Великдень - це свято Воскресіння Ісуса Христа, Воскресіння і пробудження до життя, після довгого зимового сну природи. З приходом весни повертаються із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева; гаї перегукуються голосним пташиним співом. Паска- це ритуальний хліб, печуть паски тільки у чистий четвер. Не можна було у хаті, де печуть паски, гримати дверима, з хати щось позичати; треба слідкувати, щоб не було нікого чужого. Паска - це гордість господині. Вважалось, що вдала паска віщувала добро, щастя родині; невдала - якесь нещастя. Паска - це символ вічності людського життя.
До свята готуються заздалегідь — печуть паски, роблять крашанки й писанки. Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці — зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя — дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок. На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня "небо оговорено". Після розговин починали дзвонити на дзвіниці, — а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.
Другим Великоднем символом є писанка або крашанка. З давніх - давен яйця були символом сонця, весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. За легендою навіть сама мати Ісуса Христа Марія робила писанки, якими він грався. А одного разу, коли лихі люди намагалися закидати Ісуса Христа камінням, то вони перетворювалися на писанки.
Види розписаних яєцьІснує чотири основних види: крапанки, дряпанки, крашанки та писанки. Крашанки. Це найпростіший спосіб виготовлення фарбованих яєць. Раніше для їх приготування господині збирали лушпиння від цибулі та варили в ньому яйця (інколи для декору до яйця прив’язували листочки петрушки чи дрібні листочки смородини, які залишали на готовому яйці білі відбитки-листочки). Також як барвники використовувались відвари трав, кори дерев.
Крапанки. На яйце наносять писачком воскові краплі та занурюють у світлу фарбу, потім знов ставлять цятки і занурюють в фарбу темнішого кольору. Коли на крапанці вже будуть цятки всіх бажаних кольорів, загальне тло вкривають темною фарбою (найчастіше темно-вишневою, темно-зеленою або чорною). Після цього віск розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску м’якою тканиною.
Писанка. Це найскладніший у виготовленні варіант кольорових яєць, адже потребує майстерності, терпіння та часу. Спочатку олівцем промальовуються основні орнаменти, потім по цим лініям наносять писачком віск, після цього яйце занурюють у фарбу, розтоплюють віск, видаляють його та, за бажання, розписують орнаменти іншими кольорами (можна залишати й білими).
У писанкарстві найчастіше використовували 7 основних кольорів (червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, вишневий, коричневий, чорний), але можливі й інші кольори (залежно від регіону кольорова гама писанок розширювалась). Колись фарби для писанок майстрині виготовляли власноруч. Червоний. Символізує добро, радість життя, для молоді – щасливий шлюб. За церковною традицією яйце червоного кольору є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню.
Жовтий. Символ небесного світила (сонця), тепла та врожаю (колір стиглого зерна). Яйця цього кольору оберігали від злих сил та лихого. Також жовтий був кольором багатства. Зелений. Колір весни, воскресіння природи, надії та життя. Символізував пробудження природи від довгого зимового сну.