Презентація уроку: "Інструментальні жанри елегія, рапсодія"

Інструментальні жанри елегія, рапсодія. Підготувала Вчитель мистецтва. Рябчук В. Г.

Мета уроку: НАВЧАЛЬНА: вчити учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток мистецьких художніх інтересів, естетичних потреб;РОЗВИВАЛЬНА: розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ; стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження в мистецькій діяльності, до здійснення мистецької комунікації; художніх мистецьких здібностей, креативного мислення, творчого потенціалу; ВИХОВНА: виховувати мистецьку грамотність, яка відображає видову, жанрову, стильову специфіку і взаємодію мистецтв.

Як мистецтво впливає на твій емоційний стан? Яку музику ти слухаєш для зняття тривожності й заспокоєння, а яку — для бадьорості?Щоб передати ліричні роздуми чи сумні настрої, композитори застосовують жанр елегій. А для втілення епічних картин народного життя — жанр рапсодій. У літературі елегія — це ліричний вірш споглядального характеру, часом із нотками смутку. У музиці — це повільний невеликий за обсягом задумливий твір із наспівною мелодією. Елегійна лірика — улюблений жанр романтиків, поетів і композиторів. Одним із найвідоміших зразків жанру є елегія Жуля Массне для фортепіано, яку він переклав для віолончелі, а згодом — для симфонічного оркестру. До сумної мелодії через певний час додали текст, і виникла вокальна версія. Туман Жинабаєв. Квіткова рапсодія. Варвара Гаврилюк. Осіння елегія

Слово рапсод має давню історію. У Давній Греції відбувалися змаганнях мандрівних співців-рапсодів, які декламували поеми, акомпануючи собі на кіфарі або лірі. Рапсодія як музичний і переважно інструментальний жанр — це великий одночастинний твір, якому притаманні вільний імпровізаційний розвиток, чергування контрастних епізодів і тем на основі народних мелодій. Тому нерідко в назві автори вказують національну специфіку твору. Наприклад, щодо творів Ф. Ліста, засновника цього жанру, — «Угорські рапсодії». Також — «Слов’янські рапсодії» А. Дворжака, «Іспанська рапсодія» М. Равеля. Фольклорні джерела стали інтонаційною основою «Карпатської рапсодії» М. Скорика. До портретної галереї

Мирослав Скорик (1938-2020) — видатний український композитор, музикознавець, диригент, педагог, автор різножанрової спадщини, яка увійшла до скарбниці світової музичної культури. За визначні досягнення він отримав упродовж життя численні відзнаки й нагороди, став Національною легендою України. М. Скорик народився у Львові в родині високоосвічених українських інтелігентів. І хоча батьки не були професійними музикантами, перше знайомство з музикою Мирослав отримав у сім’ї, де музикували в родинному колі. До систематичних занять музикою Мирослава заохотила Соломія Крушельницька, рідна сестра його бабусі. За порадою видатної співачки, він став учнем музичної школи. У 1948 році родину Скориків репресували та вислали до Сибіру. Повернутися Мирослав зміг лише через п’ять років. Він закінчив Львівську консерваторію і аспірантуру в Московській консерваторії, де захистив дисертацію з музикознавства. Композитор викладав у Львівській і Київській консерваторіях, був художнім керівником Київської опери, виступав як диригент і піаніст. Вокальні, інструментальні, симфонічні твори митця виконують в багатьох країнах світу.• Мирослав Скорик. Елегія (для скрипки та оркестру). Карпатська рапсодія для симфонічного оркестру.• Яке враження на тебе справила прослухана музика? Схарактеризуй експресію мелодії елегії. Як у рапсодії досягається контраст епізодів — ліричних пісенних і танцювальних?• Проведи паралель між настроями рапсодії та карпатського пейзажу.

Мирослав Скорик. Елегія (для скрипки та оркестру)

У нашу цифрову епоху записи класичної музики дедалі частіше ілюструються слайд-шоу з картин, фотографій, мальовничих пейзажів чи красивих квітів. Важливо, щоб такі паралелі були не випадковими, суто розважальними, а виявляли споріднені сенси. Антон Кашшай. У Карпатах

Прикладом вдалого поєднання є запис оркестрової елегії нашого видатного сучасника українського композитора Валентина Сильвестрова з паралельною демонстрацією картин одного з найвідоміших українських художників Івана Марчука. Митець винайшов власну живописну техніку «пльонтанізм» (таку назву він жартома дав своєму стилю — від слів від плести, плъонтати). І. Марчук став єдиним українцем, що потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності (укладеного британською газетою «The Daily Telegraph» 2007 р.). Валентин Сильвестров. Елегія для струнного оркестру. Картини Івана Марчука. Чи допомагають тобі картини відчувати драматизм елегії В. Сильвестрова?

Мистецька скарбничка

Узагальнюю, аргументую, систематизую1. Порівняй настрої та особливості музичного розвитку в жанрах елегії і рапсодії.2. Чим схожі прослухані елегії українських композиторів? Чи згоден/згодна ти з висловом В. Сильвестрова: «Музика — такий вид мистецтва, що коли немає відтінку суму або подиху печалі, то немає й музики».3. Проведіть мінідискусію на тему «Чи допомагає візуальний супровід запису непрограмної музики розумінню її змісту?» Доведи власну думку, аргументуй. Самостійне дослідження, медіапошук. Подивись документальний фільм про М. Скорика «Десять нот, що змінили Україну». Фантазую, експериментую, дію. Віднайди у творчості українських поетів та поетес, творчість яких вивчали на уроках літератури, вірш в елегійному настрої. Зімпровізуй до нього мелодію, наспівай. Яку музику можна уявити, споглядаючи картини «Осіння елегія» та «Квіткова рапсодія»?