ПЛАН УРОКУ:
1. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПОЛЬЩІ;
2. ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ В ГАЛИЧИНІ;
3.
4. ПОЛЬСЬКО-БІЛЬШОВИЦЬКА ВІЙНА 1920 Р.;
5. СТАНОВЛЕННЯ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В 1921-1926
РР.;
6. ДЕРЖАВНИЙ ПЕРЕВОРОТ 1926 Р. РЕЖИМ “САНАЦІЇ”.
МЕТА УРОКУ:
1. ОЗНАЙОМИТИСЯ З ОСНОВНИМИ МОМЕНТАМИ
ВІДНОВЛЕННЯ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ,
З’ЯСУВАТИ ВАЖЛИВІ ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ
ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ВІДНОСИН;
2. РОЗВИВАТИ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ СПРИЙНЯТТЯ
ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ЯК ВАЖЛИВУ
СКЛАДОВУ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ;
3. ВИХОВУВАТИ АКТИВНУ ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ, ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ У ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ.
6
У результаті поділів Польщі наприкінці XVIII ст. між Росією, Австрією і Пруссією польський народ надовго втратив свою державність. Після Лютневої революції 1917 р. у Росії в документах Петроградської Ради і Тимчасового уряду з’явилися заяви про право поляків на державну незалежність. Розпочалося формування польських військових частин у Росії. 10 листопада у Варшаву повернувся звільнений з в’язниці в Німеччині Ю. Пілсудський. 11 листопада 1918 р. Регентська рада передала йому військову владу, а через три дні і всю повноту громадянської влади в новій державі.
Річ Посполита — офіційна назва об’єднаної польськолитовської держави з часів Люблінської унії (1569 р.) до третього, остаточного поділу Польщі (1795 р.).
У березні 1921 р. у Польщі ухвалили Конституцію Польської Республіки, яка установила парламентсько-демократичний лад у країні. Першим президентом країни обрали професора Г. Натуровича, який через тиждень загинув. Новим президентом обрали ставленика центристських партій С. Войцеховського. Уряду В. Грабського в 1923–1924 рр. вдалося здійснити реформи, які сприяли стабілізації й інтеграції економіки розрізнених земель. Східні райони, де проживали українці, білоруси, литовці, за рівнем економічного розвитку значно відставали від західних і центральних районів країни.
12 травня 1926 р. війська, якими командували віддані Пілсудському генерали й офіцери розпочали похід на Варшаву.Прийшовши до влади (а він мав необмежений контроль над армією і над країною), Пілсудський наголошував, що стоїть поза класами і партіями. У 1926–1928 рр. і з 1930 до 1935 рр. (до своєї смерті) Пілсудський був прем’єр-міністром Польщі.
Режим, який очолював і уособлював
Пілсудський, одержав назву
«санація» («оздоровлення»).Санація (від лат. sanatio — лікування, оздоровлення) — з політичної точки зору — авторитарний режим в умовах кризи парламентаризму, спрямований на консолідацію нації, суспільства і держави шляхом досягнення балансу різних інтересів.