Презентація "Василь Стус - незламний лицар правди і свободи"

ВАСИЛЬ СТУС- НЕЗЛАМНИЙ ЛИЦАР ПРАВДИ І СВОБОДИ

Псевдонім — Василь Петрик

Знакові події у долі поета. Василь Стус народився 6 січня 1938 р. на Вінничині в с. Рахнівка Гайсинського району1944—1954 pp. В. Стус навчався в середній школі № 75 м. Сталіно. У 1954—1959 pp. навчався в Сталінському педагогічному інституті за спеціальністю «Українська мова та література»

Знакові події у долі поета. У 1959—1961 pp. В. Стус служив у лавах радянської армії, потім у 1961 —1963 pp. працював учителем української мови та літератури.1963р. стає аспірантом Інституту літератури АН УРСР ім. Т. Г. Шевченка зі спеціальності «Теорія літератури». 4 вересня 1965 р. поет виступив в київському кінотеатрі «Україна» з протестом проти серпневих арештів української інтелігенції.

Перша збірка Василя стуса. Подана до друку 1964 р. Була заборонена і знищена владою із 1965 р. У ній відтворено атмосферу 60-х років з її пристрасним осмисленням болючих проблем національного розвитку, прагнення вписатися у визвольні традиції рідної культури.

друга збірка Василя стуса. Вийшла друком у брюссельському видавництві 1970 р.характерні філософські роздуми над місцем людини у світі, гармонійно поєднані у верлібрах і в римованих віршах.

третя збірка Василя стуса. Видана у самвидаві 1970 р. Написана 1968-1970 рр. Поезії сповнені авторського передчуття неминучої Голгофи, готовності лишитися собою наперекір тискові, не роздвоїтися «на себе і страх».

четверта збірка Василя стуса. У 1972 р., перебуваючи в камері попереднього ув'язнення Київського КДБ, поет створює свою четверту книгу складена з оригінальних віршів та перекладів віршів Ґете. Оригінальні творі стали основою майбутньої книги всього життя Стуса — «Палімпсести».

П’ята збірка Василя стуса. Протягом 1980 — 1985 рр. В. Стус написав останню збірку віршів «Птах душі». Включала в себе майже 300 віршів. Була знищена табірними наглядачами незадовго до смерті поета.

Вершина творчості митця – збірка «Палімпсести»палімпсестами в давнину називали пергаменти, на яких стирали первісний текст, щоб написати по ньому новий.об'єднано все створене поетом у неволі зі вкрапленнями деяких ранніх поезій..

Арешти в.стуса12 січня 1972 р. — поета вперше заарештовано. 7 вересня 1972 р. відбувся суд, згідно з вироком якого Василя Стуса засуджено до п'яти років ув'язнення та трьох років заслання. Протягом 1972—1977 pp. - відбував покарання в таборах Мордовії. 1979 р. - повертається до Києва, вступає до Української Гельсінської групи. 14 травня 1980 р. - вдруге заарештований. Наприкінці вересня 1980 р. відбувся суд, на якому поета було засуджено до десятирічного ув'язнення та п'яти років заслання. Поет помер уніч з 3 на 4 вересня 1985 р. у карцері під час голодування.19 листопада 1989 p., прах Василя Стуса перевезений до Києва й перепохований на Байковому цвинтарі.

Аналіз поезії«крізь сотні сумнівів я йду до тебе»Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,добро і правдо віку. Через стозневір. Моя душа, запрагла неба,в буремнім леті держить путь на стовпвисокого вогню, що осіянниодним твоїм бажанням. Аж туди,де не ступали ще людські сліди,з щовба на щовб, аж поза смертні хланілюдських дерзань, за чорну порожнечу,де вже нема ні щастя, ні бідиі врочить порив: не спиняйся, йди. То — шлях правдивий. Ти — його предтеча. Рік написання – 26 січня 1972 Літературний рід: лірика. Вид лірики: філософська. Жанр: ліричний вірш (декларація митця)Тема: показ свідомого вибору ліричним героєм свого життєвого шляху, де панує світло, добро, краса; усвідомлення того, що повести його зможе лише правда!Ідея: уславлення цілеспрямованості ліричного героя, який у своїх духовно-етичних домаганнях правди зазнає хитання і перешкод, але не зневіряється і вибирає духовну висоту. Віршовий розмір: ямб. Провідний мотив – незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин.

Аналіз поезії«господи, гніву пречистого…»Господи, гніву пречистогоблагаю — не май за зле. Де не стоятиму — вистою. Спасибі за те, що малелюдське життя, хоч надієюдовжу його в віки. Думою тугу розвіюю,щоб був я завжди такий,яким мене мати вродилаі благословила в світи.І добре, що не зуміламене від біди вберегти. Рік написання – 23 січня 1972 року. В основу вірша «Господи, гніву пречистого…» покладено канон, запропонований християнським богословом VIII ст. Іоаном Дамаскіном. Збірка – “Час творчості / Dichtenszeit”Напрям – екзистенціалізм. Тема: звернення ліричного героя до Всевишнього з проханням не осудити його за глибоку віру і надію, бо утверджує безсмертя людського духу.Ідея: утвердження сили людського духу, прагнення не загубити у тяжких випробуваннях своєї самототожності, неповторності своєї долі. Літературний рід: лірика. Вид лірики: філософська. Жанр: медитація (віршова молитва)

Слова василя стуса:«Любов — то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш — то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю».