Презеннтація на тему: «Вербна неділя»Мета: поглибити знання дітей із звичаями і традиціями українського народу, пов’язаними із святкуванням Вербної Неділі ,виховувати глибокі почуття до народних звичаїв, традицій минулого і сучасного, прищеплювати почуття любові до рідної землі. Підготувала вихователь: Гуменчук Людмила Борисівна
Отож, як бачимо, в такий великий день люди зрізали гілки пальми, а в нас на Україні зрізають гілки верби. По-перше, це дерево першим зацвітає в Україні, сповіщаючи про настання весни. А по-друге, вербу здавна вважали захисницею від злих духів і всіляких бід, вона нібито мала властивість передавати здоров’я, силу та красу людині, або тварині. Лише в такі святі дні люди мають право зрізати гілки. А в будь які інші дні, просто так, не можна нищити дерева, природу і зокрема вербові гілки, не тому що верба є оберегом, а тому, що належить до живої природи. А ви напевно вже знаєте чому не можна нищити природу!?
Цей день вважається священним, тому працювати у Вербну неділю категорично заборонено. І це стосується не лише роботи, чи домашньої важкої праці, такої як рубання дров чи випасання худоби. Не слід навіть зайвий раз розчісувати волосся чи взагалі виконувати якісь повсякденні завдання. Тож їжу до цього дня слід було готувати ще з вечора суботи. Це стосувалось і випікання святкових хлібців, якими частували у неділю худобу і святкової вечері, яка передбачала послаблення посту. Люди вірили, що навіть найменша праця у цей день могла накликати на них біду.
– У Вербну неділю правиться Служба Божа. Священик одягає світлі ризи. А ви знаєте що таке ризи? ( це святковий одяг, який одягає священик для служби). Люди йдуть до церкви несучи гілки верби. Після Служби Божої священик благословляє галузки дерев, скроплюючи їх свяченою водою. Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним стараються встигнути проковтнути по кілька «котиків». Котики – маленькі відростки, брунечки, які покриті сіро-білим мохом. За народними переконаннями, ці свячені «котики» вбережуть горло від хвороби.– Йдучи після служби додому, люди, вітаючись з іншими людьми, легенько, не боляче, б’ють один одного промовляючи певні слова. За тиждень Великдень,Недалечко червоне яєчко.– Молоді хлопці та дівчата б’ються свяченою вербою, ще біля церкви та дорогою додому, б’ючись промовляють таке вітання. Будь великим, як верба,А здоровим, як вода,А багатим, як земля!
ВЕРБНА НЕДІЛЕНЬКО, гостенько миленька, вдар Україну вербою…Щоб розігнулася та посміхнулася, щоб не горіла війною!КВІТНА НЕДІЛЕНЬКО, Божа годинонько, дай нам усім благодаті…Щоб процвітали і мудрість ще мали, щирі були і багаті!ВЕРБНА НЕДІЛЕНЬКО, Господа дниненько, ллється молитва рікою…Щоби нам жити й Великдень зустріти, бий нас на щастя вербою!