Презентація "Василь Симоненко"

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО«ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ...»

Василь Андрійович Симоненко – український поет і журналіст, шістдесятник, «витязь молодої української поезії».

Поет з'явився на світ 8 січня 1935 року в старій хаті над річкою Удай, що у селі Біївці на Лубенщині Полтавської області. Зараз в цьому будинку розташований сільський музей Симоненка.

НАВЧАВСЯ- початкова школа у Біївцях;- школи у селах Єньківцях (1946-1947) і Тарандинцях;- на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Працював журналістом у редакції газет «Черкаська правда», «Молодь Черкащини», кореспондентом «Робітничої газети».

Дружина. Людмила Півторадня. Вино з троянд"Люся! Люся! Я боюся, що влюблюся".

ПЕРША ЗБІРКА - 1962 рік «Тиша і грім».

А Р Е Ш Т Улітку 1962р. міліціонери заарештували та жорстоко побили його. Відмовлялися друкувати твори, друзі відвернулися.

Сам письменник про свій поетичний стиль говорив: «Є в мені щось від діда Тараса і прадіда Сковороди».

Тема: роздуми над долею рідної землі, її історії; розкриття щирих синівських почуттів поета до своєї Батьківщини. Ідея: возвеличення любові до рідної землі, заклик до земляків любити вітчизну, дбати про її майбутнє.«ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ...»https://youtu.be/FHRc. M1pp61 Y?si=b. Oj3q. UOIUDGYVc44

ХУДОЖНІ ЗАСОБИ , ВИКОРИСТАНІ У ПОЕЗІЇепітети — «червоні блискавиці», «мама, горда і вродлива», «святе синівське право», «дні, занадто кучі та малі», «зіниці, голубі, тривожні», «розпука вікова», «хмари бурякові», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемометафори — «пливе за роком рік», «перли в душі сію», «мовчать америки й росії», «чорти живуть на небі», «палають хмари», «сичать образи»порівняння — «зіниці, голубі, тривожні, ніби рань»риторичні оклики — «Ти для мене диво!», «Одійдіте, недруги лукаві!», «Друзі, зачекайте на путі!», «Чуєш — битви споконвічний грюк!» — роблять вірш емоційним, наближають автора до читачазвертання — «Україно!», «недруги лукаві», «друзі», «мене»гіпербола — «битви споконвічний грюк» — створює різноманітну, строкату картину реальності, у якій частіше панує неспокій, бійриторичне питання — «Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?» — цілком логічно підкреслює ті опори, на яких тримається світ і людське життялітота — «Я проллюся крапелькою крові» — змальовує думку про те, що кожен із нас — це немов маленька крапелька, але всі ми — частина матері-України

У ніч з 13 на 14 грудня 1963 року помер від невиліковної хвороби.

ЗБІРКА  «Земне тяжіння» (1964) КНИГА «Лебеді материнства» (1981)ЗБІРКИ, ЯКІ ВИЙШЛИ ДРУКОМ ПІСЛЯ СМЕРТІ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!