Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Презентація виховного заходу «Звідки наше коріння?»

Про матеріал

Виховний захід проведено з метою розширити і поглибити поняття громадянськості, познайомити учнів з історією свого краю, побутом села; розвивати прагнення бути свідомим громадянином, патріотом, вміння бачити й цінувати красу рідного краю, зміцнювати почуття національної гордості, повагу до звичаїв і традицій рідного народу; виховувати любов до рідної землі, свого села, прагнення своєю працею примножувати здобутки українського народу.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Виховний захід. ЗВІДКИ НАШЕ КОРІННЯ ?Класний керівник 9 класу. Аулівського ОЗ ЗСОКриничанського району. Дніпропетровської областіГорбонос Людмила Андріївна

Номер слайду 2

МЕТА: розширити і поглибити поняття громадянськості, познайомити учнів з історією свого краю, побутом села; розвивати прагнення бути свідомим громадянином, патріотом, вміння бачити й цінувати красу рідного краю, зміцнювати почуття національної гордості, повагу до звичаїв і традицій рідного народу; виховувати любов до рідної землі, свого села, прагнення своєю працею примножувати здобутки українського народу. Обладнання: краєзнавчий куточок, в якому знаходяться різноманітні старовинні предмети народного побуту, українські національні вишивки, відеофільм, тематична література. Учень. Рідний край ! він починається від батьківського порогу, стежини, калини біля хати, з барвінку, який ніжно стелиться у садку. А ще він починається з прадавніх коренів нашого народу. Учениця. Краю наш Аульський, рідна сторона, Краю барвінковий, батьківська земля. Тут я народилась, тут я виростаю, Рідній Україні служить обіцяю !!!Учень. А сьогодні ми говоритимемо про наше рідне село, де народилися і живемо, де живуть наші дідусі й бабусі, батьки, адже кожен із нас є представником трьох великих родів – своєї родини, свого села, свого народу. Учениця. Бо нива -- це моя ! тут я почну зажинок, Бо кращий урожай не жде мене ніде, Бо тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок Мене на ниву батьківську веде.

Номер слайду 3

Моє село… Багате, щасливе, уквітчане, але чи завжди воно було таким? Чи завжди на обличчях його жителів грала весела усмішка і променилися радісні очі? Зараз ми спробуємо перенестись у ті часи, коли на пустинних землях з’явились наші Аули…. В ХІ-ХІІ ст.. по р. Орілі проходив кордон із землями кочівників і не раз зустрічались тут в жорстокому бою руські воїни з половцями, які тоді становили головну небезпеку для Русі. Велика територія нинішньої Дніпропетровщини називалась тоді Половецьким степом. Монголо-татарська навала спустошила Подніпров’я. Багато часу минуло, допоки ця територія, яка дістала назву «Дикого поля» знову почала заселятись. Це було пов’язано з виникненням та розвитком козацтва, що сформувалось в ХVІ ст.. Відеофрагмент про заселення нашого краю

Номер слайду 4

Вчитель. Місцевість, яку ми заселяємо, в основному займали козацькі зимівники. Належало зимівничанське господарство козацькій верхівці, бідне козацтво наймалось до них на роботу. Після ліквідації Запорозької Січі в 1775 році царський уряд Російської імперії роздавав запорозькі землі своїм вельможам, чиновникам, офіцерам. В результаті цієї політики населення краю дуже швидко зростало. Поміщики перевозили сюди багато своїх кріпаків з інших губерній. Зимівник, що існував на місці Аул, перетворили на державну слободу. Декого із запорожців переселили на Кубань, а слобода заселялась мешканцями з сіл Полтавської губернії: Келеберди, Потоки, славнозвісними гончарами з Опішні, кріпаками, втікачами з різних губерній України, а також німцями та болгарами. Учениця. Багаті землі, ліс, луки, води – все було благодатним для поселенців. З кожним роком число жителів росло. Основне заняття мешканців села було землеробство і скотарство. З’явились майстри по обробці шкіри, виробництва посуду з глини, салотопні підприємства, пізніше – лісопильний промисел. За місцем, звідки переселились люди, за родом їх занять – вони давали один одному прізвиська, які з часом ставали прізвищами мешканців села. І на сьогодні серед аулян ми маємо: Келеберда, Потоцькі, Різник, Маляр, Мельник, Рибак, Бондар, Бондаренко . Презентація учнями предметів домашнього вжитку, що виготовляли мешканці.

Номер слайду 5

Номер слайду 6

Учень. Де б не бував ти, куди б не закидала тебе примхлива доля, в години розчарувань чи життєвих незгод пам'ять повертає до маминої оселі. І коли тяжко стає на душі, хочеться до знемоги висловитися чи поділитися своїми болями, або радощами, то неодмінно знаходили можливість відвідати незрадливу свою обительку – мамину хату, де, як сказав Т. Г. Шевченко, «і правда, і воля». Учень. Спішу в село: моє там джерело, Моя невичерпна душі криниця, Там день у травах світиться, іскриться І ясенове височить село. Учениця. Село моє, Аули, Тобі на прощання У нас побажання ясні: Живи і трудися, Красуйсь, як троянда, Співай серцю милі пісні !!!

Залишити відгук до розробки

Ця розробка бере участь у конкурсі «Класні керівники – супергерої». Її оцінювання доступне лише учасникам конкурсу. Деталі та умови участі.

Оцінки та відгуки
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
pptx
Додано
31 січня
Переглядів
39
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку