БРИТАНСЬКА ІМПЕРІЯ ДО 1945 РР. Друга світова війна для Великої Британії завершилася перемогою, але спричинила суттєве послаблення її економічних і політичних позицій у світі. Перші післявоєнні парламентські вибори 1945 р. виграли лейбористи. Прихильність виборців вони здобули завдяки програмі «Обличчям до майбутнього», де проголосили курс на побудову в країні «держави добробуту».
Велика Британія вийшла з війни в числі переможців, але зі значно послабленим економічним і політичним потенціалами. Післявоєнна відбудова відбувалася дуже швидко. Уже в 1947 р. Велика Британія досягла довоєнного рівне виробництва. У. Черчилль. Прем'єр міністр 1940-1945 рр. 1951-1955 рр. Король Георг VI, 1936-1952 рр.
Лейбористський уряд К. Еттлі (1945—1951 pp.) провів націоналізацію і реконструкцію низки галузей економіки. Націоналізовано Англійський банк. Націоналізовано вугільну і газову промисловість. Націоналізовано телеграф і радіозв'язок. Націоналізовано цивільну авіацію. Націоналізовано річковий і вантажний транспорт, залізниціНаціоналізовано електростанціїПідвищено зарплату. Підвищено виплати безробітнім. Підвищено пенсії за віком. Створено державну службу з охорони здоров'я. Досягнуто довоєнного рівня виробництва
Після війни в Великобританії партії постійно змінювали один одного. Лейбористи1945-1951 рр. Лейбористи1964-1970 рр. Лейбористи1974-1979 рр. Лейбористи1997-2010рр. Консерватори 1951-1964 рр. Консерватори 1970-1974 рр. Консерватори 1979-1997 рр. В. Черчилль Едвард Хіт. Гарольд Вільсон. Гарольд Вільсон, Джеймс Каллаган. Маргарет Тетчер,Джон Мейджор. К. ЕттліКонсерватори 2010-2016 Тоні Блер, Гордон Браун. Девід Кемерон
Після цього 13 років країною правили консерватори. Е. Іден 1955-1957 рр. У внутрішній політиці консерватори:скоротили асигнування на освіту, соціальне страхування, підвищили ціни на побутові послуги; вартість життя зросла на 20%. У зовнішній - проводили активний курс на "стримування комунізму", укріплювали англо-американський союз. В. Черчилль (1951 - 1955 pp.)
З 1964 р. по 1979 р. (за винятком періоду з червня 1970 р. по лютий 1974 p., коли при владі перебував консервативний кабінет Е. Хіта), на політичному олімпі Великої Британії панували лейбористи. Гарольд Вільсон 1964-1970, 1974-1976 рр. Едвард Хіт 1970-1974 рр. Не домоглися економічної стабілізації. Країна втратила свої позиції на світовій арені. Джеймс Каллаган 1976-1979 рр. Лондон - фінансовий центр Великої Британії та всього світу. Сучасний вигляд. Монетаризм — економічна теорія, за якою кількість грошей в обігу є визначальним чинником для розвитку економіки. Започаткована економістом Мілтоном Фрідманом.
ЛІКВІДАЦІЯ БРИТАНСЬКОЇ КОЛОНІАЛЬНОЇ ІМПЕРІЇІндія - 1947 р. Шрі-Ланка, Бірма - 1948 р. Гана - 1957 р. Нігерія - 1960 р. Уганда - 1962 p. Кенія - 1963 p. Танзанія, Замбія, Малаві — 1964 p. Ботсвана і Лесото — 1966 p. Свазіленд --1968 р. та ін. В Азії незалежність здобули: Малайзія - 1963 p. Бруней - 1983 p. Більшість колишніх британських колоній входять до Британської співдружності націй. Членами співдружності є 49 держав.
Чарльз і Камілла одружилися в 2005 році Камілла-Розмарі Маунтбеттен-Віндзор, герцогиня Корнуольська, королева-консорт. У Букінгемському палаці оголосили, що коронація короля Великої Британії Карла III відбудеться в суботу, 6 травня 2023 року, у Вестмінстерському абатстві. Під час церемонії також коронують королеву-консорта Каміллу. Короле́ва-консо́рт, або Короле́ва-дружи́на - дружина панівного короля, у випадку імператора - імператорка-консорт. Королева-консорт зазвичай поділяє соціальний ранг і статус свого чоловіка.
Маргарет Тетчер - «залізна леді» (1979-1990 рр.) "Безкоштовний сир буває тільки в мишоловці” Тетчеризм зупинити інфляцію; зменшити податки на прибутки корпорацій та особисті доходи, що дало б змогу збільшити інвестиції в економіку;звузити державне втручання в господарські та соціальні справи, що доти негативно впливало на зростання економіки;"приборкати" профспілки, які, за переконанням консерваторів, зосереджували "надмірну владу", а це підривало розвиток бізнесу;зменшити соціальні виплати. Вона була однією з головних захисників доктрини "ядерного стримування". Конфлікт з Аргентиною навколо Фолклендських островів (1982 р.). Аргентинські війська, які окупували острови, були примушені англійськими військами капітулювати. Англо-радянські відносини до 1985 р. були фактично заморожені. Британське економічне диво на 1 млн. скоротилася кількість безробітних, понад 60% англійців стали власниками квартир чи будинків, кожен четвертий британець зробився власником акцій, середні прибутки населення зросли на 30%; скоротилися кількість страйків .
Послідовник М. Тетчер і тетчеризму - Д. Мейджор (1990 -1997 рр.)1991 р. війна в Перській затоці. 16 вересня 1992 р. фінансова криза, що увійшла до історії як «Чорна середа» різке знецінення фунта стерлінгів щодо німецької марки і долара. Уряд Великобританії вимушений був піти на девальвацію фунта і вийти з європейської валютної системи.розширення європейської інтеграції. реформи в системі освіти, охороні здоров’я. розвиток вільного підприємництва та приватної ініціативиподолання проблеми безробіття.ріст економіки Британії досягнув четвертого місця у світі.початок конституційної реформи - надання більшої автономії Шотландії та Уельсу. підтримка американської інтервенції в Афганістан (2001р.), Ірак ( 2003р.). Тоні Блер,лейборист (1997-2007 рр.)
ЧЕТВЕРТА РЕСПУБЛІКА У ФРАНЦІЇ (1946-1958 РР.)13 жовтня 1946 р. було прийнято конституцію Четвертої республіки - Франція проголошувалася парламентською республікою. Парламент поділявся на дві палати — Національні збори і Раду республіки. В руках першої палати було зосереджено всю владу. Президент республіки (обирали на 7 років) мав другорядні функції. За планом Маршалла Франція одержала 12 млрд. доларів. Червень 1949 р. Франція - член НАТО. Квітень 1951р. - співзасновниця Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС). 1954 - 1958 рр. - алжирська війна. За час існування Четвертої республіки змінилося 25 кабінетів. До вересня 1944 р. майже всю територію Франції було визволено від німецької окупації франко-англо-американськими військами і внутрішніми силами Опору. Велику роль у антифашистській боротьбі відігравав Французький комітет національного визволення, перетворений ЗО серпня 1944 р. на Тимчасовий уряд Французької Республіки, який очолив генерал Шарль де Голль.
ФРАНЦІЯ У РОКИ П’ЯТОЇ РЕСПУБЛІКИ (1958 р.)28 вересня 1958 р. – прийняття нової Конституції Франції: Звуження повноважень парламенту; Розширення прав президента.21 грудня 1958 р. – президент Франції Шарль де Голль.1958 -1968 рр. – президент Франції Шарль де Голль. Політика Шарля де Голля. Березень 1962 р. - незалежність Алжиру. Посилення втручання держави у сферу економіки і соціальних відносин. Швидкими темпами розвивалися нові галузі: атомна і ракетна; виробництво ЕОМ, радіоелектроніка; здійснено докорінну реконструкцію металообробної, хімічної, авіаційної промисловості. Зросло виробництво товарів масового споживання (автомобілів, холодильників, телевізорів). Заходи щодо стабілізації фінансової системи (проведено девальвацію франка, внаслідок чого курс іноземних валют відносно французької зріс на 17,55%).
Три основні завдання: відродити велич Франції, зміцнити її незалежність і самостійність, послабити вплив США в Європі. Зближення з СРСР, щоби створити противагу США. У 1966 р. президент заявив про вихід Франції з військової організації НАТО за збереження участі в політичних структурах Північно-Атлантичного блоку. Модернізація збройних сил, оснащення сучасною зброєю, створення атомної бомби, атомних підводних човнів. Виступав проти прийняття до ЄЕС Великої Британії. Здійснюючи курс на зближення з ФРН, він залишався принциповим і послідовним противником неофашистських тенденцій. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ШАРЛЯ де ГОЛЛЯ
Виробництво значно зросло, тоді як реальна заробітна платня зростала повільніше. У зв'язку з перебудовою промисловості збільшилася кількість безробітних. Постійно зростали податки. Скорочено іноземні інвестиції – ріст економіки зменшився. До 1968 р. усі категорії населення були невдоволені соціально-економічною політикою уряду. У травні - червні 1968 р. політична криза в країні вилилася в масові виступи. Започаткували ці події студентські виступи. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ШАРЛЯ де ГОЛЛЯ
Внутрішня політика: Послабив державну регламентацію економіки, розширив соціальне законодавство. Економічна модернізація та індустріалізація Франції (розроблялися великі французькі та європейські проекти, такі як консорціуми Airbus чи TGV). За його президентства французькі міста почали пристосовувати до автомобільного транспорту, чисельність якого швидко зростала. Сприяв механізації в агропромисловості та використанню добрив та пестицидів. Жорж Жан Раймон Помпіду,Президент Франції 1969-1974 рр. Зовнішня політика: Поліпшилися відносини зі США. Першою ініціативою нового президента було зламати дипломатичну ізоляцію Франції на міжнародній арені. Брав активну участь у створенні нового європейського об'єднання - Європейської економічної спільноти. ЕКОНОМІЧНИЙ РІСТ
З 1996 р. початок військової реформи: загальний військовий обов’язок скасовано; його замінили добровільною службою в армії і так званими “громадянськими зустрічами”. У зовнішній політиці Франція певним чином дистанціювалася від США, що призвело до розладу у франко-американських відносинах, але принесло Шираку популярність на батьківщині. Атомний авіаносець «Шарль де Голль»Франція - одна з найбільших ядерних держав, активний поборник "доктрини стримування". Багатоцільовий винищувач Міраж 2000 НУніверсальний десантний корабель-вертольотоносець «Містраль»
Ніколя Саркозі («гіперпрезидент»),Президент 2007 - 2012 рр.22 липня 2008 р. конституційна реформа:вона забороняє президенту знаходитися при владі більше двох термінів поспіль;надає парламенту право накладати вето на окремі рішення президента. ФРАНЦІЯ У 2000-х – 2020-х рр. Емануель Макрон. Президент 2017 - 2022 р. Франсуа Оланд,Президент 2012 - 2017 р. брав участь у створенні Нормандської четвірки по врегулюванні конфлікту на Донбасі; зниження пенсійного віку із 62 до 60 років, для тих у кого стаж 41 рік; підписав закон про одностатеві шлюби; приєднався до боротьби з терористами Ісламської держави (ІД) та з бойовиками Аль-Каїди в Африці. розпочав реформу ринку праці;Позначився протестами «Жовтих жилетів»;Бере участь у врегулюванні питань війни в Україні;Отримав проблему біженців з Азії
13-14 листопада 2015 р. в Парижі внаслідок вибухів біля футбольного стадіону «Stad de France», де відбувався матч Франція – Німеччина, в ресторані та інших місцях центру міста, загинуло не менше 129 осіб. Напад трьох невідомих осіб на офіс редакції французького сатиричного щотижневика «Charlie Hebdo» 7 січня 2015 року в Парижі. Напад спричинив 12 смертей. Для боротьби з терором Франція мобілізувала 7 тис. військових усередині країни, посилила законодавство та спецслужби. Президент Франсуа Олланд заявив, що Франція "активізує авіаудари" по угрупованню "Ісламська держава" в Сирії і ввів надзвичайний стан.