Толерантність (від лат. tolerantia — стійкий, терпимий, що допускає відхилення) — це повага, прийняття та визнання рівноправності людської особистості, культури, норм цінностей, вірування та різноманіття їх виявлення; відмова від домінування та насильства. Толерантність передбачає готовність прийняти інших такими, які вони є, та взаємодіяти на основі згоди.
Ознаки толерантного педагога– він співпрацює з іншими на засадах партнерства;– готовий слухати і чути думки інших;– поважає права інших на індивідуальність та ідентичність;– терпимий до чужих думок, вірувань, поведінки;– здатний подивитися на проблему очима інших;– визнає різноманітність;– діє усвідомлено;– емоційно виважений;– критикує конструктивно;– уникає застосовувати насильство;– бере відповідальність на себе за прийняті рішення;– вміє здійснювати аналіз своїх дій з подальшою їх корекцією;– у висловлюваннях надає перевагу «Я-концепції»
Педагога з установкою на толерантність можна впізнати по наступним поведінковим проявам: Діє так, що його поважають і учні, і їхні батьки, і колеги. Знаходить правильне рішення і досягає того, чого прагне. Толерантно відстоює свої права та права свого класного колективу. Висловлює свої почуття, не ображаючи почуттів інших. Конструктивно співпрацює та ефективно і продуктивно спілкується з партнерами та потенційними прихильниками
Працюючи з дітьми педагоги повинні виконувати свої «заповіді»: стримувати свої емоції; вислуховувати відповіді й думки дітей уважно, зацікавлено, доброзичливо; уміти керувати емоціями учнів; зацікавити нестандартними ситуаціями, іграми, проблемними питаннями; на достатньому рівні володіти програмним матеріалом; вірити у своїх учнів заохочувати творчість; тактовно підтримувати бесіду
Педагоги повинні створити толерантний простір, тобто сприятливі умови для спілкування та виховання дитини. А саме: розуміти, що дитина — саме така людина, як я; поважати її права, бажання, потреби; визнавати дитину такою, якою вона є; допомагати у самостійному оволодінні знань, умінь, навичок; заохочувати власну думку; створювати умови для взаємодії, співпраці, діалогу між учнями; планувати види діяльності, спрямовані на кожного учня, що дає можливість почуватися визнаним, необхідним.