Що таке кейс-метод?Кейс-метод – яскравий приклад інтерактивних технологій. Надзвичайно ефективним є такий вид роботи, як кейс-метод (від англ. саsе studу – вивчення ситуації), відомий у вітчизняній освіті як метод ситуативного навчання на конкретних прикладах). Найбільш широко кейс-метод застосовується під час вивчення економіки та бізнес-наук. Використання кейс-методу також здобуло широке поширення у педагогіці, медицині, юриспруденції, математиці, культурології та політології.
Де батьківщина кейс методу?Батьківщиною кейс-методу є США. Використання цього методу в навчальній системі США розпочалось ще на початку XX століття в галузі права та медицини. Однак провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу. На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях. 1921 року у Гарвардській школі бізнесу було видано перший збірник кейсів. “Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації.
Яка роль кейс-методу?Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем, спілкуватися іноземною мовою. Гарвардська школа бізнесу подає таке визначення кейс-методу: “Метод навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюються студентами. Вони є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом викладача. Тому кейс-метод є одночасно і особливим видом навчального матеріалу, і особливим способом використання цього матеріалу в навчальному процесі.”
Яка роль кейс-методу в навчанні?Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент, що допомагає студентам: глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення; отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;отримати додаткову інформацію, поглибити знання; переконатися у поглядах;розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички;поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння студента.
Робота над кейсом. Етапи роботи Діяльність викладача Діяльність студентів. До заняття Підбирає кейс. Визначає основні і допоміжні матеріали для підготовки студентів. Розробляє сценарій заняття. Одержує кейс і список рекомендованої літератури, Індивідуально готується до заняття Під час заняття. Організовує попереднє обговорення кейса. Поділяє групу на підгрупи. Керує обговоренням кейса Ставить запитання, що поглиблюють розуміння кейса і проблеми. Розробляє варіанти рішень. Бере участь у прийнятті рішень. Після заняття Оцінює роботу студентів. Оцінює прийняті рішення і поставлені запитання. Складає письмовий звіт про заняття з даної теми.
Основні елементи кейсу: Анатомія кейсу Середовище: де відбуваються події в кейсі. Тема: про що йде мова у кейсі. Питання: які піднімаються питання у кейсі. Дані: яка інформація подається у кейсі. Розв’язок кейса: який вимагається стиль мислення (дедуктивний – застосування теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний -аналітичний, дивергентний – творчий). Аналіз кейса: результат, який необхідно досягнути (закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей). Час, необхідний для обговорення (мало часу, багато часу).
Існують наступні типи кейсів: Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час лекції, для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому студентам не треба готуватися вдома. Кейс-вправа – надає студенту можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз. Кейс-ситуація – класичний кейс, що вимагає від студента аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”.
Правила створення кейса: Визначається дія і діючі актори, при цьому можна дати їхній опис -наприклад, що робить певна людина, у неї є такі достоїнства, такі-то недоліки;описується ситуація (симптоми);вказуються елементи антуражу. Коли складена схема кейса, необхідно визначити його методичну мету, що стане його віссю.
Методична мета застосування кейса: Методичною метою застосування кейс-методу може бути й ілюстрація до теорії, і чисто практична ситуація, і їхнє поєднання. Однак у будь-якому випадку мета має бути вагомою, щоб робота з кейсом зацікавила студентів. Цьому сприятиме напруженість ситуації, описаної в кейсі, конфлікт, навіть драматичність, що вимагають прийняття швидких рішень.
Зміст кейса: Отже, зміст кейса повинен відображати навчальні цілі. Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Слід утримуватися від надмірно насиченої інформації та інформації, що не має безпосереднього відношення до теми, що розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б студентам швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення.
Кінцева мета кейса: Під час розв’язання кейса студент не тільки використовує отримані знання, але й виявляє свої особисті якості, зокрема уміння працювати в групі, а також демонструє рівень бачення ситуації та рівень володіння іноземною мовою. Причому активність роботи кожного, хто навчається за цією методикою, залежить від багатьох факторів, основними з яких є кількісний і якісний склад учасників, організаційна структура підгрупи, її розміщення, загальна організація роботи з кейсом, організація обговорення результатів, підведення підсумків.
Література: Антипова, М. В. Метод кейсов (case-study) [Електоронний ресурс] / М. В. Антипова. – М. : ФГБУ ВПО «Маргту», 2011. – 150 с. Режим доступу: http://mpfmargtu.ucoz.ru/metod/metodicheskoe_posobie-1.pdf. Багрянцева О. Ситуація у навчанні граматики англійської мови. //English Language & Culture. – 2001. – №34(82). –С.1-3. Гапонова С. В. Сучасні методи викладання іноз. мов за рубежем. //Іноземні мови. – 1998. – №1. – С.24-31. Зазуліна, Л. Кейс-метод у системі підвищення кваліфікації педагогів / Л. Зозуліна // Післядипломна освіта в Україні – 2010, №12. – С.27-29. Кащук, М. Г. Особливості використання інноваційних методик у процесі навчання іноземної мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ito.vspu.net/upload/zbirnuku/imad/z_30/r5/osobluvosti_vucorustania_inovacinuh.pdf – Назва з екрану. Комунікативні методи та матеріали для викладання англійської мови. //Переклад та адаптація Л. В. Биркун. – Oxford: Oxford University Press, 1998. – Р.480. Лутай, Н. В., Бесараб Т. П. Метод case study у навчанні іноземної мови / Н. В. Лутай, Т. П. Бесараб // Наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип. 37. – 2013. – С. 177-179. Сидоренко, О. Ситуаційна методика навчання: теорія і практика / Упор. О. Сидоренко, В. Чуба. – К. : Центр інновацій та розвитку, 2001. – 256 с. Скляренко Н. К. Як навчати сьогодні іноземних мов (Концепція). //Іноземні мови. – 1995. – №1. – С.5-9. Сурмин, Ю. П. Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс-метода / Ю. П. Сурмин, А. Сидоренко, В. Лобода – К.: Центр инноваций и развития, 2002. – 286 с. Сурмін, Ю. П. Метод аналізу ситуацій (Case study) та його навчальні можливості / Ю. П. Сурмін // Глобалізація і Болонський процес: проблеми і технології: Кол. моногр. – К.: МАУП, 2005. – 123 с. Урбан, М. А. Обучение с помощью конкретных ситуаций / М. А. Урбан // «Початкова [начальная] школа»: научно-методический журнал, 2005, № 1. – С. 13-16. Modern Languages: Learning, Teaching, Assessment. A Common European Framework of Reference/Council of Europe, Education Communication. – Strasbourg, 1998. – Р.224. Richards J. C., Rodgers T. S. Approaches and Methods in Language Teaching – Cambridge, 1991. – Р.171.