Презентація "Він прославив наш край"

«Він прославив наш край»(в честь 175 річниці від дня народження українського вченого Івана Пулюя)

Наукові та технічні успіхи людства у ХХ сторіччі важко уявити без використання невидимих променів, які називають рентгенівськими. Вперше їх отримав і застосував для отримання знімків саме наш співвітчизник Іван Пулюй.

2 лютого 1845 народився Іван Пулюй, один з найвідоміших українців у світі. Уродженець села Гримайлова на Тернопільщині ходив до міської гімназії, щоденно долаючи пішки понад п’ять кілометрів. Навчання зацікавило, а ще більше прийшлись до душі знайомства з однодумцями. Ними стали брати Олександр і Володимир Барвінські, з якими студент Іван Пулюй заснував своє перше товариство – Товариство української молоді «Громада».

Вже від 1869 року Іван Пулюй – учений-фізик – вражав сучасників науковими відкриттями, а у сфері світла став першовідкривачем. Адже саме Іван Пулюй першим звернув увагу на так звані «катодні промені» – електронні пучки світла, які поклали початок новій галузі науки – електротехніці.Іван Пулюй, 1870 рік

Досягнення вченого не минула увагою Німецька вища технічна школа у Празі, на її запрошення у 1884 році вчений переїжджає до чеської столиці, яка назавжди, до кінця його днів стала другим домом і місцем найбільших наукових досягнень. Іван Пулюй викладав фізику в празькій політехніці, в 1888–1889 роках був її ректором і протягом всього цього часу наполегливо експериментував.

1886 році у Празі вчений Іван Пулюй відкрив Х-промені, відомі більше як рентгенівські, хоча німецький вчений  Вільгельм Конрад Рентген (1845–1923) відкрив це проміння набагато пізніше – наприкінці 1895 року. Одна з ламп, які винайшов Іван Пулюй, і за допомогою яких вчений відкрив Х-промені

Розповідають, як дізнавшись про те, що авторство його «променів» приписали Рентгенові лише тому, що його власний винахід не був вчасно задокументований, Іван Пулюй засмутився, не раз з болем повторював «Ці рурки мої!»Перша у світі рентгенограма цілого організму людини (дитини), зроблена Іваном Пулюєм. Лютий 1896 року

Відтак «промені Івана Пулюя» у світі відомі як рентгенівські, хоча пальма першості належить українському вченому. Зокрема, це визнав і німецький та американський фізик Альберт Ейнштейн, який був знайомий із українським вченим. Ейнштейн написав Пулюю: «Не можу Вас нічим утішити: що сталося – не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А коли на тверезий розум, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, – яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, та куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном – уся Європа».

Відповідь Івана Пулюя не забарилась: «Що має статися – станеться обов’язково, і те, що відбудеться, буде найкращим, тому що така воля Господня!»

Живучи у Празі, Іван Пулюй ні на мить не забував про Україну, кілька разів намагався повернутись додому. Але так склалося, що продовжував працю в політехніці у Празі, у 1902 році очолив кафедру електротехніки, здобував нагороди за освітянську справу та наукові винаходи. Один із винаходів Івана Пулюя. Апарат для визначення механічного еквіваленту тепла

«Ніхто ж розумний не буде сумніватись, що доля нашого народу лежить не у Відні і не в Петербурзі, але в його таки руках, коли б тілько був розум», – наголошував український науковець.Іван Пулюй (1845–1918) – український фізик та електротехнік, винахідник, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Репродукція з літографії Романа Литвина

Не марнуючи часу, Іван Пулюй у 1871 році видає у Відні в перекладі на українську «Молитовник». Метою вченого була освіта свого народу, підтримка і вивчення української мови, літератури, історії, адже «Сила і спасеннє лежать у нас самих: у праці над освітою і добробитом народа».

Зважаючи на пригноблення української мови в Російській імперії, Іван Пулюй хотів видати українською і «Старий завіт», тому що, на його думку, і мовне визволення, і «Вільна Україна означає бастіон, безпеку середньоевропейських держав, тому її визволення лежить не тільки в інтересі цих держав, але і цілої Европи». 1903 році у Відні у видавництві Британського і заграничного Біблійного товариства побачила світ «Сьвяте Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською » в перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Левицького. Титульна сторінка Біблії в перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуя-Левицького, 1903 рік

Іван Пулюй був переконаний: «Популярну науку і освіту можна нести між широкі маси народу тільки живою рідною мовою, а не чужою. Лінґвістерія і мертвеччина, якою русини запоморочували собі голови, наробили багацько школи народній просьвітї. Треба вже раз покинути чужі мови, а взятись добре до науки своєї».

Малюнок художника Юрія Журавля

Цього принципу Іван Пулюй дотримувався і в особистому житті, яке був змушений долати на чужині – у Відні та Празі. Він та його дружина Катерина спілкувалися українською зі своїми дітьми. У подружжя народилося 15 дітей, з яких дожили до зрілого віку шестеро: дочки Наталка (1886 рік народження), Ольга (1891 рік народження) і Марія (1894 рік народження), та сини Олександр (1901 рік народження), Юрій (1906 рік народження) і Павло (1904 рік народження).Іван Пулюй (1845–1918) із дружиною Катериною та дітьми

З нагоди свого 70-ліття, яке Іван Пулюй відзначав у Празі в 1915 році, дякуючи українській громаді, вчений наголосив: «Елєктротехніка, тая найновіша і величава наука, на котрої полі і я чимало потрудився, близька і дорога моєму серцю, але ще близша і дорожша наша мова, наша лїтература і доля народа нашого».

Життя Івана Пулюя – «людини-самоцвіта», як називав вченого Пантелеймон Куліш, обірвалось у Празі 31 січня 1918 року, поховали його на празькому цвинтарі Мальвазинки, де згодом поруч була похована і його дружина Катерина (1863–1945). Чехія. Пам’ятна таблиця на будинку в Празі, де жив Іван Пулюй. Її встановили в 1935 році з ініціативи і на кошти членів Товариства українських інженерів

Австрія, Відень, 1927 рік. Відкриття меморіальної таблиці на будинку, де мешкав Іван Пулюй та Пантелеймон Куліш. Її розташували на висоті вище від вікон першого поверху (на фото – над чоловіком-промовцем)

Барельєфна дошка Івану Пулюю та Пантелеймону Кулішу в столиці Австрії (Відень 8, Скодаґассе 9). Була відкрита 30 квітня 1998 року на фасаді будинку, де в 1870 році проживали обидва діячі української культури та науки. На цьому будинку раніше була інша меморіальна таблиця, яку відкрили ще у 1927 році

Нині ім’я вченого має у своїй назві один заклад вищої освіти – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. Його іменем названі вулиці у Львові, Києві, Вінниці, Івано-Франківську, Дніпрі. На честь видатного українця Івана Пулюя в Києві та Відні встановлені пам’ятні таблиці. Погруддя українському вченому та винахіднику Івану Пулюю (1845–1918) під час відкриття на території Івано-Франківського національного університету нафти і газу. Івано-Франківськ, 21 вересня 2015 року

Нехай приклад Івана Пулюя дасть наснагу новим українським науковцям, які своєю працею доводять, що українська наука була є і буде однією з найкращих у світі.02 лютого минуло 175 років від дня народження українського фізика, винахідника, організатора науки, публіциста, громадського діяча, перекладача Біблії українською мовою Івана Пулюя.

Презентація розроблена на основі матеріалів radiosvoboda.org