 липня 1917 р. вони організували у Києві збройний похід українського полку ім. П.Полуботка проти Тимчасового уряду. До приміщення ЦР ввірвалося 5 тис. озброєних вояків вимагаючи від УЦР негайного проголошення самостійності України. Але позиція лідерів Ради залишилась незмінною. Виступ закінчився поразкою. М. Міхновський

З «Тимчасової інструкції для Генерального секретаріату Тимчасового уряду на Україні» від 4 серпня 1917 р. 1. ... По справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд по пропозиціях Центральної Ради. 3. ...Уповноваження Генерального Секретаріату поширюється на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську. Міністр – голова О.Керенський. Міністр юстиції Зарудний Мовою документів

Тимчасова інструкція Тимчасового уряду для Генерального секретаріату на Україні» від 4 серпня 1917 р. за інструкцією Генеральний секретаріат визнавався місцевим органом винятково Тимчасового уряду; Тимчасовий уряд залишав за собою право в окремих випадках звертатись до органів влади в Україні, минаючи Генеральний секретаріат; з компетенції Секретаріату виводились секретарства військових, продовольчих, судових справ, шляхів сполучення, пошти і телеграфів; Київська «Робітнича газета» від 6 серпня характеризувала такі дії, називаючи їх «дрібним шахрайством».

Корніловський заколот і Україна Наростання всеросійської загальнополітичної кризи підштовхнуло праві сили (на чолі з генералом Л.Корніловим) до спроби здійснити переворот і встановити військову диктатуру. Але контрреволюційний заколот потерпів поразку: на захист революції піднялося все населення колишньої Російської імперії, в т.ч. і українці.

“Демократична нарада” Відбулася наприкінці вересня 1917 р. в Петрограді, делегація УЦР вимагала: - конфіскація поміщицьких земель з подальшою передачею їх населенню; - встановлення держконтролю за виробництвом; - негайне скликання Установчих зборів; - укладення миру і вихід Росії із війни; - передача всієї повноти влади в Україні Центральній Раді, розширення її юрисдикції на всю територію України.

Мовою документів “Передання всіх поміщицьких, монастирських і церковних земель у завідування земельних комітетів; заведення контролю державного й крайового над продукцією й розподіленням; оподаткування великого капіталу й майна та конфіскація воєнних прибутків на користь окремих країв і цілої держави; призначення рішучих заходів щодо укладення миру; скликання Установчих зборів у призначений час і без зволікань. Передача всієї повноти влади на Україні в руки Української Центральної Ради та її Генерального секретаріату; призначення за всіма націями права на нічим не обмежене самовизначення ”.

З’їзд народів у Києві вересень 1917 р Причини скликання: Центральна Рада остаточно втратила надію дістати автономію не тільки від Тимчасового уряду, а й від майбутніх Всеросійських установчих зборів. Керівництво Центральної Ради взяло на себе ініціативу стати координуючим центром для народів, які прагнули до автономії та федеративної перебудови Росії. Скликаний за ініціативою УЦР. На з’їзд прибуло 93 делегати, представляючи інтереси українців, білорусів, молдован, поляків, євреїв, кримських татар, башкирів, грузинів, горців Кавказу, литовців, естонців, латишів, донських козаків та ін. Представників російської нації на з’їзді не було. З'їзд закликав: - до федеративної перебудови Росії, - до вирішення найважливіших питань соціально-економічного розвитку Російської держави В кінці вересня УЦР оголосила про поширення своєї компетенції на всі сфери життя України і на всі її 9 губерній. Реакція Тимчасового уряду була негативною.

25 жовтня 1917р у Петрограді перемогла більшовицька революція на чолі з Леніним

ІІІ Універсал 7 листопада Центральна рада прийняла ІІІ Універсал, який проголосив утворення УНР в автономії з не більшовицькою Росією.

ІІІ Універсал Широке оприлюднення ІІІ Універсалу відбулося 7 листопада у Києві на Софіївський площі. За словами очевидців, це було національне свято для всієї України.

Мовою документів 7 листопада 1917 р. ІІІ Універсал «...Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не віддаляючись від Російської Республіки… До Установчих Зборів України вся влада …належить нам, Українській Центральній Раді, і нашому правительству – Генеральному Секретаріатові України... Однині на території Української Народної Республіки існуюче право власності на землі поміщицькі та інші землі нетрудових хазяйств сільськогосподарського значення, а також на удільні, кабінетні та церковні землі – касується. Признаючи, що землі ті єсть власність усього трудового народу й мають перейти до нього без викупу; На території Народної Республіки України від сього дня встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці... …до миру кожен громадянин Республіки України, … повинен стояти твердо на своїх позиціях як на фронті, так і в тилу... …Генеральному Секретарству Судових Справ зробити всі заходи, упорядкувати судівництво ... Так само в Українській Народній Республіці має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібраннів, союзів, страйків, недоторканості особи і мешкання, право і можливість уживання місцевих мов у зносинах з усіма установами.»

Історичне значення ІІІ Універсалу Вперше задекларував широку програму соціально-економічних і політичних реформ. На  9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 року планувалося проведення  Всеукраїнських Установчих Зборів. На виборах до Всеукраїнських установчих зборів, які відбулися у листопаді 1917 р., українські національні партії одержали 75% голосів.  

Причини і наслідки двох з'їздів в Україні Всеукраїнський з'їзд у Києві 3-5 грудня 1917р. Переважна більшість делегатів висловлювалась за повну підтримку Центральної Ради та її політики, спрямованої на досягнення незалежності України. Водночас з’їзд майже одноголосно ухвалив резолюцію, що засуджувала політику більшовиків. Більшовики не змогли прийти легальним шляхом до влади, тому переїхали у Харків, де мали більшу підтримку. З'їзд у Харкові 12 грудня 1917 р. проголосив утворення радянської УНР. Було обрано більшовицький уряд - Народний Секретаріат. Збережено назву держави Українська Народна Республіка

Більшовицький ультиматум Центральній Раді (4 грудня 1917р.) Раднарком висував чотири ультимативні вимоги до Центральної Ради. По-перше, відмовитися від спроб дезорганізації загального фронту (йшлося про створення Українського фронту). По-друге, не пропускати військові частини з фронту на Дон або в інші райони з ворожими Раднаркомові урядами. По-третє, пропускати революційні (тобто більшовицькі) війська на Південний фронт. По-четверте, припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійців в Україні. Телеграма закінчувалася прямою погрозою: в разі неприйняття цих вимог протягом 48 годин Раднарком вважатиме Центральну Раду "в стані відкритої війни проти радянської влади в Росії і на Україні". Усі вимоги Раднаркому були відкинуті. ЦР кваліфікувала ультиматум як грубе втручання у внутрішні справи України.

Причини першої війни радянської Росії з УНР Більшовики не змогли легальним шляхом захопити владу в Україні. Для продовження революції більшовикам необхідний був український хліб та вугілля, вихід до Чорного моря, людські ресурси

Більшовицьке повстання на заводі “Арсенал” у Києві більшовицьке повстання робітників, що розпочалося у Києві на заводі «Арсенал» в ніч на 16 січня. Війська Центральної Ради розгромили повстанців – 300 з них були розстріляні.

Похід більшовицьких військ на Київ 26 січня 1918 р. більшовики захопили Київ Брянськ

Володимир Антонов - Овсієнко 25 грудня 1917 року 30-тисячна російська армія чотирма групами вирушила з Гомеля і Брянська в Україну.  — радянський військовий діяч, дипломат. Брав участь у розробці плану воєнних дій проти Української Народної Республіки. 26 грудня 1917 року, стягнувши до Харкова значну кількість військ, захопив місто, перетворивши його на центр маріонеткового більшовицького уряду в Україні.  Під час штурму Києва 26 січня 1918 вперше під час Громадянської війни застосував бойові задушливі гази; організував класовий терор в захопленому Києві, внаслідок якого загинуло 5 тис. киян.

Бій під Крутами 16 січня 1918 р. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько 400 вояків.

Трагедія під Крутами 16 січня 1918 р.  У сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний загін (близько 30 осіб). яких більшовики розстріляли.

Крути - біль України 16 січня 1918 р. Бій почався зранку 16(29) січня 1918 р. і тривав декілька годин.. Через деякий час з’ясувалось, що не вистачає одного студентського загону.  У сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний звід (близько 30 осіб). Його бійці, відступаючи у сутінках, збились з маршруту і попали в полон до більшовиків. Останні, розлючені втратою близько трьох сотень червоногвардійців, розстріляли 27 полонених студентів і гімназистів. У бою під Крутами українські вояки втратили близько 250 чол. Цей бій увійшов у вітчизняну історію як трагічна сторінка боротьби за незалежну Україну.

Регіональні республіки

Брест-Литовський мирний договір 3 грудня 1917 року більшовики звернувся до Німеччини з пропозицією сепаратного миру. Центральній Раді для того, щоб отримати дозвіл на участь у мирних переговорах потрібно було представляти незалежну державу.

ІV Універсал 9 січня 1918 р. Проголошення незалежності України

Брест-Литовський мирний договір  Лев Троцький заявив, що в складі російської делегації перебувають представники українського більшовицького уряду, утвореного в Харкові і більша частина України контролюється цим урядом, а тому мирний договір, укладений з представниками УЦР, не можна розглядати як мир з УНР. У відповідь голова делегації УНР від ЦР Олександр Севрюк ознайомив присутніх із текстом IV Універсалу .

Мовою документів IV Універсал Української Центральної Ради. ( 22 (9) січня 1918 р.) «Народе України! ... Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу... Зо всіма сусідніми державами, … ми хочемо жити в згоді й приязні... приписуємо Раді Народніх Міністрів – від цього дня вести розпочаті вже нею переговори про мир з центральними державами цілком самостійно й довести їх до кінця,… і установити мир… Всі ж демократичні свободи, проголошені 3-м Універсалом, Українська Центральна Рада підтверджує. В результаті проголошення ІV Універсалу ЦР отримала дозвіл на участь у переговорах.

Брест-Литовський мирний договір 27.01.1918р. між УНР і Німеччиною та її союзниками Німеччина зобов'язалася допомогти УЦР звільнити територією України від більшовиків; Зобов’язяння УНР - постачати до Німеччини с/г продукцію. УНР виходила з Першої світової війни; УНР було визнано незалежною, рівноправною державою

Брест-Литовський мирний договір Холмщина та Підляшшя входили до складу України

Наслідки першої війни радянської Росії з більшовиками Більшовики тимчасово захопили Україну; За допомогою німецької армії ЦР вигнала більшовиків з України; Було проголошено незалежність України ІV Універсалом.

Історичне значення IV Універсалу — було втілено мрію багатьох поколінь про створення самостійної української держави; — ЦР отримала можливість вирішувати нагальні соціально-економічні питання, не очікуючи на новий демократичний устрій Росії; — можливість самостійного проведення зовнішньої політики: ведення переговорів з іншими державами, у тому числі про припинення війни та допомогу в боротьбі з більшовиками. Але в умовах економічної кризи та анархії авторитет ЦР значно впав.

Вступ німецько-австрійських військ до України Брест-Литовський мирний договір 27 січня 1918 врятував УНР від поглинення більшовицькою Росією.  Більшовицькі війська змушені були залишити столицю УНР. Через тиждень до міста прибув уряд Центральної Ради. На територію Наддніпрянщини вступили регулярні німецьких війська (450 тис.) та повернулася армія УНР. 3.03.1918р.- підписано мир у Брест-Литовську між Німеччиною і більшовиками: Росія зобов’язувалась підписати мирний договір з УНР і визнати її існувати як незалежної держави. Більшовицьку владу було повалено. ” Піррова перемога ” УЦР.

Конфлікт УЦР з німецькою адміністрацією Березень-квітень 1918р.-неспроможність УЦР забезпечити вивіз до Німеччини продовольства. Втручання німецької адміністрації у внутрішні справи УЦР. Переговори консервативних кіл України з німецьким командуванням про усунення УЦР від влади.

Падіння Центральної Ради 29 квітня 1918 р. на останньому засіданні Центральної Ради було прийнято Конституцію УНР, яка проголошувала УНР суверенною, незалежною державою. М.Грушевський був обраний президентом УНР. Проте практичного значення для українського державотворення ці події не мали, бо через кілька годин після них Центральна Рада була розігнана німецькими військами і припинила своє існування.

Причини падіння Центральної Ради Не здійснила аграрної реформи Не створила регулярної армії Параліч промислового виробництва Не налагоджена податкова система Саботаж буржуазії Тимчасовий уряд вивозив продовольство з України Анархія в суспільстві Ілюзорна віра у федерацію з Росією Загострення соціальних конфліктів Внутрішні чинники:

Зовнішні чинники: Причини падіння Центральної Ради Байдужість країн Антанти до долі України конфлікт УЦР з німецько-австрійською військовою адміністрацією Ідеологічний та військовий тиск з боку більшовиків

Історичне значення УЦР: — підняла на новий щабель ідею української державності; — діяльність Центральної Ради викликала захоплення і була підтримана численними представниками різноманітних верств населення України; — Центральна Рада практично здійснила одвічні прагнення українського народу до свободи і незалежності; — стала прикладом державотворчої діяльності для наступних поколінь.