Презентація "Українські гроші"

Українські гроші Презентацію підготувала вчитель економіки КУ ССШ №7 ім. М. Савченка СМР Ткаченко Наталія Миколаївна

Гривня означає "потилицю" Слово "гривна" має корінь із санскритським griiv'aa - "потилиця". На думку істориків, назва "гривня" походить від прикраси із золота чи срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (на "загривку"). Гривня, що складалася з певної кількості монет, називалася гривнею кун (грошово-рахункова одиниця). Гривня срібла (вагова) і гривня кун (лічильна) стали на Русі платіжно-грошовими термінами.

Стародавня валюта Перші згадки про гривню з'явилися вже в XI столітті. Ця грошова одиниця використовувалася в Київській Русі. Історик Іван Кондрат'єв ще в 1893 році писав: "Гривня була відома з самого заснування Русі і мала трояке значення: як знак відмінності, як відома вага і як монета".

В XX столітті гривня вводилася в обіг двічі. Перший раз в 1918 році, а вже потім в 1996-му. Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці - гривні, яка поділялася на 100 "шагів" і дорівнювала 1/2 рубля. Протягом 1918 року в Берліні видрукувано грошові знаки номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Ескіз першої купюри, прикрашеної простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних - Георгій Нарбут. В ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої - зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої - свою улюблену алегорію "Молода Україна" у вигляді осяяної дівочої голівки у вінку.

Гео́ргій Іва́нович На́рбут (нар. 25 лютого (9 березня) 1886, Нарбутівка, біля м. Глухова — пом. 23 травня 1920, Київ) український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв. Печатка Укр. Академії мистецтв із погруддям Мінерви, 1918 р. Ілюстрація до «Енеїди» І. Котляревського Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною

Типовий представник ліричного «українського імпресіонізму», графіки, де він пов'язував сучасність із здобутками книжкових прикрас 17-18 століть, виконав проект прийнятого Центральною Радою українського державного герба 1918 р, його вважають творцем нового українського стилю в архітектурі. За української влади він був обраний першим ректором Державної Академії Мистецтва в Києві, а пізніше був професором Архітектурного Інституту і Мистецького Інституту в Києві. Був фактично першим українським митцем, що розпочав працювати в кіно на студії в м. Одеса. Він узяв участь як художник в створенні фільмів: «Тарас Шевченко» (режисер Петро Чардинін) 1925—1926 «Борислав сміється» 1925—1927 «Звенигора» (режисер Олександр Довженко). 1925—1927 «Повість про гаряче серце» 1936 «Назар Стодоля» 1936—1937 «Кармелюк» 1937—1938 «Сорочинський ярмарок» 1937 Після вимушеної еміграції митця за кордони СРСР, більшість кінострічок була знищена радянською цензурою. Частина робіт художника перебуває за кордоном, найбільша в Українському музеї Нью-Йорка. Державний герб, печатка, кредитовий білет УНР В. Кричевського. 1918. Васи́ль Григо́рович Криче́вський нар. 31.12. 1872 (12. 01. 1873), Ворожба (Лебединський район), пом. 15. 11. 1952, м. Каракас (Венесуела). Архітектор, графік.

Окупаційні гроші — карбованці Рейхскомісаріату В нашій історії був період, коли гроші друкували й у м.Рівному. Було це під час Другої світової війни, коли Рівне перебувало під німецькою окупацією. Грошові знаки друкувалися Центральним Емісійним Банком України у Рівному починаючи з березня 1942 року, номіналами від 1 до 500 карбованців. Окупаційні гроші — карбованці Рейхскомісаріату України були в обігу лише на окупованій Рейхом території України паралельно з рейхс- та окупаційними марками. На території генерал-губернаторства (Польща) та Рейху не визнавалися. Наприкінці 1944 року територія обігу грошових знаків була повністю зайнята радянськими військами і банкноти припинили свій обіг.

"Шаги" Нинішні копійки відповідно до давніх традицій Русі споконвічно мали називатися "шаги", але Верховна рада вирішила назвати українські монети "копійками", щоб населенню було звичніше.

Символ Символ гривні був введений в 2004 році з ініціативи тодішнього глави НБУ Сергія Тігіпка. Знак являє собою варіант прописної кириличної букви Г з двома горизонтальними рисами, що символізують стабільність, як і в знаках інших валют, наприклад, долар чи євро. Офіційне скорочення валюти - "грн". Символ гривні практично ідентичний символу давньоримської грошової одиниці - дімідіа (половини) секстули. Різниця лише в кількості горизонтальних рисочок: у знака гривні їх дві, у давньоримської одиниці ваги - одна.

Допомога діаспори Уже в 1990-х перша серія банкнот номіналами 1, 2, 5, 10 і 20 гривень була виготовлена ​​в 1992 році канадською компанією Canadian Bank Note Company. Український дисидент Левко Лук'яненко якраз був призначений послом в Канаді і попросив канадську діаспору допомогти Україні обзавестися власною валютою.

П'ятигривнева монета Екс-глава НБУ Сергій Тігіпко планував випустити масовим тиражем не лише монет номіналом в одну гривню, а й двогривневих, а також п'ятигривневих монет. Він стверджував, що хоч у виготовленні монети і дорожче банкнот, зате служать набагато довше.

Недовгий вік Дрібні купюри номіналом 1, 2, і 5 гривень служать всього 6-8 місяців, оскільки часто переходять з рук в руки, псуються, і їх НБУ міняє на нові. Більші - номіналом 10, 20, 50, і 100 гривень - в обігу перебувають до 3-х років, а 200 і 500 гривневі купюри - від 5 років і більше.

Мільйони гривень - на сміття У зв'язку з фізичним зносом банкнот Нацбанк щорічно вилучає з обігу близько 640 млн. банкнот всіх номіналів, переважну більшість з яких складають банкноти невеликих номіналів - 1, 2, 5, 10 або 20 гривень.

Найкрасивіша У 2008 році комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала українську гривню однією з п'яти найкрасивіших валют світу. Крім неї, в компанії призерів виявилися австралійський і американський долари, євро і болгарський лев. До сьогоднішнього дня на банкнотній фабриці Нацбанку виготовлено кілька мільярдів купюр, а точна кількість виготовлених банкнот - державна таємниця.

Архітектура на банкнотах

Львівський оперний театр можна побачити на зворотному боці купюри 20 грн. Оперний театр ім. С. Крушельницької

2 вересня 1996 року в Україні запровадили національну українську валюту — гривню.

Купонокарбованець, яким українці розраховувались у 1992-1996 роках, до запровадження гривні, мав номінал у 500 000 - інфляція в середині 90-х зашкалювала. Грошова реформа 25 серпня 1996 року Президентом України Леонідом Кучмою було оголошено Указ "Про грошову реформу в Україні". Грошова реформа в Україні повинна була проводитися впродовж 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року. В цей проміжок часу було дозволено користуватися обома грошовими одиницями: як новими гривнями, так і старими карбованцями. Карбованці поступово вилучили з вільного обігу. Після 16 вересня 1996 року єдиною законною державною валютою України стала гривня, а всі види платежів карбованцями було припинено. Запровадження гривні — національної валюти — стало визначною подією для України, адже національні гроші є невід'ємним атрибутом державності.

В. Лопата створив близько 700 творів образотворчого мистецтва. Працює в жанрі графіки та живопису. Дизайн гривень розробили українські художники Василь Лопата та Борис Максимов, які працювали під безпосереднім керівництвом тодішнього голови правління Національного банку України Володимира Матвієнка. Ось що розповідав про роботу над грошовими знаками сам Максимов: – Наша робота була чітко розподілена: Лопата займається портретами історичних особистостей і малюнком на зворотному боці купюр, я ж виконую всю іншу роботу – дизайн, орнамент, геральдика. Мені довелося створити спеціальний цифровий ряд для українських грошей. Також ні на одній купюрі світу ви не знайдете подібного рішення шрифту. Робота була вкрай складною, тим більше що її доводилося виконувати в дуже стислі терміни. У кожній купюрі потрібно було з’єднати історичне минуле України та її сьогодення. Було необхідно відобразити в орнаменті, геральдики, кольоровій гамі ту епоху, в якій жили Тарас Шевченко, Богдан Хмельницький чи Ярослав Мудрий, а в особливостях картушей і вигинах стрічок повинні були прочитуватися настрою цілого народу в певний історичний момент.

У вересні 2006-го з'явилась купюра номіналом у 500 гривень Середня заробітна плата за 2002 рік склала 376,38 гривень - навіть двох “двохсоток” не потрібно! Середня зарплата в Україні - 3429 гривень за 2014 рік 5337грн. – червень 2016 - тут уже можна й на кілька "п'ятисоток" розраховувати!

П'ЯТЬ АВТОГРАФІВ У 2016 році Національний банк України введе в обіг купюри номіналом 10 гривень (із 11 квітня) та 20 гривень (із 26 серпня) зразків 2003-2007 років із підписом голови регулятора Валерії Гонтаревої.

Друк Сьогодні українські банкноти друкуються на Банкнотній фабриці Банкнотно-монетного двору НБУ, введеної в експлуатацію в 1994-му. Папір для банкнот виготовляється Фабрикою банкнотного паперу НБУ в Малині.

Як розпізнати підробку Найголовніше – це водяні знаки-зображення, видимі при розгляданні банкноти проти світла. По-перше, це багатотоновий водяний знак, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти. По-друге, зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака. Наступним елементом захисту банкнот є що знаходиться в товщі паперу захисна стрічка, з розміщеними на ній мікротекст. Також слід пам’ятати, що зображення на поверхні банкнот є рельєфними і легко відчуваються при дотику. З інших елементів захисту фахівці відзначають наскрізний елемент (тобто зображення, виконані в одному місці з лицьового та зворотного боків, які при розгляданні проти світла поєднуються або доповнюють один одного), а також використання оптично-змінних фарб, які змінюють колір при розгляданні банкноти під різними кутами зору. Крім того, при розгляданні банкноти під гострим кутом зору до джерела світла стає видимим зображення цифрового позначення номіналу.

Фахівці НБУ радять при перевірці банкноти не поспішати і не приймати рішення про її справжності на підставі одного елемента захисту – треба перевірити кілька з них. У разі виникнення сумнівів людина повинна звернутися в будь-який банк для проведення безплатного дослідження відповідною установою НБУ. При цьому підроблені банкноти будуть вилучені з обігу без відшкодування їх вартості.

НАЙПЕРША «50 років Перемоги» (200 тис. крб.). Через велику тиражу (200 тис. шт.) коштує недорого, всього 15 грн. але на 10 тисячах монет є брак: буква У в слові «Україна» виглядає як «Х». І ціна її - 150 грн. СУПЕР-ДВУШКИ ДЛЯ ЄВРОБАНКІРІВ Присвячена щорічному зібранню керівників Європейського банку реконструкції та розвитку (1998 рік, Київ). Через мізерний наклад (10 тис. шт.) сьогодні ця монета коштує близько 3000 грн., Це найдорожчий український нейзильбер. «П'ЯТИХАТКА» ЗА СТО ТИСЯЧ Найдорожча українська монета «Оранта» номіналом 500 грн. з 31,1 г чистого золота (9999). Через малий тиражу - всього 1000 шт. Її ціна 100 тис. грн. На ринку не зустрічається, але дістати можна під замовлення. 125 і 250 ГРИВЕНЬ Дві «Оранти» (15,55 г і 7,78 г золота 9999). Нестандартні номінали -125 і 250 грн. Коштують недорого через великі, як для золотих монет, тиражі в - 3 і 4 тис. – відповідно 9 і 5,5 тис. грн. Цікаві монети

НАЙРІДКІСНІША «Міжнародний рік астрономії». Срібних стогривенок вагою по 1 кг всього 700 шт., Ціна - 26 тис. грн. Можна купити на аукціонах, проведених Нацбанком, але ажіотажним попитом не користується. НАЙМЕНША Золоті дві гривні (вага 1,24 г, діаметр 13 мм) є найменшою у світі золотою монетою. Відкарбована серія «Скіфське золото» (4 монети) і флора і фауна Україні (саламандра, бабак, їжак, річкова черепаха, калина і т.д.). НАЙСКЛАДНІША Випущена в 2008 році до візиту Вселенського патріарха Варфоломія. Викликала критику церкви та громадськості тим, що на монеті зображений Віктор Ющенко, візуально нависає над патріархом ПЕРШИЙ КІЛОГРАМ Відкарбована Нацбанкомдо 10-річчя гривні в кількості 1501 шт. Це перша наша кілограмова монета номіналом 100 грн. і діаметром 10 см. Ціна - 28 тис. грн.,купити можна на чорному ринку під замовлення.

КОЧУБЕЙ: «СВОЇ МОНЕТИ НЕ РАХУЮ» Один з художників, які працюють над дизайном «гривень в металі» - це Микола Кочубей, відомий український художник, автор не тільки монет, три з яких визнані найкращими в Україні («Сорочинський ярмарок» у 2005 році, «Водосвяття» в 2006-м і «Голодомор» в 2007-м), а й сучасних поштових марок, гравюр, ілюстрацій до книжок. На його рахунку вже більше 50 монет (тобто кожна десята з викарбуваних НБУ). За словами Кочубея, сам він свої роботи не вважає, каже: прикмета погана - може пропасти натхнення.

Дякую за увагу!