Вікторина. "Видатні постаті України. 9 клас"

Видатні постаті України ХІХ ст.

Характеристика історичної особи(пам’ятка 1)1. Життя. а) Коли, в якій країні жив і діяв? б) Яке отримав виховання? в) Цілі та плани. г) Якими засобами досягав мети?2. Зовнішність та характер.3. Основні результати діяльності. а) Що йому вдалося, що ні? б) Які наслідки його діяльності: — Для рідної країни? — Для інших країн? — Для людства?4. В інтересах яких верств діяв? Які верстви були незадоволені? а) соратники і друзі. б) вороги?5. Дайте оцінку його діяльності.6. Власне ставлення. а) Що викликає: — Захоплення? — Засудження? б) Які риси характеру ви б хотіли наслідувати?

Характеристика історичної особи(пам’ятка 2)Історичні обставини, за яких відбувається діяльність особи. До якого соціального стану належить сім'я політичного діяча?Завдання, які прагнув вирішити історичний діяч, та методи їх досягнення.Інтереси яких верств населення виражає цей діяч?Опишіть його зовнішність, характер. Що ви цінуєте в його характері, що засуджуєте?Оцініть діяльність історичної особи, висловте своє ставлення до неї. Оцініть результати діяльності історичної особи.

Порівняння двох історичних осіб(пам’ятка)В який історичний період жили два історичні діячі, яких характеризуєш, в якій країні чи країнах? Чиї інтереси вони виражали (якого класу чи стану)? Проти яких порядків виступали?Які цілі переслідували? Як відносились до народу?Які шляхи використовували для досягнення поставлених цілей?Які позитивні і негативні риси характеру проявили?Оціни діяльність кожного з них (революційна, прогресивна, реакційна). Твоє відношення до кожного з цих історичних діячів.

Устим Кармелюк. Український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі у 1813—1835 роках проти національного і соціального гніту.

Лукян Кобилиця. Український громадсько-політичний діяч, керівник селянського повстанського руху на Буковині, депутат австрійського парламенту під час революції 1848—1849 рр.

Григорій Сковорода. Просвітитель, філософ, поет, автор збірок «Сад божественних пісень», «Байки харківські», викладав поетику й етику в Переяславському та Харківському колегіумах, мандрував Україною, проповідуючи свої філософські погляди.

Іван Котляревський. Письменник, представник нової української літератури, автор поеми «Енеїда», п’єс «Наталка-Полтавка» та «Москаль-чарівник», член полтавської масонської ложі «Любов до істини».

Михайло Драгоманов. Український громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, один із засновників громади в Києві, діяч Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Володимир Антонович. Український історик, археолог, етнограф, один із засновників Київської громади, голова Історичного товариства Нестора Літописця, професор історії Київського університету, представник угрупування так званих хлопоманів.

Тарас Шевченко. Український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник(живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист,  етнограф.

Пантелеймон Куліш. Український громадсько-політичний діяч, письменник, історик, етнограф, один із співзасновників Кирило-Мефодіївського товариства, учасник громадівського руху, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

Микола Костомаров. Громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, етнограф, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмного документа «Книга буття українського народу», учасник громадівського руху.

Михайло Максимович. Учений-природознавець, історик, фольклорист і літературознавець, перший ректор Київського університету, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, видавець фольклорних збірників «Малоросійські пісні»

Василь. Капніст. Визначний український поет, драматург і громадсько-політичний діяч кінця XVIII — початку ХІХ ст.

Микола. Гоголь. Російськомовний прозаїк, драматург, поет, історик, фольклорист українського походження.

Олександр Кониський. Письменник, публіцист, педагог, громадський діяч

Євген Чикаленко. Громадсько-політичний і культурний діяч, меценат, активний член «Старої громади», один із засновників УДП і Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, фінансував видання українських газет «Громадська думка», «Рада».

Олексій Бобринський. Відомий своїм внеском у розвиток сільського господарства та цукрової промисловості в Україні, особливо на Черкащині, засновник залізниці Російської імперії, меценат.

Григорій Галаган. Громадський діяч, українофіл, меценат, великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині, представник відомого старшинсько-дворянського роду Ґалаґанів.

Родина Симиренків. Рід промисловців-цукроварників, конструкторів і власників машинобудівних заводів, піонерів пароплавства на Дніпрі, вчених і практиків садівництва, меценатів української культури.

Михайло Терещенко. Український підприємець, політичний і громадський діяч. Депутат IV Державної думи. Надавав допомогу Київському міському музею, Київській консерваторії (1912 р.); був членом «Російського Червоного Хреста».

Родина Харитоненків. Рід промисловців, меценатів української культури.

Павло Чубинський. Етнограф, поет, громадський діяч, учасник Київської громади, член редколегії газети «Київський телеграф», один із ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, автор вірша «Ще не вмерла Україна...».

«Руська Трійця»Яків ГоловацькийІван Вагилевич. Маркіян Шашкевич. Українські громадські та культурно-освітні діячі, члени громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця»,

Олександр Духнович. Греко-католицький священик, україноруський письменник, педагог, поет, культурний діяч. Писав язичієм; низка творів (переважно поезії та п'єси) написана народною мовою (закарпатські говори української мови).

Юліан Бачинський. Український політичний і громадський діяч, публіцист, дипломат

Леся Українка. Українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

Іван Франко Український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч.

Сергій Васильківський. Український живописець. Створив ряд ліричних пейзажів України, розвивав у творчості тему історії українського козацтва. Виконав для Полтавського земства ряд великих історичних панно.

Ілля Рєпін. Відомий російський художник-реаліст, українського походження, майстер портрету, історичних та побутових сцен

Владислав Городецький. Найвідоміший і найпопулярніший київський архітектор

Іван Пулюй. Український фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, перекладач. Доцент Віденського університету. Професор Вищої технічної школи в Празі, ректор першого в Європі електротехнічного факультету.

Микола. Пирогов. Геніальний анатом і хірург-клініцист, фундатор військово-польової хірургії, прогресивний педагог і просвітитель, видатний вчений і відомий громадський діяч, професор, член-кореспондент Російської Академії

Микола. Кибальчич. Винахідник і революціонер-народник українського походження. Автор схеми першого у світі реактивного літального апарату.

Вікентій. Хвойка. Російсько-український археолог чеського походження, першовідкривач Трипільської культури на Київщині, дослідник скіфської, зарубинецької , черняхівської і ранньослов'янської культур.

Ілля. Мечников. Біолог, мікробіолог, імунолог, почесний член Петербурзької академії наук, лауреат Нобелівської премії, один із засновників першої бактеріологічної станції в Одесі, займався проблемами боротьби з інфекційними захворюваннями.

Остап Вересай. Кобзар, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень.

Микола Лисенко. Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика к Кобзарю», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів.

Марія. Заньковецька. Українська актриса, її сценічний дебют відбувся в Єлизаветграді (нині Кіровоград), де вона виконувала роль Наталки Полтавки у першому українському професійному театрі під керівництвом М. Кропивницького; працювала в найпопулярніших українських трупах М. Старицького, М. Садовського, М. Саксаганського, І. Карпенка-Карого.

Соломія Крушельницька. Співачка, солістка Львівського оперного театру, виступала на оперних сценах театрів у Петербурзі, Кракові, Варшаві, Парижі, Мілані, виконала близько 60 партій в операх «Запорожець за Дунаєм», «Пікова дама», «Мадам Батерфляй» та ін., виступала с концертами, присвяченими пам’яті Т. Шевченка .