А ключовим віршем сьогоднішнього уроку є слова зі Святого Письма: Я прийшов, щоб ви мали життя вічне і по достаткам щоб мали. (Робота із словниками). 1.Життя – це стан особи, існування окремої особистості. 2.Життя – це єдність душі і тіла. (Це визначення правильне стосовно людей, але непридатне щодо тварин). 3.Життя – це період між народженням і смертю. 4. Життя – це нестійка, недовічна річ. Вона є сьогодні і її немає завтра. 5. Життя – це кредит, позика у Бога на короткий час. Пророк Іов про життя говорив так: Господь дав і Господь узяв…Нехай буде благословенне Господнє ім’я!
Отже, життя – це незбагненний дар Божий. Ми не можемо побачити його, відчути або посперечатися з ним. Кожен може запитати: від кого я отримав життя? Від своїх батьків? А звідки вони отримали життя? Неминуче доведеться повернутися в Едемський сад до створення людини: І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина душею живою (1 М. 2:7). Боже дихання в єдності з матеріальною речовиною породило людське життя. Всяке життя виходить від Бога. І ми повинні вчитися бути такими, прожити своє життя так, якими нас хоче бачити Бог. А він хоче бачити нас досконалими. Саме такими, яким і є наш Небесний Отець.
Отже, безвідповідальне ставлення до своїх обов’язків призводить до небажаних результатів і поки ми ще маємо час, варто вибрати інший шлях нашого життя. 1. Тест на засвоєння До яких людей бути подібними закликає нас Ісус Христос у притчі? Як господар винагородить вірного раба? А як поставиться господар до раба, який знає волю господаря, але не виконує її? А що чекає на раба, який не знав і не виконав волі господаря? Як закінчується ця притча?
Цією притчею Ісус Христос навчає нас бути відповідальними. Ухиляючись від виконання своїх обов’язків, ми віддаляємося від Бога. Прирікаємо себе на недовіру й зневагу з боку друзів і знайомих. Коли людина усвідомлює свою відповідальність і чинить по-іншому — то є найтяжчий гріх. Тож будемо щодня аналізувати свої вчинки й виправляти свої помилки. Цим ми виховаємо в собі дуже цінну християнську чесноту — смирення. А смирення — то прояв любові. Любімо ж Господа й один одного. Пропоную розповідь Поля Дж. Вортона «… задля майбутнього»: «Жив багатий чоловік, який бажав творити добро. Одного разу він побачив, у яких жахливих умовах живе бідний тесля. Запросив багач теслю до себе і доручив йому збудувати гарний дім. – Я хотів би, щоб він був прекрасним. Використовуй для роботи якнайкращі матеріали, запроси до роботи найкращих майстрів, не заощаджуй ні на чому. Він також сказав, що від’їжджає в далеку подорож і сподівається, що коли повернеться дім вже буде готовий…