Перші згадки про слов’ян. Найдавніші писемні свідчення про слов’ян належать римським історикам I-II ст. Тациту й Плінію Старшому. Вони називали слов’ян венедами. Значну увагу слов’янам приділив готський історик VI ст. Йордан. У книзі «Про походження та діяння готів» Йордан писав: «Ці венеди походять від одного кореня і сьогодні відомі під трьома назвами: венедів, антів, склавинів...». Назви «склавини» й «анти» щодо слов’ян поряд із назвою «венеди» трапляються і в інших джерелах. Вони засвідчують поділ давніх слов’ян на різні племінні об’єднання.
Велике розселення слов’ян V-VII cт. Велике розселення слов’ян започаткувало їхній поділ на групи. Усіх слов’ян поділяють на три гілки: західну, східну й південну. Українці разом із білорусами й росіянами належать до східної гілки слов’янських народів. Їхні території розпросторилися від Карпат до Волги.
ЗНО???До якого періоду належать події, описані візантійським істориком:«Тепер слов’яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху... І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв... Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською»?А III-IV ст. Б V–VII ст. В VIII-IX ст. Г X-XI ст.
Племінні союзи Віддавна живучи племенами, слов’яни задля безпеки час від часу об’єднувалися в значно більші спілки - племінні об’єднання, або союзи племен. Назви східнослов’янських племінних союзів зберіг літопис «Повість минулих літ» ченця Нестора. Так, на території України у VIII-IX ст., коли розселення слов’ян завершилося, літописець називає сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, сіверяни, уличі, тиверці, білі хорвати та волиняни. Поряд із назвою «волиняни» літописець уживає іще дві - дуліби й бужани, усі три назви стосуються одного племені, однак назва «дуліби» виникла раніше за інші.
Племінні союзи. Як свідчить оповідь літописця… поляни мешкали у Середньому Подніпров’ї «в лісах на горах понад річкою Дніпром». На захід від полян жили деревляни, Їхні землі лежали між річками Случчю й Дніпром, Прип’яттю й Тетеревом. Іще далі на захід, аж до Західного Бугу, були землі волинян. На північний схід від полян, «на Десні, по Сейму і по Сулі», мешкали сіверяни. Тиверці обіймали землі між Дністром і Карпатами, уличі - між Дніпром та Південним Бугом. У Прикарпатті жили білі хорвати.
Сусіди східнослов’янських племен. Скандинавія. Великий торговельний шлях «із варягів у греки» пов’язував східнослов’янські племена з численними північними народами - предками сучасних данців, шведів, норвежців. Суворі умови життя на батьківщині спонукали дужих і витривалих чоловіків збиратися у військові гурти й вирушати походами на пошуки слави й багатства. Часом вони підкоряли землі інших народів, обкладаючи даниною їхніх мешканців. Така доля спіткала найпівнічніші східнослов’янські племена словен і кривичів, а також неслов’янські чудь, мерю. Доволі часто вояки з півночі наймалися до впливових і багатих володарів. Служили вони й у візантійських імператорів. Візантійці називали цих найманців варангами: звідси походить назва «варяги» - так східні слов’яни називали представників північних народів. У Західній Європі їх іменували норманами.
Сусіди східнослов’янських племен Східнослов’янські племена - предки українців - підтримували зв’язки з Візантією. Адже саме ця держава була їхнім основним торговельним партнером. Володіння візантійських імператорів за тих часів сягали узбережжя Чорного моря й Криму. Чорне море було кінцевим пунктом торговельного шляху «із варягів у греки», тому між слов’янами й Візантією точилася постійна боротьба за контроль над ним. Відтак відносини зі Східною Римською імперією часто загострювалися до стану війни. Такими вони лишалися тривалий час і після створення Київської держави.
Сусіди східнослов’янських племен. Авари. Наприкінці VI ст. у відносини слов’ян із Візантією втрутилися авари - кочовий народ, що утворив державу, каганат, у Середньому Подунав’ї. Аби захиститися від аварів, слов’яни уклали союз із Візантією. У 601 р. анти разом із Візантією виступили проти аварів. Наступного року авари здійснили ще один похід проти антів. Від 602 р. згадки про антів у джерелах не знаходимо. Існує думка, що могутній антський військово-племінний союз розпався, а слов’янські племена, що входили до його складу, згодом осіли на балканських землях. Це поклало початок творенню сучасних південнослов’янських народів.
Сусіди східнослов’янських племен. Велика Болгарія та Хозарський каганат. Після того, як авари залишили Північне Причорномор’я, там дедалі більшої сили набирали тюркомовні болгари. Близько 630 р. їхнє племінне об’єднання Велика Болгарія обіймало землі Північного Причорномор’я та Приазов’я. Водночас із Великою Болгарією на схід від неї, між Доном і Волгою та в Прикаспії, виникло ще одне об’єднання тюркомовних племен Хозарський каганат. Ватажки болгарського й хозарського об’єднань ворогували, тож невдовзі між ними почалася війна. Витіснивши болгар, хозари аж до кінця X ст. запанували у причорноморських степах. Літопис свідчить, що хозари брали данину з полян, сіверян, а також із радимичів та в’ятичів.
ВАРЯГИ,ВІКІНГИ,НОРМАНИ….сучасна Данія, Норвегія,Швеція…На становлення Київської держави вплинула політична самоорганізація племінних об'єднань та проникнення в Східну Європу вихідців із Скандинавії (варягів). Вони свого часу проклали знаменитий торговельний шлях «із варягів у греки». Це траса між Чорним та Балтійським морями. Вона починалася на Скандинавському півострові і закінчувалася в Константинополі (Візантії).
ЗНО???«...[Вони], як ударна сила князівських військ Русі, не тільки принесли з собою високу для тих часів систему організації, навчання й озброєння армії, а й зробили вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій Русі» — це оцінка істориками роліА варягів. Б печенігів. В половців. Г хозар.
Мова документу…..«...І знайшли полян хозари, коли вони сиділи в лісах на горах, і сказали хозари: “Платіте нам данину”. Поляни тоді, порадившись, дали їм од диму по мечу. І понесли це хозари князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм: “Ось, знайшли ми данину нову”. А ті запитали їх: “Звідки?” І вони сказали їм: “У лісі на горах, над рікою Дніпровською”. А ті запитали: “Що вони дали?” І вони показали меч, і мовили старці хозарські: “Недобра се данина, княже. Ми здобули її однобічним оружжям, себто шаблями, а сих оружжя бо двосічне, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель”. І все це збулося, бо говорили вони не зі своєї волі, а за божим повелінням».
Я знаю…• Давні слов’яни є предками українського народу. Їхня прабатьківщина - терени між річками Одер, Вісла й Дніпро.• Велике розселення слов’ян у V-VII ст. було частиною Великого переселення народів, спричиненого навалою гунів, і охопило терени Європи.• Унаслідок розселення слов’яни заселили Балканський півострів, балтійські землі, дійшовши до Вісли на Заході.• Розселившись на теренах України, слов’яни сформували союзи племен, сім із яких є безпосередніми нашими предками.• Сусідами східних слов’ян були Візантія, Велика Болгарія, Хозарський та Аварський каганати і Скандинавія.
Господарство, суспільний устрій та вірування слов’ян. Східні слов’яни на теренах України населяли Лісостеп і Полісся, де здавна розвивалися землеробство й скотарство. Цим заняттям сприяли помірний клімат, родючі ґрунти, трав’янисті луки й велика кількість річок. Вирощували просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес, льон і коноплі. З городини - горох, ріпу, редьку, цибулю й часник. Розводили велику рогату худобу, овець, свиней. Помічниками в господарствах були воли й коні. Полювання й бджільництво давало змогу нашим предкам отримувати не лише додаткові харчі, а й хутро, мед і віск - товари, які продавали сусіднім народам. Серед ремесел найрозвиненішим було ковальство, насамперед - виготовлення залізних знарядь праці. Глиняний посуд слов’яни аж до Х-ХІ ст. виготовляли без гончарного круга. Поширеними були ткацтво, прядіння, оброблення шкіри, каменю, дерева, кістки. Для господарських потреб майстрували сани, вози, човни тощо.
Слов’янське поселення. Наші предки жили в неукріплених селищах, розташованих групами на відстані 0,5-3 км одне від одного. У такому селищі було здебільшого півтора-два десятки жител. Основним будівельним матеріалом слугувало дерево. Житла заглиблювали в землю на 30-80 см, іноді й більше, тому їх називають напівземлянками. Такі споруди взимку швидше нагрівалися й довше тримали тепло, а влітку - зберігали прохолоду.
ОРГАНИ ВЛАДИ У СЛОВ’ЯНКнязь (вождь) - зосереджував у своїх руках верховну владу та командував військом. Дружина - збройні загони, що становили постійне військо князя. Віче - загальні збори громадян міст у слов’ян для розгляду громадських справ. У вічі зазвичай брав участь князь і боярська знать.
Язичництво - релігійні вірування, що передбачали поклоніння силам природи, тваринам та рослинам, а також віру в існування людиноподібних істот: русалок, берегинь та ін. Східні слов’яни були язичниками. У слов’янському світогляді існувала трищаблева побудова світу богів (небесний, світ між небом і землею, підземний), де на кожному рівні розміщувалися боги, що конкурували між собою. На чолі найвищого, небесного світу стояли боги Сварог і Стрибог. На середньому рівні богів, тобто між небом і землею, розташовувались сини цих богів - Дажбог, син Сварога, та Перун, бог громовиці, син Стрибога. Дажбог був богом сонячного світла, а також вважався покровителем хліборобства. Сивобородий переможець демонів Перун-громовик їздив небом на колісниці. Слідом його колеса на небі була блискавка, грім - звук його колісниці, а колесо - сонячний диск. Перун у праслов’ян був покровителем воїнів і з часом перетворився на улюбленого бога. Дружиною Сварога, а також богинею родючості, рукоділля й мистецтва слов’яни вважали Мокош.
Вірування слов’ян. Однією з головних постатей нижнього світу був Велес - господар підземного царства. Велес вважався противником Перуна, провідником душ померлих до потойбіччя. Зі змінами у господарстві та суспільно-політичному житті слов’ян змінився і культ Велеса, його стали вважати богом скотарства, торгівлі й ремесел. Збруцький ідол - видатна пам’ятка давньослов’янської культури.
ЗНО????Які зміни у соціально-економічному житті східних слов’ян сприяли утворенню Давньоруської держави?1)Занепад і зникнення віче — органу громадського управління.2)Підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва.3)Запровадженням державної релігії, поширення писаного кодифікованого права.4)Розклад родово-общинного ладу, початок класової диференціації.
ЗНО???Застосування плуга, поширення двопільної та трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської Русі сприяло. А відновленню родючості ґрунтів. Б відмові від завезення зерна з Візантії. В відокремленню ремесла від землеробства. Г занепаду промислів: мисливства та рибальства.
Заснування києва, мова документа…482 рік — офіційно прийнята дата заснування Києва полянським князем Києм, його братами Щеком і Хоривом та сестрою Либідь«... Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їхня - Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив - на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок і на честь брата їхнього найстаршого назвали його Києвом... Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні... А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян».«Повість минулих літ»
Заснування РусіЗа свідченням «Повісті минулих літ», близько 862 р. північні східнослов’янські племена словен та кривичів, не маючи згоди між собою, запросили на правління варязьких князів. Приїхало троє братів із племені русів: Рюрик, Синеус та Трувор. Найстарший, Рюрик зі своїм родом сів у Ладозі, Синеус - на Білім Озері, Трувор - в Ізброзьку і почали правити словенами і кривичами. По смерті Трувора та Синеуса Рюрик приєднав до своїх володінь землі братів і став правити одноосібно, заснувавши нову столицю у Новгороді. Держава Рюрика дістала назву Новгородська земля.
Княжіння Аскольда 862-882рр. У 60-ті роки IX ст., на думку вчених, склалася східнослов’янська держава - Київське князівство Аскольда. Його територія обмежувалася Києвом і прилеглими землями полян. Аскольд (помер 882 р.) - київський князь (860-882). Засновник Київського князівства в полян. За «Повістю минулих літ», правив разом із Діром. За візантійськими джерелами, охрещений близько 867 р., прийнявши ім’я Миколай. За свідченнями літопису, Дір і Аскольд були варязькими воєводами, які відпросилися у новгородського князя Рюрика у похід до Константинополя, проте залишилися правити у Києві
Княжіння Аскольда 862-882рр Саме з Аскольдом пов’язують засвідчений джерелами морський похід проти Візантії близько 860 р. На 200 човнах вояки Аскольда ввійшли до затоки Золотий Ріг, води якої омивали Царгород-Константинополь. Слов’янське військо пограбувало й спустошило передмістя візантійської столиці, а сам Константинополь тиждень тримало в облозі. Імператор мусив укласти угоду з київським князем. Це стало фактом визнання Київського князівства як держави. Джерела свідчать і про пізніші походи князя Аскольда на Візантію, проте вони не були такими успішними.
Вбивство Аскольда. Проте 879 р. Рюрик помер, і заколотники звернулися до Рюрикового родича Олега. Він опікувався малолітнім сином князя Рюрика - Ігорем і мав повноваження правити від імені княжича. Саме Олег 882 р. здійснив похід на Київ.«І прибули Олег та Ігор до гір київських, і довідався Олег, що тут Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов на берег Дніпра, несучи Ігоря малого... І послав він посла до Аскольда й Діра... Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: “Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. - І тут винесли Ігоря. - А се - син Рюриків”. І вбили вони Аскольда й Діра... І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: “Хай буде се мати городам руським”».«Повість минулих літ»
Становлення Русі-України за князювання Олега. Від 882 р. княжити в Києві почав Олег із роду Рюрика. Саме з його правлінням пов’язують утвердження в Русі-Україні династії Рюриковичів. За свідченням літописця, Олег княжив у Києві 30 років, виявивши хист мудрого володаря й талановитого полководця. Олегові як новгородському князю підкорялися племінні союзи словен і кривичів, а також неслов’янські народи, зокрема меря, весь та чудь. Здобувши Київ силою, Олег наразився на спротив сусідніх княжінь. Літописець розповідає, що князеві довелося воювати проти деревлян і сіверян, які не бажали визнавати його владу. 885 р. Олег приєднав землі радимичів. Згодом пішов у похід проти уличів і тиверців, з якими домовився про спільні воєнні походи. Із варязькими воєводами Олег уклав мирний договір, за яким упродовж тривалого часу київські князі залучали до себе на службу варязькі дружини.
Князювання олега 882-912 рр. Олег (помер 912 р.) - напівлегендарний київський князь варязького походження. За свідченням «Повісті минулих літ», завоював Київ, убивши місцевих правителів, варягів Аскольда і Діра. Йому приписують вислів про Київ: «Хай буде се мати городам руським». За переказом, отруєний змієм, який виліз із черепа його мертвого коня. Названий у літописі Віщим, тобто чаклуном, волхвом.
ЗНО???В уривку з історичного джерела«І звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі. І з попутним вітром підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста. Греки ж, побачивши це, злякались і сказали через послів Олегові: “Не губи міста, дамо тобі данини, якої забажаєш!”»описано події походу київського князя на. А Ітіль. Б Доростол. В Іскоростень. Г Константинополь.
Мова документа….«Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві. Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців. І з цими усіма вирушив Олег на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі. І прибув він до Цесарограда, а греки замкнули Суд (ворота) і город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег... і колеса зробити і поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони вітрила, рушили з поля, і пішов Олег до города. І зажадав Олег, щоб вони данину дали на дві тисячі кораблів: по дванадцять гривень на чоловіка, а в кораблі було по сорок мужів. І згодилися греки на це, і стали греки миру просити, щоби не пустошив він Грецької землі... І повісив Олег щита свого на Золотих воротах, знаменуючи перемогу, і пішов од Цесарограда».«Повість минулих літ»
Я знаю…• На межі V—VI ст. плем’я полян заснувало м. Київ; там почала правити династія Києвичів.• Суспільні й економічні зміни у житті слов’ян стали передумовою створення держави з центром у Києві.• Закріплення за державою з центром у Києві назви Руська земля відбулося в другій половині IX ст. і було пов’язане з діяльністю володарів Діра та Аскольда. Вважають також, що Аскольд очолив і перший похід русичів на Візантію та першу спробу християнізації слов’ян.• Становлення України-Русі завершилося за князювання Олега, який утвердив правління династії Рюриковичів у Києві, а також уклав першу відому русько-візантійську угоду.
ЗНО????Унаслідок військових походів київського князя Олега на Візантію. А імперія втратила придунайські та причорноморські землі. Б Київська Русь забезпечила охорону володінь Візантії в Криму. В Візантія визнала зверхність Київської Русі над Болгарським царством. Г руські купці отримали право на безмитну торгівлю у Константинополі.
ЗНО???Що стало наслідком події, описаної в уривку з історичного джерела?«…І прийшли до гір Київських, і довідався Олег, що князюють тут Аскольд і Дір. Заховав він одних воїв у човнах, інших залишив позаду, а сам підійшов до гір, несучи малого Ігоря…»А завершення формування території держави. Б запровадження та поширення християнства. В утвердження династії Рюриковичів у КиєвіГ зміна централізованої монархії федеративною
ЗНО???Проаналізуйте зображену картосхему. Картосхема дає змогу1визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині Х ст.2показати місце спорудження системи укріплень, зведених для захисту від кочовиків.3визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VIII–Х ст.4визначити межі удільних князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України).5указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря.6указати території, приєднані до Київської держави (Русі-України) за часів князювання Ярослава Мудрого.7указати напрямки походів військ Святослава проти Хозарського каганату.