Презентація «Вертеп – український народний театр»

Вертеп – український народний театр Вертеп (старослав'янське — з ХІ ст. — сад, печера, де, за переказом, народився Христос) — таку назву носить один з перших різновидів релігійного театру в Україні, а згодом і в Росії; переносний театр ляльок, у якому, починаючи із кінця XVІ ст., розігрувалися вистави євангельського змісту.

Вертеп – український народний театр Про український вертеп (шопку, яселка, бетлейку, бетлегем, бетлем тощо) — здавалося б, відомо майже все: що слово «вертеп» — це одночасно і ясла, і печера, і скринька для вистав, і сам текст лялькової вистави, і вид театру, і жанр; що у жанровому відношенні це один з різновидів середньовічної містерії, містерія з дивертисментом, містерія з інтермедією; 

Вертеп – український народний театр Обряд, забава, шкільна драма, вертепна драма, лялькова комедія, або навіть опера, зміст якої взято зі священного писання; що перший вертеп має церковнослов'янський напис «Року Христового 1591 збудований» (отже, вертепні вистави відомі в Україні вже від 1591 року); що розмір цього похідного будиночка, шафи або скриньки коливається в межах 75–150 см. заввишки, від 61 до 

Вертеп – український народний театр Також відомо, що походження має чи то цілком самобутнє, чи то західне (чи то поганське, чи то православне, чи то католицьке); дуже схожий на католицькі яселка, презепіо, осуарії, статичні театри смерті; виконувався чи то скоморохами, чи то міщанами, чи то благочестивими людьми з мирян, чи то мандрованими дяками, бурсаками, спудеями, церковними півчими, п'яницями, пиворізами, спеціальними виконавцями — вертепниками, «народними виконавцями» (тобто будь-ким); ляльками, живими виконавцями, як мімодрама, або комбіновано (останнім часом з'явилися повідомлення й про реліктові, тіньові форми вертепу, що подекуди зустрічаються у Карпатах і на Волині), у вертепній хаті, на ярмарках, на міській або сільській площі; лише на Різдво або й на інші свята.

Вертеп – український народний театр Подібний театр існував також у Білорусії. Це була батлейка (від Betle em — польська назва Вифлеєма) — народний театр ляльок, поширений з XVІ ст. Інші назви — Вифлеєм, Вяртеп, Жлоб, Яселка. Як і типологічно близькі види театру (вертеп, шопка), батлейка пов'язана з різдвяними святами. Поширенню батлейки сприяли мандрівні семінаристи, які адаптували до умови виконання батлейки сюжети шкільного театру.

Вертеп – український народний театр В Україні старовинний мандрівний маріонетковий театр виник в барокову добу (друга половина 17-18 століття). Хоча перша письмова згадка про вертеп датується ще 1666 роком і вона міститься в матеріалах львівського ставропігіального братства. Існують й інші припущення щодо першого вертепу: це 1591 і 1639 рр., також скоморошні “игры, глаголемыя куклы”, які побутували ще в Київській Русі, а звичай “ходіння з куклами” відомий ще з 1573 року.

Вертеп – український народний театр Тоді вертеп складався з дво- або триповерхового дерев’яного ящика, де на третьому або другому поверсі показували різдвяну драму, а на другому і першому, або лише першому, – механічно прив’язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Ці поверхи за християнською традицією трактувалися як “підземелля”, “небо” і “земля”.

Вертеп – український народний театр Першу різдвяну частину вертепу, яку називали “свята”, мала зазвичай стабільну композицію, а от друга частина змінювалася в залежності від місцевих умов, традицій та дотепності вертепника.

Вертеп – український народний театр Самі вертепні ляльки, які рухалися за допомогою прикріплених до них знизу дротів, мали свої окремі ролі. Ними рухав вертепник, який стояв позаду скрині і водив ляльку по прорізах у підлозі, спостерігаючи за дією у спеціальні віконечка. Ляльок у вертепах могло бути до 40. Вертепник говорив і співав за всіх героїв, змінюючи голос для надання певної характеристики персонажам та брав відповідальність на себе за цілу постановку.

Вертеп – український народний театр Зі століттями вертеп видозмінювався – до нього почали приставати різні музичні супроводи, які додавали видовищу більшої містерії. Згодом ляльковий вертеп перетворився у “живий” вертеп, виконавців яких інколи іменували машкаратами, – ця назва походить від слова “машкара”, що означає маска, личина.

Вертеп – український народний театр Це був наче маскарад, який ніс добрим людям звістку про народження Ісуса Христа. У вуличному Вертепі ходили колядувати діти й підлітки, а в машкарати приймали лише дорослих парубків: діти бути одягнуті в звичайний одяг, а дорослі, котрі грали серйозніші ролі (смерть, царя, янголів) були в масках.

Зазвичай учасники “живого” вертепу готують заздалегідь релігійну виставу, розподіляють ролі, вчать віршовані тексти, шиють та лагодять костюми. Дійовими особами у таких вертепах є: Ангел, Пастушки, Три Царі, Жид Мошко та його дружина Сура, Чорт, Смерть, Цар Ірод та його воїни, Козак та інші. З вертепом також часто ходять колядники старшого покоління.

Вертеп – український народний театр “Живі вертепи” часто діляться на три основні вікові групи: маленькі діти, віком приблизно від 6 до 10 років, у другій — діти 11-15 років, третя — молодь.

Вертеп – український народний театр Особливими є також вертепи, які з року у рік виставляють у наших храмах як візуальне нагадування про радісне народження Христа у бідній стаєнці, і маленькі крихітні вертепи на тетраподі, і масштабні, розміром у людський ріст композиції, які встановлюють на церковному подвір’ї.

Вертеп – український народний театр Все це несе великий вклад у нашу історію. Багато дослідників та українських письменників досліджували явище вертепу і, що цікаво, його актуальність не зменшується з роками.

Ми чекаємо на вертепне дійство у своїх домівках під час різдвяних свят, ми чекаємо його на місцях роботи, коли доводиться працювати у свято Різдва, ми чекаємо його на вулицях міст і сіл, тому що саме актори вертепу додають справжнього духу Різдва, який нам завжди потрібний незалежно від віку, погоди чи місця перебування. Зі святом Різдва! Нехай добрі пастушки з царями принесуть радісну вістку у ваш дім та наповнять ваші серця щастям та спокоєм! Марченкова О.Ю КЗО НВО № 113 ДМР М. Дніпро