Презентація "Ватикан. Сікстинська капела. Фрески Мікеланджело"

Фрески Мікеланджело. Ватикан. Сікстинська капела. Віртуальна мандрівка. Практика С. В., вчитель Сокальської ЗШ І – ІІІ ст. №52021 р.

Це приватна каплиця Папи і вона вважається середньовічною ілюстрованою книгою, що показує важливі послання Н. Заповіту поруч із сценами, які є їх прообразом в Ст. Заповіті.

При Папі Сіксті IV проводилися значні перебудови Ватиканського палацу, споруджувалася знаменита Сікстинська капела - найбільший пам'ятник образотворчого мистецтва епохи Відродження.

Сікст IV хотів бачити таку будівлю, яка б своїм зовнішнім видом представляла військовий оплот церкви, а внутрішнім оздобленням підкреслювала б могутність Папи. Проект, розроблений архітектором Баккіо Понтеллі, передбачав використання фундаменту попередньої будівлі і третини висоти існуючих середньовічних стін.

Сікстинську капелу будували з 1475 по 1481 р., використовуючи частину стіни попередньої конструкції . Папа Сікст IV освятив капелу на честь Успіння Діви Марії і провів тут свою першу месу 15 серпня 1483 року.

Розміри залу Сікстинської капели (40,23 м. в довжину, 13,4 м. в ширину і 20,7 м у висоту) були скопійовані з великого храму Соломона в Єрусалимі, який був зруйнований римлянами в 70 р. н. е.

Для розпису стін приміщення Папа викликав з Флоренції найзнаменитіших художників - Сандро Боттічеллі, Доменіко Гірландайо, Козімо Росселлі, Синьореллі, а також майстрів з Умбрії - П'єтро Перуджино і Пінтуріккіо.

Художники прикрасили бічні стіни Сікстинської капели фресками, сюжети яких були взяті з біблійної історії і висвітлювали епізоди з життя Мойсея та Ісуса Христа, а плафон капели розписував Мікеланджело.

Фрески стін можна розділити на три яруси. Нижній - імітація драпірування. Тут вивішуються шпалери, намальовані в свій час Рафаелем.

По всій протяжності бічних стін капели розташовані 12 прямокутних фресок другого ярусу. Це сцени із життя Христа і Мойсея.

Третій ярус - портрети пап, розташовані між вікнами. Як верхню частину третього ярусу можна вважати люнети із зображенням предків Христа, згідно з родоводом, наведеним євангелістом Матвієм.

У 1508 році Папа Юлій II доручив Мікеланджело розписати стелю Сікстинської капели, яку до того вже оформив італійський художник Пірматтео Лауро ді Амеліо (1445 - 1503), прикрасивши її золотими зірками на синьому тлі. Мікеланджело до цього часу був уже відомий як видатний скульптор, і всіляко ухилявся від розпису, пропонуючи доручити цю справу Рафаелю. Однак Папа був непохитним, і художник не посмів відмовитися.

Мікеланджело почав розписувати стелю сценами з Біблії 10 травня 1508 р. і закінчив 5 вересня 1512 р.

Мікеланджело розписав стелю площею майже в 600 кв. м., зобразивши на ній 343 фігури. Більш ніж 300 фігур, 538 кв. м. стелі плюс люнети на стінах - чудовий цикл композицій на теми Ст. Заповіту.

Мікеланджело покрив стелю образами, породженими його уявою, в своїх мріях створює свій титанічний світ, який наповнює людську душу одночасно захопленням і сум'яттям. Мета, яку ставив перед собою, - перевершити природу, створити з людини титана.

В центрі – сцена гріхопадіння та вигнання з раю Адама і Єви.

Фреска «Створення Сонця, Місяця і зірок»

Фреска «Створення Єви»

Фреска «Всесвітній потоп»

Фреска «Створення Адама» - одна з кращих композицій всього розпису. До початку раннього Ренесансу, Бога Отця зазвичай зображали у вигляді руки, що простягається з хмари. У Сікстинській капелі Мікеланджело зобразив Бога Отця із мускулистим тілом та довгою білою бородою, що було досить новим у розвитку християнського мистецтва.

У «Створенні Адама» Мікеланджело підкреслює, що людина створена Богом за своїм образом і подобою. Саме це зображено в тому, як і з якою любов'ю Бог дивиться на Адама, немов вдивляючись в своє ж, але більш молоде відображення.

Вражаючі образи сивіл і пророків. Сім старозавітних пророків, і для кожного Мікеланджело шукає свій, особливий вираз. Напр., Ісайя задумливий і споглядальний, в фігурі Єзекеїля - енергійний порив і буря емоцій, пророк Йона - гігант, що нависає над стіною із зображенням Страшного суду, - вражає своєю грандіозністю.

Сивіли, Сібілли - пророчиці і віщунки, що передрікали майбутнє. Язичницькі сивіли завмерли в очікуванні Спасителя. Папа Юлій II відрізнявся широтою поглядів, допускаючи, що порятунок можливий для всіх народів, навіть для нехристиян.

Весь середній пояс - зображення оголених юнаків (Н’юді), що обрамляють на зразок статуй мальовничі сцени. Оголені юнаки з боків біблійних сцен безіменні. Їх сукупність - це як би повна сума можливостей і краси, які таїть в собі юне оголене тіло.

Після смерті Папи Адріана VI (1523 р.) Папою був обраний Климент VII, який побажав, щоб Мікеланджело заново розписав вівтарну стіну Сікстинської капели зображенням «Страшного суду». У 1534 р., майже через чверть століття після закінчення розпису стелі, скульптор переїздить до Риму і приступає до роботи над однією з найграндіозніших фресок за всю історію світового живопису - сцену «Страшного суду».

Спочатку стіна за вівтарем, де зараз розміщений «Страшний суд», була оздоблена серією муралів, що зображали історії з життя Мойсея та Ісуса. Вони включали твори Перуджіно «Вознесіння», «Народження Христа» та «Віднайдення Мойсея», якими Мікеланджело довелось пожертвувати, за що він отримав хвилю жорсткої критики. Дві фрески Перуджіно і розписи Мікеланджело в люнетах вівтарної стіни довелося знищити, щоб дати повний простір епопеї «Страшного суду». У будівлі довелося закрити віконні прорізи, що змінило і освітлення, і сприйняття інших робіт.

«Страшний суд» намальований таким чином, що верх картини трохи нахиляється над глядачем, щоб надихати страх і повагу до Божої сили. Постаті цієї картини зображені дуже мускулистими та в скручених позах, включаючи Діву Марію, котра зображена в центрі біля Христа.

Центральною фігурою є Суддя Христос – молода, атлетична і мускулиста постать. Його погляд твердий, звернений вліво, в бік пекла. Час милосердя минув; ми бачимо Христа, котрий чинить справедливість, відмежовуючи «овець від козлів», та відкидаючи тих, хто не достойний вічного життя.

Сам Христос є не милосердним викупителем, але караючим Владикою. Жест Судді пускає в хід повільний, але невблаганний круговий рух, який залучає до свого потоку лави праведників і грішників. Сидяча поруч з Христом Богоматір відвернулася від того, що відбувається. Вона відмовляється від своєї традиційної ролі заступниці і з трепетом слухає остаточний вирок.

З правого боку, біля стопи Христа зображений Бартоломей. В одній руці він тримає ніж, яким з нього заживо зняли шкіру; а в іншій – він тримає свою шкіру. Обличчя на висячій шкірі – це автопортрет Мікеланджело. Одним із пояснень цього є те, що це може відображати  бунтарський дух Мікеланджело – в той час, коли він малював цю картину, він був вже похилого віку і переживав кризу віри.

«Страшний суд» викликав суперечку між кардиналом Джованні П’єтро Карафою та Мікеланджело. Через те, що картина містила оголені тіла, художника звинуватили в непристойності та аморальності. Карафа і Ніно Серніні (посол Мантуї) організували так звану «кампанію фігового листка», щоб провести цензуру фресок чи взагалі стерти їх. У 1564 р., незабаром після смерті Мікеланджело, Рада Трента засудила наготу в релігійному мистецтві.

  Було прийнято рішення видалити фрески, що сприймалися як аморальні. Однак цьому перешкодила смерть папи Пія IV в 1565 р., так як Сікстинську капелу необхідно було швидко підготувати для обрання нового понтифіка. Геніталії вирішили зафарбувати, доручивши цю роботу учневі Мікеланджело, художнику Даніеле де Вольтерра, за що він отримав зневажливе прізвисько «штанописець». Сучасники були несправедливими до де Вольтерри, фігури на фресці «Страшний суд» були майстерно ним задрапіровані. Накладене драпірування було зроблене таким чином, щоб фрески жодним чином не постраждали, коли б їх вирішили привести в первинний вигляд.

Особливо праці Мікеланджело противився папський майстер церемоній Б’яджіо де Чезена. Він вважав неприпустимим, щоб таке святе місце містило зображення оголених тіл. Говорив про те, що такі картини більше підходять «для публічних купалень і таверн», але не для папської каплиці. Мікеланджело відреагував на критику, зобразивши у фресці свого наклепника як Міноса, суддю пекла, із ослячими вухами та змією, що кусає його геніталії. Кажуть, що коли Чезена поскаржився Папі, Папа відповів йому, що його влада сягає тільки чистилища, але не пекла, тому портрет має залишитись.

Фреска вражає монументальністю і розмахом. На ній зображено близько 400 фігур в різноманітних, жодного разу не повторюваних позах. Завдяки майстерності художника, кожна фігура здається тривимірною, немов вона не написана, а виліплена. Сюжету такої великої композиції цілком відповідають сила знання і сміливість уяви, багатство ліній і контурів, ефекти світла і тіні. Почуття, пристрасті, рухи думки, надія, відчай, заздрість, безсилий гнів, жах, біль і моральне падіння знаходять своє місце поруч з розчуленням, радістю і захопленням.

Коли Сікстинська капела відкрила двері, люди приходили і стояли, остовпівши, вражені і красою, і досконалістю, і величчю таланту Мікеланджело.

З плином часу кіптява свічок і бруд, що накопичилася за багато століть, настільки погіршили стан фресок, що з 1980 р. Сікстинська капела була повністю закрита на реставрацію, яка тривала до 1994 р. Видалений шар бруду висвітлив несподівано яскраві кольори, відродивши фарби, нанесені художниками в епоху Ренесансу.

До сьогодні Сікстинську каплицю активно використовують, вона продовжує залишатись місцем проведення важливих подій з графіку Папи. Для прикладу, кожного року тут відправляють Літургію з нагоди Свята Хрещення Господнього, під час якої Папа Франциск уділяє Хрещення кільком дітям.

Капела має свій постійно діючий хор – Папський хор «Сікстинська капела» – який є найдавнішим активним хором у світі..

Від 1870 р. тут проводять конклав – зустріч, під час якої обирають нового Папу. Коли Папу обрано, його ведуть до кімнати в Сікстинській капелі, відомій під назвою «Кімната сліз». Ця кімната розташована зліва від вівтаря під картиною «Страшний суд», а назва кімнати є такою через те, що дуже часто новообрані Папи від напливу емоцій плачуть.

Використані джерелаhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8 F_%D0%A1%D1%96%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B8https://www.arthuss.com.ua/books-blog/180809https://www.wikiwand.com/uk/%D0%A1%D1%96%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B0https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%96https://www.epochtimes.com.ua/life/art/mikelandzhelo-majster-vidrodzhennja-72307.htmlhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_(%D0%BF%D0%B0%D0%BF