Презентація "Українські меценати. Родина Харитоненків"

Про матеріал
Обличчя історії України формують особистості. Це ті видатні історичні постаті, які залишили свій важливий внесок в історії і стали гордістю України. Дана презентація може бути використана на уроках з історії України в 9 класі під час вивчення історії України, на заняттях з факультативу «Видатні постаті України», на заняттях історичного гуртка та в позакласній роботі з історії.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Харитоненки – підприємці, благодійники та меценати

Номер слайду 2

В Україні здавна існували прекрасні традиції доброчинності. Зразками меценатів і благодійників на рубежі ХІХ-ХХ ст. були династії українських підприємців Терещенків, Ханенків, Харитоненків, Тарновських. Саме вони зробили значний внесок у розвиток систем охорони здоров'я, освіти, образотворчого та музичного мистецтва в Україні.

Номер слайду 3

Майбутній «цукровий король» Іван Харитоненко народився 1821 року в слободі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії в Засновник роду Герасим Омелянович Харитоненко

Номер слайду 4

Завдяки наполегливості, працьовитості, підприємливості за два десятиліття став одним із найбагатших людей Росії, зосередивши у своїх руках рухомого і нерухомого майна на суму 40 млн. карбованців. У період розквіту виробничо-комерційна компанія «І. Г. Харитоненко з сином» налічувала 10 цукрових заводів, рафінадний завод, володіла 70 тис. дес. прекрасних чорноземів. Успіх підприємницької діяльності Харитоненків був зумовлений постійним прагненням ведення виробництва на основі використання найбільш сучасних технологій: застосування вперше в Європі плівкових апаратів Кестнера, водотрубних парових котлів, підвісних канатних доріг, безперервно діючих дефекаторів і сатураторів.

Номер слайду 5

Коріння Харитоненків слід шукати ще у XVIII ст. Першим згадано Омеляна Харитоненка та його сина Герасима, які чумакували. Щоб прогодувати велику родину, у якій було 10 душ дітей, доводилося працювати від світанку до світанку. Згодом Герасим переїхав до Сум, став купцем. Тут же народився син Іван, який став засновником фамільної справи.

Номер слайду 6

Друга складова успіху — розумне поєднання максимально можливої ощадливості (у головній конторі такої гігантської компанії було лише 12 працівників, включаючи прибиральницю і двірника-садівника) з чесністю управителів та директорів заводів, що базувалась на їхній високій зарплаті (до шести тисяч карбованців на рік та значний відсоток з чистого прибутку, що інколи перевищував суму зарплати). Задоволені були своїм матеріальним становищем і більшість найманих робітників, що працювали на численних цукроварнях та полях Харитоненків.

Номер слайду 7

Солодка продукція слобожанського цукрозаводчика вже наприкінці XIX ст. домоглася світового визнання. Про це свідчать численні нагороди всеросійських та міжнародних виставок. Зокрема медаль першого класу на Всесвітній виставці у Філадельфії 1876 р., золота медаль на Всесвітній виставці в Парижі 1878 р. та Антверпені 1885 р., Іван Харитоненко 1887 р. заснував перший в Росії цукровий синдикат. Продукцію Торговельного дому «Харитоненко і син» продавали в Харкові/Києві, Москві, Томську, Владивостоці, Баку, а також за кордоном: Персії, Туреччині, Китаї та Фінляндії.

Номер слайду 8

Працездатність І. Г. Харитоненка була надзвичайною. Навіть на порозі 70-річчя він керував роботою 8 заводів і вів справи 11 садиб. Але високої шани і авторитету в суспільстві династія Харитоненків зажила не тільки за мільйонні прибутки і через родинні зв'язки з відомими аристократичними династіями Росії. Сто років по тому ми вшановуємо їх як меценатів, діяльність яких сприяла розвитку освіти, науки і мистецтва.

Номер слайду 9

Численні архівні джерела, спогади сучасників свідчать, що батько і син Харитоненки витрачали мільйони карбованців зі своїх прибутків для заснування шкіл, гуртожитків, лікарень, благодійних установ, впорядкування міст та інших населених пунктів, на матеріальну підтримку церкви, художників, архітекторів, музикантів.

Номер слайду 10

У м. Суми коштом підприємців побудовано реальне училище, кадетський корпус (500 тис. крб.), засновано стипендію для учнів реального училища, відкрито дитячий притулок вартістю 90 тис. і 150 тис. крб. було надано на його утримання, закладено бруківку в центральній частині міста та зведено перший бетонний міст через річку Сумку, Троїцький собор.

Номер слайду 11

Також в Сумах споруджено школу для дівчаток із багатодітних сімей і сиріт і дитячу лікарню Святої Зінаїди на 20 ліжок, яку згодом було оснащено необхідним медичним обладнанням (30 тис. крб.).

Номер слайду 12

Окрім цього, було виділено 100 тис. крб. для будівництва гуртожитку студентів Харківського університету, 170 тис. крб. — для будівництва церкви в с. Нижня Сироватка.

Номер слайду 13

За проектом архітектора Щусєва 1913 року збудовано церкву в Наталівці — одну з найбільш унікальних споруд Харківщини.

Номер слайду 14

Російський письменник А. П. Чехов, проїжджаючи повз села Лука, де був один із цукрових заводів, записав: «Село затишне... Мужики заможні. Злиденних немає».

Номер слайду 15

Перед смертю І. Г. Харитоненко у своєму заповіті передавав всім церквам і монастирям м. Суми по одній тисячі карбованців, а для будівництва богадільні в с. Нижня Сироватка — 20 тис. крб.

Номер слайду 16

Син Івана Герасимовича, Павло, підтримуючи розвиток художнього мистецтва, зібрав унікальну колекцію творів російських та західних художників, яка зберігалася в Москві, Пархомівському і Наталівському маєтках (майже 600 картин). На жаль, в роки революції більшість із них була розпорошена по різних музеях, а частина зникла безслідно.

Номер слайду 17

Безумовно, це тільки частина добрих справ, здійснена Харитоненками на царині меценатства. Приклад слобожанських «цукрових королів» повинен стати гідним для наслідування представниками сучасної бізнес-еліти. Наша культура, освіта зокрема, вкрай потребує безкорисливої благодійної допомоги. Відкриття мосту Харитоненків

Номер слайду 18

Відомий на всю країну пам'ятник Богдану Хмельницькому у Києві теж спонсорувався Павлом Харитоненком

Номер слайду 19

Павла Івановича Харитоненка цар Микола II за сумлінне ставлення до своєї справи та увагу до потреб трудящих 1899 року увів у спадкове дворянство, його герб вінчали слова «Працею звеличуюсь». Він дістав чин дійсного статського радника, був нагороджений орденами Святого Володимира III ступеня і Святого Станіслава І ступеня, достойниками яких могли стати лише представники давніх аристократичних родин. Павло Іванович був обраний також почесним членом Петербурзької академії мистецтв, тривалий час очолював московське відділення Російського музичного товариства.

Номер слайду 20

Сестри Харитоненко

Номер слайду 21

Аби зробити рідне місто Суми відомішим, Павло Харитоненко разом зі своєю дружиною запросили до співпраці багатьох відомих російських та зарубіжних фотографів, які зробили фотокартки околиць Сум і надрукували їх у Стокгольмі. Але головним було те, що такими фотопутівниками не могли похвалитися навіть губернські міста, крім, звісно, Москви та Санкт-Петербургу.

Номер слайду 22

У 1891 році було розпочате будівництво московської садиби Харитоненків. Павло Іванович хотів, аби з вікон його будинку в Москві відкривався прекрасний краєвид першопрестольної. Зараз це місце зветься Софійською набережною, а у двоповерховому домі цукрозаводчиків нині знаходиться посольство Великобританії.

Номер слайду 23

Архітектором споруди Павло Іванович запросив відомого тоді Сергія Борисовича Залесського. А інтер'єр садиби виконав сам Федір Шехтель. Відомо, що гостями в цьому будинку Павла Івановича Харитоненка були Федір Шаляпін, композитор Олександр Скрябін. Родина Харитоненків володіла цією садибою до 1918 року.

Номер слайду 24

З іменем Павла Харитоненка пов'язаний і маєток його батька — Наталівка. Саме за Павла Харитоненка Наталівка досягла свого найбільшого економічного і культурного розквіту.

Номер слайду 25

Номер слайду 26

Номер слайду 27

У 1897 році Павло Харитоненко викупив славнозвісну Качанівку у тодішнього її власника Василя Тарновського. Саме за Павла Івановича Качанівка була електрофікована та телефонізована; проводилися капітальні реконструкції палацового ансамблю та розширення паркової зони.

Номер слайду 28

До робіт запрошувалися найвідоміші архітектори та художники. Також за наказом Харитоненка на території садиби відразу побудували службові флігелі для робітників.

Номер слайду 29

Помер Павло Іванович Харитоненко 13 квітня 1914 року. Він був похований біля Петропавлівської церкви у місті Суми. За деякими джерелами його могила не збереглася.

Номер слайду 30

Після смерті Павла Івановича Качанівка перейшла у спадок до його дітей, а точніше, до старшої дочки Олени Олів. У 1918 році подружжя Олів емігрувало за кордон, а колишня садиба була націоналізована більшовиками.

Номер слайду 31

І. Г. Харитоненка було увічнено в бронзі на Покровській площі в Сумах. Пам'ятник за проектом архітектора О. М. Опєкушина та скульптора А. Круазі було відкрито 1 жовтня 1899 року в присутності архієпископа Харківського та Охтирського Амвросія, Харківського міського голови Голеніщева-Кутузова, попечителя Харківського навчального округу фон Анрепа, ректора Харківського університету Лагермарка разом з депутацією студентів.І хоча за роки комуністичної влади пам'ятник знищили, справедливість, проте, було відновлено. Виготовлена скульптором А. Івченком точна копія фігури І. Г. Харитоненка в червні 1996 року зно­ву посіла своє законне місце на п'єдесталі в цент­рі Сум. Освятив монумент владика Сумський і Охтирський Іонафан.

Номер слайду 32

Номер слайду 33

Пам'ятник встановлений в 2010 році до 355-річчя м. Суми. В пам'ять про славні справи цукрової промисловості сім’ї Харитоненків

pptx
Додав(-ла)
Sorich Irina
Додано
22 травня 2019
Переглядів
347
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку