Презентація "Вашингтонська конференція 1921-1922 років"

Вашингтонська конференція 1921 – 1922 років Роботу виконала Нога Тетяна Борисівна вчитель історії Драбівського ліцею Драбівської селищної ради Черкаської області

Після цього уроку ви зможете Пояснювати суть міждержавних суперечностей на Далекому Сході та в Тихоокеанському регіоні, Аналізувати рішення Вашингтонської конференції. Висловлювати власні судження щодо сильних та слабких сторін Версальсько – Вашингтонської системи договорів.

: Проблемне запитання Чи могла Версальсько-Вашингтонська система стати основою для тривалого миру?

: План уроку 1.Міждержавні суперечності на Далекому Сході та в Тихоокеанському регіоні. 2. Вашингтонська конференція: хід і рішення. 3. Суперечності Версальсько – Вашингтонської системи договорів.

Резолюція американського сенатора Бора від 26 травня 1921 року: « Якщо союзники не можуть, як вони кажуть, заплатити нам зараз свої борги і водночас витрачають величезні суми на озброєння, то американський народ має право вимагати, щоб борги були йому сплачені негайно. Франція утримує нічим не виправдану величезну армію у 800 тисяч осіб. Утримання британського флоту обійшлося Англії в 1921 році в 191 мільйон фунтів стерлінгів.. У результаті американські платники несуть на своїх плечах тягар французьких та англійських військових витрат на додачу до своїх власних. Це не є нормальним і має бути обговорене на конференції».

З вітальної промови до учасників Вашингтонської мирної конференції президента США Уоррена Гардінга : «…Переговори будуть словами народів , які втомилися від війни. Ми ні в кому не підозрюємо ворога. Нічиє самолюбство не може бути принижене, жодна національність не має бути пригноблена, - ми сподіваємось встановити кращий лад, що поверне спокій світові». Робота Вашингтонської конференції

Вашингтонська конференція — це конференція з обмеження озброєннь та вирішення проблем Далекого Сходу та басейну Тихого океану, що склались після Першої світової війни. Відбувалась з 12 листопада 1921 р. по 6 лютого 1922 р. у конгрес-холі Constitution Hall, Вашингтон. Constitution Hall, Вашингтон

Країни – учасниці конференції США Велика Британія Франція Італія Португалія Бельгія Нідерланди Японія Китай

Найважливіші договори укладені під час роботи Вашингтонської конференції

Умови “договору чотирьох”: Японсько-англійський союз 1902-1921 років про поділ сфер впливу на Тихому океані скасовувався. Країни, що підписалися, зобов'язувалися взаємно поважати права одне одного щодо їхніх острівних територій у Тихому океані та спільно захищати їх у разі нападу іншої держави. Такі ж гарантії надавалися тихоокеанським володінням Португалії та Голландії. « Договір чотирьох» підписали:

Умови «договору п'яти»: Обмеження морських озброєнь та встановлення пропорції у співвідношенні військово-морських флотів 5:5:3:1,75:1,75 послідовно зазначених держав: США, Велика Британія, Японія, Франція, Італія. Заборона створювати нові військово-морські бази (крім США та Великобританії) в Тихоокеанському регіоні ближче, ніж за 5 тис. км. від Японії. Водотоннажність всіх суден не повинна перевищувати 35 тис. тонн  Корабельні гармати – калібру не більше16 дюймів  Встановлювався загальний тонаж авіаносців ( найбільший для США та Великої Британії) « Договір п’яти» підписали:

Підвоний човен Німеччини 1918 рік Британський лінкорн

Умови договору “дев’яти держав”: Держави, що підписалися, визнавали суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість Китаю. Усім цим державам надавались рівні можливості в економічній діяльності в Китаї й торгівлі з ним. Зобов’язалися не використовувати внутрішню ситуацію в Китаї з метою отримання одноосібної вигоди за рахунок інших учасників угоди. Парад військ в Японії 20-ті роки

Позиція уряду Радянської Росії щодо рішень Вашингтонської конференції : « … Якими б не були угоди у Вашингтоні, завжди залишиться підозра і майже впевненість у тому, що укладено й таємні угоди на шкоду Росії, і в міжнародні відносини буде внесено зайвий елемент недовіри, підозри й ускладнень».

Позитивні сторони Версальсько – Вашингтонської системи договорів: 1. Ця система завершила процес післявоєнного мирного врегулювання. 2. Підготувала умови для тимчасової стабілізації у сфері міжнародних відносин. 3. Послабила суперечності у 20-х роках між провідними дер­жавами світу. 4. Провідні держави світу відмовилися від війни як засобу вирішення конфліктів. 5. Було визнано право націй на самовизначення. 6. Створено Лігу Націй. 7. Було визнано незалежність багатьох європейських держав.

Негативні сторони Версальсько – Вашингтонської системи договорів: 1. Посилилася боротьба в таборі переможців, бо вона за­кріпила провідну Франції - у Європі, Великої Британії — на Близькому Сході, США — у світі. 2. Вона не створила міцних мирних відносин. 3. Поглибила суперечності між переможеними і перемож­цями, тому що: •  весь тягар післявоєнних змін був покладений на пере­можені народи, що стало основою нових конфліктів; •  встановила високі репарації, не враховуючи реальних можливостей переможених країн. 4. Закріпила принципи колоніалізму, запровадивши ман­датну систему. 5. Поза Версальсько-Вашингтонською системою залиши­лася радянська Росія, яка не визнала системи після­воєнних договорів.

: Проблемне запитання Чи могла Версальсько-Вашингтонська система стати основою для тривалого миру?

Словник Вашингтонська конференція 1921 – 1922 років – це конференція, яка зафіксувала співвідношення сил між державами на Далекому Сході, що склалося після Першої світової війни. Договір чотирьох держав - це договір США, Великобританії, Франції та Японії про спільний захист договірними державами їх територіальних «прав» у Тихому океані. Договір п'яти держав - це договір США, Великобританії, Японії, Франції та Італії про обмеження морських озброєнь, що змінили співвідношення останніх на користь США.   Договір дев'яти держав – це договір США, Великобританії, Франції, Японії, Італії, Бельгії, Нідерландів, Португалії та Китаю, що надавав країнам, які його підписали, «рівні можливості» у Китаї в області торговельної та підприємницької діяльності та зобов'язував не вдаватися до використання внутрішньої обстановки в Китаї з метою отримання спеціальних прав і привілеїв, які можуть завдати шкоди правам та інтересам інших держав — учасників договору.  Версальсько-Вашингтонська система — світовий порядок, встановлений державами-переможцями, головним чином, Великобританією, Францією, США і Японією, після Першої світової війни. Була розрахована на закріплення післявоєнного переділу світу і спрямована не тільки проти переможених держав, але і проти національно-визвольного руху в колоніях і залежних країнах.

Опорні дати 12 листопада 1921 року – 6 лютого 1922 року – робота Вашингтонської конференції 13 грудня 1921 року – укладення « договору чотирьох» 6 лютого 1922 року – укладення « договору п’ятьох» та « договору дев’яти» 1919 – 1935 роки – період існування Версальсько – Вашингтонської системи.

Рефлексія Після цього уроку Я зрозумів… Я переконався… Я відчув…

Домашнє завдання Опрацювати § 9, стор. 116 – 117. Вивчити хронологію, визначення понять. Творче завдання - Клас поділяється на 5 домашніх груп, кожна група отримує завдання, яке здає письмово: Група 1 (Оптимісти). Учні повинні назвати позитивні моменти у Версальсько-Вашингтонській системі. Показати успіхи окремих країн у вирішенні власних проблем. Група 2. (Песимісти). Розкрити питання, які не були вирішенні на конференціях. Виділити невдачі окремих країн. Показати несправедливість нової системи. Група 3 (Історичні хронологи). Дана група констатує лише факти (дати, учасники, їх рішення), не роблячи оцінок подій. Група 4 (Емоційні) Оцінюються події з емоційного боку. Емоції і почуття громадськості, учасників конференції. З’ясувати хто залишився задоволений результатами конференцій, а хто – ні. Група 5 (Філософи) Дана група повинна підготовити роздуми: наскільки міцною була Версальсько-Вашингтонська система, чи можлива взагалі міцна система міжнародних відносин.    

Список використаних джерел: 1. Воропаєва В. В. , Татаринов М. В. Плани – конспекти уроків всесвітньої історії ( новітній період 1914 – 1939 рр.). 10 клас / В. В. Воропаєва , М. В. Татаринов. – Харків: Ранок, 2003. – 239 с. 2.Мокрогуз О. П. Усі уроки до курсу « Всесвітня історія»10 клас. Стандартний та академічний рівні / О. П. Мокрогуз. – Х. : Основа, 2010. – 255 с. 3. Гриценко А. П. Усі уроки до курсу « Всесвітня історія», 10 клас. Стандартний та академічний рівні / А. П. Гриценко. – Х.: ВГ « Основа», 2012. - 239 с. 4. Полянський П. Всесвітня історія: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень / П. Полянський. – К.: Генеза, 2010. – 254 с. 5. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Всесвітня історія 10 – 11 класи : Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Х. : Веста, 2007. – 160 с. 6. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Всесвітня історія 10 – 11 класи : Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Х. : Ранок, 2009. – 160 с. «Інтернет – ресурси» http://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітня історія XX століття. Частина II http://school.xvatit.com/ http://osvita.ua/vnz/reports/world_history/ http://navigator.rv.ua/ http://cl.rushkolnik.ru/ http://ukrmap.su/uk-wh10/1255.html