Презентація «Використання методів інтерактивного навчання на уроках англійської мови»

«Використання методів інтерактивного навчання на уроках англійської мови» викладач англійської мови Державного навчального закладу «Василівський професійний ліцей» Прокопенко Наталія Анатоліївна

Мета дослідження: З'ясувати наскільки інтерактивні технології навчання та колективного творчого виховання відповідають сучасним вимогам гуманізації освіти та потребам суспільства, наскільки вмотивоване їх застосування під час уроків іноземної мови. Завдання дослідження:1. Зацікавити учнів до вивчення англійської мови з використанням інтерактивних методів навчання, розвивати емоційні відгуки учнів до таких уроків, вчити розуміти їх зміст.2. Описати методичні прийоми, зміст та відповідність використання інтерактивних методів навчання на уроках англійської мови.3. Визначити характер впливу роботи з інтерактивними методами на рівень знань учнів.4. У додатках запропонувати розробки уроків англійської мови з використанням інтерактивних методів навчання. Об'єкт дослідження: процес навчання. Предмет дослідження: комплекс вправ і даний предмет.

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ - ТЕХНОЛОГІЯ УСПІХУ В СУЧАСНОМУ НАВЧАННІСутність інтерактивного навчання Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації навчальної діяльності, яка має конкретну, передбачену мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умова постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Інтерактивне навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу вчителю стати лідером колективу.

Мета інтерактивного навчання – створити комфортні умови навчання, за яких учень відчуває успішність, свою інтерактивну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес. Переваги інтерактивного навчання перед традиційним: • у роботі задіяні усі учні класу;• учні навчаються працювати у команді;• формується доброзичливе ставлення до опонента;• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;• створюється «ситуація успіху»;• за короткий час опановується велика кількість матеріалу;• формуються навички толерантного спілкування;• вміння аргументувати свій погляд, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи 4–6 осіб. Риси інтерактивного навчання:• двобічний характер;• спільна діяльність учителя й учнів;• керівництво процесу вчителем;• спеціальна організація та різноманітність форм;• інформаційна прогалина;• цілісність та єдність;• мотивація та зв'язок з реальним життям;• виховання та розвиток особистості учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань. Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення проблемних ситуацій.

Групова та кооперативна форми організації діяльності учнів на уроці Групова (фронтальна) форма організації навчальної діяльності учнів передбачає навчання однією людиною (здебільшого вчителем) групи учнів чи цілого класу. За такої організації навчальної діяльності кількість слухачів завжди більша, ніж тих, хто говорить. Усі учні в кожен момент часу працюють разом чи індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів. Колективна (кооперативна) форма навчальної діяльності учнів – це форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність груци. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними формами і методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання

. На традиційному уроці найчастіше використовують групову (фронтальну) форму організації навчальної діяльності учнів. Усі спроби осучаснити класно-урочну систему, позбавити її притаманних їй недоліків були пов'язані з використанням у рамках уроку ще й парної та колективної форм. Групову роботу організовуємо тоді, коли:- завдання досить об'ємне та потребує розподілу праці;- бракує літератури для опрацювання матеріалу з усіма учнями;- прагнемо надати можливість висловитися максимальній кількості дітей, а час робити обмежений;- необхідно зібрати думки багатьох для узагальнення;- хочемо надати нагоду дитині уникнути страху виступати перед великою аудиторією;- маємо на меті, щоб дитина вчила дитину;- учитель має потребу працювати з малою групою дітей, якій необхідна допомога в засвоєнні конкретних знань і вмінь;- прагнемо задовольнити потреби групи чи однієї особи в поглибленій роботі над проблемою, котра зацікавила.

Співробітництво (кооперація) – це спільна діяльність для досягнення загальних цілей. У межах спільної діяльності індивідууми прагнуть одержати результати, що є вигідними для них самих і для всіх інших членів групи. Кооперативним навчанням називається такий варіант його організації, за якого учні працюють у невеликих групах, щоб забезпечити найбільш ефективний навчальний процес для себе і своїх товаришів. Ідея проста. Одержавши інструкції від учителя, учні об'єднуються в невеликі групи. Потім вони виконують отримане завдання – поти, поки всі члени групи не зрозуміють і не виконають його успішно. Спільні зусилля приводять до того, що всі члени групи прагнуть до взаємної вигоди. У результаті виграють усі («Твій успіх іде на користь мені, а мій – на користь тобі»), учні усвідомлюють, що всі члени групи приречені на загальну долю («Або ми потонемо, або випливемо, але – разом»). Успіхи кожного визначаються не тільки ним самим, а й зусиллями його товаришів («Ми не можемо обійтися без тебе»). Усі члени групи пишаються успіхами один одного і разом святкують перемогу, коли один із членів групи удостоюється похвали за особливі досягнення («Ми всі поздоровляємо тебе з успіхом!»). У ситуаціях кооперативного навчання існує позитивна взаємозалежність цілей, що досягаються учнями: вони розуміють, що можуть досягти свої особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші по групі також досягнуть успіху.

Об'єднання в групи цілком може закінчитися конкуренцією, або приведе до окремої, індивідуальної діяльності, що перемежовується з розмовами. Організувати урок таким чином, щоб учні дійсно працювали в режимі співробітництва, можна лише розуміючи, які компоненти запускають механізм співробітництва. Оволодіння суттєвими компонентами співробітництва дає можливість вчителям: навички в той момент, коли організовуються подібні уроки. Такі соціальні здібності необхідно розвивати в учнів так само цілеспрямовано й акуратно, як і академічні навички; навички керівництва, прийняття рішень, вироблення довіри, спілкування й улагоджування конфліктів;дають учням можливість успішно справитися як із процесом групової роботи, так і з виконанням академічного завдання. Оскільки співробітництво і конфлікт нерозривно пов'язані процедури, то навички конструктивного розв'язання конфліктів особливо важливі для довгострокового успіху при кооперативному навчанні.обробка (аналіз, опрацювання) даних про роботу групи. Таке опрацювання відбувається, коли члени групи обговорюють, наскільки успішно вони досягають свої цілей і наскільки успішно вони підтримують ефективні робочі стосунки.

Кооперативне навчання може здійснюватись не тільки в групах, а й у парах. Пара є різновидом навчального колективу, де відбувається взаємонавчання. Взаємодія учнів у парі, порівняно з групою, має свої особливості, які позначаються на організації діяльності, але за механізмами впливу на розвиток дітей є значною мірою подібною до групової діяльності. Робота в парах застосовується і як окрема самостійна технологія навчання, і як підготовчий етап до роботи в групах, який допомагає розвинути в учнів комунікативні та інші вміння і навички. Така групова навчальна діяльність сприяє формуванню у школярів позитивного ставлення до навчання, розвиває вміння пристосовуватись до умов роботи в групі і забезпечує високу загальну активність учнівського колективу. Крім того, саме групові форми організації навчальної діяльності є надзвичайно важливими для широкого та ефективного використання інтерактивних технологій. Кооперативне навчання дає можливість всім учням активно працювати на уроці, застосовувати на практиці уміння активного слухання, сприяє виробленню спільної думки в ситуації, менш напруженій, ніж робота у великій групі.

Основними ознаками кооперативної групової роботи є:1. Поділ класу на групи для досягнення конкретного навчального результату.2. Склад групи не може бути постійним протягом тривалого часу. Він змінюється залежно від змісту і характеру навчальних завдань, що необхідно виконати.3. Кожна група розв'язує певну проблему, визначену завданням, яке може бути:- за складністю однаковим для гетерогенних (складаються з учнів з різним рівнем пізнавальних можливостей) група диференційованим для гомогенних (складаються з учні) приблизно рівних за пізнавальними можливостями);- за змістом та навчальною метою однаковим для всіх груп (не залежно від складу групи);- за змістом взаємодоповнюючим або послідовно пов'язаним;- завданнями інших груп за логікою матеріалу, що дозволяє вивчити проблему з різних боків;- способом (процедурою) виконання різним або однаковим. Завдання в групі виконується таким способом, щоб можна врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члени й групи в цілому.

Групам з непарною кількістю властива краща спроможність вибратися з глухого кута. Групи з двох осіб (пара) – високий рівень обміну інформацією і низький рівень незгоди. Але якщо в такій групі запанують емоції, ситуація може зайти в глухий кут, бо тут відсутня третя людина для примирення. Групи з трьох осіб – найбільш стабільні групові структури випадкових змінних коаліцій, але двоє сильніших у цій групі можуть домінувати над третьою людиною. П'ять осіб – оптимальний розмір навчальної групи. Він досить великий для групової стимуляції і досить малий для особистого визнання.

Структура інтерактивного уроку. І. Мотивація (мета етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до теми). II. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає учитель). III. Надання необхідної інформації (дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання). IV. Інтерактивна вправа (центральна частина, її мета – засвоєння навчального матеріалу, досягнення результату). V. Підбиття підсумків (рефлексів), оцінювання результатів уроку.

{77 B99 E03-C6 B7-42 CC-B4 FA-7313 BFF81088}Мотивація«Незакінчені речення» «Мікрофон» «Мозковий штурм» «Асоціативний кущ»Надання необхідної інформації«Мікрофон»Робота в парах та малих групахІнтерактивна вправа (центральна частина)«Ажурна пилка»«Займи позицію»«Ситуативне моделювання»Метод «Прес»«Два – чотири – усі разом»«Акваріум»«Навчаючи – вчуся»«Дискусія»Навчальна гра. Робота в парах та малих групах. Підбиття підсумків«Мікрофон» «Мозковий штурм» Робота в парах «Дерево рішень» «Займи позицію»На кожному з даних етапів можна використовувати різноманітні інтерактивні технології та вправи.

Основними ознаками кооперативної групової роботи є:поділ класу на групи для досягнення конкретного навчального результату; склад групи не може бути постійним на протязі тривалого часу – він змінюється залежно від змісту й характеру навчальних завдань, які необхідно виконати;кожна група розв'язує певну проблему, визначену завданням;завдання в групі виконується таким способом, щоб можна було враховувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи та групи в цілому.

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПРАКТИЦІІнтерактивні технології кооперативного навчання. Робота в парах. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу. Серед них можна назвати такі:• Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.• Узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого читання, лекції, відео чи іншої навчальної діяльності.• Зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.• Сформулювати підсумок уроку чи серії уроків з теми.• Розробити разом питання до викладача або до інших учнів.• Проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент.• Протестувати та оцінити один одного.• Дати відповіді на запитання вчителя.• Порівняти записи, зроблені в класі.

Однією з основних форм парної роботи є «рольова гра». За наявності ситуації, що максимально наближає учнів до реального життя, необхідних базових знань та творчого підходу, рольова гра ідеально відтворює інтерактивність під час уроку. Рольова гра на уроці з теми «Cinema»What shall we do tonight?Role 1. You have a girl-friend. Invite her to the cinema. Role 2. You are a girl – friend. You have a bosom friend. He invites you to the cinema. You don't feel like seeing a film. Refuse tactfully. – What shall we do tonight?– Why don't we do to the cinema? There's new Italian film on at the «Orion».– I'm sorry, I don't feel like seeing a film. Role-play «Impressions»Role 1. You are a producer. Together with your friend, a film critic, you've seen the film with your favourite actress in the main part. Discuss the film as you leave the cinema. Role 2. You are a film critic. Together with your friend, a producer, you've seen a new film. Discuss it as you leave the cinema. You are inclined to criticize it.- I thought the film was very good, wasn't it?- Well, the acting was certainly good, brilliant, but I didn't like the film itself.- Really? I believe, it was very interesting. What didn't you like about it?- Well, it was so sentimental.- Yes, but I enjoyed it all the same.- Oh well, tastes differ.

Одним із цікавих форм інтерактивних методів єметод «Прес». Складається він із чотирьох етапів:• Висловити думку, в чому полягає точка зору;• Причини виникнення думки;• Наведення прикладів;• Узагальнення своїх думок, висновки. Приклади такої теми представлено з теми «Чи легко бути молодим?» Т. Who suggests the solutions of your problems? What are these solutions? Це може мати назву «Дерево рішень». What is your own attitude towards teenage years? What does growing up mean to your? Share your opinion with your classmates. Pupil's. Being a teenager is very difficult (scary, great, fun, exciting, dangerous, hard, boring, serious, not easy). Учням доводиться працювати з іноземною мовою для спілкування, відбираючи з різних матеріалів саме те, що потрібно для реалізації конкретної мети. Це і є реалізація мотивацій для вживання мови з метою одержання інформації в умовному оточенні.

Мікрофон. Різновидом загально-групового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи На запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Як організувати роботу1. Поставте запитання класу.2. Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.3. Надавайте слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон.4. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5–1 хвилину).5. Не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді.

Фрагмент уроку з теми «Sports and games in our life»T: It's the main idea of our lesson. What does it mean?PI: Sports help people to keep in good health. Because health is better than wealth. P2: We go in for sports because we want to be strong, active. P3: If we go in for sports we will never use cigarettes, alcohol, drugs. P4: We must go in for sports.

ВИСНОВКИВиходячи з усього згаданого вище, слід зазначити важливість використання інтерактивної моделі навчально-виховного процесу, яка передбачає використання інтерактивних технологій для різних форм організації навчання. Сучасні системи освіти характеризуються орієнтацією на входження у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії і практиці начально-виховного процесу. Одним із найважливіших компонентів викладання англійської мови стає особисто-орієнтовна взаємодія учителя і учня. Перспективним шляхом модернізації загальної середньої освіти є впровадження інноваційних рефлексивно-предметних ігрових технологій. Будь-яка інтерактивна технологія повинна відповідати основним критеріям технологічності; системності (наявності логіки процесу, взаємозв’язку частин, цілісність), керованості (планування процесу навчання), ефективності (технологія повинна вибиратися відповідно до результатів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання), відповідальності (можливості застосування в інших однотипних навчальних закладах іншими суб’єктами).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – с. 160.2. Воронцова В. В. Технология обучения // Педагогика / Под редакцией П. И. Пидкасистого. – M., 1996. – стр. 168.3. Вужик Т. Тренировка ума. – СПб. – 1996.4. Иванов C. B. Типы и структура уроков в школе. – М., 1952.5. Іноземні мови в навчальних закладах. 2004. – №1. – с. 77.6. Іноземні мови в навчальних закладах. 2001. – №4. – с. 43 Ю. Казанцев И. И. Урок в советской школе. – М., 1956.11. Кларин М. В. Игра в учебном процессе // Сов. Педагогика. – 1985. – №6. – с. 26–33.12. Махмутов М. И. Современный урок. – М., 1983.13. Мельникова С. И., Яворская Л. H. Игровые формы учебных занятий. – Х.: ХГУ, 1993. с. 50.14. Онищук В. А. Урок в современной школе. – М., 1982. – стр. 190.15. Освітні технології: Навчально – методичний посібник / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко та ін. За заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: А. С. К., 2001. – с. 256.16. Падалка О. С. та інші. Педагогічні технології. – К.: Укр. Енциклопедія, 1995. – с. 129.17. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002. – с. 135.18. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А. С. К., 2005. – с. 192.19. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. – с. 98.20. Селевко Г. К. Современные образовательные технологи. – М.: Народное образование, 1998. – с. 360.