Презентація "Від зернини до хлібини"

Хвалить його кожен,Любить його кожен.І дня ми без нього,Прожити не можем.

Спочатку висівають зерно в родючий ґрунт. Потім збирають урожай. Мелють зерно на борошно. З борошна випікають хліб. Як хліб на стіл потрапив

З давніх-давен українці вшановували хліб. Якщо шматочок хліба падав додолу, його піднімали й цілували. З хлібом-сіллю на вишитому рушнику зустрічають в Україні почесних гостей.

Хліб і золото (українська народна казка)

Пекли в пекарні хліб. Одна паляниця схопилася і покотилася дорогою. Прикотилася до воріт одного пана. Почала у двері стукати й говорити:– Прийміть мене до себе! Усі будете ситі!..– У нас і калачів досить! – каже пан.

Хлібина покотилася далі. Докотилася вона на край села, до хати бідняка. Надворі бавилися діти. Побачили її, вхопили в обійми і радо занесли до хижі. Тут же діти почали краяти ножем та їсти. З'їли майже всю, залишився тільки окраєць. А з окрайця виросла нова хлібина. І так у хаті бідного був хліб, і не було більше голоду.

Одного разу з високої гори відірвалося золото. Покотилося золото й зупинилося перед хатою бідняка. Стукав у двері й просить, щоб його прийняли. Вийшов бідняк, подивився й каже:– У нас тепер є що їсти, нам тебе не треба…

Покотилося золото далі й зупинилося перед палацом. Вийшов пан і радо прийняв його... З того часу діти пана почали погано вчитися в школі, панська земля перестала родити, худобина множитися, а слуга що не робив – усе було погано.

Не стало в пана хліба. Як не шкодував, а взяв кусень золота і поніс до бідняка, щоб поміняти на хліб. Бідняк не взяв золота, але відрізав половину хлібини панові, половину залишив собі. З окрайця у бідняка виросла нова хлібина. З окрайця у пана хлібина не виросла…

ПОМІРКУЙ!Чого навчає нас ця казка?

Сенкан. Хліб. Запашний, смачний. Зібраний, замішаний, спечений. Хліб —усьому голова. Паляниця

БЕРЕЖІТЬ ХЛІБ !