Презентація "Українське бароко"

Українське бароко: основні напрями та представники. Підготувала заступник директора з виховної роботи. Кременчуцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів–ліцей» №4 Кременчуцької міської ради Полтавської областіПроцько Т. М.

Баро́ко —  стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVІ століття — кінця XVІІІ століття.

Термін «бароко» уведений у XVIII столітті, причому не представниками напряму, а їхніми супротивниками - класицистами, які вбачали в мистецтві бароко цілком негативне явище. Етимологія терміна «бароко» не визначена й сьогодні. Так, існують принаймні три версії щодо його походження:1) термін сходить до португальського виразу «perola Barroca» - «перлина неправильної форми». За словами Альбрехта Шене, це «екзотичне коштовне, мерехтливе багатокольоровим переливом, нерівномірне й незавершене за формою утворення перлини щасливо підійшло до назви доби».2) термін «бароко» походить від латинського «baroco». Ця назва використовувалась у схоластичній логіці стосовно одного з різновидів силогізму, що відзначався особливою складністю та дивовижністю.3) найменш поширеною версією походження терміна «бароко», він сходить до французького жаргонізму художніх майстерень «baroquer», який означав «розчиняти, пом'якшувати контур».

Стиль бароко виник в Італії наприкінці XVI ст. і прийшов на зміну стилю Відродження в результаті кризи гуманістичної ренесансної культури. В XVII ст. бароко поширився в більшості європейських країн. Стиль бароко відзначається : складними планами; контрастами об'ємів; пишним декоративним оздобленням

Українське бароко або Козацьке бароко — назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Виникнення українського бароко пов'язано з національно-визвольним піднесенням в середовищі запорозького козацтва, що надало українському бароко рис національного стилю.

Визначальні риси бароко: - посилення ролі церкви і держави, поєднання релігійних і світських мотивів, образів; - мінливість, поліфонічність, ускладнена форма; - тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності, алегоризму; - прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору; - трагічна напруженість і трагічне світосприймання

Архітектура  Зароджується барокова архітектура, а в синтезі з нею й інші мистецтва, на початку XVII століття у Львові (костьол бернардинів 1600 p., єзуїтів 1613-1670 pp.)

Під протекторатом князя Костянтина Острозького почалося обновлення Кирилівської церкви (зведена у XII ст.), через певний час, у 1613 році, італійський архітектор Себастьян Браччі почав перебудовувати Успенський собор на Подолі в Києві.

Відновлювалися й піднімалися з руїн Софія Київська, численні церкви - Десятинна в Києві, Спаса на Берестові, Успенська в Переяславі, Іллінська в Троїцькому монастирі в Чернігові

До споруд нашого краю належать: великі церкви в Бережанах; Троїцька церква в Чернігові (1679 p.);собор Мгарського монастиря неподалік від Лубен, будівництво якого розпочав гетьман Самойлович у 1682 році; Михайлівський собор в Києві (1690-1694 pp.);Братська церква Академії в Києві(1695 p.)

Малярство  Надзвичайної пишності та ошатності досягли церковні іконостаси: Оздоблення Троїцької Надбрамної церкви Києво-Печерської Лаври .

Особливо славні барокові іконостаси з XVII ст. збереглися в Західній Україні. в церквах. Іконостас Рогатинської церкви Іконостас церкви св. Параскеви у Львові Найпишніший іконостас - у церкві с. Богородчани. Образи богородчанського іконостасу — малювання майстра Іова Кондзелевича

Виконані в бароковому стилі іконостаси XVII - XVIII століть своєю величністю й монументальністю ставали центральною окрасою Єлецького собору ві Чернігові, Троїцького собору Чернігові, Преображенської церкви у Великих Сорочинцях.

У добу бароко також набув широкого розповсюдження  портрет. Світський портрет на українських землях виник у кінці ХVІ ст. в трьох композиційних варіантах – погрудному, поясному та на повний зріст. Найвиразніше риси втілені у портреті шляхти, так званому “сарматському портреті”.

Скульптура Найбільшого розвитку скульптура набула на Західноукраїнських землях, через особливості культурних впливів та релігійно. Крім скульпторів, різьбярів каменю, працювали в Західній Україні також скульптори — конвісарі або людвісарі. Головним центром ремесла й мистецтва в добу бароко в Україні зоставався Львів. Одною з більше відомих львівських майстерень була майстерня родини Франковичів.

Першим письменником в Україні, творам якого притаманні риси барокового стилю, вважається Іван Вишенський.  Підставою для того, щоб віднести гострополемічні твори І. Вишенського до барокового стилю, слугує особлива поетика писання, сповнена величезної емоційності промовця чи навіть пророка. Завдяки ускладненій словесній архітектоніці, паралелізмам, сміливим антитезам його жива проза, звернена до конкретних особистостей, і в той же час до загальних болючих проблем віри, справедливості, захисту знедолених, набувала експресії й художньої виразності. Література 

Бароковий стиль притаманний поезії Лазаря Барановича, Іоанна Максимовича, Івана Величковського, Стефана Яворського, Григорія Сковороди. Серед прозових жанрів бароко досягло найбільшого розвитку в ораторській прозі, про що свідчать збірники проповідей «Меч духовний» і «Труб словес проповідних» Лазаря Барановича, «Ключ Розуміння» Іоаникія Галятовського, «Огородок Марії Богородиці» і «Вінець Христов» Антонія Радивиловського. Проступило воно й у полемічній літературі, в агіографії «Четьї Мінеї» Дмитра Туптала. Риси барокової історіографії властиві літописам Григорія Граб'янки, Самійла Величка.

Театр  Український театр цілком походить з барокової драми. Великою мірою - з театру єзуїтських шкіл, що досягнув чималої мистецької височини; але не треба забувати й про можливі впливи театру протестантського, бо й протестанти мали шкільний театр та писали численні п’єси.

Використані джерела:1. Івашко Ю. Перлини українського бароко. – Будмайстер 2003 №1/2 C. 10-13.2. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип’якевича. – 4-те вид., стереотип. – К.: Либідь, 2002.– 656 с. - C.513-524.3. Макаров А. Світло українського бароко .– К.: Мистецтво, 1994.- 288 с.4. Особливості українського бароко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua-referat.com/Особливості_українського_бароко .5. Українське бароко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svitppt.com.ua/kultura/ukrainske-baroko-osnovni-napryami-arhitektura-ta-zhivopis.html .