Презентація "Велика Британія після Другої світової війни"

Велика. Британія. Дидактичний матеріал до уроків з всесвітньої історії

Велика Британія. Кириченко В. А. Коротка історична довідка. Сполучене Королівство Великої Британії та Північної ІрландіїФорма правління. Конституційна монархія. Монарх. Королева Єлизавета ІІДвопалатний парламент. Кабінет міністрів (уряд)Офіційна назва держави. Глава держави. Законодавча влада. Виконавча влада. Герб Великої БританіїПрапор Великої Британії

Велика Британія. Кириченко В. А. Консервативна. В основі діяльності – схильність до традицій, стійких цінностей, свобода підприємництва, непорушність приватної власності, парламентаризм у поєднанні з монархічними традиціями. Ліберально-демократична. Головні цінності: свобода, відповідальність, верховенство права, толерантність, солідарність і рівність можливостей. Держава є інструментом для громадян, яким вона служить. Лейбористська. В основі діяльності – демократизація державного та політичного ладу, широкі соціальні реформи з метою соціального захисту населення, перевага державної та суспільної власності перед приватною. Сучасні провідні політичні партії

Кириченко В. А. Велика Британія після Другої світової війнипадіння промислового виробництва;зростання зовнішнього державного боргу;втрата зовнішніх ринків і капіталовкладень, скорочення експорту британських товарів;відставання від розвинених країн Європи у найважливіших і найпрестижніших галузях промисловості;зростання імпорту сировини та продовольства;вивезення капіталів за кордон;посилення впливу лівих сил;посилення національно-визвольного руху в домініонах. Проблеми післявоєнної країни

Велика Британія у 40-70-х рр. ХХ ст. Кириченко В. А. Уряди Великої Британії{22838 BEF-8 BB2-4498-84 A7-C5851 F593 DF1}1945 - 1951 Клемент Еттлілейбористи1951 - 1955 Уінстон Черчілльконсерватори1955 - 1957 Ентоні Іденконсерватори1957 - 1963 Гарольд Макмілланконсерватори1963 - 1964 Александр Дуглас-Хьюмконсерватори1964 - 1970 Гарольд Вільсонлейбористи1970 - 1974 Едвард Хітконсерватори1974 - 1976 Гарольд Вільсонлейбористи1976 - 1979 Джеймс Каллагенконсерватори. Офіційна резиденція премєр-міністра Великої Британії. Лондон, Даунінг-стріт, 10

Кириченко В. А. Лейбористи при владі. 1945 - 1951зміцнення та розвиток державного сектору економіки: -- націоналізація Англійського банку, вугільної та газової галузей промисловості, електростанцій, транспорту, цивільної авіації;державне регулювання приватнокапіталістичного господарства: -- укрупнення корпорацій; -- фінансування наукових досліджень в інтересах виробництва; -- використання американської фінансової допомоги;зміцнення ролі держави у регулюванні соціальних процесів: -- скасування антипрофспілкового закону; -- впровадження нової системи соціального страхування; -- впровадження нових державних пенсій та соціальної допомоги.“Демократичний соціалізм”Клемент Еттлі,Прем’єр-міністр. Великої Британії(1945 – 1951 рр.)

Реванш консерваторів. 1951 - 1964 Кириченко В. А.“Тринадцять даремно згаяних років”денаціоналізація промисловості (колишнім власникам поверталася їхня раніше націоналізована власність);скорочення соціальних програм щодо освіти, охорони здоров'я, житлового будівництва, соціальних гарантій тощо;розвиток нових галузей промисловості (атомна та хімічна, авіамоторобудування, автотранспорт тощо).у сфері внутрішньої політикиу зовнішній політицізміцнення стратегічного партнерства з США;продовження політики з позицій сили;активний курс на “стримування комунізму”. Уінстон Черчілль,прем’єр-міністр. Великої Британії(1951 – 1955 рр.)Ентоні Іден,прем’єр-міністр. Великої Британії(1955 – 1957 рр.)Гарольд Макміллан,прем’єр-міністр. Великої Британії(1957 – 1963 рр.)Александр Дуглас-Хьюм,прем’єр-міністр. Великої Британії(1963 – 1964 рр.)

Опір колоніальній політиці Великої Британії почав наростати після Другої світової війни. Першими у 1947 р. незалежність здобули Індія та Пакистан. Кордон між ними при участі колоніальної влади був проведений штучно, за релігійною ознакою, що стало причиною воєн у майбутньому. Деколонізація Британської імперіїКириченко В. А.

Кириченко В. А. Особливості ліквідації Британської колоніальної імперіїсистема колоніального управління реорганізовувалася поетапно;система колоніальних володінь перетворилася у Співдружність націй, яка є не політичним союзом, а міжурядовою організацією і станом на 26 червня 2020 р. налічує 53 члени. Деколонізація Британської імперії{0505 E3 EF-67 EA-436 B-97 B2-0124 C06 EBD24}Країни. Рік набуття незалежностіІндія1947 Пакистан1947 Бірма1948 Гана1957 Нігерія1960 Кенія1963 Танзанія1964 Боствана1966 Бруней1983 Гонконг передано Китаю1997 Показники ліквідації Британської колоніальної імперії

Кириченко В. А. Співдружність націй – (англ. Commonwealth of Nations) - асоціація незалежних держав, що раніше входили в Британську імперію, які визнають британського монарха як символ вільного єднання. Деколонізація Британської імперії

Велика Британія наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Кириченко В. А. Уряди Великої Британії{22838 BEF-8 BB2-4498-84 A7-C5851 F593 DF1}1979 - 1990 Маргарет Тетчерконсерватори1990 - 1997 Джон Мейджорконсерватори1997 - 2007 Ентоні Блерлейбористи2007 - 2010 Гордон Браунлейбористи. Офіційна резиденція премєр-міністра Великої Британії. Лондон, Даунінг-стріт, 10

Кириченко В. А.посилення впливу на уряд найбільших корпорацій для вирішення власних економічних інтересів;збільшення питомої ваги державного сектору економіки у традиційних галузях промисловості. Його перебудова під впливом досягнень НТР була надто повільною, а продукція – неконкурентноздатною на світовому ринку;посилення у суспільстві тенденцій утриманства через непомірні витрати на соціальні програми;крах колоніальної системи. Передумови та чинники кризи. Економічна криза 1970-х рр.

Кириченко В. А. Тетчеризм – політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер.“Залізна леді” на чолі Великої Британії

Кириченко В. А.особиста ініціатива;крайній індивідуалізм;рівні можливості для всіх;вільне підприємництво;мінімальне втручання держави в економіку;повага до сім’ї та релігії, закону та порядку;бережливість, трудолюбивість;цінності свободи та демократії;примат прав особистості. “Залізна леді” на чолі Великої БританіїЗасади та основи реформаторського курсу М. Тетчер. Баронеса Маргарет Хільда Тетчер (у дівоцтві Робертс),премєр-міністр Великої Британії (1979 – 1990 рр.)

Кириченко В. А.підтримка приватного підприємництва як основи економіки;відмова від жорсткої регламентації бізнесу та заохочення здорової конкуренції;широка приватизація нафтової, авіаційної промисловості, вантажного транспорту, частини комунальної сфери;жорсткі заходи у боротьбі з інфляцією: скорочення державних витрат на управлінський апарат та соціальні програми;реформування податкової системи (зменшення податкових ставок та збільшення опосередкованих податків);підтримка приватної освіти та охорони здоров'я;звуження сфери діяльності профспілок;обмеження прав працівників на страйк. Внутрішньополітична діяльність уряду “Залізна леді” на чолі Великої БританіїЛондон – фінансовий центр Великої Британії

Політика Тетчер була спрямована насамперед на задоволення інтересів великих власників. Внаслідок занадто догматична внутрішня політика прем'єр-міністра поступово похитнула економіку країни. Кириченко В. А. Одна з океанських нафтовидобувних свердловин британської нафтогазової, нафтохімічної та вугільної транснаціональної монополії British Petroleum“Залізна леді” на чолі Великої Британії

Кириченко В. А. Зовнішньополітична діяльність М. Тетчер тісне співробітництво з США;жорстка політика відносно країн “третього світу”;зміцнення взаємозв'язків всередині Співдружності націй;покращення британо-радянських відносин після приходу до влади в СРСР М. Горбачова;активна участь у євроінтеграційних процесах;тісне співробітництво з союзниками у рамках НАТО. Спільна прес-конференція М. Тетчер та М. Горбачова. 16 грудня 1984 р.“Залізна леді” на чолі Великої Британії

Кириченко В. А.подолання кризових явищ в економіці;високі темпи економічного зростання;структурні зміни в економіці на основі наукомістких технологій;модернізація традиційних галузей промисловості: суднобудівної, металургійної, вугільної тощо; надходження іноземних інвестицій;скорочення державного сектору економіки та підвищення його рентабельності;бездифіцитний бюджет;скорочення безробіття, пожвавлення економічної активності населення. Позитивні наслідки реформ“Залізна леді” на чолі Великої Британії

Кириченко В. А.скорочення робочих місць заради підвищення ефективності праці;посилення інфляційних процесів;подорожчання комунальних і транспортних послуг;збільшення потоку мігрантів до країни;загострення соціальної напруженості у суспільстві та наростання його поляризації;загострення расової проблеми;посилення страйкового руху. Протиріччя реформ“Залізна леді” на чолі Великої Британії

Протягом усієї другої половини XX ст. Велику Британію лихоманила проблема Ольстеру, точніше, релігійно-етнічний конфлікт у Північній Ірландії, яку після утворення Ірландської Республіки було примусово залишено у складі Великої Британії на правах автономії. Кириченко В. А. Проблема Ольстеру

Третину населення цієї автономії складають католики-ірландці, а решту - протестанти, нащадки колишніх колонізаторів. Фактично безправна та піддана релігійній дискримінації католицька меншість розпочала боротьбу за свої права. Кириченко В. А. Заворушення в Ірландії. 1969 р. Проблема Ольстеру

Мирні демонстрації католиків часто переростали в криваві зіткнення з протестантами. У відповідь британська влада вдавалася до застосування зброї та військової сили. Це спонукало радикальні угруповання перейти до терористичних дій, жертвами яких до 2005 р. стало 3637 осіб. Кириченко В. А. Наслідки протистояння католиків і протестантів. 1971 р. Проблема Ольстеру

Після тривалих і складних семимісячних переговорів, 10 квітня 1998 р. між урядом Великої Британії та лідерами основних політичних сил Північної Ірландії було підписано мирну угоду з метою припинення конфлікту в Північній Ірландії. Кириченко В. А. Джон Г’юм,католицький політик, один з авторів Белфастської Угоди. Проблема Ольстеру. Девід Трімбл,протестантський політик, один з авторів Белфастської Угоди

Кириченко В. А. Белфастська угода. Північна Ірландія залишилася частиною Великої Британії, але в майбутньому населення краю матиме право вирішити питання об'єднання острова;політичні угруповання зобов'язалися використовувати лише мирні та демократичні способи діяльності;протягом двох років парамілітарні організації повинні роззброїтися;протягом двох років повинні бути звільненими в'язні, пов'язані з парамілітарними угрупуваннями, що склали зброю;в Північній Ірландії повинні забезпечуватися права людини та рівноправ'я громадян;Республіка Ірландія відмовляється від територіальних претензій щодо Північної Ірландії, а Велика Британія — скасовує Акт про управління Ірландією. Белфастська угода не вирішила всіх проблем ані острова, ані регіону. Проблема Ольстеру

Велика Британія у ХХІ ст. Кириченко В. А. Уряди Великої Британії{22838 BEF-8 BB2-4498-84 A7-C5851 F593 DF1}2010 - 2016 Девід Кемеронконсерватори2016 - 2019 Тереза Мейконсерваториз 1919 Борис Джонсонконсерватори. Офіційна резиденція премєр-міністра Великої Британії. Лондон, Даунінг-стріт, 10

У той час, як у 70 – 80-ті рр. минулого століття виходу із європейського співтовариства вимагали політичні ліві, на початку ХХІ ст. вихід із ЄС став головною політичною метою консервативної опозиції – націоналістів і євроскептиків. Кириченко В. А. Вихід Великої Британії із Європейського союзу

Кириченко В. А. Брексіт – (англ. Brexit: від Britain (Британия) + exit (вихід) — припинення членства Великої Британії у Європейскому Союзі і пов’язана з ним процедура. Вихід Великої Британії із Європейського союзу

Вихід Великої Британії із Європейського союзу. Кириченко В. А. Аргументи прибічників виходу Великої Британії із Євросоюзу. Брюссель своїми нормами гальмує економічний розвиток країни;постійний потік мігрантів сприяє зниженню рівня життя британців;щорічний внесок в Євросоюз (15 млрд євро) доцільніше використати на зниження податків;вихід з Євросоюзу сприятиме зміцненню суверенітету країни. Карикатура з французького видання “Le Mond”. 2018 р.

На референдумі 23 червня 2016 р. 51,9 % тих, хто проголосував, підтримали вихід Великої Британії з ЄС. Перша реакція світової спільноти була здивованою – результати референдума навіть шокували декого, оскільки більшість політологів передбачали інший результат голосування, враховуючи, що правляча Консервативна партія на той момент офіційно виступала проти виходу країни з ЄС. Кириченко В. А. Вихід Великої Британії із Європейського союзу

29 березня 2017 р. прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей підписала листа на ім'я голови Європейської ради з повідомленням керівництва Європейського союзу про початок процедури виходу країни з ЄС. Передбачалося, що процедура виходу Великої Британії із Євросоюзу займе близько двох років. Кириченко В. А. Вихід Великої Британії із Європейського союзу. Тереза Мері Мей (у дівоцтві Бресіер),премєр-міністр Великої Британії (2016 – 2019 рр.)

Опівночі з 31 січня на 1 лютого 2020 р. за центральноєвропейським часом Велика Британія формально вийшла з Європейського союзу. У Брюсселі біля будівлі Європарламента спустили британський прапор, замінивши його на прапор Євросоюзу. Кириченко В. А. Вихід Великої Британії із Європейського союзу. Англійці чекають виходу Великої Британії з ЄС. Лондон, Парламентська площа, 31 січня 2020 р.

Особливістю політичної системи Великої Британії є збереження монархії, яка популярна серед громадян. Хоча реальна влада в країні давно належить не королеві, яка “царствує, але не володарює”, а парламенту та кабінету міністрів, британці пов’язують з монархією стабільність та традиційні підвалини “старої доброї Англії”, а також тверді моральні принципи, що асоціюються з постаттю королеви Єлізавети II (королева з 1952 р.). Справи монаршіКириченко В. А.Єлизавета II, Королева Великої Британії та Співдружності Націй

Загальний підсумок. Кириченко В. А. Після Другої світової війни Англія остаточно втратила свою першість у світі. Почався розпад Британської колоніальної імперії. Цей процес виявився занадто болючим для Англії.