Презентація уроку на тему "Ніл Гейман. "Кораліна". Проблеми родинних стосунків, пошуку свого єства, самооцінки.

Ніл Гейман “Кораліна. Проблеми родинних стосунків, пошуку свого єства, самооцінки.

ознайомити учнів з творчістю Ніла Геймана та його повістю «Кораліна». аналізувати ключові теми твору, зокрема проблеми родинних стосунків, пошуку власної ідентичності та самооцінки. розвивати критичне мислення, уміння інтерпретувати твір, визначати моральні уроки та робити висновки. формувати навички командної роботи, інтерактивного навчання через використання сучасних технологій. заохочувати учнів до саморефлексії та самооцінки на основі аналізу поведінки головної героїні. учні розуміють та аналізують основні теми твору. уміють визначати головні ідеї та проблеми, порушені автором. взаємодіють у команді, аргументують свої думки. використовують сучасні технології для навчання (QR-коди, відео). Мета заняття: Очікувані результати:

Організаційний момент. Давайте пригадаємо твори, темою і проблематикою яких були родинні стосунки, самопошук, подолання труднощів, самооцінка. Які стосунки, на вашу думку, є найважливішими ? Що для вас означає слово “Сім’я”? Вправа “Асоціації”: Уявіть і запишіть кілька слів, які першими спадають вам на думку, коли вичуєте поняття: «сім’я»

Сьогодні на уроці ми зануримося у дивовижний світ роману Ніла Ґеймана “Кароліна”. Ця історія — про боротьбу між світлом і темрявою, і про те, як важливоцінувати справжніх людей у своєму житті, навіть якщо вони не завжди ідеальні. Кароліна стає справжньою героїнею, яка вчиться бути сміливою, рішучою тавірною собі.

Ніл ГЕЙМАННіл Гейман народився 10 листопада 1960 року в місті Портсмут (Великобританія). Сім'я Ніла Ґеймана — польсько-єврейського та східноєвропейсько-єврейського походження. Дідусь Ніла Ґеймана був власником великої мережі продуктових магазинів. Батько працював у тій самій мережі магазинів, а мати письменника була фармацевтом. У Ніла Ґеймана є дві молодші сестри, Клер і Ліззі. Ніл почав читати з 4 років: замість того щоб гратися з іграшками, маленький хлопчик читав книжки. Його улюблені автори: Джон Толкін “Гобіт”, “Хроніки Нарнії” Клайва Стейплза Льюїса, «Аліса в країні чудес» Льюїса Керрола та інші твори з вигаданими пригодами. Твір, який мав винятковий вплив на Ніла, — «Володар перснів» Джона Р. Р. Толкіна. У шкільній бібліотеці були лише перші два томи роману, тому коли юний Ґейман невдовзі виграв шкільний приз з англійської мови і шкільний приз за читання, він щонайперше придбав третій том роману. На свій сьомий день народження Ґейман отримав серію «Хроніки Нарнії» К. С. Льюїса В них розповідається про пригоди дітей у казковій країні під назвою Нарнія, де тварини можуть говорити, магія нікого не дивує, а добро бореться зі злом.«Алісині пригоди у Дивокраї» Льюїса Керрола — інша улюблена книга дитинства Ґеймана і «улюблена назавжди. „Аліса“ була читанням за замовчуванням до тієї межі, що я знав її напам'ять». У дитинстві йому також подобалися комікси про Бетмена Бетмен є одним з найпопулярніших і відомих героїв коміксів. Саме любов до читання допомогла Нілу стати найкращим учнем класу. Коли видавали шкільні підручники, допитливий Ніл прочитував все від початку до кінця, тому знав наперед, що буде в навчальній програмі. Але після закінчення школи він не став пов’язувати свою долю з університетом, а відразу влаштувався кореспондентом у британське видання у 1977 році. Він почав проводити інтерв'ю і писати відгуки на книжки, намагаючись дізнатися якомога більше про світ і завести корисні знайомства, які пізніше зможуть допомогти йому з публікаціями. Ніл Ґейман мешкає у США поблизу Мінеаполіса, а також у Кембриджі, штат Масачусетс, де займається викладацькою діяльністю. Він — активна медіа-постать в англомовному просторі та в спільноті фентезійників. Відомо, що Ніл Гейман - великий шанувальник соціальної мережі «Твіттер» : в своєму офіційному мікроблозі Ніл ділиться останніми новинами і влаштовує конференції, відповідаючи на запитання передплатників.

Творчість. У 1984 році він закінчив свій перший твір — біографію групи Duran Duran. У той же час він працював журналістом і займався підготовкою інтерв'ю для різних британських журналів. Наприкінці 1980-х років вийшла його книга "Don't Panic: The Official Hitchhiker's Guide to the Galaxy Companion" про письменника Дугласі Адамсі і його книзі "Автостопом по галактиці". У 1990 році вийшов роман "Добрі ознаки" (англ."Good Omens"), який Гейман написав у співавторстві з відомим англійським письменником Террі Пратчетта. У 1991-1997 роках Гейман написав роман-казку "Зоряний пил", який у 1999 році був удостоєний премії Mythopoeic Award. У 2007 році на екрани вийшла екранізація роману — фільм режисера Метью Вона "Зоряний пил". Найвідоміший роман Ніла Геймана — "Американські боги" був виданий у 2001 році, відразу отримав визнання критиків і удостоївся кількох престижних премій , в тому числі премій "Х'юго" і "Небюла". Гейман написав безліч коміксів для декількох видавців. Його відзначена нагородами серія The Sandman розповідає про Морфій (Морфеус) — антропоморфної персоніфікації Сну. Серія почалася в 1987 і було завершено у 1996: 75 випусків звичайної серії, спеціальні випуски і пролог зібрані в 11 томів і до цих пір залишаються в пресі. У 1996 Гейман і Ед Крамер склали антологію "The Sandman: Book of Dreams ", до якої увійшли твори Торі Еймос, Клайва Баркера, Теда Вільямса, Сюзанни Кларк та інших авторів. Антологія була номінована на British Fantasy Award. Також в якості запрошеного автора працював над одним із випуском коміксу "Спаун" і мінісеріей про одного з персонажів цього всесвіту, після чого судився з автором. Гейман є сценаристом декількох фільмів: міні-серіалу "Neverwhere", сценарій якого ліг в основу однойменного роману (у Росії видавався у двох варіантах перекладу під назвами "Задверье" і "ніколи"), повнометражного фільму "Беовульф" режисера Роберта Земекіса, епізоду "День Мертвих" фантастичного серіалу Вавилон 5 та екранізації власного роману "Дзеркальний маска". У лютому 2009 року вийшов на екрани мультиплікаційний фільм "Кораліна" за однойменним романом Ніла Геймана. У Ніла Геймана троє дітей від першого шлюбу. Зараз Ніл Гейман одружений на співачці і актрисі Аманді Палмер (колишньою солісткою колективу Dresden Dolls). Весілля відбулася 2 січня 2011 року.

Офіційні сторінки Ніла Ґеймана: Офіційний сайт (англ.) - https://www.neilgaiman.com/ Особистий блог (англ.) Офіційна версія блогу українською (англ.) — нові і вибрані дописи - https://neilgaimanua.wordpress.com/ Особистий блог на Tumblr (англ.) Офіційний канал на You. Tube (англ.) - https://www.youtube.com/channel/UCfmy. X1 Iy25 WXJy630 H7q8 SQ Офіційний акаунт на Твітер (англ.) - https://twitter.com/neilhimself Цікаво

У вільний від написання книг час Ніл займається ще й бджолярством. Більшу частину часу про комах дбають його дружина та помічниця по господарству. Але сам письменник полюбляє надягнути костюм бджоляра та прогулятися по пасіці, особливо коли до нього приходять гості. Цікаві факти. Бджоли. Ніл є одним з небагатьох сучасних письменників, який постійно використовує перову ручку. Чорнові варіанти усіх книжок він пише одним улюбленим пером. Все почалося з «Зоряного пилу», коли Гейман таким чином хотів краще відчути дух 1920-х років. А потім це йому сподобалося і перетворилося на постійну практику. Незвична ручка. Ніл почав читати з 4 років: замість того щоб гратися з іграшками, маленький хлопчик читав книжки. Його улюблені автори: Джон Толкін “Гобіт”, “Хроніки Нарнії” Клайва Стейплза Льюїса, «Аліса в країні чудес» Льюїса Керрола та інші твори з вигаданими пригодами. Коли майбутньому письменнику було 16 років, він захопився малюванням коміксів. У більшості випадків він створював історії на основі фентезійних та науково-фантастичних романів Майкла Муркока. До речі, зараз Гейман не любить, коли бачить ці експерименти в Інтернеті. Однак ви цілком можете їх знайти. В одному з інтерв’ю Ніл розповів, що його улюбленою міфічною істотою є мананангал. Це філіппінський аналог вампіра – істота, верхня частина тіла якої відрощує крила та вночі вирушає на пошуки здобичі. Мананангал. Колись Гейман був учасником музичного панк-гурту Ex-Execs (ви вже бачите, яка це багатогранна особистість). Хлопці досягли значних успіхів, колективу навіть запропонували підписати контракт. Однак панки відмовилися, оскільки договір було складено зовсім не на їхню користь. А потім Ніл обрав шлях прози. Панк Ніл

В одному із своїх інтерв’ю Н. Гейман розповів, як виник задум повісті «Кораліна». А « Кораліну» я написав тому, що ще дитиною задумувався над тим, що буде, якщо, скажімо, одного разу я прийду додому, а мої батьки взяли і переїхали, зовсім мені нічого не сказавши. Таке цілком могло статися. Люди вони заклопотані. Якось одного вечора вони забули забрати мене зі школи і приїхали тільки після того,як біля десятої вечора їм звідти подзвонили і запитали, що зі мною робити. А ще якось одного разу батьки завезли мене до школи, не звернувши уваги, що вже розпочались канікули. Так що переїзд без попередження – це справа хоч і малоймовірна, проте цілком можлива. А якби батьки переїхали, а замість них в’їхали інші люди, які зовні були б абсолютно схожі на моїх батьків? Щоб я тоді робив? І що, цікаво, насправді приховано за таємничими дверима у вітальні, за якими, якщо їх відкрити, побачиш цегляну стіну?»Дитячі страхи, залишитися наодинці із цілим світом, бурхлива уява та бажання пізнати захоплюючі таємниці, спонукали Ніла Геймана до написання захоплюючої історії про пригоди дівчинки Кораліни в « іншому світі». Це одна з перших казок, написана Нілом для дітей, де інтрига ґрунтується на принципі непізнаваності справжньої сутності речей, що вислизають від розуму.«Кораліна» зайняла почесне місце у сучасному мистецькому просторі, отримавши високі нагороди. Історія написання« Кораліна».

Ніл Ґейман почав писати «Кораліну» для своєї дочки Холлі у 1990-х роках. Місцем оповіді письменник обрав власний будинок у містечку Натлі, Літлмід, Південна Англія, додавши тільки вітальню зі власного дитинства з дверима, які вели на цегляний мур. Книга побачила світ через одинадцять років — 2002 року, а оскільки Холлі встигла «перерости» цю казку, письменник закінчив розповідь вже для своєї наймолодшої дочки Медді.Ідея. Я тільки хотів написати для моїх донечок таку книжку, що б відкрила їм правду, якої так бракувало мені, коли сам я був малим хлопчиком: що бути хоробрим не означає не мати страху. Адже бути хоробрим означає, що ти можеш переживати страх, бути по-справжньому наляканим, смертельно перепудженим, але все-таки вчинити те, що маєш учинити.. Ніл Гейман

Назва. Ніл Гейман. Ніл Ґейман обрав ім'я Кораліна цілком випадково, через ненавмисно допущений друкарський одрук. Він, однак, вирішив не виправляти свою помилку, а вже згодом довідався, що ім'я Кораліна насправді існує. Вперше письменник натрапив на нього на сторінках мемуарів Казанови, який познайомився з молодою панною на ім'я Кораліна під час одного з Віденських балів. Згодом Ґейман також довідався, що ім'я «Кораліна» — це окрім іншого також і назва, якою на зламі століть користувалися для позначення одного з брендів корсетів.

Буктрейлер

Трейлер дає нам лише загальне уявлення про світ Кораліни, але сьогодні маємо можливість поринути набагато глибше. Ми разом дослідимо цей загадковий і водночас небезпечний всесвіт, щоб зрозуміти, які виклики та небезпеки довелося подолати головній героїні. Чому вона вирішила боротися за своє справжнє життя? Які уроки вона отримала в процесі? Ми спробуємо розкрити всі таємниці цього світу й зрозуміти, чому саме ця історія залишила такий глибокий слід у читачів та глядачів.

Сім’я Джонсів переїздить до старого триповерхового будинку з дивними сусідами, успадкованого від бабусі, – напевне, найкласичніший літературний хронотоп потойбіччя. Хто з нас любить жахіттячка, відразу впізнає його! У дівчинки купа часу – тривають літні канікули – і вона займається дослідженням старого саду. Коли задощило й малій заборонили гуляти, вона знаходить в одній із кімнат замкнені двері. Мама відчиняє ці двері, але за ними – лише цегляна стіна. Цей епізод – наче ілюстрація до афоризму А. де Сент-Екзюпері «Головного очима не побачиш»: дорослий не вміє бачити у звичайних речах незвичайне, оскільки його враження завжди спираються на визначені очікування й досвід.

Згодом у головної героїні з’являються незвичайні помічники: сусід, пан Бобо, який живе в мансарді й ніби дресирує мишей для мишачого цирку, – саме він розповідає Кораліні, що таємничі двері не варто відчиняти. Сусідки з першого поверху, колишні акторки міс Примула й міс Форсібілла, – вони ворожать на чаїнках і попереджають, що Кораліні загрожує страшна небезпека. Старенькі дарують дівчинці амулет – камінчик з діркою, такого собі курячого бога на щастя, що має допомогти пройти всі випробування. Незабаром, коли батьків нема вдома, Кораліна раптом помічає зачинені раніше двері незамкненими. Цікаво, що це відбувається тоді, коли мами й батька нема вдома, отже двері відчиняються лише для дітей, це особливий світ, куди дорослим зась. Сміливиця проходить крізь двері, минає темний коридор і потрапляє… до себе додому. Проте дуже швидко розуміє, що це – світ-навпаки, де живуть «інша» мама та «інший» тато. Цікаво, що вони виглядають так само, як справжні, але замість очей у них ґудзики. Нові батьки кажуть Кораліні, що люблять її й готові заради своєї дитини на будь-що. Тут все виявляється кращим, ніж у звичайному світі: «інша» мама годує її смачним обідом, «інший» тато завжди грається з Кораліною, в її кімнаті стоїть скриня з чудовими іграшками, а стіни в кімнаті – улюблених кольорів: зеленого й рожевого. «Інша» мама пропонує залишитися в «іншому» світі. Єдине, що для цього потрібно – пришити Кораліні ґудзики замість очей. І це зовсім не боляче. Але дівчинка добре знає, що коли дорослі так кажуть, то насправді буде дуже боліти. Вона відмовляється й тікає до свого справжнього будинку. Несподівано у Кораліни з’являється новий помічник – кіт, який попереджає, що їй варто бути насторожі.

Удома виявляє, що справжні батьки зникли, а дзеркало підказує, куди. Смілива героїня повертається в інший світ, аби їх урятувати. Як покарання за зухвалість, «інша» мама відібрала у Кораліни єдиний ключ від дверей і ув’язнила за дзеркалом. А як Кораліна врятувалася, вам варто прочитати у самій книжці. Це – сюжет, але про що насправді оповідає Ґейман? Зовсім не про те, що варто бути слухняним або що діти завжди перемагають зло!Насправді автор говорить, що сучасним дітям так часто не вистачає, аби їх помічали, аби до них прислухалися, аби їх розуміли не лише свої батьки, а й старше покоління. Важливість діалогу між поколіннями – один із головних меседжів повісті Ніла Ґеймана. Батьки Кораліни віддають перевагу екранам комп’ютерів, майже не звертають уваги на дочку, дівчинка в рідному домі, поряд із рідними людьми відчуває самотність – і це її неймовірно засмучує. Потреба в безпосередній взаємодії як у чомусь справжньому і штовхає Кораліну шукати іншу сім’ю.

Екранізація«Кораліна у світі Кошмарів» (2009) — ляльковий мультиплікаційний фільм, створений студією «Laika Entertainment». Мультфільм вийшов на широкі екрани 6 лютого 2009 року, після світової прем'єри на Портлендському міжнародному кінофестивалі. За оцінкою американської рейтингової системи MPAA, мультфільм отримав рейтинг PG (рекомендується присутність батьків), адже містить лячні зображення, сленгові особливості мови і чорний гумор. У США фільм зібрав близько 17 млн доларів протягом перших днів прокату. Загальний дохід від прокату в світі склав близько 124 млн доларів[32]. Фільм став першим повнометражним ляльковим мультфільмом, який першопочатково зняли у форматі 3 D. «Кораліна в Країні Жахів» — найкращий фільм 2009 року на думку Американського інституту кіномистецтв (AFI). Ба більше, мультфільм номінували на премію «Оскар».22 жовтня 2017 року відбулася трансляція епізоду мультсеріалу «Сімпсони» під назвою «Будиночок жахів XXVIII», який містить сегмент «Кораліза», створеного на основі повісті Ніла Ґеймана. Ба більше, сам же письменник озвучив Сніжка V, кота Сімпсонів

Складні стосунки з батьками — одна з ключових ниток сюжету. Кароліна частовідчуває байдужість з боку своїх рідних, ніби вони занадто зайняті, щобпомітити її потреби чи зрозуміти її переживання. Але паралельний світ, з його"ідеальними" батьками, змушує дівчинку переосмислити справжню цінністьсвоїх родинних зв’язків. Через протистояння небезпечним силам і спробиврятувати справжніх батьків Кароліна відкриває, що родина — це не проідеальність, а про підтримку, теплоту і взаєморозуміння. Ці теми переплітаються у творі, створюючи глибоку історію, яка змушуєзамислитися про значення ідентичності, любові та справжніх людськихзв’язків.

Створити комікс до твору або намалювати ілюстраціїПереглянути екранізацію твору. Домашнє завдання