Презентація "Вимірювання, що необхідне для вимірювання? Стандартні одиниці фізичних величин. Похибки при вимірюванні"

Вимірювання Що необхідне для вимірювання? Стандартні одиниці фізичних величин. Похибки при вимірюванні

Все познається у порівнянні…У порожнечі космосу рухається камінь, за яким — далекі зорі, а поруч немає нічого…

Ми порівняли камінь з людиною, і його розміри стали для нас зрозумілими.

Пізнаючи світ, людина порівнює те, з чим стикається, перш за все із самою собою. Не дивно, що багато мір довжини, використовуваних у різних країнах, походять від розмірів людського тіла. Людина — міра всіх речей

Українські традиційні міри ваги, відстані та об’єму не лише відрізнялися від сучасної метричної системи, але й мали колоритні національні назви. Лікоть. Це — відстань від кінця витягнутого середнього пальця руки або стиснутого кулака до ліктьового згину. Приблизна довжина в еквіваленті метричної системи складає від 38 до 46 см.

Стопа. Міра довжини, основу якої становила довжина людської стопи. У світі з мір довжини, пов’язаних з людською ступнею, зберігся фут у англомовних країнах. Довжина стопи варіювалася і прирівнювалася до 4-х долонь. У Галичині у 1787-1856 роках як міра довжина застосовувалась стопа галицька чи львівська — еквівалент 297,7 мм.

Сажень. Ця одиниця виміру дорівнювала ширині розкинутих рук людини і була еквівалентною 142 см. Також існували:маховий сажень (відстань між кінцями пальців розведених рук або між кінцями великих пальців),косовий сажень (відстань від п’яти (каблука) правої (чи лівої) ноги до кінчиків пальців витягнутої вгору лівої (чи правої) руки).

П’ядь. Цю одиницю використовували для вимірювання невеликих відстаней. Одна п’ядь дорівнювала відстані між великим і вказівним пальцями (мала п’ядь) або між великим пальцем і мізинцем (велика п’ядь).Існували на той час декілька різновидів цієї одиниці довжини:мала п’ядь (17-19 см),велика п’ядь (22-23 см),

Верста. Чи не найпоширеніша міра відстані, 1 верста дорівнює 500 саженям чи 1066,781 метри. Величина версти неодноразово змінювалась залежно від числа саженів, що входили в неї, і величини саженя. Також великі відстані наші предки вимірювали у поприщах ( 1500 метрів) і стадіях. Стадій. Старовинна одиниця вимірювання відстаней у багатьох народів. Вперше була введена у Вавилоні. Стадій був відстанню, що проходила людина спокійною ходою за час сходу сонця, тобто протягом приблизно 2 хвилин. Приблизна відстань для 1 стадія складала від 180 до 230 м.

День у дорозі, верження і перестріл. Ще більші відстані вимірювалися за допомогою такої міри, як день у дорозі. Пішки ця відстань становила 25 км, а на коні – 50-75 км. Досить рідко, але зустрічалися і такі поняття, як верження і перестріл. Верження – це відстань, яку пролітає камінь кинутий рукою людини на відстань 20 сажнів, або 42,5м. Перестріл – це теж відстань, але та, яку пролітає стріла пущена з лука. Вона дорівнює 60-70м, хоча стріла може летіти і за 100 м.

Пуд. Одиниця ваги або маси, яка вживалася в Україні з княжих часів і аж до впровадження метричної системи мір. Пуд дорівнює 16,3805 кг. Використовували для визначення врожайності або при заготівлі сільськогосподарських продуктів: для вимірювання збіжжя, борошна, солі, меду тощо.

Лукно, корчага, цебер. У Київській Русі використовували також такі міри місткості:уборок, кадь, голважня, корчага, провар, цебер, лукно, відро. У джерелах часто згадується лукно, метрологічна назва якого мала поширення і в інших слов’янських мовах і первісно мала значення «бондарський посуд». Назва корчаги походить від назви посудини з вузькою горловиною, яка нагадувала грецьку амфору. Її місткість становила близько двох відер, і нею вимірювали як сипкі, так і рідкі речовини. У Галицько-Волинському князівстві у XIII ст. була відома міра місткості – цебер, назва якої первісно вживалася на означення відра, що ним брали воду з колодязя.

Копа. Найуживанішим терміном, який застосовувався у лічбі і вимірюванні була копа. Вона дорівнювала числу 60 (наприклад, 60 яєць, дощок, снопів тощо). Копа грошей в Україні була ще й одиницею грошового підрахунку. У ХVІІ ст, наприклад, вона дорівнювала 75 польським чи 60 литовським грошам. Копою називали стіжок із 60 снопів хліба,складених усередину і прикритих однимснопом зверху. На копи визначались площісіножатей, залежно від кількості кіп зібраного врожаю.

А якщо лікоть, сажень та фут різні у різних людей, як можна передати результати іншій людині? Як бути, наприклад, учню або учениці п’ятого класу з розмірами меншими за розміри дорослої людини?

Стандартні одиниці фізичних величин Стандартна (затверджена, спільна для всіх) одиниця довжини- метр. Фігури, які ви малюєте в зошитах, вимірюють у сантиметрах. Тисяча метрів — це один кілометр. Згідно з сучасним міжнародним стандартом метра,метр — це відстань, яку світло, що поширюється в пустоті, проходить за 1/299 792 458 секунди.

Чи може вимірювання бути абсолютно точним?Будь-яке вимірювання дає лише більш-менш точну оцінку того, що вимірюють. Наприклад, ми хочемо виміряти зріст людини. Його можна оцінити «на око» — подивитися на людину, подумки порівняти її з іншою, зріст якої нам відомий, і припустити її висоту. Можна попросити людину підійти до наклеєної на стіну лінійки і визначити, навпроти якої позначки опиниться маківка голови. Ще точніший результат ми отримаємо, якщо використаємо спеціальний ростомір, як на ілюстрації.

Під час будь-якого вимірювання не можна позбутися похибки — неточності при порівнювати об’єкту вимірювання зі зразком. Це не просто помилка. Помилка під час вимірювання також можлива: наприклад, ви подивилися, що ростомір показує 150 сантиметрів, а записали (помилково) — 130. Так буває. А похибка пов’язана з тим, що навіть якщо ростомір показує 150 см, зріст людини, яку вимірюють, може бути дещо меншим або дещо більшим, і може навіть змінюватися від того, як вона стоїть і наскільки вона втомлена.

Домашнє завдання: Опрацювати стор.61-64 підручника(Пізнаємо природу: підручник для 5-го класу закл. загал. серед. освіти/ М. Кравченко, Д. Шабанов.)Створити доповідь або презентацію: Одиниці вимірювань (стародавні і сучасні) різних країн світу.