30 березня о 15:00Вебінар: Онлайн-тести «На Урок» для дистанційної роботи

Урок на тему: "Рух опору в Україні 1941-1942 рр"

Про матеріал
Розділ І. ТЕМА: РУХ ОПОРУ В УКРАЇНІ В 1941-1942 РР. Тип уроку: комбінований
Перегляд файлу

Розділ І. ТЕМА:  РУХ ОПОРУ В УКРАЇНІ  В 1941-1942 РР.

Мета:

  •                    схарактеризувати рух Опору та його течії; розкрити внесок руху Опору в  перемогу над фашизмом; характеризувати та порівнювати діяльність  національного та партизанського антифашистських рухів, давати їм власну оцінку; 
  •                    розвивати  навички аналізу й зіставлення історично­го матеріалу; вміння  встановлювати причино-наслідкові зв’язки та вміння розглядати історичні  явища в конкретно-історичних умовах;
  •                    виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Очікувані результати

Після цього ви зможете:

  • Показувати на карті території, окуповані військами нацистської Німеччини та її союзниками.
  • Давати визначення поняттям «нацистський «новий порядок», «голокост», «остарбайтери».
  • Описувати повсякденне життя населення окупованих територій.
  • Висловлювати власну позицію щодо ролі війн у житті людства.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: мультимедійний проектор, мультимедійні презентації учнів, 
підручник,  карта «Окупаційний режим в
Україні 1941-1944 рр. Рух Опору», атлас, роздатковий матеріал,
документи, портрети історичних діячів.

Методично-дидактичне забезпечення: Пометун О.І., Гупан Н.М. Історія України. 11 клас: підручн. для загальноосвіт.навч.закл. – К: "Освіта", 2011. – 336 с, карта, роздатковий матеріал, схеми, таблиці.

Основні поняття і терміни: рух Опору, партизани, «Поліська Січ», ОУН, УПА, Армія Крайова, Армія Людова, підпілля, каральні акції, Центральний штаб партизанського руху, Український штаб партизанського руху, рейди, «рейкова війна».

Основні дати:

  • червень 1941р. — початок розгортання радянського партизанського руху;
  • 30 червня 1941р.—проголошення у Львові ОУН (Б) Акту відновлення Української держави;
  • 20 червня 1942 р. — створено Український штаб партизанського руху;
  • 14 жовтня 1942 р. — створення УПА.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

1. Скласти асоціювання до теми « Окупаційна політика » .Пояснити.

Орієнтовна відповідь .

Окупаційна політика. 

План

«Ост»

 

 

Концтабори

 

 

Репресії

 

 

Гестапо

 

 

Адміністративний  поділ

України

 

 

Терор

 

 

 

2. Вправа « Відгадайте особу »

«Мене знають як жорстокого собаку. Са­ме тому мене призначено рейхскомісаром України. Наше завдання полягає у висмоктуванні з України усіх товарів, які лише можна захопити , без огляду на почуття і власність українців. Панове, я чекаю від вас найсуворішого ставлення до місцевого населення»  ( Е. Кох )

3. Розташуйте поняття у відповідності з їх визначеннями (готується як роздатковий матеріал )

1. Голокост                          а) явище , яке притаманне періоду другої  

                                                  світової війни: співробітництво урядів або

                                                  осіб з окупантами ;

2. Колабораціонізм            б) планомірне і організоване знищення 

                                                 єврейського населення в роки війни ;

3. Остарбайтер                   в) знищення окремих груп населення за расовими,          

                                                 національними , етнічними або релігійними

                                                 мотивами;

4. Геноцид                         г) знищення і залякування ворога насильницькими

                                                  засобами ;

                                              д) особа , яка була вивезена німцями зі східних

                                                  окупованих територій під час війни на 

                                                  примусові роботи до Німеччини .

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності.

У ч и т е л ь. Залита кров’ю, окупована Україна не скорилася ворогу. По всій її території зростав і зміцнювався могутній визвольний рух.

Робота з терміном

 

Р у х О п о р у — це боротьба поневолених народів проти окупантів.

— А чи мав український Рух Опору якісь особливості, котрі відрізняли його від Руху Опору в інших державах, зокрема в СРСР? Саме це питання ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

План

  1.                     Радянський підпільний та партизанський рухи.
  2.                     Діяльність ОУН УПА у 1941–1944 рр.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.Радянський підпільний та партизанський рухи

У ч и т е л ь.

Рух Опору в Україні набув національної забарвленості. Окрім партизанської боротьби та діяльності комуністичного підпілля в Україні відбувалась збройна боротьба ОУН та УПА.

Захист проектів

Учнівські групи презентують  проекти про дві течії Руху Опору в Україні: «» та «національна течія руху Опору  в Україні».

 Після цього відбувається обговорення та  підведення підсумків.

Презентація творчого проекту  учнівської групи на тему «Радянська течія руху Опору в Україні». (супроводжується мультимедійною презентацією)

1 учень. Радянський партизанський рух у своєму розвитку пройшов декілька

Перший етап. Початковий етап тривав із початку війни до кінця 1942 р. Його змістом було збирання сил, визначення оптимальних організаційних форм і ефективних методів боротьби у ворожому тилу.

 Другий етап триває до середини 1943 р. Поява штабів партизанського руху, матеріальна допомога Великої землі дає змогу не тільки боронити власні бази, відбиваючи каральні акції фашистів, а й тримати під контролем цілі райони, поступово переходити до здійснення рейдових операцій.

   Етап «активних наступальних дій» — тривав до цілковитого розгрому фашистів. Для цього періоду характерні широкомасштабні диверсії, численні рейди в тилу противника, активна взаємодія з формуваннями Червоної армії, наступальна тактика бойових дій.

На початковому етапі війни перші виступи в тилу були нечисленними і неорганізованими. За донесеннями із штабу вермахту в Україні дії партизан не були активними аж до квітня 1942 р. Слабкість радянського партизанського руху в початковий період війни була зумовлена кількома причинами:

2 учень. Наприкінці 30-х домінувала наступальна воєнна доктрина, згідно з якою ворога збиралися бити на його власній території, тому розмови про партизанську війну розцінювалися як вияв невіри в перемогу. Роздмухування міфу про «армійську змову», яка нібито мала на меті, спираючись на населення, повалити сталінський режим. Тому своєрідними заходами проти цієї міфічної загрози стали вилучення та знищення в армійських штабах і органах НКВС інструкцій та посібників з питань організації і тактики боротьби партизанських формувань, згортання розроблення, випробування і виробництва засобів ведення «малої війни», тотальна ліквідація партизанських схованок і баз.  Підготовку до ведення партизанських дій було відновлено із значним запізненням вже під час війни. Один із партизанських лідерів О. Федоров згадував, що «у нас в області ніхто не готував більшовицького підпілля, не працював над створенням партизанських загонів. Не думав про це, зізнаюсь, і я… Створювати підпілля! Навіть слова ці здавалися книжними, неживими».

 Робота  з історичним джерелом: ( ДОДАТОК 1)

Секретар Дніпродзержинського підпільного міському партії К. Ляудіс

«Залишали товаришів для підпільної роботи у Дніпродзержинську з небаченою поспішністю, і це було… першою й основною помилкою…

До цієї роботи ми почали готуватися за шість-сім днів до захоплення ворогом міста. Звідси можна судити про серйозність добору людей…

Очевидно, тов. Сидорин і Кучний (місцеві партійні керівники) вважали, що окупація триватиме максимум чотири-п’ять місяців і, виходячи з цього, підвезли мені два мішки борошна, мішок цукру, консерви і ще деякі дрібниці, здається, ящик масла. Залишили також 12–13 тис. карбованців… Відсутність матеріальної бази дуже негативно позначилася на нашій роботі… Конспіративні квартири переважно були випадковими, неперевіреними, і, коли приходили підпільники, їх туди не пускали… Видали чисті бланки паспортів з підписами начальника міліції Коваленка і начальника паспортного столу. А забули поставити печатку там, де місце для фотографії. Тому ми не змогли використати ці документи…

Через відсутність бази для організації партизанського руху не було куди переправляти людей після диверсій. А за кожного вбитого німця фашисти розстрілювали 100 осіб».

Запитання:

 Назвіть недоліки в організації партизанського руху?

  3 учень. Органи державної безпеки за серпень 1941 — червень 1942 р. залишили в тилу ворога або перекинули на Україну 778 партизанських загонів і 622 диверсійні групи загальною чисельністю 28 754 бійці. Але 93 % цих формувань восени 1942 р. припинили існування. На початковому етапі партизанського руху дуже гостро відчувався дефіцит підготовлених партизанських кадрів, яким було завдано відчутного удару в роки репресій 1937–1938 рр. До кінця 1941 р. так звану підготовку до «малої війни» пройшли лише 15 % усіх тих, хто залишився на окупованій території для боротьби в тилу ворога чи був засланий за лінію фронту. Значною перешкодою для розгортання партизанського руху була хронічна відсутність кваліфікованих командних кадрів, військових фахівців — радистів, мінерів-підривників, шифрувальників.

4 учень. 30 травня 1942 р. був створений Український штаб партизанського руху на чолі з Т. Строкачем. Найбільшими були загони О. Федорова, С. Ковпака, О. Сабурова, В. Бегми, С. Маликова, М. Наумова, що мали по 2–4 тис. бійців. До вересня 1942 р. вони переважно дислокувалися в північно-східних і північних районах Чернігівщини й Сумщини, у Брянських лісах.  

Робота з  історичним джерелом: ДОДАТОК 2

Зі звіту начальника політвідділу 6-ї армії, полкового комісара Степанова про перевірку створених Лозівським, Кегичівським і Зачепилівським райкомами партії Харківщини партизанських загонів, листопад 1941 р.

«Особовий склад погано одягнений, недостатньо забезпечений продовольством, не пророблялися питання бойових дій. Партизани пиячать, ніким не контролюються, чимало з них розійшлися… Таким чином, загони у своїй діяльності були приречені на провал, що й примусило їх втекти до сусіднього району».

Запитання

 Які причини невдач радянського партизанського руху на початковому етапі ви визначили?

Причини невдач радянського партизанського руху

• Відсутність підготовлених для підпілля людей;

• прикрі прорахунки при виборі типу організаційних структур та методів їхньої діяльності;

• невдалий вибір місць базування й способів конспірації;

• численні факти зради серед підпільників і господарів конспіративних квартир;

• неякісний добір зв’язкових, порушення правил конспірації;

• відсутність надійних особистих документів;

• брак продовольства і спорядження.

Висновок: У1942 році діяли п’ять великих партизанських з’єднань, близько 900 загонів і понад тисячі диверсійних і розвідувальних груп.

Партизани відтягли на себе близько 120 тис. ворожих солдатів і офіцерів.

5 учень.  Запрошую учасників конференції до «портретної галереї».

В ході нашої екскурсії я ознайомлю Вас з історичними постатями радянського підпільного та партизанського рухів: Федоров Олексій Федорович, Ковпак Сидір Артемович, Строкач Тимофій Амвросійович.

 

Презентація творчого проекту  учнівської групи на тему «Діяльність ОУН УПА у 1941–1944 рр.». (супроводжується мультимедійною презентацією)

1 учень. Батальйони «Роланд» (350 солдатів та офіцерів), «Нахтігаль» (330 солдатів та офіцерів) були сформовані у квітні 1941 р. і, на думку керівників ОУН(б), мали скласти основу майбутньої української армії.

 На початку радянсько-німецької  війни у 26 районах і трьох обласних центрах п’яти областей Західної України спалахнули повстання проти радянської влади. Ще до появи німецьких військ повстанці захопили 11 районних центрів, забрали на військових складах Червоної армії 15 тис. рушниць, 7 тис. кулеметів, 6 тис. ручних гранат, військове спорядження, боєприпаси.

30 червня 1941 р бойовики оволоділи радіостанцією і за підтримки українського батальйону «Нахтігаль» («Соловейко»), який увійшов до міста на сім годин раніше за австрійські дивізії вермахту, передали звістку про створення уряду Української держави на чолі з прем’єр-міністром Я. Стецьком.( У Львові проголошено Акт  відновлення Української держави)

 

2 учень. Уряд Стецька уже 5 липня було розігнано. У Кракові був арештований С. Бандера, 9 липня у Львові був ув’язнений Я. Стецько. Обох депортували до Берліна і після допитів відправили до концтабору Заксенхаузен. Паралельно діяли націоналісти з ОУН(м) на чолі з О. Кандибою (Ольжичем). Члени ОУН утворили міську управу в Києві і намагалися заповнити своїми людьми всі адміністративні установи, культурно-освітні, наукові та інші організації.

5 жовтня 1941 р. явочним порядком у Києві керівні діячі ОУН (м) створили Українську національну раду, головою якої став професор-економіст М. Величковський. Націоналісти розглядали цю раду як передпарламент майбутньої Української держави. Але 17 листопада 1941 р. окупаційна влада заборонила її діяльність.

 

3 учень. Члени похідних груп ОУН(б) використовували легальні й нелегальні можливості — утворювали міські управи, сільське самоуправління та інші різні установи, проникали в українську допоміжну поліцію, брали участь у створенні й діяльності української преси, культурно-освітніх закладів, усіма засобами поширювали серед населення самостійницькі настрої, ідеї відновлення Української незалежної держави.

6 липня 1941 р. А. Мельник, обстоюючи національно-консервативну ідею, знову звернувся до німецького керівництва з черговим проханням: дозволити українцям брати участь у хрестовому поході проти «більшовицького варварства». Заступник державного секретаря Німеччини І. Кундт заявив у Берліні С. Бандері: «Ми не ваші союзники, а завойовники російсько-

радянської території».

 

Робота  з історичним джерелом: (ДОДАТОК 4)

Із висловлювання С. Бандери

«Українські націоналісти насамперед захищають інтереси свого власного народу. Навіть якщо при вступі в Україну німецькі війська сприйматимуться як визволителі, таке ставлення може швидко змінитися, якщо Німеччина увійде без наміру відновлення Української держави й без відповідних гасел. Усяке насильство викличе опір».

Питання: яке задання ставив перед українськими націоналістами С. Бандера?

 

4 учень. У вересні 1941 р. було заарештовано близько 300 членів ОУН обох фракцій, 15 керівних діячів розстріляно. Наприкінці 1941–1942 р. нацисти знову провели арешти і розстріляли оунівців обох фракцій у багатьох містах України — у Києві, Житомирі, Чернігові, Кам’янці-Подільському, Харкові та ін. Зокрема масові арешти провели гестапівці в лютому 1942 р. у Києві. У ході репресій у 1942 р. тільки в Києві німці розстріляли 621 оунівця.

У камері № 34 київської тюрми залишився напис: «Тут сиділа і звідси іде на розстріл Олена Теліга» і зверху намальовано тризуб.

У вересні 1941 р. перша підпільна конференція ОУН(б) поставила завданням розгортати пропаганду серед населення в інтересах підготовки його до активної боротьби з німецькими окупантами, зайнятися збиранням і складуванням зброї і масовим навчанням членів ОУН військової справи. Для виконання цих завдань Провід ОУН(б) створив Крайовий військовий штаб.

Але до жовтня 1941 р. провідники ОУН(б) не видавали воєнних указів, до лютого 1943 р. — не було й політичних заяв, де б йшлося про широкомасштабну збройну боротьбу з окупантами.

Перші націоналістичні збройні формування створив на Поліссі Т. Боровець (псевдо Тарас Бульба) ще 1941 р. під назвою «Поліська Січ». Назву УПА Тарас Бульба вперше застосував для своїх загонів на початку 1942 р.

Але Бульба не підлягав ОУН, а орієнтувався на уряд УНР в екзилі ( у вигнанні). У жовтні 1942 року назву «УПА» запозичила ОУН(б).

Перегляд  відеофрагментів «Партизанський рух», «ОУН – УПА».

 Що нового ви дізналися про радянський партизанський рух та діяльність

 ОУН-УПА?

 Висновок

Таким чином, національна течія зберегла ідею незалежності

України й зробила свій внесок у розгром німецько фашистських загарбників

5 учень. Запрошую учасників конференції до «портретної галереї».

В ході нашої екскурсії я ознайомлю Вас з історичними постатями національного  руху Опору :  Степан Бандера,  Андрій Мельник, Олег Кандибою (Ольжичем).

Інформаційна картка «Рух Опору».

Учні заповнюють таблицю собі в зошит

 Рух Опору

Течія:

Радянський партизанський та підпільний рух Опору

 

Течія:

Національний рух Опору

Мета: відновлення Української РСР (у складі СРСР)                       

Мета: державна незалежність України                     

Організаційні форми: радянські підпільні групи,    партизанські загони                                                    

Організаційні форми:підпілля ОУН, збройні формування з 1941 р. – «Поліська Січ», з 1942 р. – УПА

Чисельність: 200-600 тис. осіб.

Чисельність: 50-200 тис. осіб.

Райони найбільш активних дій:Полісся, Чернігівщина, Сумщина        

Райони найбільш активних дій: Полісся, Волинь, з 1943 р. - Галичина

1941 р. – створення підпільних обкомів, міськкомів та райкомів КП(б)У, ЛКСМУ; спроби організувати підпільні групи, партизанські загони.

Результат: з 3500 партизанських загонів і груп на червень 1942 р. залишилося тільки 22. Загинуло 30 тис. партизан.

1941р.

Друга половина серпня – середина листопада 1941 р.   - «Олевська республіка» (територія біля м. Олевську в Поліссі, яку контролювали сили «Поліської Січі», що була створена за ініціативою уряду УНР в еміграції, кер. – Т. Бульба-Боровець)

30.05.1942 р. - постанова Державного Комітету Оборони  про створення при Ставці Верховного Головно-командування Українського штабу партизанського руху (нач. Т. Строкач)

Результат: у 1942 р. радянським партизанам завезено 4 тис. автоматів ППШ. 175 кулеметів, 250 мінометів, 60 тис. гранат.

03.1942 р. - створення з’єднання партизанських загонів «Група об’єднаних загонів Україні» під командуванням О. Сабурова; з’єднання загонів Сумської обл. під командуванням С. Ковпака

28.07.1942 р. - створення Чернігівського партизанського з’єднання на чолі з О. Федоровим

26.10 – 11.1942 рр. - рейд партизанських з’єднань під командуванням С. Ковпака і О. Сабурова на Правобережну Україну з метою збору розвідданих, диверсій в тилу ворога, розповсюдження радянського партизанського руху

1942р.

14 жовтня 1942 р.    - за ініціативою ОУН-Б створена Українська повстанська армія

11.03 – 06. 1943 р. - рейд з’єднання партизанських загонів на чолі з О. Федоровим у Волинську обл.

12.06.-10.1943 р. - Карпатський рейд з’єднань партизанських загонів на чолі з С. Ковпаком. Перші сутички між радянськими партизанами та бійцями УПА

3.08-15.09.1943 р. - «рейкова війна» (під час Курської битви), тобто руйнування залізниць з метою припинення постачання німецьких військ

1943р.

17-23 лютого 1943 р.           - ІІІ конференція ОУН-Б. Офіційне затвердження створення УПА, проголошення тактики боротьби на два фронти: проти нацистської Німеччини і радянської влади.

Восени 1943 р.головнокомандуючим УПА стаєРоман Шухевич (прізвисько – Тарас Чупринка)

ДОДАТОК 3

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Які етапи пройшов радянський Рух Опору в роки війни?

2. Який вплив мав радянський партизанський та підпільний рух на події Другої світової війни?

3. У чому полягали особливості Руху Опору в Україні порівняно з іншими державами?

4. Представники якої течії українського Руху Опору, на вашу думку, зробив найбільший внесок у перемогу?

5. Як ви вважаєте, чому колишньому Президенту України В. Ющенку так і не вдалося, незважаючи на всі намагання, примирити ветеранів Червоної армії та ветеранів ОУН УПА?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст підручника параграф 5.

2. Підготувати повідомлення « Українські збройні формування у складі німецької армії» .

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

  1.                     Пометун О.І., Гупан Н.Н. Історія України. 11 клас: підручн. для загальноосвіт.навч.закл. Харків: "Сиция", 2012. 336 с.
  2.                     Маштак Л.О. Рух опору в Україні в роки Другої світової війни [Текст] : [урок історії України] / Л. О. Маштак // Все для вчителя. 2012.  № 3/4. С. 34-36.
  3.                     Історія України. Комплексний довідник: 4-те вид., доп. та перероб. /Укладачі: Воропаєва В.В., Губіна С.Л., Земерова Т.Ю., Коніщева С.Є., Сідорчук В.П., Скирда І.М.  Х.: ФОП Співак В.Л., 2012.  480 с.
  4.                     Історія України: Хрестоматія / Упоряд. В. М. Литвин; Відп. ред. В. А. Смолій. НАН України. Інститут історії України.  К.: Наукова думка, 2013.  1056 с.
  5.                     Островський В.В. Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання: Збірник тестових завдань з історії України.  2-ге видання, доповнене.  Тернопіль: Мандрівець, 2011. 424 с.
  6.                     Панчук І. Історія України: Тестові завдання для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. Тернопіль: Підручники і посібники, 2011. 416 с.
  7.                     Губарев, В. К. Історія України : універсальний ілюстрований довідник [Текст] /В. К. Губарев. Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008. 576 с. : іл.
  8.                     Новий довідник : історія України [Текст] / упоряд. С. Крупчан, Т. Крупчан, О. Скопненко, О. Іванюк. К. : ТОВ «Казка», 2005. 736 с. : іл.
  9.                     Середницька, Г. В. Історія України : опорні конспекти для 11 кл. К. : Видавництво А. С. К., 2008. 426 с.
  10.                Україна крізь віки. – У 15 т. [Текст].  К. : Вид. дім «Альтернативи», 1999.  Т. 13.  Баран, В. К. Україна в умовах системної кризи (1946-1980-і рр.) /В. К. Баран, В. М. Даниленко.  304 с. : іл.
  11. Атлас Історія України 11 клас.

 


РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

ДОДАТОК 1

Робота  з історичним джерелом:

Секретар Дніпродзержинського підпільного міському партії К. Ляудіс

«Залишали товаришів для підпільної роботи у Дніпродзержинську з небаченою поспішністю, і це було… першою й основною помилкою…

До цієї роботи ми почали готуватися за шість-сім днів до захоплення ворогом міста. Звідси можна судити про серйозність добору людей…

Очевидно, тов. Сидорин і Кучний (місцеві партійні керівники) вважали, що окупація триватиме максимум чотири-п’ять місяців і, виходячи з цього, підвезли мені два мішки борошна, мішок цукру, консерви і ще деякі дрібниці, здається, ящик масла. Залишили також 12–13 тис. карбованців… Відсутність матеріальної бази дуже негативно позначилася на нашій роботі… Конспіративні квартири переважно були випадковими, неперевіреними, і, коли приходили підпільники, їх туди не пускали… Видали чисті бланки паспортів з підписами начальника міліції Коваленка і начальника паспортного столу. А забули поставити печатку там, де місце для фотографії. Тому ми не змогли використати ці документи…

Через відсутність бази для організації партизанського руху не було куди переправляти людей після диверсій. А за кожного вбитого німця фашисти розстрілювали 100 осіб».

Запитання:

 Назвіть недоліки в організації партизанського руху?


                                                                                                        ДОДАТОК 2

 Рух Опору в Україні.

Радянський партизанський рух

Документ 1. Свідчення очевидців

«Коли до секретаря Сніжянського рай­кому партії Сталінської області та на­чальника райвідділу НКВС звернулися керівники новоствореного партизан­ського загону із питанням, де перехову­ватися і чим озброюватися партизанам, вони почули у відповідь, що переховува­тися треба у кущах («не будуть же німці перевіряти кожен кущ»), а озброюва­тися треба сокирами («сокира також є зброєю»)» (Сторінки історії України. XXстоліття. - К., 1992.  С. 138-139).

Документ 2. Керівник партизанського руху в Україні І. Старинов

«У перший рік війни на окупованій її те­риторії було залишено 3 500 партизан­ських загонів і диверсійних груп. На чер­вень 1942 р. були відомості про наявність лише 22 діючих загонів. Решта — розпа­лася або була розгромлена» (Сторінки іс­торії України. XX століття. — К., 1992. — С. 139).

Документ 3. Запис у журналі бойових дій оперативного тилу групи армій «Південь» від 20 серпня 1941р.

«Для боротьби проти партизанів у районі Ємільчина на Житомирщині німецьке командування кинуло 213-ту охоронну дивізію та моторизовану бригаду СС «Герман Геринг». У результаті напруже­них боїв було вбито 200 партизанів, по­ранено 72, захоплено в полон 862» (Сторінки історії України. XX століт­тя. - К., 1992. - С. 139).

 

                                                                                                        ДОДАТОК 3

Підпільно-партизанська боротьба на Кіровоградщині.

     Після відчутних ударів карателів у 1942 році поступово відновлюється організаційна структура сил опору. Великий загін діяв у районі Холодного Яру. У Кіровограді було 2 підпільно-диверсійні групи - ім. Ворошилова та ім. Кірова. Підпільники розповсюджували листівки, допомагали визволенню із німецьких в'язниць, здійснювали диверсії на заводах. Група ім. Ворошилова мала свої підрозділи в селах Кіровоградського, Великовисківського, Компаніївського, Аджамського, Єлисаветградківського та інших районів. За час своєї діяльності її члени організували 682 диверсійні акти, знищили 1600 гітлерівців, 72 паровози, 8 літаків, 96 авіамоторів, 11 танків, 2887 автомашин, кілька баз із пальним. Підпільно-диверсійні групи діяли і в Олександрії. На південному заході області підпільники Гайворонщини влаштовували диверсії на залізницях, розповсюджували листівки, допомагали партизанам Прибужжя. Молодіжним підпіллям Красногірки (група "Спартак") і сусідніх сіл передано в 1942-1943 роках партизанам 50 гвинтівок, 2 кулемети, понад 200 гранат, вибухівку, виведено з ладу млин, 2 молотарки, десятки одиниць сільгоспінвентаря. Вони брали участь у операціях по знищенню гітлерівців і українців-поліцаїв. "Спартаківці" були схоплені і страчені.

За даними співробітників Кіровоградського краєзнавчого музею на території краю у роки війни діяло підпілля УПА, найміцніші осередки якого були створені в Олександрії та Новоукраїнці. Вони займались переважно пропагандистською роботою, інформували націоналістичне керівництво і газети про стан справ у області.

ДОДАТОК 4

Рух Опору в Україні. ОУН-УПА

Документ 1. Акт відновлення Україн­ської Держави. Львів, ЗО червня 1941р.

«1. Волею українського народу Організа­ція Українських Націоналістів під про­водом Степана Бандери проголошує від­новлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління най­кращих синів України.

2. Відновлена Українська держава буде тісно співдіяти з Національно-Соціалістичною Великонімеччиною, що під про­водом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає ук­раїнському народові визволитися з-під московської окупації.

Українська Національна Революційна армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з союз­ною німецькою армією проти москов­ської окупації за Суверенну Соборну Ук­раїнську державу і новий справедливий лад у цілому світі» (Хрестоматія з історії України. Частина друга. — К., 1990. — С. 173-174).

Документ 2. Берлін, 27листопада 1942 р. Уривок із донесення гестапо про важливі поліцейські події № 8

«Не підтвердилося припущення, що арешт провідника ОУН Степана Банде-ри, як також і керівництва його організа­ції у Райху й у районі Львова, призведе до помітного і тривалого спаду активності цієї групи. Тон пропаганди Бандери, до­сить поміркований на початку, ставав де­далі гострішим. Розповсюджені останнім часом листівки вже недвозначно підбу­рюють проти Німеччини. Ця підбурю-вальна пропаганда вже довела до того, що прихильники Бандери здійснюють замахи проти німців, зокрема проти членів поліції безпеки» {Хрестоматія з історії України. Частина друга. — К., 1990. - С. 186).

Документ 3. З листівки У ПА

«За що бореться УПА?». Серпень 1943р.

«...УПА бореться проти імперіалістів та імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно й політично та ви­зискує економічно інші народи. Тому УПА бореться проти СРСР і проти ні­мецької «нової Європи». УПА з усією рі­шучістю бореться проти інтернаціоналіс­тичних і фашистсько-націонал-соціалістичних програм та політичних концепцій, бо вони є знаряддям завойовницької політики імперіалістів.

УПА за повне визволення українського народу з-під московсько-більшовицько­го ярма, за побудову УССД без поміщи­ків, капіталістів та без більшовицьких комісарів, енкеведистів і партійних па­разитів» (Хрестоматія з історії України. Частина друга. — К., 1990. - С. 191).

Документ 4. З німецької листівки проти ОУН(червень 1943 р.)

«Слухай, український народе! Москва дає накази ОУН! З таємних наказів і листівок, що потрапили нам до рук, видно, що кремлівські жиди стоять у зв'язку з ОУН, яка нібито воює проти більшовизму. У проводі ОУН сидять агенти Москви, що отримують і викону­ють накази зажерливого Сталіна... ОУН і більшовизм — це одне, тому мусять во­ни бути знищені!»

( Лук'яненко Л.  Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні. — Львів, 2000. — С. 24).

Документ 5. Із німецького донесення про напад УПА на загін СД11 липня 1944 р. «Ситуація з ворогом (банди) № 484.

«...Близько   100-200 українських   націо­нальних бандитів (УПА) за 10 км на пів­денний захід від Грубешова вчинили на­пад на пошукову команду поліції безпеки і СД. Багатьох бандитів вбито. Згідно із донесенням одного  з  наших  агентів, у районі Красностав—Холма об'єдналася банда силою 12 000 чоловік» (Лук'янен­ко Л. Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні. — Львів, 2000. — С. 24).

Документ 6. З німецької пам'ятки про рух Опору на території Радянської України (3.11.1944)

«Таємно!

ОУН-УПА: суть і цілі УПА

Організація і чисельний склад УПА. Чисельний склад УПА можна оцінити приблизно:

А) у 80—100 тисяч бойовиків регулярної армії — військове ядро, що пройшло вій­ськовий вишкіл;

Б) цифри можливої загальної сили Пов­станської армії встановити неможливо. Українські дані коливаються між 400 ти­сяч і 2 млн вояків»

 ( Лук'яненко Л. Мар­шал Жуков і українці у Другій світовій вій­ні. — Львів, 2000. — С. 24).

Документ 7. Погляд дослідника

«Порівняно з іншими підпільними руха­ми окупованої нацистами Європи, УПА являла собою щось унікальне, оскільки практично не мала чужоземної допомо­ги. Тому зростання її сили свідчило про дуже відчутну масову підтримку з боку українців» (Субтельний О. Україна: іс­торія. - К., 1993. — С. 582).

 

1

 

docx
Додано
2 лютого 2019
Переглядів
513
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку